Постанова № 24955940, 27.06.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8826/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Акціонерного фінансово-інвестиційного товариства «Фонд»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 0022321501 від 17.10.2011 року , -

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне фінансово-інвестиційне товариства «Фонд»(надалі -АФІТ «Фонд») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 0022321501 від 17.10.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято податковим органом всупереч вимогам чинних нормативно-правових актів, що регулюють питання оподаткування податком на прибуток. Вважає, що ним правомірно включено до податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за наслідками 2010 року, оскільки зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що розрахунок об'єкта оподаткування здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за попередні звітні періоди до повного погашення такого від'ємного значення.

Представник відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечив, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 1 та п.3 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»зі змінами та доповненнями, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 № 2755-VІ спеціалістами податкової інспекції у приміщенні Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси було проведено камеральну перевірку за 2 квартал 2011 року декларації з податку на прибуток підприємств АФІТ «Фонд».

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 7020/15-1/13885709 від 06.10.2011 року.

В ході перевірки було встановлено, що в порушення вимог пункту 54.1 ст. 54 ст. 54 та пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ та наказу від 28.02.2011 року № 114 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 року за № 397/19135 встановлено невірне заповнення ряд 06.6,04, 06 тв 07 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року АФІТ «Фонд».

Таким чином, перевіркою встановлено, що підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8301 грн.

На підставі акту перевірки № 7020/15-1/13885709 від 06.10.2011 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси було винесено податкове повідомлення-рішення № 0022321501 від 17.10.2011 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8301, 00 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з метою його оскарження.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України передбачають наступне:

"Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення."

Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже суд приходить до висновку, що такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає необґрунтованим заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Таке тлумачення відповідачем зазначеного положення Податкового кодексу України є помилковим.

Виходячи з пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, саме для врегулювання питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

В нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Так, дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Негативні наслідки для платника податків настають виключно у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, відтак в подальшому -у другому, другому і третьому, другому - четвертому кварталах він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно з пунктом 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначений в статті 139 Податкового кодексу України є вичерпним та не містить такого визначення як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Суд також звертає увагу на те, що пунктом 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України закріплена презумпція правомірності рішень платника податку, згідно з якою, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов'язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 ПКУ не містять повноважень щодо звуження визначеного Податкового кодексу України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Враховуючи встановлені обставини у справі та вимоги наведених правових норм позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0022321501 від 17.10.2011 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8301, 00 грн., підлягає скасуванню.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Акціонерного фінансово-інвестиційного товариства «Фонд»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення № 0022321501 від 17.10.2011 року -задовольнити повністю.

Скасувати податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0022321501 від 17.10.2011 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 27 червня 2012 року року.

Суддя О.В. Колесниченко

.