Постанова № 24953667, 13.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1316/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представників позивача Сороки Г.О., Новіцької О.С., Мельничук А.Ю.,

представника відповідача Килиби О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» (далі - ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Ковельська ОДПІ Волинської області ДПС, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0000292300, № 0000302300.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, про що складено акт перевірки № 11/23-36523079 від 11.01.2012 року. Перевіркою встановлено такі порушення ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство»: в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво віднесено до складу валових витрат за 2010 рік та перший квартал 2011 року суму нарахованих відсотків за договором позики № П/05/10-02 від 19.05.2010 року, чим завищено валові витрати за 2010 рік на 1270692,00 грн. та за перший квартал 2011 року на суму 135000,00 грн.; в порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України (ПК України) позивачем зайво віднесено до складу фінансових витрат за другий-третій квартал 2011 року процентів за користування кредитом в сумі 785404,00 грн.; в порушення підпункту 1.22.2 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не нараховано та не включено до складу валового доходу за 2010 - 2011 роки суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної допомоги, на загальну суму 458171,00 грн.; в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво включено до складу валових витрат вартість посередницьких послуг в розмірі 236992,00 грн.

На підставі акту перевірки № 11/23-36523079 від 11.01.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000092300, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 825973,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 711732,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114241,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене до ДПС у Волинській області, згідно з рішенням № 641/10/10-206 від 07.03.2012 року було зменшено зобов'язання за нарахованими фінансовими санкціями з 114241,00 грн. до 83493,00 грн., внаслідок чого складено податкове повідомлення-рішення № 0000292300 від 22.03.2012 року та збільшено зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток на 26410,00 грн., та донараховано штрафну санкцію у розмірі 6602,00 грн., про що складено податкове повідомлення-рішення № 0000302300 від 22.03.2012 року.

Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями від 22.03.2012 року № 0000292300, № 0000302300 з таких підстав.

Висновки податкового органу про те, що платник податку не включив до валового доходу суму умовно нарахованих відсотків та занизив задекларований дохід з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року на суму 485171,00 грн. є необґрунтованим та безпідставним, оскільки отримані за договором позики від 19.05.2010 року № П/05/10-02 кошти в сумі 5000000,00 грн. не є фінансовою допомогою, позика була отримана позивачем після того, як венчурний фонд в особі керуючого активами увійшов до складу учасників ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство».

Крім того, не згідний позивач з позицією податкового органу про неправомірне включення до складу валових витрат тих витрат, які пов'язані з наданням посередницьких послуг в сумі 236922,00 грн., оскільки такі послуги пов'язані з продажем продукції власного виробництва та відносяться до валових витрат.

Податковий орган безпідставно вважає, що позивач неправомірно включив до складу валових витрат витрати на сплату процентів за договором позики № П/05/10-02 від 19.05.2010 року, що призвело до завищення валових витрат підприємства на загальну суму 2191096,00 грн., оскільки вказаний договір позики є борговим зобов'язанням в розумінні підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», і, відповідно платником податків правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на сплату відсотків за користування позикою за договором.

В позовній заяві позивач вказує також на порушення податковим органом способу проведення перевірки та правильності розрахунку штрафних санкцій.

Позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000292300, № 0000302300.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 06.06.2012 року № 3282/10/10-015 (а. с. 194-195) представник відповідача адміністративний позов не визнав з таких підстав.

Ковельською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, про що складено акт перевірки № 11/23-36523079 від 11.01.2012 року. Перевіркою встановлено такі порушення ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство»: в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво віднесено до складу валових витрат за 2010 рік та перший квартал 2011 року суму нарахованих відсотків за договором позики № П/05/10-02 від 19.05.2010 року, чим завищено валові витрати за 2010 рік на 1270692,00 грн. та за перший квартал 2011 року на суму 135000,00 грн.; в порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 ПК України позивачем зайво віднесено до складу фінансових витрат за другий-третій квартал 2011 року процентів за користування кредитом в сумі 785404,00 грн.; в порушення підпункту 1.22.2 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не нараховано та не включено до складу валового доходу за 2010 - 2011 роки суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної допомоги, на загальну суму 458171,00 грн.; в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво включено до складу валових витрат вартість посередницьких послуг в розмірі 236992,00 грн.

Враховуючи вказані порушення, за наслідками перевірки, з урахуванням задекларованих платником збитків, позивачу правомірно донараховано податок на прибуток в загальній сумі 711732,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції, в зв'язку з чим представник відповідача у письмових запереченнях просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 521822 (а. с. 181), знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, про що Ковельською МДПІ видано довідку про взяття на облік платника податків від 15.07.2009 року № 1215 (а. с. 182).

Ковельською МДПІ (правонаступником якої є Ковельська ОДПІ Волинської області ДПС) було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, про що складено акт перевірки № 11/23-36523079 від 11.01.2012 року (а. с. 30-111). Перевіркою встановлено такі порушення ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство»: в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво віднесено до складу валових витрат за 2010 рік та перший квартал 2011 року суму нарахованих відсотків за договором позики № П/05/10-02 від 19.05.2010 року, чим завищено валові витрати за 2010 рік на 1270692,00 грн. та за перший квартал 2011 року на суму 135000,00 грн.; в порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 ПК України позивачем зайво віднесено до складу фінансових витрат за другий-третій квартал 2011 року процентів за користування кредитом в сумі 785404,00 грн.; в порушення підпункту 1.22.2 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не нараховано та не включено до складу валового доходу за 2010 - 2011 роки суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної допомоги, на загальну суму 458171,00 грн.; в порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво включено до складу валових витрат вартість посередницьких послуг в розмірі 236992,00 грн.

На підставі акту перевірки № 11/23-36523079 від 11.01.2012 року, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000092300, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 825973,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 711732,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 114241,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Волинській області № 641/10/10-206 від 07.03.2012 року скаргу платника податків задоволено частково, а саме: оскаржуване податкове повідомлення-рішення частково скасоване в сумі 30748,00 грн. зайво застосованої санкції та збільшено донараховану суму з податку на прибуток за 2010 рік на 33012,00 грн. (основний платіж - 26410,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 6602,00 грн.) (а. с. 112-115).

В подальшому на підставі акту перевірки № 11/23-36523079 від 11.01.2012 року та рішення ДПС у Волинській області № 641/10/10-206 від 07.03.2012 року Ковельською ОДПІ Волинської області ДПС 22.03.2012 року були винесені такі податкові повідомлення-рішення:

№ 0000292300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 795225,00 грн., в т. ч., за основним платежем - 711732,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 83493,00 грн. (а. с. 28),

№ 0000302300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 32012,00 грн., в т. ч., за основним платежем - 26410,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6602,00 грн. (а. с. 29).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року № 0000292300, № 0000302300, з огляду на таке.

Так, зокрема, перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 1.22.2 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не нараховано та не включено до складу валового доходу за 2010 - 2011 роки суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної допомоги, на загальну суму 458171,00 грн. Проте з такими висновками перевірки суд не погоджується, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.05.2010 року між ТзОВ «Компанія з управління активами «Форвард» (позикодавець) та ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» (позичальник) укладено договір позики від 19.05.2010 року № П/05/10-02, згідно з яким позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 6000000,00 грн. з терміном повернення до 19.05.2011 року, відсотки по позиці складають 35,00 % у рік (а. с. 23-27). 27.05.2010 року позивач отримав 5000000,00 грн. за вказаним договором (двома сумами по 2500000,00 грн.).

Відповідно до пункту 1.22.2 статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

На думку суду, оскільки договором позики від 19.05.2010 року № П/05/10-02 передбачалося нарахування процентів як плати за користування коштами, тому одержані позивачем 5000000,00 грн. за вказаним договором не підпадають під законодавче визначення поворотної фінансової допомоги.

Крім того, враховуючи також те, що позика була отримана позивачем після того, як венчурний фонд в особі керуючого активами увійшов до складу учасників ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство», що підтверджується статутом (а. с. 15-19), тому висновок податкового органу про те, що платник податку не включив до валового доходу суму умовно нарахованих відсотків та занизив задекларований дохід з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року на суму 485171,00 грн. є необґрунтованим.

Суд також не погоджується із висновками перевірки про те, що в порушення підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статі 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво віднесено до складу валових витрат за 2010 рік та перший квартал 2011 року суму нарахованих відсотків за договором позики № П/05/10-02 від 19.05.2010 року, чим завищено валові витрати за 2010 рік на 1270692,00 грн. та за перший квартал 2011 року на суму 135000,00 грн., та в порушення підпункту 138.10.5 пункту 138.10 статті 138 ПК України позивачем зайво віднесено до складу фінансових витрат за другий-третій квартал 2011 року процентів за користування кредитом в сумі 785404,00 грн., з таких підстав.

Відповідно до пунктів 1.10, 1.11 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту). Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент.

Згідно із підпунктом 5.5.1 пункту 5.1 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Пунктом 141.1 статті 141 ПК України передбачено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, проценти за договором позики № П/05/10-02 від 19.05.2010 року є витратами за борговими зобов'язанням в розумінні підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 141.1 статті 141 ПК України, тому платником податків правомірно віднесено до складу валових витрат витрати на сплату відсотків за користування позикою за договором.

Перевіркою було також встановлено порушення підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем зайво включено до складу валових витрат вартість посередницьких послуг в розмірі 236992,00 грн., оскільки в актах прийому-здачі робіт по наданню посередницьких послуг не визначено, які саме проведено роботи, не наведено розрахунки калькуляцій витраченого часу, відсутня суть виконаних робіт. Проте, з таким висновком перевірки суд також не погоджується, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.02.2010 року між ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) було укладено договір комерційного посередництва № У-Кр-1/02-10 від 01.02.2010 року, за яким виконавець зобов'язувався надати такі посередницькі послуги: пошук потенційних покупців виробів з металопрокату, участь в переговорах щодо встановлення безпосередніх договірних відносин між замовником та його контрагентом, сприяння складенню угод на купівлю-продаж виробів з металопрокату (а. с. 20-21). Додатковою угодою № 1 від 01.10.2010 року до договору комерційного посередництва № У-Кр-1/02-10 від 01.02.2010 року було передбачено, що при перевищенні загальної суми договору 2000000,00 грн., виконавець має право на отримання від замовника винагороди у розмірі 8% від суми перевищення (а. с. 22).

Як слідує із пояснень представників позивача, завдяки послугам комерційного посередництва, наданих підприємцем ОСОБА_5, позивачем було укладено договори з ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод» № 432 від 01.07.2010 року та № 60/432 від 15.12.2010 року (а. с. 161-180), за яким реалізовано готової продукції ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» в третьому кварталі 2010 року на суму 907229,35 грн., в четвертому кварталі 2010 року на суму 2154484,04 грн., в першому кварталі 2011 року на суму 1899810,36 грн., в другому кварталі 2011 року на суму 2790136,33 грн., в третьому кварталі 2011 року на суму 2281705, 99 грн., в четвертому кварталі 2011 року на суму 1052923,32 грн., що складало 11,23%, 20,26%, 19,35%, 20,3%, 13,3%, 7,2% в загальному обсязі реалізації готової продукції, дало змогу покращити економічні показники ТзОВ «Ковальсько-пресове підприємство» (а. с. 137-138).

Крім того, факт надання зазначених послуг підтверджується належним чином оформленими актами здавання-приймання виконаних робіт, банківськими виписками, актами звірки розрахунків (а. с. 184-193).

Отже, на думку суду, оскільки послуги комерційного посередництва, надані підприємцем ОСОБА_5, пов'язані з продажем продукції власного виробництва позивача, підтверджені первинним документами, тому вартість посередницьких послуг в розмірі 236992,00 грн. правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат.

Таким чином, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов з наведених вище підстав підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2476,12 грн., сплачений згідно з платіжними дорученнями № 462 від 25.04.2012 року (а. с. 2), № 532 від 14.05.2012 року (а. с. 121).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 22 березня 2012 року № 0000292300, № 0000302300.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальсько-пресове підприємство» судовий збір в розмірі 2476 гривень 12 копійок (дві тисячі чотириста сімдесят шість гривень дванадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх