Постанова № 24955292, 18.06.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 2a-1340/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі секретаря судового засідання Кобринської Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції до приватної фірми "Софія" про стягнення заборгованості в сумі 636,10 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Тисменицька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в суд із адміністративним позовом до приватної фірми "Софія" про стягнення заборгованості в сумі 636,10 грн.

Позов мотивовано тим, що за приватним підприємством "Софія" облікується податковий борг перед бюджетом в сумі 636,10 грн., який виник у зв'язку з несплатою, в порушення Податкового кодексу України, орендної плати за землю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України. Причини неявки суду невідомі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Софія" є юридичною особою, зареєстрованою 30.09.1999 року Державним реєстратором Тисменицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №604378, копія довідки з ЄДРПОУ №139/258 від 03.10.2007 року видана Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області та копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.06.2012 року (а.с.5, 7, 35).

Крім того, відповідач, 13.10.1999 року, Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі взятий на податковий облік, що підтверджується копією довідки від 25.01.2008 року №12 (а.с.6).

Між Підліською сільською радою та приватним підприємством "Софія" 30.07.2007 року укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення - для будівництва та обслуговування цеху по розфасовці цементу та складу для його зберігання, загальною площею 0,4000 га, у тому числі господарський двір - 0,4000 га. Місцезнаходження вказаної земельної ділянки с.Підлісся Підліської сільської ради (а.с.18-21).

У відповідності до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 5 Закону України "Про плату за землю" (чинного до 01.01.2011 року) визначає, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

У статті 5 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно статті 14 Закону України "Про плату за землю" (чинного до 01.01.2011 року), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що 30.01.2009 року відповідачем до Державної податкової інспекції Тисменицькому районі подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, якою відповідачем самостійно було встановлено податкове зобов'язання, а саме нараховано орендної плати за 2009 рік на суму 2248,20 грн. (а.с.22).

Відповідачем не виконано зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати за землю комунальної власності, що є порушенням норми Закону України "Про плату за землю", в зв'язку з чим утворилася заборгованість по вказаному платежу.

Порядок адміністрування податків і зборів з 01.01.2011 року визначають положення Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На відповідача, як орендаря, розповсюджується положення статті 269 Податкового кодексу України, згідно яких він зобов'язаний сплачувати орендну плату. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

В п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України зазначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією 11.04.2012 року проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання платником податків приватним підприємством "Софія", за результатами якої складено акт №114/1500/30593783 (а.с.8).

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, Тисменицька міжрайонна державна податкова інспекція 11.04.2012 року податковим повідомленням-рішенням за №0001551500 визначила відповідачу податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю в розмірі 636,10 грн. (штраф у розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою) (а.с.10).

На час розгляду справи судом, за відповідачем облікується заборгованість по сплаті грошового зобов'язання - орендної плати за землю у вказаному розмірі.

Приватним підприємством "Софія" не вжито заходів щодо погашення зазначеної суми заборгованості.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В пункті 95.4. статті 95 Податкового кодексу України зазначено,що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у вказаній сумі, оскільки наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору. Крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

З врахуванням наведеного, суд вважає що адміністративний позов Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватну фірму "Софія" та за рахунок готівки в дохід місцевого бюджету податковий борг в сумі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 25.06.2012 року.