Постанова № 24955210, 20.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2012 року (о 12 год. 35 хв.) Справа № 0870/3043/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Тєтєрєвій К.О.

за участю представників позивача Щербаня В.В., Серебрякова С.Б.,

представників відповідача Крючек К.В., Варьонова А.О.,

представника прокуратури Мошкова - Масинець Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

до відповідача 2: Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі

за участю прокуратури Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення суми бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - ВАТ «Запоріжсталь», або позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, або відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі (далі - відповідач 2), за участю прокуратури Запорізької області в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування ВАТ «Запоріжсталь» податку на додану вартість в розмірі 13121580,00 грн. по податковій декларації за січень 2010 року та в розмірі 13243439,00 грн. по податковій декларації за лютий 2010 року, по факту набрання чинності судовим рішенням по справі №2а- 8198/10/0870;

стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжсталь» суму бюджетної заборгованості в розмірі 26 365 019,00 грн., в тому числі 13121580,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року та 13243439,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2010 року та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжсталь» суму пені в розмірі 1 234 380,00 грн. нарахованої на суму бюджетної заборгованості по податковій декларації з ПДВ за січень, лютий 2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, зазначивши, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає у підприємства після винесення рішення апеляційного суду і даний висновок засновується на положеннях п.4.1.4. Податкового кодексу України, який передбачає, що при наявності «конфлікту норм» рішення повинно прийматись на користь платника податку, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зокрема, зазначає, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується із набранням, згідно з приписами ст.. 254 КАС України, судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду законної сили. Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства. Учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. В спірних правовідносинах ознак бездіяльності податкового органу не вбачається, оскільки нормою п.200.15 ст.200 ПК України на податковий орган не покладається обов'язок після набрання законної сили відповідним судовим рішенням подати Органу Державного Казначейства України відповідний висновок. На підставі зазначеного просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача 2, в судове засідання не з'явився, проте до суду звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області. 23.04.2012 на адресу суду надійшли пояснення (вх. № 17738) відповідно до яких представник відповідача зазначив, що відповідно до наданих повноважень органи Державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби, або за рішенням суду. Оскільки вказані документи не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів у сумі 26365019,00 грн., немає. Також просить суд при розгляді справи врахувати та приєднати надані пояснення до матеріалів справи.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Зокрема зазначив, що на даний час відсутні підстави для стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

18.02.2010 року ВАТ «Запоріжсталь» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року (вх.№9000294828), згідно 25 рядку якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, підлягала сума в розмірі 81 596 285,00 грн. Одночасно з податковою декларацією, серед інших додатків, був також поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування (вх. №9000294836), заява про повернення суми бюджетного відшкодування (вх.№9000294840) та інші документи, передбачені законом.

18.03.2010 року ВАТ «Запоріжсталь» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за лютий 2010 року (вх.№9000634148), згідно 25 рядку якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, підлягала сума в розмірі 86 012 970,00 грн. Одночасно з податковою декларацією, серед інших додатків, був також поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування (вх. №9000637614), заява про повернення суми бюджетного відшкодування (вх.№9000634114) та інші документи, передбачені законом.

Згідно до п.7.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», N 168/97-ВР від 03.04.1997, (далі Закон №168/97-ВР), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених вимог ВАТ «Запоріжсталь» подало до органів державного казначейства: 19.02.2010 року - копію декларації за січень 2010 року із відміткою податкового органу; 19.03.2010 року - копію декларації за лютий 2010 року із відміткою податкового органу.

Згідно п.7.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В період з 01.09.2010 року по 14.09.2010 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну виїзну перевірку щодо правильності відображення у складі податкового кредиту та бюджетному відшкодуванні сум по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками брухту чорних металів, які мали правовідносини з ВАТ «Запоріжсталь» за період з 01.01.2009 року по 28.02.2010 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт №528/08-01/00191230 від 24.09.2010р.

На підставі зазначеного акту документальної перевірки 05.10.2010 року заступником керівника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000620801/0, згідно якого ВАТ «Запоріжсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період лютий 2009 року - лютий 2010 року в загальному розмірі 116 689 714,00 грн., в тому числі по періоду січень 2010р. - 13 121 580,00 грн., по періоду лютий 2010р. - 13 243 439,00 грн.

Не погодившись із результатами перевірки ВАТ «Запоріжсталь» здійснило оскарження даного податкового повідомлення рішення у судовому порядку.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, (п.п. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР ,має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2. п.п 7.7. ст. 7 Закону№168/97-ВР).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3, п. 7.7. ст. 7 Закону№168/97-ВР).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (п.п. 7.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6, п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.п. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до пункту 200.15, ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

24.05.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а-8198/10/0870, якою позов підприємства було задоволено в повному обсязі, а зазначене вище податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

15.09.2011 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було проголошено ухвалу, якою апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП було залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Згідно абзацу другого п. 200.15, ст. 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13, ст. 200 ПК України).

Отже, дана норма не потребує від платника податку вчинення будь-яких дій для отримання суми бюджетного відшкодування по факту набрання сили відповідним рішенням суду.

Як встановлено судом, 24.02.2012 позивач подав до податкового органу лист №20/2015818 про необхідність здійснення бюджетного відшкодування.

Своєю відповіддю податковий орган повідомив, що рішення судів було оскаржено до Вищого адміністративного суду України і, з метою уникнення конфліктних ситуацій, відповідне відшкодування буде проведено після винесення остаточного рішення.

Відповідно до п.200.15 ПК України передбачено, що органи державної казначейської служби повинні зупиняти процедуру відшкодування сум ПДВ, які є предметом судового спору до часу набрання судовим рішенням законної сили.

Дійсно, останній абзац п.200.15 ПКУ передбачає, що відшкодування спірних сум ПДВ повинно здійснюватись після закінчення судового оскарження, тобто до часу коли судове рішення буде оскаржено і переглянуто останньою судовою інстанцією.

Отже, норма однієї і тієї статті Податкового кодексу надає різне визначення часу з якого спірні суми бюджетного відшкодування повинні перераховуватись на користь підприємства.

Згідно п. 56.21, ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, відповідач протиправно не виконує свого обов'язку щодо направлення відповідного висновку до органу державної казначейської служби.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що здійснення СДПІ касаційного оскарження рішень суду не звільняє від обов'язку направлення відповідного висновку до органу державної казначейської служби

Згідно п.п.14.1.18 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це зокрема, відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.п. 200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про державну податкову службу», N 509-XII, 04.12.1990 (далі Закон N 509-XII, 04.12.1990), Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу ст.10 Закону N 509-XII, 04.12.1990, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

Що стосується позовних вимог про стягнення суми пені в розмірі 1 234 380,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК України, на яку посилається позивач, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Тобто, як вбачається з вказаної норми нарахування пені передбачено саме при погашенні основної суми заборгованості, оскільки саме в такому разі можна визначити розмір пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За таких обставин позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми пені за прострочення відшкодування податку на додану вартість заявлений передчасно з урахуванням того, що право позивача на отримання цієї суми на даний час відповідачем не порушено, а тому ці вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги той факт, що відповідачами не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню. Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач 1 не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не вжив передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості з ПДВ, а тому така бездіяльність відповідача 1 являється протиправною.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 158, 160 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, щодо неподання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі висновку про відшкодування Відкритому акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» податку на додану вартість в розмірі 13121580,00 грн., по податковій декларації за січень 2010 року та в розмірі 13243439,00 грн., по податковій декларації за лютий 2010 року, по факту набрання чинності судовим рішенням по справі №2а- 8198/10/0870.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (р/р №26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849) суму бюджетної заборгованості в розмірі 26365019,00 грн., в тому числі 13121580,00 грн., по податковій декларації за січень 2010 року та 13243439,00 грн., по податковій декларації за лютий 2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1430,66 грн. (одна тисяча чотириста тридцять гривен шістдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В.Батрак