Постанова № 24955654, 20.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р. м. Львів № 2а-4137/12/1370

11 год. 37 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Мельничук В.А., представника відповідача Томашівського О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер»(далі -ТзОВ «Стек-Комп'ютер»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова. З урахуванням уточнення позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000053500/2414.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки органу державної податкової служби, які наведені в акті перевірки ґрунтуються виключно на не обґрунтованих припущеннях про те, що господарські операції щодо придбання товарів позивачем не могли відбутись, а також ґрунтуються не правильному застосуванні норм податкового і цивільного законодавства, що є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Факт придбання та отримання позивачем товарів, з вартості яких сформовано податковий кредит в грудні 2011 року, підтверджений належними доказами, товари в подальшому реалізовані, а суми отримані від їх продажу включені до об'єкту оподаткування податком на додану вартість. На підтвердження реальності господарських операцій з ТзОВ «Ді-Рект енерджі»позивач надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак оскаржуване податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 06.06.2012 року. Зазначив, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог п.198.1 ст.198, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Вважає, що позивачем завищено податковий кредит за грудень 2011 року на загальну суму ПДВ 3 278 642 грн. по контрагенту ТзОВ «Ді -Рект енерджі». Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Стек-Комп'ютер» зареєстроване 30.09.2005 року за № 1 415 120 0000 007468 виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. (а.с. 150 том 4).

Позивача взято на облік платника податків до ДПІ у Личаківському районі м. Львова 17.08.1999 року за № 4788 про що свідчить довідка 4-ОПП. (а.с. 148 том 4).

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова Львівській області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Стек-Комп'ютер»з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Ді рект енерджі»за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України. Дане порушення, на думку органу державної податкової служби, полягає у тому, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за операціями з ТзОВ «Ді- Рект енерджі»з огляду на те, що згідно з податковою звітністю у вказаного контрагента відсутні основні засоби та числиться 1 працівник, у податковій звітності ТзОВ «Ді - Рект енерджі»містилися розбіжності та інші недоліки при декларуванні податкових зобов'язань за операціями з позивачем, до перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних у вказаного контрагента товарів.

За результатами перевірки органом державної податкової служби складено акт № 22/23-2/30538300 від 28.03.2012 року, на підставі якого відповідачем видано та вручено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000053500/2414 від 20.04.2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 3278642 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1639321 грн.

З огляду на наведені обставини, застосувавши норми цивільного та податкового законодавства, відповідач дійшов висновку, що суми податкового кредиту за операціями позивача із вказаним контрагентом неправомірно відображені в податковій звітності за перевірений період, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року на 3278642 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням -рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України (далі -ПК України), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт -це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

При проведенні перевірки позивача відповідачем не дотримано вимог п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки при проведенні перевірки не враховано відомостей первинних документів позивача.

Як вбачається із акта перевірки та фактичних обставин справи встановлених в ході розгляду справи, позивачем укладено Договір № 111035 від 01.10.2011 року з ТзОВ «Ді -Рект енерджі»на поставку комп'ютерної техніки, оргтехніки, комплектуючих та витратних матеріалів до неї, ліцензованого програмного забезпечення та інших супутніх технічних товарів. Поставка, згідно з умовами договору, мала здійснюватись транспортом або за рахунок продавця. Місцем поставки за Договором сторонами обрано склад ТзОВ «Стек-Комп'ютер»у м. Львові по вул.Промислова, 51. (а.с. 60-63 том 1).

На виконання умов Договору в листопаді-грудні 2011 року позивачем від ТзОВ «Ді -Рект енерджі»отримано товари на загальну суму 15016714 грн. в т.ч. ПДВ 2502785 грн. Поставки товарів оформлено накладними та податковими накладними, реквізити яких зафіксовано актом перевірки (сторінки Акту 3-4), копії відповідних первинних документів долучені позивачем до матеріалів справи.

На підставі податкових накладних виданих ТзОВ «Ді-Рект енерджі» за результатами відповідних поставок, позивачем в грудні 2011 року сформовано податковий кредит з ПДВ в сумі 3278642 грн. Однак, в ході перевірки органом державної податкової служби зроблено висновок про неправомірність відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними виписаними ТзОВ «Ді-Рект енерджі», оскільки згідно з інформаційними базами даних ДПС України, вказаним контрагентом у додатку № 5 Декларації з ПДВ за грудень 2011 року не відображено операції з позивачем. В той же час, із сторінки 5 акта вбачається, що згодом ТзОВ «Ді-Рект енерджі»шляхом подання уточнюючих податкових декларацій з ПДВ збільшено податкові зобов'язання за операціями з позивачем. З того ж акту перевірки вбачається, що станом на період здійснення операцій з позивачем ТзОВ «Ді-Рект енерджі»був належним чином зареєстрованим платником ПДВ.

Також із змісту акта випливає, що підставами висновку про відсутність поставок позивачу товарів стали відомості що наявності недостатності трудових ресурсів ТзОВ «Ді- Рект енерджі», а також ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних на поставку товарів позивачу.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 186.1 ст.186 вищенаведеного Кодексу передбачено, що місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Як вбачається із пункту 198.1 ст.198 вищенаведеного Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 вказаного Кодексу передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 вищенаведеного Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом беруться до уваги долучені позивачем до матеріалів справи в копіях первинні документи, які підтверджують товарність операцій позивача з ТзОВ «Ді-Рект енерджі». Зокрема, такими доказами слід вважати договір поставки, видаткові накладні та податкові накладні видані позивачу зазначеним контрагентом,реєстр отриманих та викиданих податкових накладних, платіжні доручення, журнал обліку виданих довіреностей, з якого вбачається факт видачі Довіреностей на отримання товарів від ТзОВ «Ді-Рект енерджі».

Судом також взято до уваги Журнал складського обліку позивача, з якого вбачається факт оприбуткування позивачем на складі у м. Львові по вул. Промислова, 21 товарів, які отримані від зазначеного контрагента, а також копії Сертифікатів відповідності на отриманий товар, які надані позивачу за умовами Договору поставки. При цьому, судом враховано те, що перевіркою не встановлено факту отримання позивачем відповідних товарів від будь-яких інших осіб окрім ТзОВ «Ді-Рект енерджі», а також підтверджено факт проведення розрахунків за отриманий товар саме з ТзОВ «Ді-Рект енерджі».

Крім того, з Журналу складського обліку та інших первинних документів долучених до матеріалів справи позивачем вбачається факт подальшої реалізації позивачем придбаних у ТзОВ «Ді-Рект енерджі»товарів. Натомість, актом перевірки № 22/23-2/30538300 від 28.03.2012 року чи будь-яким іншим актом відповідача не встановлено факту не відображення позивачем сум від реалізації вказаних товарів у складі податкових зобов'язань відповідного податкового періоду чи використання їх не у господарській діяльності.

Щодо непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних, то відповідно до п.11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, на які посилається в акті перевірки відповідач, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

В позовній заяві та поясненнях по справі відповідачем та його представником вказано, що за умовами Договору поставка здійснювалась продавцем на склад позивача у м. Львові по вул. Промислова, 21, однак екземпляри товарно-транспортних накладних за такими поставками позивачу не надавались. Тому, з огляду на те, що позивачу, як вантажоотримувачу товарно-транспортні накладні при отриманні товарів не надавались, то до перевірки вони і не могли бути надані.

Форма товарно-транспортної накладної встановлена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Однак, слід взяти до уваги те, що даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять рекомендаційний характер.

Щодо відсутності у суб'єктів господарювання великого штату працівників, на що посилається відповідач в акті, то така обставина не може бути достатнім підтвердженням його висновків про неможливість ведення підприємницької діяльності контрагентом позивача, оскільки вказані ресурси можуть залучатися на підставі інших правочинів.

Щодо обставин декларування податкових зобов'язань ТзОВ «Ді- Рект енерджі», то відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відтак, обставини щодо декларування контрагентом позивача усіх належних сум зобов'язання з податку на додану вартість та несплата таких сум при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 26.09.2006 року, а також Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 22.06.2011 року у справі № К-10512/08, ухвалі від 06.07.2011 року у справі № К-25786/08, ухвалі від 12.07.2011 року у справі К-40582/09 та інших.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість в контексті правовідносин позивача з ТзОВ «Ді- Рект енерджі»зводяться до суб'єктивного твердження. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податкового кредиту за охоплений перевіркою період по відносинах з ТзОВ «Ді- Рект енерджі»відповідач не надав і не назвав. Тому суд дійшов висновку про безпідставність та надуманість висновків органу державної податкової служби, докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за перевірений період, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000053500/2414.

Стягнути з державного бюджету на користь ТзОВ «Стек-Комп'ютер»(м. Львів, вул. Зелена,82, ідентифікаційний код 30538300) 2 146,00 (дві тисячі сто сорок шість) грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.