Ухвала суду № 24946118, 13.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2012 р.Справа № 2-а-10532/09/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь»до Нововоронцовської міжрайонної Державної податкової інспекції Херсонської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

28.05.2009 року Сільськогосподарський виробничий кооператив «Промінь»звернувся до окружного суду з позовом до Нововоронцовської МДПІ Херсонської області про визнання протиправними та скасування рішення №0000122301.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Нововоронцовської МДПІ №0000112301/3 від 29.09.2009 року в частині застосування до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь»18 384 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість. Відмовлено в задоволенні вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Нововоронцовської МДПІ Херсонської області: від 06.03.2009 № 0000122301, від 06.03.2009 №0000351701/0, від 29.07.2009 № 0000351701/2, від 29.09.2009 № 0000351701/3.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник СВК «Промінь»подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24.02.2010 року і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники сторін, будучи своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, двічі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з;явилися та доказів поважності причин свого неприбуття суду не надали, а тому, судова колегія розглянула справу на підставі наявних в ній доказів.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Рішення, які є предметом спору, були прийняті відповідачем за висновками акту планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 2006-2008рр. від 25.02.2009 №25/23/0378514, яку проводили фахівці Великоолександрівського відділення Нововоронцовської МДПІ.

У вказаному акті зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, кооперативом були занижені податкові зобов'язання по ПДВ за спецдекларацією №2 в сумі 18 384 грн. - за жовтень 2008 року, а саме: в порушення пп.7.3.1 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»підприємством не віднесено до складу податкових зобов'язань ПДВ в сумі 18384 грн. від реалізації соняшника ПП «Свасти-Аста»загальною вагою 114900 кг на суму 91920 грн. При перевірці податкового кредиту по загальних деклараціях було виявлено завищення податкового кредиту в грудні 2006 року в сумі 5915 грн. 53 коп., в порушення п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ»до податкового кредиту включено списання дебіторської заборгованості без зазначення бухгалтерської проводки та назви СПД, по якому проводиться списання. При перевірці правильності та своєчасності проведення перерахунків податку з доходів фізичних осіб у 2006 році встановлено порушення п. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб", - невірно проведено річний перерахунок за 2005 рік по заробітній платі працівників, донараховано 1558 грн. 71 коп. Посадовими особами МДПІ було виявлено, що в порушення п. 2.11 ст. 2 «Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні»(затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637), при проведенні готівкових розрахунків підзвітною особою ОСОБА_1 в сумі 3500 грн. за хімпрополку відсутній платіжний документ, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів згідно звіту про використання коштів виданих під звіт за 30.09.08 року.

За висновками акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.03.09 року:

- №0000122301 - про застосування штрафних санкцій в сумі 3500 грн. - за порушення п.2.11 ст.2 «Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні», на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995р.;

- рішення МДПІ від 29.09.09р. №0000112301/0 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 24290 грн. 53 коп. - основного платежу та 12149 грн. 77 коп. - штрафних санкцій.

- №000351701/0 - про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1558 грн. 71 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 3117 грн. 42 коп. - за порушення пп.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до Нововоронцовської МДПІ Херсонської області, але ці скарги були залишені без задоволення.

Також позивач подав скаргу і до ДПА у Херсонській області, яка також залишила без змін податкові повідомлення - рішення МДПІ від 06.03.09р. №0000351701, №000012230, частково скасувала податкове повідомлення-рішення №000011230/0 на суму 18384 грн. донарахованого податкового зобов'язання по ПДВ, та збільшила на 9192 грн. суму штрафної санкції по ПДВ. На виконання рішення ДПА у Херсонській області від 17.07.2009р. №2688/10/25-014, відповідачем було сформоване та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення 0000112301/2 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5915 грн. 53 коп. основного платежу та 21341 грн. 77 коп. штрафних санкцій. Скарга позивача на податкове повідомлення-рішення МДПІ від 06.03.2009р. №0000122301 про застосування 3500 грн. штрафних санкцій була залишена без розгляду, як така, що була оформлена з порушенням вимог «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами ДПС»(т.б. не було підпису керівника, завіреного печаткою кооперативу).

ДПА України при розгляді скарг позивача залишила їх без задоволення.

На виконання рішення ДПА України № 9481/6/25-0115 від 24.09.09р., відповідачем були сформовані та надіслані платнику податків повідомлення-рішення із дробом "3".

Позивач оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення Нововоронцовської МДПІ від 29.09.2009р. №0000112301/3, від 06.03.2009р. №0000122301, від 06.03.2009р. №0000351701/0, від 29.07.2009р. №0000351701/2, від 29.09.2009р. №0000351701/3.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є частково протиправними та підлягають лише частковому скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції, і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, працівниками податкового органу встановлено порушення позивачем вимог п.2.11 ст.2 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні»(затв. постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637), а саме: проведення готівкових розрахунків підзвітною особою ОСОБА_1 в сумі 3500 грн. за хімпрополку озимої пшениці без подання платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, що підтверджується звітом про використання коштів за 30.09.2008 року.

Так, «Положенням про ведення касових операцій»передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10-ти робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

А абзацом 6 ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Так, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 одержав під звіт грошові кошти в сумі 3500 грн., але не надав документів про їх використання у встановлений законом термін. МДПІ надано суду письмове пояснення підзвітної особи ОСОБА_1, який вказує, що за звітом від 30.09.2008 року дійсно відсутні документи, що підтверджують сплату в сумі 3500грн., за хімпрополку озимої пшениці тому, що він (т.б. ОСОБА_1.) не отримав їх від ОСОБА_2 і тому відповідно не зміг своєчасно підтвердити сплату вищевказаних коштів.

Отже, на думку колегії суддів, даний факт вказує, що видані під звіт готівкові кошти витрачені та не підтверджені на момент перевірки відповідними документами (т.б. товарним або касовим чеком, квитанцією до прибуткового ордера, інш.). Та обставина, що позивач надав суду 1-ї інстанції квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 3500 грн. не спростовує висновків перевіряючих посадових осіб, оскільки даний платіжний документ позивач повинен був надати для перевірки або додати до скарг, які подавались до податкових органів різного рівня. Тому, відповідно, колегія суддів вважає, що окружний суд не мав можливості оцінити даний платіжний документ з точки зору його зв'язку з іншими бухгалтерськими та первинними документами. Тим паче, що дії податкової інспекції суди оцінюють лише на момент прийняття податкових повідомлень-рішень. Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Отже, за таких обставин, колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що при проведенні перевірки, посадовими особами МДПІ не були порушенні норми чинного законодавства або перевищена компетенція. До того ж, суд вважає, що МДПІ правомірно було застосовано положення п.1 Указу Президента України №436 від 12.06.1995р. Посилання ж позивача на те, що штрафні санкції застосовуються до одержувача коштів, а ОСОБА_1 був платником готівкових коштів, суд вважає необгрунтованим, оскільки ОСОБА_1 отримав кошти під звіт, і повинен був звітувати про їх використання шляхом надання платіжного документа, який видається продавцем покупцю (в даному випадку, кооперативу).

Далі, вказаною перевіркою повноти нарахування ПДВ за перевіряємий період встановлено, що позивачем, в порушення пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 3.04.1997р. "Про податок на додану вартість", був занижений податок на додану вартість по загальній декларації - за 2006 рік - на 5 915 грн. 53 коп., по спеціальній декларації - за 2008 рік - на 18 384 грн.

Так, як зазначено в акті перевірки, посадовими особами МДПІ було вказано про порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", т.б. безпідставне включення до податкового кредиту списання дебіторської заборгованості без зазначення бухгалтерських проводок та назви суб'єкта господарювання, по якому проводиться списання дебіторської заборгованості. Запис про списання дебіторської заборгованості проведено у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2006 року та у декларації по ПДВ (загальній). Оскільки СВК "Промінь" не складав та не отримував "Розрахунок коригування сум ПДЕ до податкової декларації з податку на додану вартість", то податковий кредит в сумі 5915 грн. 33 коп. відображено неправомірно. При цьому, податковий орган обґрунтовано керується приписами п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в якому вказано, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації її вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 вказаного Закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Таким чином, на думку податківців, СВК "Промінь" повинен був віднести до складу податкових зобов'язань ПДВ по скороченій декларації у сумі 18384 грн. від реалізації соняшника згідно товарно-транспортних накладних за жовтень 2008 року загальною вагою 114900 кг на загальну суму 91920 грн. (ПДВ - 18384 грн.) ПП "Свасти Аста".

Тому, Нововоронцовською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.2009 року №0000112301/0 про сплату 24290 грн. 53 коп. ПДВ і 12149 грн. 77 коп. штрафних санкцій, застосованих на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" .

Як видно з матеріалів справи, при розгляді скарги позивача, ДПА у Херсонській області не погодилась лише з висновками МДПІ в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 18384 грн. та штрафу у розмірі 2957 грн. 77 коп., приймаючи до уваги, що СВК "Промінь" є сільськогосподарським виробником, у якого за перевіряємий період обсяг реалізації сільськогосподарської продукції становить більш ніж 75% в загальному об'ємі реалізованої продукції.

Відповідно до вимог п.11.29 ст.11 Закону Україну "Про ПДВ", до 1 січня 2009 року зупинено дію п.7.7 ст.7, п.10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними па придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення. У разі ж нецільового використання акумульованих коштів, вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. При цьому, порядок акумуляції та використання коштів, визначено Постановою КМУ від 26.02.1999р. №271 "Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини".

Отже, зазначеним Порядком встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники у терміни, передбачені для перерахування суми ПДВ до бюджету, повинні перераховувати з поточного рахунку на окремий рахунок різницю між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам (залишок податкових зобов'язань згідно з декларацією). Не перераховані кошти вважаються такими, по використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, погоджується з висновками податкового органу про те, що при складанні спеціальної (сільськогосподарської) декларації з ПДВ, СВК "Промінь" занизив зобов'язання щодо перерахування коштів на спеціальний рахунок на загальну суму 18384 грн. і відповідно, вказана сума не була перерахована на спеціальний рахунок підприємства в установі банку. Але застосовувати штрафну санкцію, передбачену п.17.1.3 ст.17 Закону №2181, за дане порушення є неправомірним, оскільки Законом №2181 така відповідальність встановлена при донарахуванні податковим органом суми податкового зобов'язання, а податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити відповідну суму коштів до бюджету або до державних цільових фондів (ст.1 Закону №2181). Отже, як було зазначено вище, позивач, в даному випадку винний лише в неперерахуванні коштів не до бюджету, а на спец рахунок, а тому МДПІ не донараховує податкове зобов'язання в податковому повідомленні-рішенні. А при відсутності донарахованого зобов'язання, відповідно і немає належних підстав для застосування штрафних санкцій.

Що ж стосується визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 5915,53 грн. та штрафу в розмірі 2957,77 грн., то судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов до правильного висновку про законність даного рішення МДПІ в цій частині. Позивач, на думку судів обох інстанції, належним чином не довів суду правомірності підстав включення до податкового кредиту суми списаної дебіторської заборгованості, не надав відповідних документів, які б беззаперечно підтвердили законність бухгалтерських операцій списання, не було цих документів і при перевірці.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції цілком правомірно визнав нечинним податкове повідомлення-рішення №0000112301/3 від 29.09.09р. в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 18 384 грн.

Окрім того, в акті перевірки від 25.02.2009 року №5/23/03785148 перевіряючими МДПІ зазначено, що при перевірці особових рахунків у 2006 році вони встановили порушення платником податків приписів пп.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: невірно проведено річний перерахунок за 2005 рік по заробітній платі працівників. Отже, за результатами цієї перевірки податковим органом було донараховано 1558,71 грн. В подальшому, спірним податковим повідомленням-рішення №0000351701/0 від 06.03.09р. позивачу було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1558 грн. 71 коп. та застосовані штрафні санкції на суму 3117 грн. 42 коп.

Відповідно до пп.6.5.2 п.6.5 ст.6 Закону України №889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг за наслідками кожного звітного податкового року. Загальний річний оподатковуваний дохід, згідно зі ст.4 вищевказаного Закону, складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року.

Відповідно до пп.6.3.1 п.6.3 ст.6 вказаного Закону, «податкова соціальна пільга»застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати). Проведення таких перерахунків є забезпеченням виконання визначеної Законом умови щодо обмеження граничного розміру заробітної плати звітного податкового місяця, який дає право платнику податку на застосування податкової соціальної пільги, та перевірки (уточнення) підстав у платника податку для застосування податкової соціальної пільги, а також перевірки правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за кожний окремий податковим період (місяць). Річний перерахунок полягає, в тому числі, в уточненні виплачуваних протягом року місячних доходів з врахуванням сум, які були нараховані безпосередньо за відповідні звітні місяці (відпускні, лікарняні тощо). Вже саме такі уточнені місячні доходи розглядаються кожний окремо, як об'єкти оподаткування, і по них провадиться кінцеве оподаткування для визначення остаточної річної суми податку. По місяцях, в яких протягом року не провадилося ніяких змін щодо складу оподатковуваного доходу та підстав для надання податкової соціальної пільги перерахунків податку не здійснюється.

Таким чином, податок з загального річного оподатковуваного доходу складається з сум податків, визначених за наслідками перерахунку кожного окремого місячного оподатковуваного доходу.

До того ж, слід звернути уваги, що до акту перевірки був складений відповідний додаток №3 "Розрахунок правильності обчислення суми податку з доходів фізичних осіб" з вказівкою щодо кожного працівника розміру податку з доходів фізичних осіб, який утримав кооператив в 2005 році щомісячно та який необхідно було утримати.

При цьому, слід підкреслити, що вказаний Акт перевірки був підписаний головою правління СВК ОСОБА_1 без будь-яких зауважень.

Отже, за таких обставин, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не вбачає порушень зі сторони податкової інспекції при донарахування податку з доходів фізичних осіб. Розмір штрафу (200%) також застосований обгрунтовано у відповідності до пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Посилання ж позивача на те, що податкове повідомлення-рішення №0000351701/0 вважається відкликаним з часу надіслання податкового повідомлення-рішення №0000351701/2, судами обох інстанцій не приймається, як таке, що суперечить приписами Закону № 181 та фактичним обставинам справи. ДПА у Херсонській області було залишено скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення №0000351701/0 без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000351701/2 з сумою податкового зобов'язання, яка не змінилась, було надіслано з метою повідомлення платника податків про новий строк для сплати зобов'язання.

Так, пунктом 5.3 «Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків»(затв. наказом ДПА України від 21.04.2001р. №253) передбачено, що у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складається та направляється нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним. Якщо за результатами розгляду скарги сума податкового зобов'язання залишається без змін, раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається, а з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання податковим органом складається га надсилається платнику податків податкове повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо).

З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення за дробом „2", яке прийнято по результатам розгляду скарги позивача у порядку апеляційного узгодження, в даному випадку є похідним від податкового повідомлення - рішення з дробом „0", і воно по суті не змінює правової природи попереднього повідомлення-рішення, а лише встановлює новий строк сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим органом.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції про часткове задоволення позовних вимог є правильним та обґрунтованим.

До того ж, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Промінь»- залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.