Постанова № 24953602, 13.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1462/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представників позивача Магіри О.Ф., Юречко А.С.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор» (далі - ДП «ЛРЗ «Мотор», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2011 року № 0004042301, № 0004052301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - Луцька ОДПІ) проведено позапланову виїзну перевірку, про що складено акт № 9592/23-2/08029701 від 01.12.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Міністерства оборони України «Луцького ремонтного заводу «Мотор» у зв'язку з ненаданням відповіді, щодо правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по ПНП за 2 квартал 2011 року та формування податкового кредиту за квітень 2011 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Авіанормаль». В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 638, 664 Цивільного кодексу України (ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України), договір купівлі-продажу № 382 від 22.12.2009 року між ТзОВ «Авіанормаль» та ДП МОУ «ЛРЗ «Мотор», відповідно до частин першої, п'ятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу Закону; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 138.8 ст.138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 17152 грн. 00 коп.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 404152 грн. 00 коп. та зменшено залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на загальну суму 404153 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 15.12.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004042301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 404152 грн. 00 коп., та № 0004052301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 17152 грн. 00 коп. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте рішеннями ДПС у Волинській області та ДПС України первинна та повторна скарги позивача були залишені без задоволення. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

Висновки акту перевірки зроблені на підставі того факту, що позивач згідно з умовами договору № 382 від 22.12.2009 року у квітні 2011 року придбав у ТзОВ «Авіанормаль» запасні частини на суму 2424913 грн. 00 коп. (в т. ч. ПДВ - 404152 грн. 00 коп.). У вересні 2011 року за результатами проведення зустрічної звірки з ДПІ у Приморському районі м. Одеси взаємовідносин ТзОВ «Авіанормаль» з ПП «Бізнесіндустрія» на підставі довідки від 05.09.2011 року № 2158/23-513/37350549 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бізнесіндустрія» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень 2011 року» Луцька ОДПІ отримала інформацію про відсутність у ПП «Бізнесіндустрія» (постачальник 2 ланки) необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність підприємства за місцезнаходження, згідно з частинами першою, п'ятою статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України угоди з контрагентами за період червень 2011 року мають ознаки фіктивності, у т. ч. податкові зобов'язання по контрагенту ТзОВ «Авіанормаль» на суму ПДВ 265029 грн. 18 коп. за ненадання послуг з постачання товарів згідно умов договору. Тобто, позиція податкового органу ґрунтується на тому, що якщо є формальна інформація про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності хоча б у одного з контрагентів, то цей факт вважається підставою для визнання нікчемними усіх правочинів, що укладалися між контрагентами, задіяними в постачанні товарів. Проте, позивач з такими висновками податкового органу не погоджується.

В даному випадку порушення податкового законодавства виявлені податковим органом у правовідносинах між ТзОВ «Авіанормаль» та ПП «Бізнесіндустрія», а не у правовідносинах між ТзОВ «Авіанормаль» та позивачем, тому немає підстав для визнання нікчемним договору № 382 від 22.12.2009 року, укладеного між ТзОВ «Авіанормаль» та позивачем.

При укладенні договору № 382 від 22.12.2009 року між ТзОВ «Авіанормаль» та ДП МО України «ЛРЗ «Мотор» сторони мали намір на здійснення реальних операцій купівлі-продажу товару (запасних частин до реактивних двигунів). Вказаний договір укладався на період з 22.12.2009 року по 31.12.2010 року, згідно додаткової угоди № 1 від 29.04.2010 року термін дії договору було продовжено до 31.12.2011 року. Пунктом 1.1 договору передбачалося, що ТзОВ «Авіанормаль» зобов'язується поставити і передати у власність підприємства запасні частини для авіадвигунів та їх агрегатів. За вказаним договором ТзОВ «Авіанормаль» регулярно постачало позивачу авіазапчастини, які пройшли вхідний контроль на підприємстві, оприбутковані на склад та використані для потреб виробництва (проведення капітального ремонту авіаційних двигунів, згідно укладених договорів з Міністерством оборони України та інозамовниками), а тому визнавати договір № 382 від 22.12.2009 року, як нікчемний немає юридичних підстав. Реальність виконання умов вказаного договору щодо фактичного отримання позивачем у ТзОВ «Авіанормаль» авіазапчастин у липні 2011 року підтверджується такими первинними документами, як податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 15.12.2011 року № 0004042301, № 0004052301.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 13.06.2012 року № 557/10/10-007 (а. с. 214-215) представник відповідача адміністративний позов не визнав з таких підстав.

Як свідчать матеріали перевірки (акт від 01.12.2011 року № 9592/23-2/08029701), позивач у податковій декларації з ПДВ за квітень 2011 року завищив податковий кредит на 404152 грн. 00 коп., та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на 404152 грн. 00 коп. Крім цього, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, в результаті чого занижено податок на прибуток за другий квартал 2011 року на 17152 грн. 00 коп. Згідно із довідкою ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.09.2011 року № 2158/23-513/37350549 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бізнесіндустрія» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень 2011 року» встановлено відсутність у ПП «Бізнесіндустрія» (постачальник 2 ланки) необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Враховуючи, що укладену між ПП «Бізнесіндустрія» та ТзОВ «Авіанормаль» угоду на придбання і реалізацію у квітні 2011 року запасних частин до авіадвигунів та їх агрегатів визнано нікчемною, тому перевіркою з посиланням на статті 203, 215, 216, 228 ЦК України укладений між позивачем та ТзОВ «Авіанормаль» договір від 22.12.2009 року № 382 на поставку запасних частин для авіадвигунів та їх агрегатів також визнано нікчемним. Представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у ньому, просять його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових заперечення проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ДП «ЛРЗ «Мотор» зареєстроване як юридична особа, є державним комерційним підприємством, яке утворено шляхом перейменування державного підприємства Міністерства оборони України «Луцький ремонтний завод «Мотор», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 15), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 16), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 17), статутом (а. с. 19-35). Позивач знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, є платником ПДВ згідно із виданим свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (а. с. 18).

Луцькою ОДПІ (правонаступником якої є Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) проведено позапланову виїзну перевірку, про що складено акт № 9592/23-2/08029701 від 01.12.2011 року про результати позапланової виїзної перевірки Державного підприємства Міністерства оборони України «Луцького ремонтного заводу «Мотор» у зв'язку з ненаданням відповіді, щодо правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по ПНП за 2 квартал 2011 року та формування податкового кредиту за квітень 2011 року по взаємовідносинах з ТзОВ «Авіанормаль» (а. с. 156-180). В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 638, 664 Цивільного кодексу України (ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (пункт 5 статті 203 ЦК України), договір купівлі-продажу № 382 від 22.12.2009 року між ТзОВ «Авіанормаль» та ДП МОУ «ЛРЗ «Мотор», відповідно до частин першої, п'ятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу Закону; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2 статті 135, пункту 138.8 ст.138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за другий квартал 2011 року на суму 17152 грн. 00 коп.; встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.2 статті 200 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 404152 грн. 00 коп. та зменшено залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на загальну суму 404153 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ 15.12.2011 року прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

№ 0004042301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 404152 грн. 00 коп. (а. с. 182);

№ 0004052301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 17152 грн. 00 коп. (а. с. 181).

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, рішеннями ДПС у Волинській області від 17.02.2012 року № 325/10/25-006 (а. с. 186-190) та ДПС України від 24.04.2012 року № 7326/6/10-2115 (а. с. 197-198) первинна та повторна скарги позивача були залишені без задоволення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність податкових повідомлень-рішень від 15.12.2011 року № 0004042301, № 0004052301, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 - 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ Волинської області ДПС про нікчемний характер договору купівлі-продажу № 382 від 22.12.2009 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «Авіанормаль», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформований податковий кредит та витрати, зокрема, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податків.

Як встановлено судом, позивачем укладено договір № 382 від 22.12.2009 року з ТзОВ «Авіанормаль», згідно з яким (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 29.04.2010 року) передбачалося, що ТзОВ «Авіанормаль» зобов'язується поставити і передати у власність позивача запасні частини для авіадвигунів та їх агрегатів (а. с. 36-42).

За вказаним договором ТзОВ «Авіанормаль» регулярно постачало позивачу авіазапчастини, які пройшли вхідний контроль на підприємстві, оприбутковані на склад та використані для потреб виробництва (проведення капітального ремонту авіаційних двигунів, згідно укладених договорів з Міністерством оборони України та інозамовниками). Реальність виконання умов вказаного договору щодо фактичного отримання позивачем у ТзОВ «Авіанормаль» авіазапчастин підтверджується такими первинними документами, як податкові та видаткові накладні, оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями, а його транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними (а. с. 43-87). Вказані господарські операції були вчинені в межах господарської діяльності позивача, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач здійснює, зокрема, такий вид діяльності, як ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів (а. с. 17).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивач довів правомірність формування витрат та нарахування податкового кредиту у зв'язку із придбанням товару (авіазапчастин) від ТзОВ «Авіанормаль», досліджені в ході судового розгляду справи первинні документи спростовують висновки податкового органу про нікчемний характер договору № 382 від 22.12.2009 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «Авіанормаль».

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на довідку ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 05.09.2011 року № 2158/23-513/37350549 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бізнесіндустрія» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень 2011 року», оскільки добросовісний платник податків, за наявності належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та постачальником першої ланки, не може бути позбавлений права на формування витрат та податкового кредиту в разі порушення вимог податкового законодавства його контрагентами по ланцюгу постачання.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 15.12.2011 року № 0004042301, № 0004052301 прийняті неправомірно та необґрунтовано, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2317 грн. 52 коп., сплачений платіжними дорученням № 1078 від 16.05.2012 року (а. с. 2), № 1260 від 25.05.2012 року (а. с. 204).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 грудня 2011 року № 0004042301, № 0004052301.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Луцький ремонтний завод «Мотор» судовий збір в розмірі 2317 гривень 52 копійки (дві тисячі триста сімнадцять гривень п'ятдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 18 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх