Ухвала суду № 24949868, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18201/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Киш С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2012 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Країна Казок»до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Країна Казок»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2011 року №0003192305.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом на підставі хибних висновків акту перевірки встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки в касі, що призвело до неправомірного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93 620,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2012 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволені позову з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва проведено фактичну перевірку дотримання вимог податкового законодавства господарської одиниці магазину «Пелікан»суб'єкта господарської діяльності «Країна Казок».

За результатами проведеної перевірки складено акт, зареєстрований в державній податковій інспекції 03.08.2011 року за №0394/26/56/23/37392587, яким зафіксовано факт порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон про РРО) та пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення). Перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 18 724,16грн.

23.08.2011 року на підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2011 року №0003192305, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93 620, 80 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 07.11.2011 року №10718/10/25214 про результати розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Країна Казок»спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу -без задоволення.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону про РРО (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 2.8 глави 2 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відповідно до пункту 5.1 глави 5 Положення строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас); б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня. Відповідно до пункту 5.2 глави 5 названого Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що необхідність залишення готівки в касі підприємства викликана виконанням норм пункту 2.13 глави 2 Положення, відповідно до якого підприємства та підприємці мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вся готівка, яка залишалась в касі підприємства реєстратором розрахункових операцій автоматично переносилася на наступний день в графі початковий залишок, що відображено у Z-звітах. Тобто Z-звіти позивача містять інформацію щодо кінцевого залишку та початкового залишку в касі підприємства, який співпадає і становить, за посиланням позивача, розмінну монету в межах затвердженого ліміту каси. Крім того, позивачем надано суду наказ про затвердження ліміту каси від 27.05.2011 року №11, зареєстрований у журналі реєстрації наказів за №17, розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі магазину «Пелікан»від 27.05.2011 року. Залишок, відображений у Z-звітах позивача не перевищує ліміт каси, затверджений наказом позивача відповідно до пункту 5.2 глави 5 Положення.

А тому порушення позивачем пункту 2.6 Положення судом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що акт перевірки не містить конкретних реквізитів Z-звітів, які, на думку відповідача, не роздруковані та не збережено в книзі обліку розрахункових операцій. Не зазначено такої інформації і в апеляційній скарзі податкового органу.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на те, що товариством несвоєчасно здійснювалась оприбуткування готівки в касі не підтверджено матеріалами справи.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.