Постанова № 24955847, 24.04.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

24.04.2012 р. Справа № 2а-7504/11/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Суднобудівний завод "Лиман", м. Миколаїв

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.,

секретар судового засідання Чайкіна М.С.

Представники сторін:

Від позивача Філевський Р.М., Овчиннікова Г.М.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про скасування податкового повідомлення -рішення.

ПАТ "Суднобудівний завод "Лиман" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2008 року № 00008036/0, прийнятого СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.07.2008 року № 00008036/0, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 року Справа № 2а-7504/11/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман", м. Миколаїв

До відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.,

Секретар судового засідання Чайкіна М.С.

представники сторін:

від позивача Філевський Р.М., Овчиннікова Г.М.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: про скасування податкового повідомлення-рішення.

Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Лиман" (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.08 р. № 00008036/0, прийнятого СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач).

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 30.05.08 р. по 26.06.08 р. службовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.03.08 р., за результатами якої був складений Акт перевірки від 11.07.08 р. № 554/36/01373890 (надалі -Акт перевірки).

Зокрема, в Акті перевірки (сторінки 88 - 92) перевіряючими вказано, що з метою сплати земельного податку підприємством позивача застосована грошова оцінка земельної ділянки 1 кв.м. з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.07 р. в розмірі 144,11 грн./кв.м., а станом на 01.01.08 р. - в розмірі 148,15 грн./кв.м. Крім того зазначено, що довідка управління земельних ресурсів про визначення вартості земельної ділянки у позивача відсутня.

Податковий орган вказує в Акті перевірки на порушення статей 2, 7, 14, 23 Закону України "Про плату за землю", в результаті чого позивачем було занижено земельний податок на суму 54254,53 грн., в тому числі за 2007 рік на суму 40409,71 грн.; за I квартал 2008 року на суму 13844,82 грн.

29.07.08 р. підприємство позивача отримало податкове повідомлення-рішення від 23.07.08 р. № 00008036/0., за яким податковий орган, посилаючись на підпункт "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пункту 1 статті 11, частини 1 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а також на порушення статей 2, 7, 14, 23 Закону України "Про плату за землю" визначив за результатами перевірки суму податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 54254,53 грн. та застосував штрафну санкцію в розмірі 27127,26 грн., всього стягується 81381,79 грн.

На думку перевіряючих ставка грошової оцінки землі була застосована підприємством позивача без врахування коефіцієнтів індексації станом на 01.01.00 р. в розмірі 1,80 (за 1996 та 1997 р. р.) відповідно до Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації грошової оцінки земель" від 12.05.00 р. № 783 та листами Міністерства фінансів, Міністерства економіки та Держкомзему України від 05.10.98 р. № 03-303/1592, від 16.09.98 р. № 52-31/620 та від 16.09.98 р. № 14-12-7/2412. Ставка грошової оцінки землі була розрахована із застосуванням коефіцієнтів функціонального використання: змішане використання (промисловість, водний транспорт), при цьому застосовано для земель промисловості коефіцієнт 1,2 та для земель водного транспорту 0,8.

Відповідач вважає, що розрахунок позивача земельного податку за період, що перевіряється, складено по грошовій оцінці землі без врахування зазначених змін, а також із застосуванням неправильно визначеного коефіцієнту функціонального використання землі, що призвело до заниження земельного податку. Неправильна оцінка землі за твердженням перевіряючих стала причиною неправильного розрахунку земельного податку - заниження сплати його до бюджету, що відповідно до підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є підставою для здійснення донарахування цього податку.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки податковим органом було направлено запити до управління земельних ресурсів Держкомзему у м. Миколаєві від 03.06.08 р. № 15534/9/36-018 та управління земельних ресурсів міськвиконкому від 17.06.08 р. № 16840/9/36-018. Згідно з отриманою інформацією управління земельних ресурсів Держкомзему листом від 12.06.08 р. № 1314/751-3/79 повідомлено, що за даними державної статистичної звітності (Форми № 6-зем., № 2-зем.) станом на 01.01.07 р. значилась площа земельної ділянки в розмірі 91612 кв.м. за цільовим призначенням - землі промисловості. Управлінням земельних ресурсів міськвиконкому визначена грошова оцінка землі станом на 17.06.08 р.. При цьому проведена повна індексація грошової оцінки землі та застосовано коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки для земель промисловості 1,2. Ставка грошової оцінки землі визначена з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 17.06.08 р. в розмірі 213,14 грн/кв.м. Розрахункова ставка грошової оцінки землі за 2007 р. визначена в розмірі 207,33 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації 1,028 (213,14 грн/кв.м. : 1,028).

Суд вважає, що висновки відповідача щодо вищевказаних вказаних порушень є помилковими, виходячи з наступного.

Із змісту Акту перевірки вбачається, спірним є те, що як позивач так і відповідача при нарахуванні податку на землю за основу приймали одну й ту ж площу земельної ділянки -85212 кв. м, одну й ту ж ставку податку, але різну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, відповідач керувався даними, отриманими від управління земельних ресурсів Миколаївського міськвиконкому, а позивач - звітом про грошову оцінку земельної ділянки, виконаним Бюро технічної оцінки "Земексперт" та довідкою про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 18.04.00 р., в яких визначено грошову оцінку з урахуванням всіх коефіцієнтів станом на дату видачі, тобто з повним урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.00 р. в розмірі 1,80 (за 1996 та 1997 р. р.) згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації грошової оцінки земель" від 12.05.00 р. № 783 та листами Мінфіну, Мінекономіки та Держкомзему України від 05.10.98 р. № 03-303/1592, від 16.09.98 р. № 52-31/620 та від 16.09.98 р. № 14-12-7/2412. Починаючи з 2000 р. підприємство позивача щорічно проводило індексацію грошової оцінки у відповідності з вимогами Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.00 р. № 783.

З огляду на викладене висновки перевіряючих про те, що підприємством розрахунок земельного податку за період, що перевіряється, складено по грошовій оцінці землі без врахування зазначених змін, а також з застосуванням неправильно визначеного коефіцієнту функціонального використання землі, що призвело до заниження земельного податку -є помилковим. Не підлягають застосуванню при розрахунку земельного податку відомості, отримані податковим органом від управління земельних ресурсів міськвиконкому, яким визначена грошова оцінка землі станом на 17.06.08 р. Зважаючи на те, що період, який перевіряється, починається з 01.01.07 р., а закінчується 31.03.08 р., відсутні встановлені законом підстави для обрахування земельного податку, виходячи з грошової оцінки, зробленої станом на 3 місяці пізніше закінчення періоду, за який проводиться нарахування.

Розрахункова ставка грошової оцінки землі за 2007 р., яка визначена податковим органом в розмірі 207,33 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації 1,028 (213,14 грн/кв.м. : 1,028), також не може застосовуватись у даному випадку при нарахуванні податку, оскільки Закон України "Про плату за землю" та Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук від 27.11.95 р. № 76/230/325/150, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.11.95 р. за № 427/963, взагалі не передбачають поняття як "розрахункова ставка грошової оцінки землі" та застосування такої категорії при розрахунку грошової оцінки землі або земельного податку.

На думку суду, для визначення розміру грошової оцінки землі необхідно керуватися довідкою про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 18.04.00 р., виданою начальником Миколаївського міського управління земельних ресурсів.

Таким чином, донарахування за наслідками перевірки земельного податку в сумі 54254,53 грн., в тому числі за 2007 р. - 40409,71 грн.; за 2008 р. - 13844,82 грн., не відповідає вимогам закону, як і не відповідає вимогам підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосування штрафної (фінансової) санкції, оскільки, вказаною нормою передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як вбачається з оскарженого податкового повідомлення-рішення, сума штрафу складає 50% від донарахованої суми, тобто податковий орган вважає, що недоплата існує в п'яти або навіть більше податкових періодах. З таким висновком відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що законодавець визначає податковий (звітний) період як рік, а сплата проводиться щомісячно за поданою річною декларацією (розрахунком). Таким чином, штрафні (фінансові) санкції в даному випадку не можуть застосовуватись ще й з огляду на те, що ще не пройшов податковий (звітний) період -рік, на який припадає недоплата.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.08 р. № 00008036/0, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Лиман" судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

08.05.2012 р.