YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Житомирська область

/

Житомирський окружний адміністративний суд

Постанова № 24954610, 03.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

03.05.2012

Номер справи

0670/2748/11

Номер документу

24954610

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОСПЕЦРЕСУРСИ"

справа № 0670/2748/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" звернулося до суду з позовом, в якому після збільшення позовних вимог (том ІІ, а.с. 162) просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002302301/1 від 15 жовтня 2010 року і № 0002302301/2 без дати про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 155563, 00 грн., у тому числі: 110295, 00 грн. основного платежу, 45268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0002292301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002292301/1 від 15 жовтня 2010 року і № 0002292301/2 без дати про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 42273, 00 грн., у тому числі: 28182, 00 грн. основного платежу, 14091, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому зазначило, що податкове зобов'язання по податку на прибуток було нараховане за невідображення придбаних у ІІ кварталі 2009 року матеріальних активів вартістю 1000, 00 грн. та введених в експлуатацію у ІІІ кварталі 2009 року у графі 5 рядка А1 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства, віднесення до складу валових витрат вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, вартості одержаних від Tовариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг, не підтверджених належними документами, а також вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень, що не підтверджено належним чином оформленими первинними документами. З такими висновками Державної податкової інспекції у м. Житомирі позивач не погоджується, оскільки придбав малоцінні необоротні матеріальні активи в ІІ кварталі 2009 року, ввів їх в експлуатацію у цьому ж кварталі 2009 року, правильно відобразив в таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства за півріччя 2009 року дані про залишки запасів, факт отримання маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, аудиторських послуг, оренди складських та офісних приміщень підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які містять всі обов'язкові реквізити. Позивач також не погоджується з нарахуванням суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість за віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці, що не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, та вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень баз належного документального підтвердження так, як право підприємства на податковий кредит підтверджено податковими накладними і податковим органом не надано жодних доказів, які б свідчили про невикористання отриманих послуг у господарській діяльності позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю і просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях позовні вимоги не визнали і просили у їх задоволенні відмовити, оскільки податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002302301/1 від 15 жовтня 2010 року і № 0002302301/2 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 155563, 00 грн., у тому числі: 110295, 00 грн. основного платежу, 45268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0002292301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002292301/1 від 15 жовтня 2010 року і № 0002292301/2 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 42273, 00 грн., у тому числі: 28182, 00 грн. основного платежу, 14091, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, є правомірними, прийнятими на підставі обґрунтованих висновків перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Державною податковою інспекцією у м. Житомирі планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 квітня 2010 року виявлено порушення вимог:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 110295, 00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2009 року - 33764, 00 грн., 9 місяців 2009 року - 89428, 00 грн., 2009 рік - 108895, 00 грн., І квартал 2010 року - 1400, 00 грн. внаслідок невідображення придбаних у ІІ кварталі 2009 року матеріальних активів вартістю 1000, 00 грн. та введених в експлуатацію у ІІІ кварталі 2009 року у графі 5 рядка А1 таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства, віднесення до складу валових витрат вартості отриманих від приватного підприємця ОСОБА_1, приватного підприємця ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Коростишівської філії дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Tовариства з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр -Т", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами і не пов'язані з господарською діяльністю Товариства, вартості одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг і вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень, що не підтверджено належним чином оформленими первинними документами;

- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 28182, 00 грн., у тому числі за: квітень 2009 року - 1097, 00 грн., травень 2009 року - 99, 00 грн., червень 2009 року - 1266, 00 грн., липень 2009 року - 60, 00 грн., серпень 2009 року - 2804, 00 грн., вересень 2009 року - 3094, 00 грн., жовтень 2009 року - 12434, 00 грн., листопад 2009 року - 3442, 00 грн., грудень 2009 року - 2766, 00 грн., лютий 2010 року - 1120, 00 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень без належного документального підтвердження і вартості отриманих від приватного підприємця ОСОБА_1, приватного підприємця ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Коростишівської філії дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр -Т", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці, що не пов'язані з господарською діяльністю Товариства.

За результатами перевірки складено акт № 4706-23-1-30266593/0110 від 19 липня 2010 року (том 1, а.с. 28-65).

На підставі вказаного акта 06 серпня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002302301/0 про визначення позивачеві суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 155563, 00 грн., у тому числі: 110295, 00 грн. основного платежу, 45268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, і № 0002292301/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 42273, 00 грн., у тому числі: 28182, 00 грн. основного платежу, 14091, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" розпочало процедуру їх оскарження в адміністративному порядку, за результатами якої прийняті остаточні рішення № 0002302301/2 (том 2, а.с. 163) (рішення № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002302301/1 від 15 жовтня 2010 року (том 1, а.с. 70) без змін) і № 0002292301/2 (том 2, а.с. 164) (рішення № 0002302301/0 від 06 серпня 2010 року, № 0002292301/1 від 15 жовтня 2010 року (том 1, а.с. 71) без змін).

Щодо відображення в податковому обліку придбаних у ІІ кварталі 2009 року матеріальних активів вартістю 1000, 00 грн.

В акті перевірки (том 1, а.с. 35) зазначено, що підприємством в ІІ кварталі 2009 року придбано матеріальні цінності вартістю 1000, 00 грн. зі строком служби більше 365 днів. В бухгалтерському обліку дана операція відображається по Д-т рахунку 112. В експлуатацію вказані матеріальні активи введено в ІІІ кварталі 2009 року. TOB "Агроспецресурси" не відображено вказані об'єкти в графі 5 рядка AI таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства, що привело до завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.2 Декларації "Убуток балансової вартості запасів" на 47710, 00 грн. в ІІ кварталі 2009 року.

На підтвердження викладених висновків податковим органом всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано жодних доказів.

При цьому суд зазначає, що згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зокрема, платник податку, згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 pоку N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509, та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 pоку N 291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 pоку за N 893/4186, на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

За дебетом рахунку відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу.

При цьому рахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" при введенні в експлуатацію кореспондує з рахунком 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів".

Відповідно до вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, за кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається зменшення основних засобів (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Таким чином, введення в експлуатацію малоцінних необоротних матеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків Д-т 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" / К-т 153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів".

З аналізу рахунку 112 та рахунку 153 за ІІ квартал 2009 року вбачається, що в цьому періоді Товариство не придбавало малоцінні необоротні активи на суму 47710, 00 грн., а придбало на суму 24665, 87 грн. і ввело їх в експлуатацію в цьому ж періоді, що відображено кореспонденцією рахунків Д-т 112 - К-т 153 і підтверджується копіями актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (том 1, а.с. 83-152).

Оскільки позивач придбав малоцінні необоротні матеріальні активи в ІІ кварталі 2009 року та ввів їх в експлуатацію у цьому ж кварталі 2009 року, вірно відобразив в таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" додатку К 1/1 до декларації про прибуток підприємства за півріччя 2009 року дані про залишки запасів, зокрема, малоцінних необоротних матеріальних активів на кінець півріччя 2009 року, тому сума убутку балансової вартості запасів в ІІ кварталі 2009 року визначена правильно, а валові витрати підприємства в ІІ кварталі 2009 року на 47710, 00 грн. завищені не були.

Щодо віднесення до складу валових витрат вартості маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці на загальну суму 267463, 00 грн.

В акті перевірки (том 1, а.с. 37) перевіряючими Державної податкової інспекції у м. Житомирі зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці, що не підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а саме: актами виконаних робіт, що призвело до завищення розміру валових витрат на 267463, 00 грн.

Про те, що неналежність оформлення актів виконаних робіт полягає у відсутності в них інформації про зміст господарської операції та її вимірниках у натуральному і вартісному виразі, що не дає можливості підтвердити використання наданих послуг у господарській діяльності Товариства, перевіряючими уточнено при описанні наданих послуг кожним з контрагентів Товариства (приватним підприємцем ОСОБА_1, приватним підприємцем ОСОБА_2, Дочірнім підприємством "Гарантія - маркет", Коростишівською філією дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир", Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр -Т", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сприяння", Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвентіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (том 1, а.с. 38-43).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для віднесення витрат підприємства до складу валових є їх підтвердження податковими накладними і використання придбаних товарів (робіт, послуг) у подальшій господарській діяльності платника податків.

Судом встановлено, що між позивачем і контрагентами укладено наступні договори:

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02 січня 2009 року (том 1, а.с. 153);

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір про надання послуг з технічного обслуговування холодильного обладнання та офісної техніки від 01 квітня 2009 року (том 2, а.с. 78);

- з Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир" договір поставки № 1302/р від 01 травня 2008 року (том 2, а.с. 16-20), у додатковій угоді № 1-Б від 01 травня 2008 року (том 2, а.с. 21) до якого визначено шляхи надання послуг по передпродажній підготовці товару;

- з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр -Т" договір про надання маркетингових, передпродажних послуг та послуг мерчайдайзингу № 0038 від 01 вересня 2008 року (том 1, а.с. 246-248);

- з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сприяння" договір № 01/03-09 від 01 березня 2009 року про надання послуг по активному просуванню і найкращому представленню товарів (том 2, а.с. 61);

- з Товариством з обмеженою відповідальністю "Адвентіс" договір поставки № 6146/р від 22 червня 2009 року (том 1, а.с. 218-222), у додатковій угоді № 1-Б (том 1, а.с. 227) до якого визначено шляхи надання послуг по передпродажній підготовці товару;

- з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" договір № 09/05/01-А від 01 травня 2009 року про надання маркетингових послуг та послуг по передпродажній підготовці товару (том 1, а.с. 172-174).

Також були укладені договори з Дочірнім підприємством "Гарантія-Маркет" та його Коростишівською філією.

Вказані договори є дійсними і відповідачем, всупереч вимогам статті 71 КАС України, протилежного не доведено.

Факт надання послуг за умовами зазначених вище договорів підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), податковими накладними, банківськими виписками, копії яких є у матеріалах справи.

Всі акти виконаних робіт (надання послуг) містять реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у тому числі, вказівку на зміст господарських операцій, їх обсяг і вартість.

Серед обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, перелік яких містить частина 2 статті 9 вказаного Закону, зазначення зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю платника податків не передбачено.

Водночас, підпункт 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає можливість віднесення до складу валових витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Також необхідно зазначити, що висновок щодо права підприємств на віднесення до складу валових витрат вартості вказаних послуг та відсутності конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг зроблений в листі ДПА України від 08 квітня 2008 року № 3146/6/15-016.

За таких обставин, висновки Державної податкової інспекції у м. Житомирі про безпідставне віднесення до складу валових витрат 267463, 00 грн. вартості отриманих від приватного підприємця ОСОБА_1, приватного підприємця ОСОБА_2, Дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Коростишівської філії дочірнього підприємства "Гарантія - маркет", Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Житомир", Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр -Т", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сприяння", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвентіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по технічному огляду комп'ютерної та оргтехніки, послуг по передпродажній підготовці є необґрунтованими, а тому неправомірним є нарахування податку на прибуток у сумі 66865, 75 грн.

Щодо віднесення до валових витрат 20000, 00 грн. вартості одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг.

Податковим органом в акті перевірки (том 1, а.с. 44) зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат за 9 місяців 2009 року 20000, 00 грн. вартості одержаних від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг, оскільки вони не підтверджені належним чином оформленими документами, а саме: в акті виконаних робіт не конкретизовано зміст господарської операції та її вимірники, а також не надано звіт про результати аудиторської перевірки.

Валові витрати виробництва та обігу, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, підставою для віднесення витрат підприємства до складу валових є їх підтвердження податковими накладними і використання придбаних товарів (робіт, послуг) у подальшій господарській діяльності платника податків.

Встановлено, що 03 серпня 2009 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" укладено договір № АСР-2009-Д-1 на аудиторське обслуговування (том 2, а.с. 97), предметом якого є аудиторська перевірка податкового обліку позивача на предмет повноти нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року.

Про виконання умов вказаного договору свідчить акт здачі-приймання аудиторських послуг від 25 вересня 2009 року (том 2, а.с. 98).

Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 із змінами і доповненнями, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Актом, яким оформлялося отримання послуг від вищевказаного контрагента, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати, зокрема, звіт про результати аудиторської перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Товариством документально підтверджено правомірність віднесення до складу валових витрат витрати у сумі 20000, 00 грн. на отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Гросмейстер" аудиторських послуг, тому нарахування податковим органом податку на прибуток у сумі 5000, 00 грн. є необґрунтованим.

Стосовно віднесення до валових витрат вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень.

Перевіряючими податкового органу в акті перевірки (том 1, а.с. 44) зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість оренди складських та офісних приміщень, що належать Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" за серпень 2009 року, без підтвердження первинними документами надання послуг оренди, що призвело до завищення валових витрат за 9 місяців 2009 року на 105975, 00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з частиною 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, підставою для невключення до складу валових витрат певних сум є повна відсутність будь-яких розрахункових, платіжних чи інших документів, що робить неможливим віднести до валових витрат суми, не підтверджені документально.

Судом встановлено, що 27 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" та Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" укладено договір оренди № 3 (том 2, а.с. 105-110). До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди № 1 (том 2, а.с. 113), № 2 (том 2, а.с. 114), № 3 (том 2, а.с. 116), № 4 (том 2, а.с. 118), № 5 (том 2, а.с. 120), № 6 (том 2, а.с. 122), № 7 (том 2, а.с. 123), № 8 (том 2, а.с. 124), № 9 (том 2, а.с. 126), відповідно до умов яких позивач приймає у строкове платне користування (в оренду) приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

Про прийняття орендарем приміщень відповідно до договірних умов свідчать акти прийому-передачі приміщень, копії яких є у матеріалах справи.

Факт надання Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" позивачеві послуг по оренді складських та офісних приміщень за серпень 2009 року підтверджується податковими накладними і актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 145-148).

Отже, Товариство формувало валові витрати виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

У частині 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені статтею 9 Закону.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Крім того, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Доказів того, що послуги з оренди приміщень не використовувалися в межах господарської діяльності Товариства податковим органом суду не надано.

За таких обставин, суд вважає документально підтвердженим належним чином віднесення до складу валових витрат 105975, 00 грн. вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень, тому нарахування податку на прибуток у сумі 26493, 75 грн. є неправомірним.

Стосовно включення до складу податкового кредиту 21195, 00 грн. ПДВ з вартості оренди у Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" складських та офісних приміщень.

Перевіряючими Державної податкової інспекції у м. Житомирі в акті перевірки (том 1, а.с. 52) зазначено, що Товариством включено до складу податкового кредиту за вересень 2009 року ПДВ у сумі 21195, 00 грн. з вартості оренди складських та офісних приміщень, що належать Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця" без підтвердження первинними документами надання послуг оренди.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону, є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що умовою для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з ціни товарів (послуг) є підтвердження їх придбання податковими накладними і використання у подальшій господарській діяльності платника податків.

Як вже зазначалося вище, що 27 лютого 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецресурси" та Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" укладено договір оренди № 3 та додаткові угоди до нього, відповідно до умов яких позивач приймає у строкове платне користування (в оренду) приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41.

Про прийняття орендарем приміщень відповідно до договірних умов свідчать акти прийому-передачі приміщень, копії яких є у матеріалах справи.

Факт надання Закритим акціонерним товариством "Укрпрофоздоровниця" позивачеві послуг по оренді складських та офісних приміщень за вересень 2009 року підтверджується податковими накладними і актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том 2, а.с. 141-144).

Отже, Товариство формувало податковий кредит за вересень 2009 року виключно на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.

У частині 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені статтею 9 Закону.

Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 цього Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Факту визнання недійсними або анулювання свідоцтва Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" судом не встановлено. Отже, його реєстрація у якості платників податку на додану вартість - чинна та передбачає право і зобов'язання видавати податкові накладні на загальних підставах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2009 року ПДВ у сумі 21195, 00 грн. з вартості оренди складських та офісних приміщень, що належать Закритому акціонерному товариству "Укрпрофоздоровниця", тому збільшення ПДВ податковим органом на вказану суму є незаконним.

Щодо віднесення до складу податкового кредиту 10242, 00 грн. ПДВ з вартості отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці.

На думку податкового органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту 10242, 00 грн. ПДВ з ціни отриманих маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультаційних послуг, послуг по передпродажній підготовці, що не використовувалися у господарській діяльності Товариства (том 1, а.с. 52-53).