Рішення № 24945174, 27.06.2012, Господарський суд Чернігівської області

27.06.12

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2012 року Справа № 5028/3/21/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Будіндустрія»,

вул. Індустріальна, 11, м. Чернігів, 14001

Відповідач: Дочірнє підприємство «Інбуд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест»,

вул. Щорса, 112, м. Чернігів, 14001

Предмет спору: про стягнення 10731,81 грн.

Суддя В.М. Репех

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.04.2012 р. повноважний представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариство «Будіндустрія»подано позов до дочірнього підприємства «Інбуд»товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест»про стягнення з відповідача 10731,81 грн. боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті продукції на підставі домовленості між сторонами, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10731,81 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, але відзив на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Не з'явлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків ( ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Доказів укладання договору як єдиного письмового документа сторони не надали.

На виконання усної домовленості між сторонами по справі, позивач передав продукцію на загальну суму 50431,81 грн., про що свідчать накладні:

№ 18211 від 29.08.2011 на суму 5549,04 грн.,

№ 18337 від 02.09.2011 на суму 9873,00 грн.,

№ 18527 від 13.09.2011 на суму 11927,32 грн.,

№ 18853 від 24.09.2011 на суму 15903,10 грн.,

№ 19271 від 07.10.2011 на суму 7179,35 грн.

Факт отримання продукції уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями № 27 від 26.08.2011р., № 31 від 05.09.2011р., № 48/32 від 03.10.2011р. підписаних керівником, головним бухгалтером та скріплених печаткою підприємства, копії яких додані до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції виконав частково, сплативши 34700,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 421 від 25.08.2011р. на суму 3300,00 грн., № 422 від 26.08.2011р. на суму 7000,00 грн., № 433 від 31.08.2011р. на суму 3000,00 грн., № 435 від 02.09.2011р. на суму 6400,00 грн., № 660 від 28.12.2011р. на суму 5000,00 грн., № 681 від 11.01.2012р. на суму 5000,00 грн., № 704 від 23.01.2012р. на суму 5000,00 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13 березня 2012 року на адресу відповідача була направлена вимога № 263, в якій позивач вимагав в семиденний строк сплатити заборгованість в розмірі 15731,81 грн., копія якої додана до матеріалів справи. Дана вимога отримана відповідачем 16.03.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №

Після отримання зазначеної вимоги відповідачем додатково сплачено 5000,00 грн., платіжним дорученням № 809 від 11.05.2012р., копія якого додана до матеріалів справи.

На день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати боргу в сумі 10731,81 грн.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню боргу в сумі 10731,81 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Інбуд»Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест», вул. Щорса, 112, м. Чернігів, 14001 (рахунок № 26005013854300 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 30732102) на користь Публічного акціонерного товариства «Будіндустрія», вул. Індустріальна, 11, м. Чернігів, 14001 (рахунок № 26001041351 в ПАТ „Полікомбанк", м. Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ 01349644) 10731 грн. 81 коп. боргу, 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Репех