Постанова № 24955643, 19.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р. № 2а-301/12/1370

10 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представника позивача Петролюка А. М., представника відповідача Пастернак У. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт»до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 січня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт»до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень -рішень № 0000012301 та № 0000022301 від 03.01.2012 року.

За клопотанням відповідача в судовому засіданні 03.04.2012 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у Дрогобицькому районі Львівської області на правонаступника Дрогобицьку об'єднану державну податкову інспекцію Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм законодавства, право на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом позивача ПП «Воллі»є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення -рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на адміністративний позов № 2287/10/10-010 від 29.02.2012 року, поданому представником відповідача 01.03.2012 року (вх. № 9745), де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність операцій з контрагентом ПП «Воллі», встановлено відсутність реального надання послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, відтак позивачем безпідставно занижено податок на прибуток всього у сумі 168284 грн. та занижено податок на додану вартість всього у сумі 145551 грн. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Воллі».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо -торгівельна фірма «Західенергоремонт» зареєстровано 03.07.2001 року, що підтверджено копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 11318909 від 06.10.2011 року. Позивача взято на облік органах ДПС 27.07.2001 року за № 2559, що підтверджено довідкою № 971 від 27.07.2001 року.

У період з 07.12.2011 року по 13.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області проведено документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт», про що складено Акт № 894/23-1/31505804 від 20.12.2011 року про результати документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2008 року по 01.10.2011 року по взаєморозрахунках з ПП «Воллі»та використання придбаних товарів у даного платника податків. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, п. п. 138.8.5. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 168284 грн., а також п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 145551 грн.

03.01.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 894/23-1/31505804 від 20.12.2011 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000012301, яким відповідно до вимог п. 123.1. ст. 123, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 166513 грн., у тому числі основний платіж 145551 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 20962 грн.

03.01.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 894/23-1/31505804 від 20.12.2011 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000022301, яким відповідно до вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, п. п. 138.8.5. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 168284 грн., у тому числі основний платіж 168283 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 1 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 2.1.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 3.1. ст. 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження позовних вимог стосовно контрагента ПП «Воллі» позивачем надано копії:

- договору підряду № 15-11 від 04.05.2011 року, укладеного між ПП «Заговда»(замовник) та ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт»(підрядник);

- договору підряду № 1Е-10 від 17.02.2010 року, укладеного між ВАТ «НПК Галичина»(замовник) та ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт»(підрядник), відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати відповідно до умов договору роботу, а замовник прийняти цю роботу та оплатити її. Роботи виконуються власними силами підрядника без залучення організацій у субпідряд;

- додатків до договору підряду № 1Е-10 від 17.02.2010 року (т. 1, а. с. 50-52);

- актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за березень 2011 року без дати підписання, за квітень 2011 року без адреси будівництва, найменування об'єкта та дати підписання, за травень 2011 року без дати підписання, № 7-1-1 за травень 2011 року без адреси будівництва та дати підписання, за червень 2011 року без дати підписання, № 7-2-1 за липень 2011 року без адреси будівництва, найменування об'єкта та дати підписання, за липень 2011 року без зазначення адреси будівництва, № 8-2-1 за липень 2011 року без найменування робіт та без дати підписання, за липень 2011 року, № 8-3-1 за серпень 2011 року на суму без найменування робіт та дати підписання, № 8-4-1 за серпень 2011 року на суму без найменування робіт та дати підписання, за серпень 2011 року;

- актів приймання -передачі устаткування та матеріалів до монтажу;

- податкових накладних № 2 від 25.03.2011 року на суму 69414,37 грн., № 3 від 19.04.2011 року на суму 97190,59 грн., № 1 від 17.05.2011 року на суму 91175,83 грн., № 2 від 30.05.2011 року на суму 94426,80 грн., № 1 від 21.06.2011 року на суму 94959,60 грн., № 1 від 06.07.2011 року на суму 38536,80 грн., № 2 від 07.07.2011 року на суму 37254,61 грн., № 4 від 25.07.2011 року на суму 77916 грн., № 5 від 26.07.2011 року на суму 135385,20 грн., № 2 від 10.08.2011 року на суму 77916 грн., № 3 від 15.08.2011 року на суму 45240 грн., № 7 від 26.08.2011 року на суму 90000 грн.;

- локальних кошторисів без зазначення дати підписання та адреси об'єктів будівництва;

- договору підряду № 12 від 15.03.2010 року, укладеного між ТзОВ «ВТФ «Західенергоремонт» (замовник) та ПП «Воллі»(виконавець);

- актів приймання виконаних підрядних робіт за березень -серпень 2011 року без зазначення дати підписання;

- податкових накладних № 22 від 14.03.2011 року на суму 53936,83 грн., № 7 від 12.04.2011 року на суму 80002,98 грн., № 72 від 20.05.2011 року на суму 70267,03 грн., № 143 від 31.05.2011 року на суму 90000 грн., № 79 від 21.06.2011 року на суму 76030,80 грн., № 13 від 06.07.2011 року на суму 37028,40 грн., № 17 від 07.07.2011 року на суму 35187,60 грн., № 86 від 22.07.2011 року на суму 74001,60 грн., № 99 від 27.07.2011 року на суму 119622 грн., № 102 від 27.07.2011 року на суму 5100 грн., № 8 від 08.08.2011 року на суму 74815,20 грн., № 15 від 12.08.2011 року на суму 44215,20 грн., № 40 від 29.08.2011 року на суму 113105,17 грн.;

- виписки із банківського рахунку (т. 1, а. с. 159-169):

- договірної ціни на виконання робіт за березень -серпень 2011 року (т. 2, а. с. 49-62).

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить позовні вимоги, складені без зазначення обов'язкових реквізитів, таких як дата підписання, найменування та адреса об'єкта будівництва, найменування виконуваних робіт

Крім того, всі первинні документи (договір, податкові накладні, акти виконаних робіт, договірна ціна) підписані з боку ПП «Воллі»ОСОБА_4 (директор). Суд вважає, що зазначені документи в сукупності та кожен зокрема не є допустимими доказами господарських операцій, які у них зафіксовані. Відповідно до пояснення ОСОБА_4 від 05.08.2011 року (т. 2, а. с. 10-11), наданого ним у межах розслідування кримінальної справи № 139-0342, ОСОБА_4 як директор ПП «Воллі»жодної фінансово-господарської діяльності підприємства не проводив, документів щодо взаємовідносин із суб'єктами господарювання не підписував, податкової звітності підприємства не формував, не підписував та не подавав до податкових органів. Відповідно до висновків експерта № 955 від 25.11.2011 року та № 957 від 25.11.2011 року підписи на первинних документах та на податкових деклараціях від імені ПП «Воллі»виконані не директором ПП «Воллі»ОСОБА_4, а іншими особами.

Вказані первинні документи не можуть бути визнані допустимими засобами доказування, оскільки немає можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд дійшов висновку, що первинні документи щодо господарських відносин позивача та ПП «Воллі»не відповідають вимогам, які встановлені для первинного документа, а тому не є допустимими засобами доказування та не можуть доводити ті обставини, які в цих документах зафіксовані.

Відтак Суд вважає недоведеними позовні вимоги стосовно господарських операцій із контрагентом позивача ПП «Воллі» та дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог, що стосуються господарських операцій із вказаним контрагентом слід відмовити.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0000012301 та № 0000022301 від 03.01.2012 року, оскільки Судом встановлено наявність в діях позивача порушень вимог п. 5.1., п. п. 5.2.1. п. 5.2., п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, п. п. 138.8.5. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 198.1., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.4., п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, зазначених у Акті податкової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Західенергоремонт»до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000012301 та № 0000022301 від 03.01.2012 року слід відмовити повністю.

Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2012 року.

Суддя Качур Р.П.