Ухвала суду № 24948676, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13620/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Сорочко Є.О.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕТ ФІЛІПАКІ ШКУЛЬОВ-Україна»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕТ ФІЛІПАКІ ШКУЛЬОВ-Україна»до Київської регіональної митниці про визнання нечинним та скасування рішення №179 від 16 серпня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АШЕТ ФІЛІПАКІ ШКУЛЬОВ-Україна»звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання нечинним та скасування рішення №179 від 16 серпня 2011 року. З урахуванням уточнених вимог позивач відмовився від позову про скасування оскаржуваного рішення в частині визначення 12723 грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволені вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з наказами Київської регіональної митниці від 28.04.2011 року № 631, та від 31.05.2011 року №804, на підставі плану проведення регіональними митницями у II кварталі 2011 року планових виїзних документальних перевірок підприємств, посадовими особами Київської регіональної митниці проведено планову документальну перевірку дотримання ТОВ «АШЕТ ФІЛІПАКІ ШКУЛЬОВ-Україна»законодавства України з питань митної справи за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 30.06.2011 року № 7/11/100000000/33603685.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем абз.2 статті 267 Митного кодексу України.

Митним органом 16.08.2011 року прийнято податкове повідомлення №179 форми «Р», яким, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абз.2 підпункту 123.1 статті 123 та пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 838 788,10 грн., у тому числі штрафні санкції 152 970, 04 грн.

Відповідач своє рішення мотивував тим, що позивачем при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, не було додано подальших витрат, які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які позивач повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначеним актом перевірки встановлено, що позивачем укладено Договір купівлі-продажу від 02.09.2005 року №05/06 між компанією Winkowski Sp. г.о.о.(Польща) («Продавець») та ТОВ «АФС-Україна»(«Покупець»), останній є видавником українського видання французького журналу »та бажає придбавати у Продавця на постійній основі віддруковані номери Журналів, а Продавець бажає продавати такі віддруковані номери Журналів. Відповідно до п. З вказаного договору, Журнали повинні виготовлятись і поставлятись у відповідності з технічними умовами на продукцію і стандартами якості, наведеними відповідно в Доповненнях І і II до договору. Покупець доручає Продавцю друкувати, переплітати і поставляти Журнали в кожному випадку у відповідності з вказівками Покупця і використовуючи матеріали, включаючи (але цим не обмежуючись), електронні файли і плівки, що надаються Продавцю Покупцем. Пунктом 6 договору передбачено, що Покупець сплачує Продавцю фіксовану ціну за поставлений номер журналу, яка розраховується шляхом застосування тарифів, вказаних у додатку IV до договору. Ці тарифи також застосовуються до всіх доповнень журналу, друкованих у рамках того ж тиражу й використанням тієї ж технології.

Відповідно до додатку IV «Прейскурант»до договору, ціни на журнал UKRAINE»включають вартість поліграфічних робіт, вартість паперу, вартість брошурування, інше (індивідуальна поліетиленова упаковка, індивідуальна поліетиленова термоусадочна упаковка, лак УФ для обкладинки 1/0, лак УФ для обкладинки fold»1/0, вибірковий лак УФ на сторінці 1/0, офсетний лак для ст. 16 секції 1/1, 5-й колір PMS для обкладинки 1/0, додатковий 5-й колір для ст. 16 1/0, додатковий 5-й колір для ст. 16 6/4, додатковий 6-й колір для ст. 16 6/6, стікер на інд. Упаковку 2/0, перфорація, вставка в перепліт, вільна вставка в середині журналу (автоматично), вільна вставка в середині журналу (вручну), наклеювання зразків (вручну), наклеювання зразків на обкладинку (вручну), наклеювання зразків (на лінії), закладка, обкладинка French Door, обкладинка Gatefold).

Під час перевірки позивачем надано пояснення від 23.06.2011 року, згідно з якими повідомлено, що калькуляцію робить компанія Winkowski Sp. z.o.o. згідно з додатком IV. Калькуляція складається виключно з поліграфічних послуг та витрат на роздруківку журналу: вартості паперу, фарби, брошурування, деяких інших витрат (п. 1.4 Прейскуранту) та доставки журналу. Калькуляція формування цін на журнали узгоджена сторонами зазначеного договору і не включає будь-які інші витрати, які не зазначені в додатку IV до даного договору.

На підставі договору від 02.09.2005 року №05/06 позивачем придбано та ввезено на митну територію України товар віддруковані номери журналу.

Даний товар позивачем було оформлено вантажними митними деклараціями 100000008/2008/372058від 23.08.2008 року на суму 318818,73 грн., 100000008/2008/373916 від 15.09.2008 року на суму 135277,14 грн., 100000008/2008/376711 від 17.10.2008 року на суму 121087,01 грн., 100000008/2008/379532 від 18.11.2008 року на суму 155525,64 грн., 100000008/2008/381726від 16.12.2008 року на суму 314062,86 грн., 100000008/2009/163259 від 12.01.2009 року на суму 140468,7 грн., 100000008/2009/165056 від 16.02.2009 року на суму 150777,87 грн., 100000008/2009/166712 від 16.03.2009 року на суму 123149,57 грн., 100000008/2009/168378 від 14.04.2009 року на суму 286698,35 грн., 100000008/2009/170291 від 18.05.2009 року на суму 162973,29 грн.,100000008/2009/172324 від 15.06.2009 року на суму 205093,65 грн., 100000008/2009/177108 від 17.08.2009 року на суму 171180,45 грн., 100000008/2009/179157 від 14.09.2009 року на суму 190865,65 грн., 100000008/2009/181648 від 12.10.2009 року на суму 201688,53 грн., 100000008/2009/184663 від 16.11.2009 року на суму 383999,29 грн.,100000008/2009/187121 від 15.12.2009 року на суму 161778,56 грн., 100000019/2010/639113 від 11.01.2010 року на суму 90650,29 грн., 100000019/2010/641347 від 16.02.2010 року на суму 221706,54 грн.,100000019/2010/643627 від 16.03.2010 року на суму 345285,83 грн., 100000019/2010/645750 від 13.04.2010 року на суму 185027,4 грн., 100000019/2010/648825 від 18.05.2010 року на суму 271996,1 грн., 100000019/2010/651219 від 15.06.2010 року на суму 9662,97 грн., 100000019/2010/653325 від 13.07.2010 року на суму 284256,15 грн., 100000019/2010/655696 від 18.08.2010 року на суму 173244,05 грн., 100000019/2010/657445 від 15.09.2010 на суму 190033,13 грн., 100000019/2010/659316 від 12.10.2010 року на суму 193316,71 грн., 100000019/2010/661938 від 16.11.2010 року на суму 168461,94 грн., 100000019/2010/663715 від 13.12.2010 року на суму 264355,5 грн., 100000019/2011/175120 від 11.01.2011 року на суму 47954,13 грн.,100130004/2011/177127 від 15.02.2011 року на суму 163732,39 грн., 100130004/2011/179379 від 17.03.2011 року на суму 261777,12 грн..

У вищезазначених деклараціях до митної вартості відповідачем додано суми, сплачені відповідачем на підставі зовнішньоекономічних контрактів, внаслідок чого оскаржуваним рішенням донараховано позивачу зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 685818,06 грн..

З матеріалів справи вбачається, що позивач займався господарською діяльністю укладаючи зовнішньоекономічні договори, копії яких наявні в матеріалах справи, та дослідженні судом першої інстанції.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АШЕТ ФІЛІПАКІ ШКУЛЬОВ-Україна»не повідомлялося про використання отриманих за зовнішньоекономічними договорами прав в інших, ніж ввезене за вищезазначеними вантажними митними деклараціями виданнях, не надавалося даних та доказів щодо використання таких прав у іншій діяльності (перепродаж, відтворення на митній території України).

На підставі зовнішньоекономічних угод позивачем сплачено контрагентам кошти, які відповідачем включено до митної вартості ввезених позивачем журналів.

Розглядаючи правомірність прийнятого митним органом спірного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Митного кодексу України, який визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, митні органи - є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до МКУ та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, під митною вартістю визначається митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

При визначенні митної вартості ввезених позивачем товарів у вищезазначених вантажних митних деклараціях було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України, до ціни додаються витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням (пункт 1 частини 2 статті 267); належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

Вірно зазначено судом першої інстанції, що на відміну від ціни товару, вищевказані витрати сплачуються покупцем товару не на користь продавця, а на користь інших осіб, а тому визначальною для додавання цих витрат до ціни, є їх зв'язок з ввезеним товаром його транспортування, пакування, страхування, та інші операції з товаром, а не з особою, якій такі витрати сплачуються.

Згідно з п. ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів,знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Позивачем придбано за умовами договору купівлі-продажу від 02.09.2005 року №05/06 у компанії Winkowski Sp. г.о.о. (Польща) товар журнали, тобто конкретну кількість об'єктів матеріального світу примірників журналів, які були створені (надруковані) за кордоном на замовлення позивача, та ввезені на митну територію України.

Апелянтом за умовами договору купівлі-продажу від 02.09.2005 року №05/06 придбано тільки матеріальний об'єкт (поліграфічний продукт), натомість можливість продажу кожного конкретного примірника журналу для позивача обумовлена сплатою вартості інтелектуальної власності, яка міститься в кожному журналу (фотографії, статті, малюнки).

За зазначеним договором позивачем не сплачувалися роялті чи ліцензійні платежі, або вартість будь якого іншого твору, надрукованого в журналі.

Зазначені платежі позивачем сплачувалися за умовами зовнішньоекономічних договорів, які повинні включатися до митної вартості ввезених позивачем товарів.

Безпідставними є твердження апелянта, що вказані витрати є витратами на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів, оскільки відповідачем збільшено митну вартість ввезених позивачем журналів, тобто вже ввезених товарів.

В матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження відомостей про відтворення (тиражування) ввезеного товару, та використання у такому тиражуванні придбаних авторських прав.

Частиною третьою статті 267 МК передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Апелянтом ввезено не примірник журналу, який підлягав відтворенню або тиражуванню, а конкретно визначений товар примірники журналів, який було продано позивачем на митній територій України.

Продаж кожного конкретного примірника журналу обумовлено наявністю у позивача авторських прав на його зміст фотографії, статті, які набуті позивачем за умовами зовнішньоекономічних договорів.

Твердження апелянта про неможливість визначення суми, яка підлягала сплаті, на момент ввезення товару, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки суперечить застосуванню позивачем методу визначення митної вартості за ціною угоди, що в свою чергу зобов'язує його надати документи щодо всіх витрат.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не довів протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення №179 від 16 серпня 2011 року в оскаржуваній частині.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АШЕТ ФІЛІПАКІ ШКУЛЬОВ-Україна»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.06.2012 року.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Сорочко Є.О.