Ухвала суду № 24946122, 19.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р.Справа № 1415/11/2170

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Орланта» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Орланта» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

09.03.2011 року приватне підприємство «Орланта» (далі - ПП «Орланта») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні (далів - ДПІ) про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2010 року № 0003422301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 312 374 грн., в т.ч. за основним платежем - 208 249 грн. та штрафних санкцій - 104 125 грн.; № 0003432301/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 49 545 грн., в т.ч. за основним платежем - 33 030 грн. та штрафних санкції - 16 515 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі висновків акту перевірки від 11.08.2010 року, яким визнане неправомірне віднесення до валових витрат та податкового кредиту витрати на транспортування паливно-мастильних матеріалів до покупців. Згідно акту перевірки позивачем не надано документів, які б мітили достатню доказовість виконання робіт по перевезенню ПММ, а саме товарно-транспортні накладні. На думку позивача, є безпідставним зменшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з постачання транспортних послуг у зв'язку із відсутністю належним чином складеної товарно-транспортної накладної про надання послуг з автомобільних перевезень, оскільки положення Законів України з питань оподаткування не ставлять право на валові витрати та податковий кредит з послуг по автомобільним перевезенням у залежність від наявності товарно-транспортних накладних. В даному випадку достатньо будь-яких первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які дають змогу пересвідчитись про зв'язок здійснених витрат з господарською діяльністю платника податків для отримання доходу в межах оподаткованих операцій.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що податковою інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Відсутність у платника податків товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність доказовості щодо надання автотранспортних послуг. Наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення господарської операції

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року в задоволені позовних відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПП «Орланта» просить скасувати судове рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 04 по 17 червня 2010 року працівниками ДПІ проведена виїзна планова перевірка ПП «Орланта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за матеріалами якої складений акт від 11.08.2010 року № 3586/23-5/33014764 (а.с.10-36 т.1).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.4.1 ст.4, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9.п.5.3 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за 2007- три квартали 2009 року на суму 208 249 грн., в т.ч. за 2007 рік - на суму 18 610 грн., за 2008 рік - на суму 149 657 грн., за три квартали 2009 року - на суму 39 982 грн.,

- пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст7, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість, якій підлягає сплаті до бюджету в сумі 33 437 грн., в т.ч. за 2007 рік на суму 2 289 грн., за 2008 рік - на суму 20 336 грн., за 2009 рік - на суму 10 912 грн.,

- пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки з питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахунку до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб.

За висновками акту ДПІ 26.08.2010 року складені податкові повідомлення-рішення:

- № 0003422301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 312 374 грн., в т.ч. за основним платежем - 208 249 грн., за штрафними санкціями - 104 125 грн.,

- № 0003432301/0 про визначення податкового зобов'язання податку на додану вартість на суму 49 545 грн., в т.ч. за основним платежем - 33 030 грн., за штрафними санкціями - 16 515 грн. (а.с.8-9 т.1).

Згідно акту перевірки позивачу збільшено зобов'язання з податку на прибуток внаслідок

збільшення валових доходів на 51 493грн. та зменшення валових витрат на 768 053 грн. Валові доходи позивача збільшено внаслідок виявлення порушень податкового законодавства стосовно повного та своєчасного відображення у складі валових доходів всіх доходів від продажу товарів та послуг. Валові витрати позивача зменшено у зв'язку з тим, що позивач до складу валових витрат включив витрати на оплату вартості транспортних перевезень, не підтверджених товарно-транспортними накладними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «Орланто» неправомірно сформувало валові витрати та податковий кредит по автотранспортним перевезенням, здійсненим в основному ПП ОСОБА_2 гр.ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, гр.ОСОБА_5, гр.ОСОБА_6, гр.ОСОБА_7, гр. ОСОБА_8, гр.ОСОБА_9, гр.ОСОБА_10, гр.ОСОБА_11, ТОВ фірмою «ВІК», і тим самим занизив зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ. До такого висновку суд першої інстанції прийшов внаслідок аналізу первинних документів по автотранспортним перевезенням, які не містять достатньої інформації, необхідної для встановлення їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та законними.

Відповідно до п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.3.9 п.5.3.ст.5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підсумовуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що права платника податків на валові витрати та податковий кредит пов'язується з використанням придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності цього платника податків в межах його оподаткованих операцій з підтвердженням понесених витрат первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними.

Виходячи зі змісту п.1 Переліку документів, необхідних для перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 року, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, одним з необхідних документів є товарно-транспортна накладна.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що діючим законодавством не передбачено перевагу одного бухгалтерського чи розрахункового документу над іншим. Вирішальним для бухгалтерського документу для відображення його у податковому обліку є складання його у спосіб, достатній для визначення зв'язку цих операцій з господарською діяльністю платника податків.

Тому сама по собі відсутність товарно-транспортних накладних у позивача для підтвердження здійснення перевезень на його замовлення не є підставою для висновку про порушення ним вимог податкового законодавства.

Разом з тим, надані позивачем на підтвердження факту здійснення автотранспортних перевозок акти здачі-приймання робіт від суб'єктів, які здійснювали перевезення на замовлення позивача не містять інформацію про вид перевезеного товару, відстань перевезення, місце навантаження та розвантаження перевезеного товару.

На думку судової колегії, наявність у платника податку, виданих йому продавцями послуг податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, не є достатніми доказами проведення господарських операцій по автотранспортним перевозкам.

Оскільки в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на обґрунтування своїх вимог, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень відсутні.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Орланта» - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Орланта» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко