Постанова № 24954834, 25.06.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року Справа № 0870/4536/12

15 год. 00 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представників позивача Д'ячкової Т.В., Кравцова В.М.

представника відповідача Панцакова С.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «БІАС»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «БІАС» (далі - позивач або ПРАТ «БІАС») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач або ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000/22211 від 02.04.2012, яким визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 41 967 грн., посилаючись на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам, оскільки між позивачем та його контрагентом ПП «ГСМ - ЮГ» була здійснена господарська операція, що підтверджується відповідними документами, у зв'язку з чим вважає висновки викладені в акті перевірки про заниження податку на прибуток необґрунтованими. Просить визнати нечинним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, про що подав до суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких зазначив, що вважає оспорюване податкове повідомлення - рішення законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну ПРАТ «БІАС» з питань достовірності вчинених правочинів з ПП «ГСМ - ЮГ» та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на прибуток за період 3 квартал 2011 року.

Як зазначено в акті перевірки, встановлено, що:

- в порушення підпункту 14.1.36 пункту 14 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.3, пункту 44.6 ст. 44, пункту 138.2 ст. 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ПРАТ «БІАС» завищено витрати по операціях з придбання бітуму у підприємства ПП «ГСМ - ЮГ», як не пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт,послуг) за період 3 квартал 2011 року у загальній сумі 182 467 грн., в т. ч. за 3 квартал 2011 року у розмірі 182 467 грн., 2 - 3 квартали у розмірі 182 467 грн., в наслідок чого занижено податок на прибуток усього у розмірі 41 967 грн., у т.ч. по періодам за 3 квартал 2011 року у розмірі 41 967 грн., за 2-3 квартали 2011 року у розмірі 41 967 грн (а.с. 20).

Зазначений висновок про заниження податку на прибуток обґрунтований недійсністю укладеного між ПРАТ «БІАС» та ПП «ГСМ - ЮГ» договору поставки бітуму від 29.03.2010 № 29/03-01, в межах якого ПРАТ «БІАС» придбало у ПП «ГСМ - ЮГ» бітум на загальну суму 218 960 грн. 72 коп., у т.ч. ПДВ 36 493 грн. 46 коп.

На підставі даного акту 26.03.2012 №14/23-509/19280373 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0000/22211 від 02.04.2012, яким ПРАТ «БІАС» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 41 967 грн., в тому числі 41 967 грн. основний платіж, 0 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 21).

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

29.03.2010 між позивачем та ПП «ГСМ - ЮГ» укладено договір поставки бітуму №29/03-01, відповідно до якого ПП «ГСМ - ЮГ» поставлено ПРАТ «БІАС» бітум на загальну суму 218 960 грн. 72 коп., у т.ч. ПДВ 36 493 грн. 46 коп. згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки (а.с. 17) та копії яких надані позивачем і містяться в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору поставка товару здійснюється транспортом продавця.(а.с. 56-57).

Отриманий товар отриманий, оприбуткований ПРАТ «БІАС» та використаний за його призначенням для виготовлення асфальтобетонних сумішей різних типів, необхідні сировина та матеріали, що утворюють основу вироблюваної продукції, в тому числі бітум нафтовий БНД 60/90. За отриманий бітум ПРАТ «БІАС» розрахувалося з ПП «ГСМ - ЮГ» у безготівковій формі в повному обсязі.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області видами діяльності позивача за КВЕД є виробництво бетонних розчинів, готових для використання (КВЕД 23.63), виробництво продуктів нафтоперероблення (КВЕД 19.20), що підтверджує використання придбаного товару у власній господарський діяльності (а.с. 102).

Пунктом 14.1.36 Податкового кодексу України, передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності та інші витрати.

Витрати операційної діяльності включають собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати, що формують собівартість виготовленої продукції (робіт, послуг), складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів0 бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат.

Згідно з підпунктом 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, які створюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.

При цьому, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, за правилами Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Як свідчать матеріали перевірки, на підставі укладеного договору поставки бітуму №29/03-01 від 29.03.2010 ПП «ГСМ - ЮГ» було поставлено ПРАТ «БІАС» бітум на загальну суму 218 960 грн. 72 коп., у т.ч. ПДВ 36 493 грн. 46 коп., згідно видаткових накладних, перелік яких наведений в акті перевірки, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.60-62).

Придбаний товар оприбуткований ПРАТ «БІАС» та використаний за його призначенням для виготовлення асфальтобетонних сумішей різних типів, що безпосередньо вплинуло на результат діяльності позивача та було направлено на отримання доходу. За отриманий бітум ПРАТ «БІАС» розрахувалося з ПП «ГСМ - ЮГ» у безготівковій формі в повному обсязі, про що також зазначено в акті перевірки.

Актом перевірки не заперечується, що позивачем на вимогу податкового органу про надання пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій ПРАТ «БІАС» з отримання товарів (робіт, послуг) у ПП «ГСМ - ЮГ» за 3 квартал 2011 року, підприємством надані завірені копії наступних документів та регістрів бухгалтерського обліку:

- договір поставки бітуму №29/03-01 від 29.03.2010;

- видаткові та податкові накладні;

- платіжні доручення;

- рахунки - фактури;

- картки рахунку;

- витяг з журналу реєстрації прийому нафтового бітуму;

- акти приймання бітуму;

- картки складського обліку матеріалів;

- реєстри бухгалтерського обліку, які відображають бухгалтерські проводки по отриманню ПРАТ «БІАС» товарів від ПП «ГСМ - ЮГ».

Вищезазначений перелік документів був наданий представником позивача до суду, копії яких містяться в матеріалах справи.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку, що підтверджено актом перевірки, так само як і реальність господарських операцій.

Реальність придбання товарів підтверджується первинними документами з отримання товару - видатковими та податковими накладними, актами приймання бітуму за кількістю та картками складського обліку (а.с. 60-62, 81-87, 106-108), а витрати ПРАТ «БІАС» на оплату товару ПП «ГСМ - ЮГ» підтверджені випискою з банківського рахунку (64-66), що також не оспорюється представником відповідача в судовому засіданні.

Зазначені обставини свідчать про дотримання ПРАТ «БІАС» встановлених вимог Податкового кодексу України, як підстави для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів у ПП «ГСМ - ЮГ».

Крім того, як вбачається з наданої представником відповідача Довідки № 234/2302/30719720 від 03.11.2011 про результати зустрічної звірки ПП «ГСМ-ЮГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПРАТ «БІАС» за період з 01.07.2001 по 31.07.2011, яка складена Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя, у податковому обліку ПП «ГСМ-ЮГ» відображені результати господарських відносин з ПРАТ «БІАС» за липень 2011 року.

Також зазначена довідка містить відомості про те, що ПРАТ «БІАС» оплачено отриманий від ПП «ГСМ-ЮГ» у липні 2011 року товар на суму 218960,70 грн. у повному обсязі, суми податку на додану вартість за виданими ПП «ГСМ-БГ» податковими накладними № 2 від 04.07.2011, № 3 від 11.07.2011, № 4 від 25.07.2011 включені останнім до податкових зобов'язань відповідних періодів, відображені у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку № 5 до податкових декларацій з ПДВ та даним декларацій з ПДВ за липень 2011 року, що також підтверджує реальність здійсненої господарської операції.

В ході судового розгляду справи представником позивача на підтвердження транспортування придбаного товару надані товарно-транспортні накладні (а.с. 126-130), які відповідно до пояснень представника отримані від контрагента на письмовий запит після проведення перевірки.

Суд вважає зазначені накладні неналежними доказами, оскільки при проведені перевірки та до прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом такі товарно-транспортні накладні податковому органу не надавались.

При цьому, відсутність у позивача на час проведення перевірки лише товарно-транспортних накладних, з урахуванням наявних видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, актів-приймання, карток складського обліку та документів, що засвідчують оплату за придбаний товар, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення сплачених сум на його придбання до валових витрат, не позбавляє господарську операції її реального змісту.

Також суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача про те, що поставка товару не підтверджена по ланцюгу постачання, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватись повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару, який є платником податку, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через наявність/відсутність актів про здійснення зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, у зв'язку з чим позовні вимоги ПРАТ «БІАС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.04.2012 № 0000/22211.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «БІАС» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн. 67 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 27 червня 2012 року.