Постанова № 24945185, 26.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа № 5015/597/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вих. № 31/10-2331 від 03.04.2012р.

на рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2012 р.

у справі № 5015/597/12 (суддя -Цікало А.І.)

за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Львівської філії Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Львів

до Міського комунального підприємства «Жидачівтеплокомуненерго», м. Жидачів

про стягнення 180120,75 грн. (з яких: 154633,73 грн. -основний борг; 12092,36 грн.- пеня; 7877,27 грн. -інфляційні; 5517,39 грн. -3% річних)

розглянувши матеріали апеляційної

за участю представників сторін:

від Прокуратури: Манюк М.Р. -стажист на посаді помічника прокурора Шевченківського району міста Львова (наказ № 476к від 15.05.2012 р.);

від позивача: ОСОБА_4 -головний юрисконсульт відділу нормативного забезпечення управління договірної та організаційно-правової роботи Юридичного департаменту ДК «Газ України»(довіреність від 26.12.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_5 -представник (довіреність від 27.02.2012 р. №64); ОСОБА_6 -директор (НОМЕР_1, виданий Жидачівським РВУМВС України у Львівській області від 19.06.1997р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.03.2012 р. у справі № 5015/597/12 (суддя -Цікало А.І.) позов Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" про стягнення 180 120 грн. 75 коп. (з яких: 154 633,73 грн. - основний борг; 12 092,36 грн. -пеня; 7 877,27 грн. - інфляційні; 5 517,39 грн. -3% річних) - задоволено в частині стягнення 144 074 грн. 57 коп. (з яких: 124 633,73 грн. - основний борг: 6 046,18 грн. - пеня; 7 877,27 грн. - інфляційні; 5 517,39 грн. - 3% річних. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" -144 074 грн. 57 коп. (з яких: 124 633,73 грн. -основний борг: 6 046,18 грн. -пеня; 7 877,27 грн. -інфляційні; 5 517,39 грн. -3% річних) з розстрочкою виконання рішення на двадцять місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами.

Провадження у справі в частині стягнення 30000,00 грн. основного боргу припинено.

Стягнуто з Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" в доход Державного бюджету України - 3 602, 42 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не представив, перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши подані докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, позовні вимоги Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" про стягнення 180 120, 75 грн. (з яких: 154 633,73 грн. - основний борг; 12 092,36 грн. -пеня; 7 877,27 грн. -інфляційні; 5 517,39 грн. -3% річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 144 074,57 грн. (з яких: 124 633,73 грн. -основний борг: 6 046,18 грн. - пеня; 7 877,27 грн. - інфляційні; 5 517,39 грн. -3% річних).

Враховуючи важке фінансове становищем відповідача через заборгованість населення за послуги централізованого опалення у відповідно до вимог п. 3 ,п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд зменшив розмір пені та частково задоволив клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на двадцять місяців із сплатою заборгованості рівними частинами.

В частині стягнення 30 000 грн. провадження у справі припинив, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із сплатою такої суми відповідачем до винесення рішення.

Не погодившись з даним рішенням в частині надання розстрочки виконання рішення, Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», оскаржила таке в апеляційному порядку. На думку апелянта, господарський суд Львівської області всупереч статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи заяву відповідача про надання розстрочки прийняв до уваги доводи лише однієї сторони, а саме: МКП «Жидачівкомунтеплоенерго», проігнорувавши заперечення ДК «Газ України», зокрема щодо розстрочки виконання рішення та не навів мотиви відхилення вказаних заперечень. При цьому, господарський суд Львівської області порушив вимоги статті 121 Господарського процесуального кодексу України , відповідно до якої господарський суд має право надати розстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставин, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Посилання відповідача на важкий фінансовий стан підприємства не є виключною обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки утворилось внаслідок його господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду. Дані обставини не підтвердженні документально. Крім того, є неправомірним посилання господарського суду Львівської області на заборгованість контрагентів перед МКП «Жидачівтеплокомуненерго», так як дані правовідносини є самостійними, в яких відповідач, якщо вважає, що його право порушено, може звернутись до суду.

Дані обставини , на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в частині надання розстрочки та просить прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити МКП «Жидачівтеплокомуненерго»в наданні розстрочки, в іншій частині прийняте судове рішення залишити без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5015/597/12 та призначено до розгляду в судове засідання на 08.05.2012 р. в складі колегії суддів: Давид Л.Л. (головуючий суддя), Данко Л.С., Кордюк Г.Т.( а.с.54).

4 травня 2012 р. в канцелярію Львівського апеляційного господарського суду представником відповідача подано відзив від 03.05.2012 р. № 128, в якому останній повідомляє про направлення листа позивачу з метою вирішення питання можливості реструктуризації заборгованості на умовах погашення її рівними частинами терміном до 20 років шляхом укладення мирової угоди. Окрім цього, зазначає, що право на розстрочку передбачено Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», однак механізму реструктуризації на виконання цього Закону на час прийняття судового рішення ще не було, а відтак суд врахувавши заяву про надання розстрочки, у зв'язку з важким фінансовим становищем прийняв рішення про надання такої строком на 20 місяців.

З матеріалів справи вбачається, що з метою повного та всестороннього дослідження усіх матеріалів та обставин справи розгляд справи неодноразову відкладався, зокрема: в судовому засіданні 08.05.2012 р., в судовому засіданні 22.05.2012 р., в судовому засіданні 12.06.2012 р.

Розпорядженням голови суду від 22.05.2012 р. в зв»язку з зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в інших судових засіданнях в склад колегії введено суддів Данко Л.С., Юрченка Я.О.

В судовому засіданні 26.06.2012 р. представники сторін підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.

20 жовтня 2010 р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник, позивач у справі) та Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго"(покупець, відповідач у справі) укладено Договір № 22/10-ТЕ-1059-Н про закупівлю природного газу за державні кошти (надалі -Договір) (а.с. 9-10).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу імпортований природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Згідно з п. 1.2. Договору, позивач передає відповідачу в період з 01.10.2010 р. до 31.12.2010 р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 560 000 куб. м. по місяцях.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. Крім того, збір у вигляді цивільної надбавки до затвердженого тарифу на газ-2 %; податок на додану вартість - 20 %; тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -1 309 грн. 20 коп.

Загальна вартість цього Договору на дату його укладення становить 733 152,00 грн., у тому числі ПДВ -122 192, 00 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша проплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору, Дочірня компанія "Газ України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України" передала Міському комунальному підприємству "Жидачівтеплокомуненерго" у жовтні -грудні 2010 р. 404514 куб. м. природного газу на загальну суму 529 589,73 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.

Порушуючи умови Договору, відповідач провів лише часткову оплату за отриманий природний газ в сумі 374 956,00 грн.

Станом на час звернення з позовом до суду, за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ, відповідно до Договору про закупівлі природного газу за державні кошти № 22/10-ТЕ-1059-Н від 20.10.2010 р. та актів прийому-передачі природного газу, на суму 154 633,73 грн., що підтверджується Актом звіряння обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості станом на 01.01.2012 р., підписаного обома сторонами та скіпленого відтисками їх печаток.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 154633,73 грн. основного боргу за поставлений та протранспортований природний газ, чого відповідач в установленому законом порядку не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в частині стягнення з Міського комунального підприємства «Жидачівтеплокомуненерго»основного боргу за Договором №119Н-621 від 16.12.2009р. місцевим господарським судом задоволено вірно.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша проплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.3.1. Договору передбачено, що у разі порушення покупцем (відповідачем) умов п. 4.1. цього Договору, покупець (відповідач) зобов'язується (крім суми основного боргу) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та Договору, нарахував відповідачу: 12 092,36 грн. -пені; 7 877,27 грн. -інфляційних; 5 517,39 грн. -3% річних.

24 лютого 2012 р. після порушення провадження у даній справі, відповідач частково погасив суму боргу за Договором про закупівлі природного газу за державні кошти № 22/10-ТЕ-1059-Н від 20.10.2010 р. на суму 30 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 72 від 24.02.2012 р.

Крім того, відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із важким фінансовим становищем відповідача через заборгованість населення за послуги централізованого опалення, місцевий господарський суд частково задоволив клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на п'ятдесят відсотків.

Судова колегія зазначає, що оскільки відповідач є комунальним підприємством, який здійснює свою діяльність в інтересах держави та населення, а в зв'язку з неплатоспроможністю населення, а також враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан і ступінь вини відповідача у виникненні спору з урахуванням часткового погашення основної суми боргу, місцевий господарський суд підставно зменшив розмір пені від заявленої суми та стягнув з відповідача 6046,18 грн.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підставності стягнення з відповідача за Договором про закупівлю природного газу за державні кошти № 22/10-ТЕ-1059-11 від 20.10.2010 р. 144 074,57 грн. (з яких: 124 633,73 грн. -основний борг: 6 046,18 грн.-пеня; 7 877,27 грн. -інфляційні; 5 517,39 грн. -3% річних).

В частині стягнення 30 000,00 грн. провадження у справі вірно припинено, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із сплатою такої суми відповідачем до винесення рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено Прокурором Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі -Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»в особі Львівської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представлення прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або державою.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Суд апеляційної інстанції вважає, що прокурор правомірно звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", оскільки "інтереси держави"є оціночним поняттям і прокурор чи його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому ж саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення у даній справі прийняте з невірним застосуваннм норм процесуального права в частині розстрочки виконання рішення на двадцять місяців, тому підлягає скасуванню в цій частині, з огляду на наступне.

20 березня 2012 р. до місцевого господарського суду від відповідача надійшла заява № 6020/12 про розстрочку виконання рішення суду на три роки та про зменшення пені, у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, вказана стаття не вимагає.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, в п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З аналізу ст. 121 ГПК України вбачається, що розстрочка виконання рішення застосовується лише у виняткових випадках і підставою для неї можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан тощо. Тобто, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Колегія Львівського апеляційного господарського суду, оцінивши докази, дослідивши обставини справи в їх сукупності та керуючись законом, пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, конкретними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Відповідач (cкаржник) не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої розстрочки та не обґрунтував свою спроможність погашення боргу у заявлений в заяві про розстрочку виконання рішення термін.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Задовольняючи заяву Міського комунального підприємства «Жидачівтеплокомуненерго»місцевим господарським судом безпідставно не взято до уваги те, що відповідачем не подано доказів, що даний випадок є винятковим і зазначені в заяві обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення. При цьому, посилання на незадовільний фінансовий стан не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення.

При перегляді рішення місцевого господарського суду від 27.03.2012 р., колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду встановила, що з наявних обставин справи, які покладенні в обґрунтування оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом враховано інтереси відповідача та не враховано, що невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду не суперечить вимогам діючого законодавства і не оскаржується жодною із сторін.

В процесі перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія встановила, що Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»надмірно сплатила судовий збір в розмірі 30749,25 грн.

З даного приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Так, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2012 року у даній справі позивачу належало сплатити 1440,75 грн. судового збору.

Платіжним дорученням № 169 від 04.04.2012 р. підтверджується сплата ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»судового збору в розмірі 32190,00 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що скаржником за розгляд апеляційної скарги внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено Законом.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2012 року у справі № 5015/597/12 слід скасувати в частині рострочки виконання рішення на двадцять місяців як незаконне та необгрунтоване.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вих. № 31/10-2331 від 03.04.2012р. -задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2012 року у справі № 5015/597/21 скасувати в частині розстрочки виконання рішення на двадцять місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами.

3. В задоволенні заяви Міського комунального підприємства «Жидачівтеплокомуненерго»про розстрочку виконання рішення у даній справі відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Повернути Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 30749,25 грн. за розгляд апеляційної скарги.

5. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача:

Стягнути з Міського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго" (вул. Грушевського, 28А, м. Жидачів, Львівська область, 81700; код ЄДРПОУ 13812691) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) -1440,75 грн. за подання апеляційної скарги.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

7. Справу № 5015/597/12 повернути господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено 02.07.2012 року

Головуючий - суддя Давид Л.Л.

Судді Данко Л.С.

Юрченко Я.О.