Постанова № 24945214, 25.06.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 11/90/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.04.12 р.

у справі № 11/90/2011/5003 (суддя Стефанів Т.В. )

позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області

відповідач Державне підприємство "Іллінецьке лісове господарство"

про стягнення 31 368,92 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Іллінецьке лісове господарство" про стягнення 31 368,92 грн. задоволено частково. Присуджено до стягнення з державного підприємства "Іллінецьке лісове господарство" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код 34939477) 327,21 грн. збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме: 1,48 грн. (р/р 33113331700163 Іллінецької м/р, 24062100, код ЄДРПОУ 34701298, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства), 166,35 грн. (р/р 33118331700425 Оратівської с-щ/р, 24062100, код ЄДРПОУ 34701240, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства), 159,38 грн. (р/р 33112331700487 Плисківської с/р, 24062100, код ЄДРПОУ 34701083, банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства). В решті позову відмовлено. Крім того, присуджено до стягнення з Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на користь державного підприємства "Іллінецьке лісове господарство" 3479,32 грн. судових витрат за проведення судової експертизи.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт не погоджується з висновком судово-економічної експертизи, який в свою чергу був покладений в основу оскаржуваного рішення, оскільки експерт при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря застосував граничнодопустимі викиди (ГДВ), тоді як, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, необхідно застосовувати показник граничнодопустимої концентрації.

Крім того, апелянт вказує на те, що в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства чітко зазначені джерела викиду, які здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозвільних документів.

Відповідач - ДП "Іллінецьке лісове господарство" у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що в свою чергу підтвержується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.77-78), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 01.06.2012 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.01.2010 року та 21.01.2011 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державним підприємством "Іллінецьке лісове господарство", в ході яких встановлено, що підприємство в період з 29.01.2010р. по 02.02.2011р. здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у виробничих підрозділах (адмінбудівля лісгоспу м. Іллінці, Оратівське лісництво, Плисківське лісництво) від опалювальних пунктів, кухні, АЗС, циклонів цеху переробки деревини без спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин, що є порушенням ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

За результатами вказаних перевірок Державою екологічною інспекцією були складені відповідні акти, а саме, Акт перевірки №04/8-05 від 29.01.2010 р. та Акт перевірки №04/28-09 від 21.01.2011 р. (т.1, а.с.6-15), та на підставі "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 21.01.2009 р. за №48/16064, відповідно до "Збірника показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", Український НЦТЕ, Донецьк 2004, т.1, проведено розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ДП "Іллінецьке лісове господарство" за період з 29.01.2010 по 02.02.2011 рр., який склав 31 368 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку вказану суму збитків не відшкодував, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулась до господарського суду Вінницької області з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується, що останній здійснював викиди в атмосферу без відповідного дозволу. Однак, відповідач не погоджується з розрахунком розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, здійсненим позивачем, посилаючись на те, що для розрахунку збитків останнім взято нормативи, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.07.1997 р. № 201 "Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), що призвело до їх завищення. Крім того зазначив, що цей наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. З огляду на це, відповідач визнав позовні вимоги частково на суму 326,79 грн., яку обґрунтовує здійсненим ним розрахунком, в якому застосовував нормативи, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 309 від 27.06.2006 р.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд відповідно до ухвали від 20.12.2012 року (т.2, а.с.14) призначив у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

В результаті проведеної експертизи встановлено, що в акті перевірки № 04/8-05 від 29.01.2010р. в порушення вимог Порядку №464 "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р.) не вказано: джерело викиду забруднюючих речовин - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка), з якого надходять в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміші таких речовин (до складу ДП "Іллінецьке лісове господарство" входить 5 лісництв: Оратівське, Погребищенське, Плисківське, Немирівське, Іллінецьке). Перелік джерел викиду забруднюючих речовин в акті перевірки № 04/8-05 від 29.01.2010р. відсутній.

Крім того, в акті не визначений розмір нанесених збитків природному середовищу, внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у виробничих підрозділах та в цілому по підприємству ДП "Іллінецьке лісове господарство".

Експерт у висновку також вказав на те, що розмір збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин по ДП "Іллінецьке лісове господарство" визначений у "Розрахунку розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ДП "Іллінецьке лісове господарство" за період з 29.01.2010р. по 02.02.2011р. документально підтверджується у сумі 327,21 грн., в т.ч. по підрозділах:

- по Іллінецькому лісовому господарстві (адміністративна будівля) складають 1, 48 грн.;

- по Оратівському лісництві складають 166,35 грн.;

- по Плисківському лісництві складають 159,38 грн.

Вказаний розрахунок здійснено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 21.01.2009р. за № 48/16064 (т.2, а.с.18-26).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на фактичні обставини справи, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачена відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря осіб, винних у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 10, 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади зокрема шляхом проведення перевірок. Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.01.2009р. за № 18/16034 (далі - Порядок).

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами обох інстанції, позивач здійснив розрахунок завданих збитків з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої Наказом Мінприроди України від 10.12.2008 р. № 639 (далі - Методика).

Відповідно до п.2.2. Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

В той же час, позивач при здійсненні розрахунку використовував дані матеріалів інвентаризації стаціонарних джерел викидів. Даний звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел був розроблений на замовлення відповідача для виготовлення відповідних дозволів, при складанні якого виконавець (ПП "Інтер-Еко") використовував дані із "Збірника показників емісії забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", Український НЦТЕ, Донецьк 2004 (т.1, а.с.95-136).

Відповідно до п.4.1. Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = mі х 1,1П х Aі х Кт х Кзі, де З - розмір збитків, грн; m - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в i атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Aі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні т соціально-екологічні особливості; Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що сума збитків в сумі 327,21 грн., яку визнає відповідач, надавши обгрунтовані розрахунки, також підтверджується висновком судової експертизи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стягнення збитків, заподіяних відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства є законними та обгрунтованими в сумі 327,21 грн., та відповідно правомірно відмовив в стягненні 31 041,71 грн. збитків, оскільки останні заявлені до стягнення безпідставно.

При цьому колегія суддів бере до уваги той факт, що і експерт при проведенні експертизи і власне відповідач при здійсненні розрахунку використали нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від від 27.06.2006 р. №309 "Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел", який зареєстрований в Міністерстві юстиції Україн 01.08.2006 р. за №912/12786 та увійшов до переліку нормативних документів, на підставі яких розроблена "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" (п.1.1. Методики).

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 04.04.2012 року - залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.