Постанова № 24950989, 12.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/14437/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю

представника позивача Нікішина Д.О.

представника відповідача Захарчук В.П.

представника відповідача Вузман А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 29.07.2011 року № 0002402340 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 72652,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 29.07.2011 року № 0002402340 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 72652,00 грн., № 0002172340/0 від 30.06.2011 року про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 171700,00 грн., № 0002392340 від 29.07.2011року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 62550,00 грн., № 0002412340 від 01.08.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 90851,00 грн., № 0002592340 від 01.08.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 7461,00 грн.

Ухвалою суду від 01 листопада 2011 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» було роз'єднано в окремі провадження. Адміністративну справу Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0002402340 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 72652,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. було залишено у провадженні судді Шальєвої В.А..

У зв'язку із обранням судді Шальєвої В.А. на посаду судді Донецького апеляційного адміністративного суду, було призначено повторний автоматичний розподіл справ між суддями відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та передано справу № 2а/0570/14437/2011 судді Кірієнко В.О. (30.11.2011 року - ухвала про прийняття до провадження с. Кірієнко В.А.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеним податковим повідомленням - рішенням 29.07.2011 року № 0002402340, яким зменшено від'ємне значення ПДВ за податковими деклараціями за 2-й місяць 2011 року в сумі 72652,00 грн.

Позивач посилається на той факт, що їм не було здійснено порушень п. 187.1 ст. 187 «Дата виникнення податкових зобов'язань», оскільки самим актом перевірки підтверджена інформація про проведення експортних операцій та що порушень правомірності нарахування податкових зобов'язань за жовтень-грудень 2010 року і січень-лютий 2011 року не встановлено. Описані в акті порушення, з приводу застосування норми п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України в частині поставки зернових культур товарних позицій 1001-1008 у діяльності підприємства неправомірні з боку податного органу, оскільки у разі постачання зернових культур товарних позицій 1001-1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 експорт в період з 01 січня 2011 року до 1 липня 2011 року із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при їх придбанні, включаються до складу податкового кредиту, незалежна від дати придбання таких зернових культур. (роз'яснення ДПАУ в листі № 2093/7/16-1517 від 26.01.2011 року). Приватне акціонерне товариство «Донагроімпекс» у вказаному періоді експортувало соняшник (товарна позиція 1206) і до 01.07.2011 року мало право при експорті продукції включати до податкового кредиту суми ПДВ по послугах, які беруть участь в даних операціях.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, в його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Донагроімпекс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.04.2011р. (змінено найменування юридичної особи), включене до ЄДРПОУ за номером 25333903, є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100337154, виданого ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 24.05.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав правові відносини, зокрема, з ТОВ «Атек» на підставі договору № 23-ЕХ/10 від 27.12.2010 року, відповідно до умов якого, останній (виконавець) зобов'язується надати комплексні послуги з перевалки соняшника (приймання продукції та розвантаження продукції) та на підставі договору № 23-Е від 01.02.2011 року, згідно якого ТОВ «Атек» (виконавець) зобовязуєтьсянадати комплексні послуги з перевалки соняшника (приймання продукції та розвантаження продукції). У лютому 2011 року ТОВ «Атек» надаються послуги щодо приймання-розвантажування соняшника (товарної позиції 1206). На виконання умов договору були надані акти виконаних робіт № 02/02 від 09.02.2011 року, № 08/02 від 28.02.2011 року, № 10/02 від 28.02.2011 року, № 12/03 від 09.03.2011 року, № 06 від 11.02.2011 року.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 16407,31 грн. відповідно до податкових накладних № 04 від 09.02.2011 року на суму 3838,39 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 639,73 грн., № 13 від 28.02.2011 року на суму 1198,98 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 199,83 грн., № 15 від 28.02.2011 року на суму 41141,52 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 6856,92 грн., № 01 від 04.02.2011 року на суму 50000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 8333,33 грн., № 06 від 11.02.2011 року на суму 2265,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 377,50 грн.

12.10.2010 року позивачем було укладено договір за № 80, відповідно до умов якого ПрАТ «Донагроімпекс» (поклажодавець) передає продукцію-зернові, насіння соняшника (товарна позиція 1001 та 1206) на зберігання ТОВ «Артемівський КХП» (зерновий склад). На виконання умов договору були надані акти виконаних робіт за період з 03.02.2011 року по 03.02.2011 року, за період з 21.02.2011 року по 21.02.2011 року, з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 11222,05 грн. згідно податкових накладних від 03.02.2011 року № 2 на суму 10641,12 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1773,52 грн., від 21.02.2011 року № 22 на суму 10000,20 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1666,70 грн., від 28.02.2011 року № 43 на суму 46690,97 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 7781,83 грн.

24.12.2010 року за № 0008088/10-10-ЭК позивачем (покупець) було укладено договір з ТОВ «Параллель-М ЛТД» (продавець), відповідно до умов якого, продавець передає у власність, а покупець приймає та зобов'язується сплатити паливо (бензини автомобільні та паливо дизельне), шляхом здійснення заправки автомобілю за паливними картами. Передача палива здійснюється на автозаправних станціях продавця. Актом за № 1 від 27.12.2010 року були передані паливні картки та надана видаткова накладна за № 4313/2 від 28.02.2011 року.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 40291,32 грн. згідно податкових накладних від 01.02.2011 року за № 237 на суму 241500,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 40250,00 грн. та від 08.02.2011 року за № 1536 на суму 247,94 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 41,32 грн.

01.09.2010 року за № КІ201001453 позивачем було укладено договір з ПП «Лукойл-Україна» (постачальник), відповідно до умов якого, було здійснено придбання палива (бензину, палива дизельного та газу) для перевезення зернових культур (код товарної позиції 1001 та 1206) власними силами.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 1666,67 грн. відповідно до податкової накладної 4003238 від 28.02.2011 року на суму 10000,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1666,67 грн.

21.01.2011 року за № 2101ДИ позивачем було укладено договір на придбання у ТОВ «НК «Технол» (постачальник) технічної олії для автомобілів для перевезення зернових культур (код товарної позиції 1001 та 1206). На виконання умов договору, позивачу було видано видаткову накладну від 09.02.2011 року № РН-215.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 1101,67 грн. відповідно до податкової накладної за № 301 від 09.02.2011 року на суму 6610,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1101,67 грн.

04.01.2010 року за № ДН040110-002 від 04.01.2010 року позивачем було укладено договір з ТОВ «АНП-Схід» (постачальник) на придбання палива з метою перевезення зернових культур (код товарної позиції 1001 та 1206) власними силами. На виконання умов договору позивачу було видано видаткову накладну № МАРН-04551 від 28.02.2011 року.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 1666,67 грн. відповідно до податкових накладних за № 2802124 від 28.02.2011 року на суму 1270,20 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 211,70 грн., за № 1102073 від 11.02.2011 року на суму 8729,80 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 1454,97 грн.

04.01.2011 року за № 1 позивачем (замовник) було укладено договір на проведення робіт з огляду (інспектування) зерна та продуктів його переробки із Донецькою обласною державною хлібною інспекцією (виконавець), відповідно до умов якого виконавець проводить роботи з інспектування зерна та продуктів його переробки при здійсненні експортно-імпортних операцій, включаючи відвантаження в пункти накопичення для подальшого експорту, транзит територією України при перевантаженні через портові зерно перевантажувальні місткості та переміщенні територією України. На виконання умов договору було складено акт виконаних робіт від 28.02.2011 року.

До складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 212,48 грн. відповідно до податкової накладної № 7 від 04.02.2011 року на суму 1274,88 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 212,48 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) перевірок.

На підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, п. 3, п. 4 постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість про визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий 2011 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад-грудень 2010 року та січень 2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, про що було складено акт перевірки від 27.05.2011 року за № 736/23-3/25333903.

З акту перевірки вбачається наступне.

У періоді, що перевірявся, підприємство здійснювало операції з перевезення зернових культур (з урахуванням залишків на складах), товарної позиції 1001, 1206, відповідно до ЗУ «Про митний тариф України» від 05.04.2001 року за № 2371-ІІІ, операції з надання в оренду власних транспортних засобів та у лютому 2011 року - операції з експорту. Підприємство застосувало ставки оподаткування податком на додану вартість 20% згідно із п. 10 та 0% згідно із абзацом 2 п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

У заявленій до бюджетного відшкодування сумі ПДВ за лютий 2011 року приймало участь від'ємне значення з податку, яке утворилось у жовтні - грудні 2010 року та січні 2011 року та причинами його виникнення було наступне:

- У жовтні 2010 року (здійснення операцій з придбання зернових культур - 96,14%; здійснення операцій з придбання послуг по зберіганню, сушці, очистці, відвантаження зернових культур - 0,03%; здійснення операцій з придбання палива (дизельного палива, бензину та газу), технічної олії, змазки, запчастин для автомобілів та експедиторських послуг для перевезення зернових культур - 3,56 грн.; придбання інших послуг для здійснення фінансово-господарської діяльності - 0,27%);

- У листопаді 2010 року (здійснення операцій з придбання зернових культур - 91,55%; здійснення операцій з придбання послуг по зберіганню, сушці, очистці, відвантаження зернових культур - 3,74%; здійснення операцій з придбання палива (дизельного палива, бензину та газу), технічної олії, змазки, запчастин для автомобілів та експедиторських послуг для перевезення зернових культур - 2,42%; придбання інших послуг для здійснення фінансово-господарської діяльності - 2,29%);

- У грудні 2010 року (здійснення операцій з придбання зернових культур - 78,11%; здійснення операцій з придбання послуг по зберіганню, сушці, очистці, відвантаження зернових культур - 2,74%; здійснення операцій з придбання палива (дизельного палива, бензину та газу), технічної олії, змазки, запчастин для автомобілів та експедиторських послуг для перевезення зернових культур - 17,08%; придбання інших послуг для здійснення фінансово-господарської діяльності - 2,07%;

- У січні 2011 року, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 26.04.2011 року № 562/23-3/25333903, встановлено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) має позитивне значення, яке складає 52397,00 грн.

Перевіркою правомірності нарахування податкових зобов'язань за жовтень-грудень 2010 року та січень-лютий 2011 року порушень не встановлено: ПрАТ «Донагроімпекс» до складу податкових зобов'язань у жовтні-грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року віднесено операції з продажу сільськогосподарського обладнання, надання послуг перевезення власним автотранспортом та у лютому 2011 року - операції з експорту залишків сільськогосподарської продукції (код товарної позиції 1001 та 1206), які зберігалися на складах.

В спірному акті перевірки, відповідач зазначає, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 29.03.2011 року № 416/23-3/25333903, по декларації за грудень 2010 року, підтверджено суму податкового кредиту, сформованого у жовтні грудні 2010 року, проте наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Донагроімпекс» у період з 07.04.2011р. по 20.04.2011р. з питань достовірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за січень 2011р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді, грудні 2010р., результати якої оформлено актом від 26.04.2011 року за № 562/23-3/25333903, були встановлені порушення п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 194.4. ст. 194, пп. 201.1., 201.4., 201.6., 201.10. ст. 201, п. 15 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а саме завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2011 року в сумі 119303,00 грн. та заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2011 року в сумі 52397,00 грн.

З акту перевірки від 27.05.2011 року за № 736/23-3/25333903 вбачається, що позивач в порушення п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу до складу податкового кредиту у лютому 2011 року безпідставно відніс загальну суму ПДВ у розмірі 72658,17 грн., що складається з вартості витрат, пов'язаних з придбанням товару (соняшника пшениці товарної позиції 1001 та 1206), який у відповідності до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово до 01.01.2014 року звільняються від оподаткування ПДВ по операціям з ТОВ «АТЕК», ТОВ «Артемівський КХП» та ТОВ «Параллель-М ЛТД», ПП «Лукойл-Україна», ТОВ «НК «Технол», ТОВ «АНП «Схід», Донецька обласна державна хлібна інспекція.

Саме даний факт, на який посилався податковий орган призвів до порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198. П. 201.1, п. 201.4. п. 201.6, п. 201.10ст. 201 та п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто завищення суми податкового кредиту по декларації за лютий 2011 року в сумі 72652,00 грн., встановлення якого призвело до винесення податковим органом спірного в даній справі податкового повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0002402340 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації за 2 міс. 2011 року за № 9001468779 від 21.03.2011 року на 72652,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

На підставі викладеного, суд ухвалою від 01.11.2011 року зупинив провадження по справі 2а/0570/14437/2011 до розгляду справи та набрання їм законної сили № 2а/0570/21711/11/0570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171 700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн., винесеного на підставі акту перевірки від 26.04.2011 року за № 562/23-3/25333903.

Судовим рішенням від 20.12.2011 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171 700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. був задоволений у повному обсязі.

Даним судовим рішенням, що набрало законної сили 16.02.2012 року, було встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Донагроімпекс» не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування від'ємного значення ПДВ в сумі 171 700,00 грн., зв'язку із чим податкове повідомлення - рішення № 0002172340 від 30.06.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. на 171 700,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. було визнано недійсним та скасовано.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно позовної заяви, у перевіряємий період позивач здійснював постачання зернових культур (товарної позиції 1001 та 1206) на експорт.

Вказана обставина не спростована представником відповідача та підтверджується актом перевірки, згідно якого у періоді, що перевірявся, позивач здійснював операції з перевезення зернових культур, операції з надання в оренду власних транспортних засобів та операції з експорту.

Таким чином, Судом встановлено, що позивач здійснював постачання зернових культур (товарної позиції 1001 та 1206) на експорт.

Згідно із п. 198.4 ст. 198 Кодексу визначено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

З наведених норм випливає, що сільськогосподарський товаровиробник, здійснюючи операції з першого постачання соняшника, формує свій податковий кредит за витратами, понесеними у зв'язку з вирощуванням (виробництвом) таких культур, у загальновстановленому порядку.

Платники податку - посередники, які здійснюють придбання соняшника, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто, в режимі звільнення від оподаткування.

Згідно із п. 15. підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України, у редакції, що діяла до 04.08.2011р., тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00), технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами - виробниками зазначених товарів, деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

У разі вивезення в митному режимі експорту таких товарів нульова ставка не застосовується, крім експорту операцій з постачання зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206, щодо яких нульова ставка застосовується до 1 липня 2011 року.

З наведених норм випливає, що до операцій з експорту соняшника застосовується нульова ставка, але лише до 1 липня 2011 року, а з 1 липня 2011 року до 1 січня 2014 року операції по експорту соняшника звільняються від оподаткування ПДВ.

У разі постачання соняшника на експорт в період з 1 січня 2011 року до 1 липня 2011 року із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість, суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) при їх придбанні, включаються до складу податкового кредиту, незалежно від дати придбання таких зернових культур.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на формування податкового кредиту спірного періоду, оскільки операції з експорту насіння соняшника підлягають оподаткування за нульовою ставкою.

На думку відповідача, позивачем порушено норми п. 198. ст. 198 ПК України, що полягає в тому, що до складу податкового кредиту включно суму ПДВ 72658,17 грн., що складається із вартості витрат, пов'язаних із придбанням товару (соняшника, пшениці товарної позиції 1001 та 1206), який у відповідності до п. 15 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України, до 01.01.2014р. звільняються від оподаткування.

Суд вважає, що такий висновок суперечить вимогам податкового законодавства та не узгоджується з порядком формування податкового кредиту, встановленого приписами ПК України.

Нормами п. 15 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення"ПК України встановлено, зокрема, що тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання зернових культур товарної позиції 1001, технічних культур товарної позиції 1206, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, від оподаткування звільняються лише операції з постачання.

Згідно із п. 198.4. ст. 168 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Нормою пп. 14.1.234. п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що до сільськогосподарської продукції належить продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, зокрема, якщо такі товари були придбані.

Згідно із п. 138.6. ст. 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Пунктом 138.2. ст. 138 Кодексу встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

До витрат при визначенні об'єкта оподаткування згідно з пп. 138.10.3 Кодексу відносяться витрати на збут, які зокрема, включаються витрати на транспортно-експедиційні послуги.

Отже, згідно із п. 138.6. ст. 138 ПК України, до витрат підприємств-посередників відноситься вартість придбаного товару, а також витрати на його доставку, тощо.

Прямі витрати на придбання визначаються за ціною договору купівлі-продажу та первинним документам, що підтверджують здійснення цих витрат, відносяться посередниками до складу валових витрат за виключенням сплаченого (нарахованого) податкового кредиту.

Тобто, само по собі придбання товару є здійснення витрат за ціною, обумовленою договором купівлі продажу.

Водночас, об'єктом оподаткування ПДВ для підприємств-посередників є вартість поставлених товарів. Так, згідно із п. 185.1. ст. 135 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт).

При цьому, згідно із п. "б"п. 187.1 ст. 187 ПК України, моментом виникнення податкових зобов'язань є дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Посередник, на підставі наданих йому постачальником податкових накладних, має право на формування податкового кредиту в сумі ПДВ, сплаченої (нарахованої) ним при придбанні товарів, як це передбачено абз. 1 п. 201.10, ст. 201, п. "а"п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Враховуючи приписи п. 138.2., 138.6. ст. 138 ПК України, під придбанням товарів розуміється здійснення витрат у відповідності до ціни встановленої договором купівлі-продажу.

Суд звертає увагу відповідача не те, що норма п. 138.6. ст. 138 ПК України відокремлює у складі собівартості вартість придбаного товару та витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продаж.

Норми п. 198.4. ст. 168 ПК України обмежують право на формування податкового кредиту лише в частині операцій з їх придбання.

Проте, норма цієї статті не містять обмеження щодо формування податкового кредиту по іншим операціям посередника, зокрема, по витратам на придбання пасивно-мастильних матеріалів для перевезення зернових та олійних культур, витрат на їх зберігання, сертифікацію тощо, які в подальшому формують собівартість товару та валові витрати.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно здійснено висновок про завищення податкового кредиту в сумі 72652,00 грн. по декларації за лютий 2011 року.

Крім того, як встановлено перевіркою, в порушення п.187.1 ст.187, п.п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України позивачем, безпідставно сформовано податковий кредит у лютому 2011 року за рахунок включення суми ПДВ по податковим накладним, виписаним у попередніх податкових періодах.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із абз. 11, 12 п. 201.10. ст. 201 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

З наведеної норми випливає, що підставою надання скарги на постачальника є відмова останнього від надання податкової накладної або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні були отримані позивачем в лютому 2011р., , що свідчить про те що постачальники не відмовляли у наданні податкових накладних.

Фактів порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем не встановлено.

Згідно із п. 198.6. ст. 198 ПК України (в редакції що діяла до 04.08.2011р.) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки, податковий кредит в сумі 72652,00 грн. був підтверджений податковими накладними. Позивач включив до складу податкового кредиту зазначену суму в наступному місяці в межах 365-денного строку.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Жодних обмежень стосовно порядку отримання платником податків податкових накладних законом не передбачено. Достатньою підставою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є факт отримання податкової накладної.

Таким чином, враховуючи той факт, що в судовому засіданні було підтверджено, що позивачем не було порушено вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198. П. 201.1, п. 201.4. п. 201.6, п. 201.10ст. 201 та п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації за лютий 2011 року в сумі 72652,00 грн., суд вважає безпідставним зменшення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька суми від'ємного значення суми ПДВ у вказаному розмірі як і застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1,00 грн.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0002402340, яким зменшено від'ємне значення ПДВ за податковою декларацією за 2-й місяць 2011 року в сумі 72652,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Донагроімпекс» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 29.07.2011 року № 0002402340 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 72652,00 грн. - задовольнити повністю.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 29.07.2011 року № 0002402340 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 72652,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 червня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 18 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.