Ухвала суду № 24949417, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14961/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівАліменка В.О., При секретарі судового засіданняЗемляної Г.В., Лаврентьєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лірене Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Лірене Україна»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000892303 та № 0000902303 від 30 серпня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, В період з 18.07.2011р. по 05.08.2011р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проводилась виїзна планова перевірка ТОВ «Лірене Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.12.2008р. по 31.03.2011р., про що складено Акт №4217/23-322/36240900 від 12.08.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.31, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток в сумі 111 422 грн. та п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4, п. 6.1 ст. 6 п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження ПДВ на 65 287 грн.

ТОВ «Лірене Україна»подавались заперечення до акту перевірки, які залишені податковим органом без задоволення.

30.08.2011р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення №0000892303, яким визначено ТОВ «Лірене Україна»податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 111 422 грн. за основним платежем та 27 856 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000902303, яким визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 65 287 грн. за основним платежем та 16 322 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ТОВ «Лірене Україна»оскаржувало зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що для забезпечення проживання працівників ТОВ «Лірене Україна»товариство придбавало послуги з оренди житлового приміщення.

02.02.2009р. між ТОВ «Лірене Україна»(орендар) та СПДФО ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір оренди, предметом якого є надання у користування (оренду) житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 61.6 м2, яке передано в користування орендаря на підставі акту прийому передачі. Відповідно до п. 5.1 договору розмір орендної плати за користування квартирою складає еквівалент 1850 доларів США, перерахований у гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку за один місяць орендного користування. Термін дії договору до 31.12.2009р.

30.12.2009р. між ТОВ «Лірене Україна»(орендар) і СПДФО ОСОБА_5 (орендодавець) укладено договір оренди, предметом якого є надання у користування (оренду) житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 61.6 м2, яке передано в користування орендаря на підставі акту прийому передачі. Відповідно до умов договору розмір орендної плати за користування квартирою складає еквівалент 1850 доларів США, перерахований у гривні за курсом НБУ на дату виставлення рахунку за один місяць орендного користування.

У бухгалтерському обліку придбання зазначених послуг з оренди відображено на рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». У податковому обліку зазначені послуги до складу валових витрат ТОВ «Лірене Україна»не включались.

Перевіркою встановлено, що зазначені житлові приміщення ТОВ «Лірене Україна»орендовано з метою надання послуг по тимчасовому проживанню працівника товариства генерального директора ОСОБА_6

Всього сплачено на користь орендодавця 326436, 12 грн., в т.ч. ПДВ 65287 грн.

На думку податкового органу, фактично ТОВ «Лірене Україна»надано послугу по проживанню, яка полягає в забезпечені житловим приміщенням (місцем проживання) фізичної особи - працівника підприємства без стягнення плати з останнього, тому безоплатно надано послуги по тимчасовому проживанню працівника товариства, що оцінені у розмірі фактично понесених витрат на придбання послуг у орендодавців з обсягом поставки 326 436 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутній об'єкт оподаткування, а тому податкові повідомлення рішення, якими донараховано зобов'язання прийнято безпідставно.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Лірене Україна»не включено до складу валових доходів суму послуг по проживанню без стягнення плати або будь-яких інших видів компенсацій всього на 326 436 грн.

Крім цього, відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності»

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього Закону база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)».

Податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Лірене Україна»при наданні послуг по проживанню без стягнення плати або будь-яких інших видів компенсацій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість занижено базу оподаткування з податку на додану вартість, в розмірі 65 287 грн.

Проте із зазначеними висновками податкового органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії контракту від 09.02.2009р. між ТОВ «Лірене Україна»та ОСОБА_6, якого призначено на посаду генерального директора, товариство за свій рахунок винаймає квартиру для керівника та компенсує представницькі витрати. (п. 3.4 контракту).

З наведеного колегія суддів приходить до висновку, що товариство придбавало житлове приміщення для власних потреб для забезпечення проживання працівників (що зазначено також у акті перевірки). Доказів того, що між товариством та його генеральним директором існували договірні відносини з приводу оренди та останнім здійснювалась сплата за оренду не надано.

Доказів того, що товариство отримало фактично дохід в розумінні ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідачем не надано.

З огляду на те, що товариство не отримувало доходів від зазначеної господарської операції (оскільки виступало отримувачем послуг оренди та сплачувало за це кошти) суд приходить до висновку, що у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»відсутній об'єкт оподаткування, а тому податкові повідомлення рішення, якими донараховано зобов'язання прийнято безпідставно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.