Постанова № 24950092, 30.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/5790/11 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Козлокова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія» до Чернігівського прикордонного загону державної прикордонної служби України про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 08.08.2011 року № 2253/34 про накладення штрафу на перевізника та припинення справи про відповідальність перевізника за вчинення міжнародних пасажирських перевезень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судове засідання з'явився представник позивача, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційні скарзі.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2011 року на території Хоробичської сільської ради Городнянського району Чернігівської області в пункті контролю через державний кордон «Хоробичі»прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Деревини»в поїзді №457 сполученням «Херсон-Санкт-Петербург», при здійсненні прикордонного контролю і перевірці документів у вагоні № 04, на місці № 30, було виявлено неповнолітню особу, громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Остання слідувала в Республіку Білорусь по свідоцтву про народження дитини серії НОМЕР_1, виданого Новокаїрською сільською радою Бериславського району Херсонської області та в якої були відсутні документи, що надають право на перетин державного кордону України з Республікою Білорусь.

Вказані обставини зафіксовані у протоколі про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 23.07.2011 року №22530046.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про державну прикордонну службу України»та Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 було прийнято рішення від 23.07.2011 року про відмову ОСОБА_3 у перетинанні державного кордону України, яке не оскаржене та не скасоване в установленому законом порядку.

Листом від 29.07.2011 року № 29/5103 директора Північно-Західного філіалу ВАТ «Федеральна пасажирська компанія»було повідомлено про розгляд справи про правопорушення, передбаченого статтею 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень». Проте, представник перевізника на розгляд справи не з'явився.

08 серпня 2011 року начальником Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковником Бабюком Віктором Борисовичем прийнято постанову № 2253/34 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ВАТ «Федеральна пасажирська компанія»накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн.

Листом від 09.08.2011 року №29/5379 начальнику Північно-Західного філіалу ВАТ «Федеральна пасажирська компанія»направлено повідомлення про винесення постанови по справі про правопорушення, передбачене статтею 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»№ 2920-III від 10.01.2002 року (далі - Закон № 2920-III) підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені ст. 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.

Судом першої інстанції зазначено, що перевізник -ВАТ «Федеральна пасажирська компанія», не виконало обов'язку щодо перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявності у пасажира неповнолітнолітньої громадянки України ОСОБА_3, документів, необхідних для в'їзду до держави прямування Республіки Білорусь.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що враховуючи відсутність у неповнолітнолітньої громадянки України ОСОБА_3, належних документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, а саме Республіки Білорусь, начальником Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковником Бабюком В.Б., у відповідності до вимог ст.ст. 1, 2 Закону № 2920-III, обґрунтовано винесено постанову від 08.08.2011 року № 2253/34 та притягнуто до відповідальності Північно-Західний філіал ВАТ «Федеральна пасажирська компанія».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як таке твердження не містить під собою правового підґрунтя виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Ч. 3 ст. 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Як вбачається з виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб від 05.04.2012 р. № 5538670 УД та підтверджується матеріалами справи, Північно-Західний філіал ВАТ «Федеральна пасажирська компанія»не є юридичною особою та не може виступати відповідачем у справі. Філія здійснює свою діяльність на засадах забезпечення та фінансування товариства, самоокупності, несе відповідальність перед товариством згідно чинного законодавства за наслідками своєї діяльності і виконання взятих на себе зобов'язань у частині своєчасної сплати податків і в частині своєчасного розрахунку за кредит.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»має нести ВАТ «Федеральна пасажирська компанія», а не його філія, та про відсутність у відповідача правових підстав для притягнення філії до відповідальності.

Що стосується вимог позивача про припинення справи про відповідальність перевізника за вчинення міжнародних пасажирських перевезень, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, до виключної компетенції Державної прикордонної служби України належить прийняття рішення про припинення справи про відповідальність перевізника за вчинення міжнародних пасажирських перевезень, а тому суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта спростовані, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги частково та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 207, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Федеральна пасажирська компанія»до Чернігівського прикордонного загону державної прикордонної служби України про скасування постанови -задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду 27 грудня 2011 року -скасувати та постановити нову, якою частково задовольнити позовні вимоги позивача.

Визнати незаконною та скасувати постанову № 2253/34 від 08.08.2011 року про накладення штрафу на перевізника у зв'язку із здійсненням міжнародних пасажирських перевезень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.