Ухвала суду № 24949783, 20.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18769/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Романчук О.М.,

суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Астіка»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 року № 0032751510, № 0032761510, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Астіка»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 року № 0032751510, № 0032761510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представник відповідача по справі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2012 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Астіка», про що складено акт від 24.10.2011 року № 3509/15-127/21631450.

Так, згідно акту перевірки позивачем в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не правомірно визначено рядок 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 11 264 625 грн. та зменшення податкового зобов'язання за ІІ квартал 2011 року на загальну суму 72 145 грн., тобто перевіркою встановлено порушення ст. 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ та п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.

Відповідно податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.11.2011 року: № 0032751510, яким згідно п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 ПК за порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 10950949 грн.; № 0032761510, яким згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК за порушення п. 54.1 ст. 54 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 72145 грн.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вважають, що платник податку на прибуток має право включати до податкової звітності за ІІ квартал 2011 року лише ту суму збитків (від'ємного значення об'єкта оподаткування), які отримані у І кварталі 2011 року без урахування збитків попередніх звітних періодів.

Натомість, позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки під час складення декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року підприємством повністю дотримано вимоги чинного законодавства.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно включено до податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування вказаним податком, що утворилося в попередніх податкових періодах.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз. 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України з 01 квітня 2011року набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.

Згідно п. 150.1 ст. 150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року підлягає включенню до валових витрат ІІ кварталу 2011 року.

Отже, доводи податкового органу в обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на невірному розумінні п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.

Так, на думку податкового органу вищезазначена норма права передбачає, що до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Однак, положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень»ПК України передбачено включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення розрахунку об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а не від'ємного значення результатів діяльності суб'єкта господарювання у І кварталі 2011 року.

Порядок розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток закріплений у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом ДПА України № 114 від 28 лютого 2011 року.

Згідно рядка 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування дорівнюють сумі значень рядків 05 та 06. В свою чергу значення рядка 06 дорівнює сумі рядків 06.1-06.6. У рядку 06.6 зазначається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року).

Таким чином, дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Астіка»щодо включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів цілком відповідають вимогам податкового законодавства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує вимоги п. 56.21 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.