Постанова № 24953665, 13.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1481/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представників позивача Горіної О.В., Демидюк І.М.,

представників відповідачів Вознюка А.М., Ольхової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» (далі - ТзОВ «Західна теплоенергетична група», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУДКСУ у Волинській області) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000212302, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 416667 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Луцька ОДПІ) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Західна теплоенергетична група» у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2011 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, про що складено акт перевірки № 83/23-3/34148204 від 12.01.2012 року. В акті перевірки податковим органом зроблені висновки про порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на 416667 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000212302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 416667 грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 104167 грн. 00 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС у Волинській області та ДПС України первинна та повторна скарги платника податків були залишені без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з таких підстав.

Так, зокрема, в акті перевірки зазначено, що до відшкодування з бюджету у декларації за жовтень 2011 року позивачем включено частину залишку від'ємного значення, яке виникло у вересні 2011 року за рахунок віднесення до податкового кредиту ПДВ з часткової оплати по операції з придбання згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 23.09.2011 року у ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» нежитлового приміщення з наявним майном вартістю 11454875 грн., у т. ч. ПДВ 1909146 грн. На виконання умов договору купівлі-продажу від 23.09.2011 року ТзОВ «Західна теплоенергетична група» 23.09.2011 року здійснило попередню оплату ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» за нежитлове приміщення - котельню для постачання пари та гарячої води у сумі 2500000 грн., у т. ч. ПДВ 416667 грн. та відповідно отримало податкову накладну від 23.09.2011 року № 14. ПДВ в сумі 416667 грн. по вказаній податковій накладній позивач у вересні 2011 року включив до податкового кредиту та заявив у жовтні 2011 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Фактично нерухоме майно ТзОВ «Західна теплоенергетична група» отримало у жовтні 2011 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2011 року та за даними бухгалтерського обліку у цьому ж періоді віднесено на рахунок 1031 «Основні засоби». Перевіркою зроблено висновок, що здійснений у вересні 2011 року авансовий платіж за нежитлове приміщення з наявним майном в сумі 416667 грн. ПДВ не має права брати участь у бюджетному відшкодуванні декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, оскільки позивач фактично отримав нерухоме майно по акту-прийому передачі у жовтні 2011 року, а право власності на нього виникло лише 02.11.2011 року.

Позивач зазначає, що 23.09.2011 року між ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» та ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який підлягав державній реєстрації. Вказаний договір був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 23.09.2011 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів № 10417917. В подальшому всі об'єкти нерухомості, які були предметом вказаного договору, 26.09.2011 року були зареєстровані Комунальним підприємством «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» (КП «ВОБТІ»), тобто, станом на 01.10.2011 року були отримані первинні витяги про державну реєстрацію прав на нерухоме майно на нового власника - ТзОВ «Західна енергозберігаюча група».

ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» за рішенням загальних зборів учасників від 04.10.2011 року (протокол № 09/11) було перейменовано в ТзОВ «Західна теплоенергетична група», у зв'язку з чим КП «ВОБТІ» 02.11.2011 року були внесені зміни до витягів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 26.09.2011 року шляхом їх заміни на витяги з новою назвою того ж власника. У зв'язку з цим, висновок податкового органу щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна лише в листопаді 2011 року є хибним, оскільки право власності на такі об'єкти виникло у позивача у вересні 2011 року.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідачем не ставиться під сумнів право ТзОВ «Західна теплоенергетична група» на податковий кредит з ПДВ за вересень 2011 року по операціях з постачальником ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія», проте, водночас відповідач Луцька ОДПІ безпідставно стверджує, що позивач завищив суму бюджетного відшкодування.

Позивач просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.01.2012 року № 0000212302, стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 416667 грн. 00 коп., вирішити питання про судові витрати.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 13.06.2012 року № 554/10/10-007 (а. с. 146-147) представник відповідача Луцької ОДПІ Волинської області ДПС адміністративний позов не визнав з таких підстав.

Виявлене перевіркою порушення виникло в результаті того, що до бюджетного відшкодування жовтня 2011 року позивач відніс попередню оплату у сумі 2500000 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ, здійснену у вересні 2011 року по операції з придбання у ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» нежитлового приміщення. Авансовий платіж, здійснений позивачем у вересні 2011 року за придбану у жовтні 2011 року нежитлову будівлю (згідно договору від 23.09.2011 року) не має права брати участі у бюджетному відшкодуванні ПДВ жовтня 2011 року, оскільки фактично поставка товару відбулася у жовтні 2011 року, а право власності на придбане нерухоме майно, з урахуванням змін, внесених до договору купівлі-продажу від 23.09.2011 року, та згідно остаточних витягів про державну реєстрацію прав зареєстроване 02.11.2011 року, в результаті чого платником порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на 416667 грн. 00 коп. Представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В поданих до суду письмових поясненнях від 08.06.2012 року № 15-08/267-33 (а. с. 149-150) відповідач ГУДКСУ у Волинській області повідомив, що висновків Луцької ОДПІ на повернення бюджетного відшкодування на користь позивача не надходило.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у ньому, просять його задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та поясненнях, просять у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Західна теплоенергетична група» створене за рішенням засновників ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» від 15.03.2006 року, на підставі протоколу № 09/11 від 04.10.2011 року ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» було перейменовано в ТзОВ «Західна теплоенергетична група», що підтверджується статутом товариства (а. с. 110-126), протоколом № 09/11 від 04.10.2011 року (а. с. 89-90). Позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААВ № 711523 (а. с. 10), знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, про що Луцькою ОДПІ видана довідка про взяття на облік платника податків від 11.10.2011 року № 1253 (а. с. 108), з 24.03.2006 року зареєстрований платником ПДВ згідно з виданим Луцькою ОДПІ свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200007120 від 24.10.2011 року (а. с. 109).

Луцькою ОДПІ (правонаступником якої є Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Західна теплоенергетична група» у зв'язку з поданням декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за вересень 2011 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року, про що складено акт перевірки № 83/23-3/34148204 від 12.01.2012 року (а. с. 11-18).

В акті перевірки зазначено, що до відшкодування з бюджету у декларації за жовтень 2011 року позивачем включено частину залишку від'ємного значення, яке виникло у вересні 2011 року за рахунок віднесення до податкового кредиту ПДВ з часткової оплати по операції з придбання згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 23.09.2011 року у ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» нежитлового приміщення з наявним майном вартістю 11454875 грн., у т. ч. ПДВ 1909146 грн. На виконання умов договору купівлі-продажу від 23.09.2011 року ТзОВ «Західна теплоенергетична група» 23.09.2011 року здійснило попередню оплату ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» за нежитлове приміщення - котельню для постачання пари та гарячої води у сумі 2500000 грн., у т. ч. ПДВ 416667 грн. та відповідно отримало податкову накладну від 23.09.2011 року № 14. ПДВ в сумі 416667 грн. по вказаній податковій накладній позивач у вересні 2011 року включив до податкового кредиту та заявив у жовтні 2011 року до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Фактично нерухоме майно ТзОВ «Західна теплоенергетична група» отримало у жовтні 2011 року на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2011 року та за даними бухгалтерського обліку у цьому ж періоді віднесено на рахунок 1031 «Основні засоби». Перевіркою зроблено висновок, що здійснений у вересні 2011 року авансовий платіж за нежитлове приміщення з наявним майном в сумі 416667 грн. ПДВ не має права брати участь у бюджетному відшкодуванні декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, оскільки позивач фактично отримав нерухоме майно по акту-прийому передачі у жовтні 2011 року, а право власності на нього виникло лише 02.11.2011 року.

Перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2011 року на 416667 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000212302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 416667 грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 104167 грн. 00 коп. (а. с. 23).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, рішеннями ДПС у Волинській області від 23.02.2012 року № 423/10/10-006 (а. с. 24-25) та ДПС України від 10.05.2012 року № 8092/6/10-2115 (а. с. 26-28) первинна та повторна скарги платника податків були залишені без задоволення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Луцька ОДПІ Волинської області ДПС не довела правомірності податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000212302, з огляду на таке.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судом, 23.09.2011 року між ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» та ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення з наявним майном вартістю 11454875,03 грн., у т. ч. ПДВ 1909146,84 грн. (а. с. 54-57). На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» (в подальшому перейменоване на ТзОВ «Західна теплоенергетична група») здійснило попередню оплату ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» за нежитлове приміщення - котельню для постачання пари та гарячої води у сумі 2500000 грн., у т. ч. ПДВ 416667 грн. згідно з платіжним дорученням № 116 від 23.09.2011 року (а. с. 30), та відповідно отримало податкову накладну від 23.09.2011 року № 14 (а. с. 29). ПДВ в сумі 416667 грн. по вказаній податковій накладній позивач у вересні 2011 року включив до податкового кредиту (а. с. 31-35).

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, позивач правомірно нарахував податковий кредит у вересні 2011 року у зв'язку із придбанням у ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» нежитлового приміщення на підставі належним чином оформленої податкової накладної. При цьому, вказана обставина не заперечується представником відповідача Луцької ОДПІ Волинської області ДПС.

Крім того, суд приходить до висновку, що до відшкодування з бюджету у декларації за жовтень 2011 року (а. с. 36-41) позивачем правомірно включено частину залишку від'ємного значення, яке виникло у вересні 2011 року за рахунок віднесення до податкового кредиту ПДВ з часткової оплати по операції з придбання згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 23.09.2011 року у ТзОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» нежитлового приміщення з наявним майном вартістю 11454875 грн., у т. ч. ПДВ 1909146 грн.

Суд не бере до уваги твердження податкового органу про те, що авансовий платіж, здійснений позивачем у вересні 2011 року за придбану нежитлову будівлю (згідно договору від 23.09.2011 року) не має права брати участі у бюджетному відшкодуванні ПДВ жовтня 2011 року у зв'язку із фактичною поставкою товару у жовтні 2011 року та реєстрацією права власності 02.11.2011 року, оскільки право власності на об'єкти нерухомості, які були предметом вказаного договору, 26.09.2011 року зареєстровані КП «ВОБТІ», що підтверджується витягами про державну реєстрацію прав (а. с. 63-75), а 02.11.2011 року у зв'язку з перейменуванням ТзОВ «Західна енергозберігаюча компанія» на ТзОВ «Західна теплоенергетична група» КП «ВОБТІ» були внесені зміни до витягів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 26.09.2011 року шляхом їх заміни на витяги з новою назвою того ж власника (а. с. 76-88).

Таким чином, відповідачем Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС не доведено порушення позивачем абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на 416667 грн. 00 коп.

Згідно із пунктами 200.7 - 200.13 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів ПК України Луцька ОДПІ повинна була подати відповідний висновок до органу Державного казначейства України із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Державного казначейства України повинен був перерахувати кошти з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Проте, такий обов'язок, передбачений ПК України, не був виконаний Луцькою ОДПІ, чим були порушені права позивача.

Відтак, виходячи з наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов з наведених вище підстав підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2012 року № 0000212302, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 416667 грн. 00 коп.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в загальному розмірі 4292 грн. 00 коп., сплачений платіжними дорученнями № 487 від 17.05.2012 року (а. с. 2), № 524 від 24.05.2012 року (а. с. 96).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 30 січня 2012 року № 0000212302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 416667 гривень 00 копійок (чотириста шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень нуль копійок).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна теплоенергетична група» судовий збір в розмірі 4292 гривні 00 копійок (чотири тисячі двісті дев'яносто дві гривні нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх