Постанова № 24953640, 13.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1454/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представника позивача Ємчика Р.І.,

представників відповідача Остапюка С.П., Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт-Плюс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцепт-Плюс» (далі - ТзОВ «Акцепт-Плюс», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 року № 0002572302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Луцька ОДПІ) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Акцепт-Плюс» у зв'язку з поданням заперечення до акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Акцепт Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 від 18.11.2011 року № 9328/23-3/33170616, за результатами якої складено акт від 26.12.2011 року № 10153/23-3/33170616. В акті перевірки зазначено про не підтвердження бюджетного відшкодування позивача, заявленого у декларації з ПДВ за серпень 2011 року, в сумі 1352850 грн. 00 коп., на порушення підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року на 1352850 грн. 00 коп.

Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що суми ПДВ по операціях з отримання нерухомого майна відповідно до договорів іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя ТзОВ «Акцепт-Плюс» згідно з податковими накладними, виписаними у листопаді 2010 року, не мають права брати участь у бюджетному відшкодуванні ПДВ за серпень 2011 року, оскільки відсутній факт сплати нарахованої на об'єкт оцінки суми ПДВ.

На підставі акту перевірки від 26.12.2011 року № 10153/23-3/33170616 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 року № 0002572302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1352850 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 338213 грн. 00 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПС у Волинській області № 424/10/10-006 від 23.02.2012 року та ДПС України від 10.05.2012 року № 8112/6/10-2115 скарги платника податків залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

ТзОВ «Акцепт-Плюс» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2011 року № 0002572302 та вважає, що воно суперечить вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Перевіркою встановлено, що позивач уклав ряд договорів позики, згідно з якими надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Тектум-Дизайн» (далі - ТзОВ «Тектум-Дизайн»), Товариству з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інтеркон» (далі - ТзОВ «ЮК «Інтеркон») грошові кошти на певний строк без врахування відсотків за ними. Для забезпечення виконання зобов'язань за договорами позики на позичальників було покладено обов'язок передати в іпотеку позикодавцю (позивачу) відповідне майно, про що укладено договори іпотеки та договори про задоволення вимог іпотекодержателя (як одного із способів звернення стягнення на предмет іпотеки). В подальшому через неповернення позик у встановлені терміни, ТзОВ «Акцепт-Плюс» задоволило свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, набувши право власності на заставне майно. Грошові кошти, отримані ТзОВ «Тектум-Дизайн», ТзОВ «ЮК «Інтеркон» в якості позики зараховані як оплата за майно. Податкові накладні виписані в день фактичної передачі майна.

Відповідно до положень пункту 185.1 статті 185, статті 153 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, у тому числі з передачі права власності на об'єкти застави позивальнику (кредитору), тобто у випадку, якщо заставне майно переходить у власність заставоутримувача, то така операція підпадає під визначення поставки товарів і обкладається ПДВ у податковий період такого відчуження. ТзОВ «Тектум-Дизайн», ТзОВ «ЮК «Інтеркон» виписані податкові накладні в момент фактичної передачі майна за актами приймання-передачі. Суми ПДВ по таких податкових накладних згідно з вимогами пункту 198.2 статті 198 ПК України віднесені позивачем до складу податкового кредиту по першій події, що відповідає вимогам ПК України.

В подальшому ТзОВ «Акцепт-Плюс» з дотриманням положень статті 200 ПК України суми ПДВ по операціях з набуття права власності на заставне майно заявило до бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року. Пункт 200.5 статті 200 ПК України передбачає два випадки, коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, проте позивач не підпадає під ці випадки, а тому має право на бюджетне відшкодування, сформувавши його з дотриманням порядку, визначеного законом.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.12.2011 року № 0002572302.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову № 484/10/10-007 від 30.05.2012 року (а. с. 149 - 151), та надали пояснення такого змісту.

Проведеною Луцькою ОДПІ перевіркою ТзОВ «Акцепт-Плюс» (акт від 26.12.2011 року № 10153/23-3/33170616) встановлено, що товариством у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, на 1352850 грн. 00 коп.

До відшкодування за серпень 2011 року позивачем віднесено суми ПДВ по операціях з отримання нерухомого майна згідно з такими податковими накладними: № 202 від 18.11.2010 року на суму 7047000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1174500 грн. 00 коп., від ТзОВ ЮК «Інтеркон» та № 60 від 18.11.2010 року на суму 1070100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 178350 грн. 00 коп., від ТзОВ «Тектум-Дизайн». Вказані податкові накладні виписані позичальниками при передачі майна позивачу (позикодавцю) з метою забезпечення виконання зобов'язань за відповідними договорами позики та на підставі договорів іпотеки та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя (як одного із способів звернення стягнення на предмет іпотеки), актів приймання-передачі майна. У зв'язку з порушенням позичальниками зобов'язань за договорами позики в частині її повернення, ТзОВ «Акцент-Плюс» набуло право власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, в рахунок виконання зобов'язань за договорами позики.

Операції по передачі майна за договорами іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється з оподаткуванням ПДВ за ставкою 20 % у загальному порядку, виходячи з договірної (контрактної) вартості такого майна, але не нижче звичайних цін, відповідно до пункту 1 статті 188 ПК України. Базою оподаткування є вартість отриманого ТзОВ «Акцепт-Плюс» майна в задоволення своїх вимог. У пред'явлених для перевірки податкових накладних відображено вартість отриманого майна, яке відповідає сумі наданої позики, вже з урахуванням ПДВ.

Враховуючи такі обставини, перевіркою зроблено висновок, що суми ПДВ по операціях з отримання нерухомого майна відповідно до договорів іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя ТзОВ «Акцепт-Плюс» згідно з податковими накладними, виписаними у листопаді 2010 року, не мають права брати участь у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за серпень 2011 року, оскільки відсутній факт сплати нарахованої на об'єкт оцінки суми ПДВ, у результаті чого платником податку порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, чим завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1352850 грн. 00 коп.

Враховуючи, що Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 року № 0002572302 правомірно, представники відповідача просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Акцепт-Плюс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390358, (а. с. 32), знаходиться на обліку в органах державної податкової служби з 24.02.2005 року, про що видана довідка Луцької ОДПІ про взяття на облік платника податків від 10.06.2008 року № 751 (а. с. 47), позивач зареєстрований платником ПДВ згідно з виданим Луцькою ОДПІ свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 02610266 від 25.07.2005 року (а. с. 48), діє на підставі статуту (а. с. 33-46).

Луцькою ОДПІ (правонаступником якої є Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Акцепт-Плюс» у зв'язку з поданням заперечення до акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Акцепт Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 від 18.11.2011 року № 9328/23-3/33170616, за результатами якої складено акт від 26.12.2011 року № 10153/23-3/33170616 (а. с. 8-23).

В акті перевірки описані операції, по яких позивачем заявлене бюджетне відшкодування за серпень 2011 року на суму 1352850 грн. 00 коп., згідно з поданою до Луцької ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за серпень 2011 року (а. с. 49-54). Зокрема, позивач отримав безпроцентну фінансову допомогу на зворотній основі у Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» на підставі договору № 497/1 від 21.10.2010 року в сумі 9000000 грн. 00 коп. Такі грошові кошти ТзОВ «Акцепт-Плюс» надало в позику згідно договорів позики ТзОВ «Тектум-Дизайн» та ТзОВ ЮК «Інтеркон», з якими одночасно для забезпечення виконання зобов'язань за договорами позики укладало договори іпотеки на нерухоме майно, ринкова вартість якого визначена у відповідних звітах про його оцінку, та договори про задоволення вимог іпотекодержателя. При цьому, на суму ринкової вартості майна, що є об'єктом іпотеки, вже нарахований ПДВ.

В подальшому у зв'язку з невиконанням сторонами зобов'язань за договорами позики в частині повернення отриманої позики, що забезпечені іпотекою, та, керуючись умовами договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, іпотекодавці на підставі відповідних актів приймання-передачі передають, а позивач отримує майно, що було предметом іпотеки. Одночасно іпотекодавцями виписані податкові накладні на операції передачі майна у власність іпотекодержателю:

№ 202 від 18.11.2010 року на суму 7047000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1174500 грн. 00 коп., від ТзОВ ЮК «Інтеркон» (а. с. 72);

№ 60 від 18.11.2010 року на суму 1070100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 178350 грн. 00 коп., від ТзОВ «Тектум-Дизайн» (а. с. 71).

Податкові накладні, що виписані на першу подію, ТзОВ «Акцепт-Плюс» включило до податкового кредиту з ПДВ у листопаді 2010 року. В таких податкових накладних відображено вартість отриманого майна, яке відповідає сумі наданої позики, вже з урахуванням ПДВ.

В акті перевірки від 26.12.2011 року № 10153/23-3/33170616 наведено положення Закону України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», які передбачають, що об'єкт оцінки у разі його застави оцінюється за ринковою вартістю без включення до неї суми ПДВ.

На підставі цього, Луцькою ОДПІ зроблено висновок, що суми ПДВ по операціях з отримання нерухомого майна відповідно до договорів іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя ТзОВ «Акцепт-Плюс» згідно з податковими накладними, виписаними у листопаді 2010 року, не мають права брати участь у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за серпень 2011 року, оскільки відсутній факт сплати нарахованої на об'єкт оцінки суми ПДВ, в результаті чого платником податку порушено абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, чим завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на 1352850 грн. 00 коп.

30.12.2011 року на підставі акту перевірки від 26.12.2011 року № 10153/23-3/33170616 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002572302, яким зменшено ТзОВ «Акцепт-Плюс» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року на 1352850 грн. 00 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 338213 грн. 00 коп. (а. с. 7).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, рішеннями ДПС у Волинській області № 424/10/10-006 від 23.02.2012 року та ДПС України від 10.05.2012 року № 8112/6/10-2115 скарги платника податків залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а. с. 107-118).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.12.2011 року № 0002572302, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТзОВ «Акцепт-Плюс» укладено договори позики від 21.10.2010 року з ТзОВ ЮК «Інтеркон» на суму 7047000 грн. 00 коп., ТзОВ «Тектум-Дизайн» суму 1070100 грн. 00 коп. Для забезпечення зобов'язань за договорами позики позивач укладав з позичальниками договори іпотеки та договори про задоволення вимог іпотекодержателя на конкретно визначене нерухоме майно, згідно з його ринковою вартістю, загальна сума якого складає 8117100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1352850 грн. 00 коп. (а. с. 73-83, 92-99,). За умовами договорів іпотеки та звітів про оцінку ринкової вартості нерухомого майна вартість об'єктів іпотеки визначена з нарахуванням ПДВ.

В подальшому у зв'язку з неповерненням позичених коштів позичальниками ТзОВ «Акцепт-Плюс» отримує у власність нерухоме майно, що було предметом іпотеки на загальну вартість 8117100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1352850 грн. 00 коп. згідно з актами приймання-передачі від 18.11.2010 року (а. с. 88-91, 104-106), та формує податковий кредит у листопаді 2010 року на підставі податкових накладних, виписаних іпотекодавцями на операції передачі майна у власність іпотекодержателю № 202 від 18.11.2010 року на суму 7047000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 1174500 грн. 00 коп., № 60 від 18.11.2010 року на суму 1070100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 178350 грн. 00 коп.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, чинного до 01.01.2011 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку, серед іншого, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні норми щодо об'єкту оподаткування ПДВ та порядку формування податкового кредиту наведені в статтях 185 і 198 ПК України, яких набрав чинності з 01.01.2011 року.

Спірні правовідносини в даній справі виникли по операціях з передачі права власності на об'єкти іпотеки позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості іпотекодавця.

Відповідно до статей 572, 575 Цивільного кодексу України від 16.01.2003року № 435-IV іпотека є одним із різновидів застави, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-IV визначено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, які належать іпотекодавцю на праві власності. Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до статей 33, 37 цього ж Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

З аналізу наведених нормативно-правових актів слід прийти до висновку, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції з набуття права власності на об'єкти іпотеки, а тому іпотекодавцями правомірно виписані на такі операції податкові накладні з визначенням суми ПДВ. При цьому, ТзОВ «Акцепт-Плюс» позика надавалась позичальникам у сумі, яка дорівнювала ринковій вартості об'єктів іпотеки, що проведена суб'єктом оцінювання, з врахуванням нарахованої суми ПДВ на кожен об'єкт оцінки, тобто сума позики повністю покривала вартість об'єктів іпотеки і в тому числі нарахований на ринкову вартість майна податок на додану вартість.

Відтак, позивачем на підставі отриманих податкових накладних від позичальників (іпотекодавців) ТзОВ ЮК «Інтеркон», ТзОВ «Тектум-Дизайн» правомірно сформовано податковий кредит в сумі 1352850 грн. 00 коп. по операціях набуття права власності на об'єкти іпотеки. В подальшому така сума товариством заявлена до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

Положеннями статті 200 ПК України, яка визначає порядок визначення сум податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України з 01.01.2011 року, передбачено таке: сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1-200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до підпункту 200.5 статті не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимог підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, позивач включив до бюджетного відшкодування у серпні 2011 року ту частину від'ємного значення ПДВ, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, тобто суму фактично сплачену у вигляді позики у листопаді 2010 року, за неповернення якої у листопаді 2010 року отримав у власність нерухоме майно. При цьому, висновок Луцької ОДПІ про не підтвердження бюджетного відшкодування ТзОВ «Акцепт-Плюс» через відсутність факту сплати нарахованої на об'єкт оцінки суми ПДВ спростовується матеріалами справи. На об'єкт оцінки - нерухоме майно, що виступало предметом іпотеки, було нараховане ПДВ, про що зазначено в договорах іпотеки в розділі щодо предмету іпотеки (а. с. 77-81, 94-97), тобто операції передачі об'єкта іпотеки новому власнику позивачу були оподатковані ПДВ, що не заперечує податковий орган. Сплата нарахованої суми ПДВ, як зазначалося вище, проведена в повному обсязі, оскільки включена в загальну суму позики.

Інших підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні з ПДВ, зокрема, передбачених пунктом 200.5 статті 200 ПК України, Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС не наведено.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у серпні 2011 року на суму 1352850 грн. 00 коп., відтак і штрафні (фінансові) санкції у розмірі 338213 грн. 00 коп. до платника податку застосовані неправомірно.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 30.12.2011 року № 0002572302.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп., сплачений згідно з платіжним дорученням № 128 від 17.05.2012 року (а. с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 30 грудня 2011 року № 0002572302.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт-Плюс» судовий збір в розмірі 2146 гривень 00 копійок (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх