Постанова № 24954441, 26.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6710/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О.В.

при секретарі Проніна Д.С.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача 1: Степаніна І.О.,

представника відповідача 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Донецької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, державного нотаріуса Першої Селидівської нотаріальної контори № 1 про виключення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Донецької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, державного нотаріуса Першої Селидівської нотаріальної контори № 1 про виключення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона, як спадкоємець першої черги згідно до законодавства України після смерті її матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, отримала спадкове майно - однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Під час оформлення документів на спадщину позивачці було повідомлено про наявність обтяження майна спадкодавця, а саме - арешт нерухомого майна, який зареєстровано 19.06.2008 р. за № 7413605. Позивачка вказує, що арешт накладено на підставі постанови слідчого СУ в м. Донецьк ГУ МВС України в Донецькій області від 10.04.2008 р. На звернення позивачки до слідчого управління ГУ МВС України в Донецькій області, їй було роз'яснено, що під час розслідування кримінальної справи № 06-26758 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 Кримінального Кодексу України постановою слідчого було накладено арешт на усе майно ОСОБА_4, у то числі на квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1. Накладення арешту 10.04.2008 р. на вищезазначену квартиру позивачка вважає помилковим, тому, що за договором купівлі-продажу від 29.08.1996 р., який засвідчено приватним нотаріусом Селидівського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1582 ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 придбала однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 Право приватної власності ОСОБА_3 на придбану квартиру було зареєстровано в БТІ м. Селидово 30.08.1996 р., про що внесено запис в реєстрову книгу № 3195.

На думку позивача, відповідно до чинного законодавства на час придбання майна усі вимоги щодо реєстрації права власності на нерухоме майно були виконані.

В державному реєстрі обтяжень вищезазначеної квартири зазначено, що боржником є ОСОБА_4

Позивачка вказує, що наявність вказаного запису про обтяження нерухомого майна позбавляє її права як спадкоємцю отримати свідоцтво про право на спадщину.

З огляду на вищенаведене позивач просить суд визнати незаконним та скасувати запис про арешт нерухомого майна - однокімнатної квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 в Державному реєстрі обтяження майна, який зареєстровано 19.06.2008р. за № 7413605.

Позивач прибув в судове засідання та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача 1 прибув в судове засідання. Проти позову заперечував та надав суду письмові заперечення в яких вказав що Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України не є суб'єктом владних повноважень та в частини позовних вимог щодо нього справу треба закрити. Що стосується суті позову, то відповідач 1 не заперечував проти нього та вказав що він згоден з тією обставиною що внесенням запису про заборону відчуження нерухомого майна дійсно порушуються права позивача на отримання спадщини.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав суду письмові пояснення в яких проти позову не заперечував та вказав щодо внесення запису про заборону відчуження нерухомого майна він діяв на підставі в межах повноважень, та у спосіб що визначений законом. Але після огляду всіх документів у їх сукупності він прийшов до висновку про те що постанова слідчого СУ в м. Донецьк ГУ МВС України в Донецькій області від 10.04.2008 року про арешт нерухомого майна яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, була винесена помилково, тому що ОСОБА_4 у 2008 році, коли була видана довідка БТІ, вже не був власником цього майна.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши всі наявні в справі письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, яки мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та прийшов до наступних висновків.

Позивач - фізична особа ОСОБА_1.

Відповідач 1 - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, є юридичною особою код ЄДРПОУ 25287988.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», адміністратором Державного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

Відповідно до п.2.2.1 Статуту із змінами, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України здійснює технічне і технологічне забезпечення створення, запровадження, експлуатації програмно - інформаційний комплексів системного ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідач 2 - державний нотаріус Першої Селидівської нотаріальної контори № 1 - ОСОБА_6, є посадова особа суб'єкта владних повноважень, призначена на посаду завідувача Першої Селидівської нотаріальної контори наказом начальника Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України № 1493 від 08.12.2010 року.

29.08.1996 року був укладений договір купівлі-продажу, засвідчений нотаріусом ОСОБА_7, де продавець ОСОБА_4 продав, а покупець ОСОБА_3 купила однокімнатну квартиру загальною площею 30,85 кв. м. (жила площа 15,1 кв. м.) за адресою АДРЕСА_1. Цей Договір був зареєстрований в бюро технічної інвентаризації 30.08.1996 року за номером 3195 (а.с.17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про свідчить свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 (а. с. 12).

Згідно свідоцтво про народження, ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 (а.с.15).

Відповідно свідоцтва про шлюб, видане 23.05.1992 року відділом ЗАГС м.Селідове, актова запис № 73, ОСОБА_1 23.05.1992 року одружилася з ОСОБА_10 та взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_1 (а.с.39).

Після смерті матері позивачка ОСОБА_1 звернулася із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини - однокімнатної квартири АДРЕСА_1

Під час оформлення документів на спадщину позивачці було повідомлено про наявність обтяження майна спадкодавця ОСОБА_3, а саме арешт нерухомого майна який зареєстровано 19.06.2008 р. за № 7413605, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, де боржником є ОСОБА_4 ( а.с. 11).

Арешт на вищезазначену квартиру був накладений на підставі постанови слідчого СУ в м. Донецьк ГУ МВС України в Донецькій області від 10.04.2008 року, яка в свою чергу була винесена слідчім на підставі довідки БТИ м.Селідове від 05.03.2008 року (а.с.38,44, 45).

Відповідно до п. 8 ст. 16 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Відповідно до п.п. 1 п. 24 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1141 у разі проведення державної реєстрації виникнення обтяжень речових прав на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав відомості щодо суб'єкта обтяжень речових прав (обтяжувач, боржник та (за наявності) особа, в інтересах якої встановлено обтяження).

Але згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна боржник та власник не співпадають.

Отже судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що довідка БТИ м.Селідове від 05.03.2008 року про те що власником квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_11, на підстави якої складений протокол описи майна від 10.04.2008 року та винесена постанова про накладення арешту на майно від 10.04.2008 року, не відповідає дійсності.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст..94 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.8-11, 94, 112, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Донецької філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, державного нотаріуса Першої Селидівської нотаріальної контори № 1 про визнання незаконним та скасування запису в Державному реєстру обтяжень нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна, задовольнити повністю.

Визнати недійсним запис про арешт нерухомого майна - квартири та всього нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого 19.06.2008 року за № 7413605 на підставі постанови від 10.04.2008 року ГУУМВС України СУ м.Донецьк слідчого Саєнко М.А., повідомлення від 31.05.2008 року №4/5709.

Зобов'язати державного нотаріуса Першої Селидівської нотаріальної контори № 1 скасувати запис про арешт нерухомого майна - квартири та всього нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1, зареєстрованого 19.06.2008 року за № 7413605 на підставі постанови від 10.04.2008 року ГУУМВС України СУ м.Донецьк слідчого Саєнко М.А., повідомлення від 31.05.2008 року №4/5709.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розміри 35 (тридцять п'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову Донецького окружного адміністративного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі складена 27 червня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.