Ухвала суду № 24945109, 25.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"25" червня 2012 р. Справа № 5023/2382/12

вх. № 2382/12

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 29 від 07.03.2012 року;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 36 від 23.04.2012 року;

розглянувши справу за позовом Приватне АТ "Дата Груп", м. Харків

до Голова адміністративної колегії ОСОБА_3 Харківського обласного територіального відділення Антимономольного комітету України, м. Харків

про скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дата Груп" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження №108-рк від 03.05.12р. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує безпідставністю, протиправністю та незаконністю розпорядження Голови адміністративної колегії ОСОБА_3 Харківського обласного територіального відділення Антимономольного комітету України №108-рк від 03.05.12р.

Ухвалою суду від 29.05.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

06.06.12р. представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2012 року було задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи.

25.06.2012 року представник відповідача надав через канцелярію господарського суду надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає що оскаржуване розпорядження відповідає вимогам закону.

Представник позивача у призначеному судовому засіданні 25.06.2012 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у призначеному судовому засіданні 25.06.2012. проти позову заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

На адресу ПАТ «ДАТАГРУП» (надалі - Позивач) надійшло розпорядження за №108 - рк від 03.05.2012 року за підписом Голови адміністративної колегії ОСОБА_3 Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи у зв'язку з наявністю в діях суб'єкта господарювання, у складі Приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТАГРУП МЕДІА» по розміщенню в Рекламному матеріалі неправдивих відомостей щодо розповсюдження програм телебачення на території Харківської області, зокрема в смт. Солоницівка, які могли викликати у споживачів (зацікавлених у отриманні цієї послуги) уяву, що суб'єкт господарювання має право розповсюджувати програми телебачення на території Харківської області, зокрема в смт. Солоницівка та могло надати відповідні переваги у конкуренції, ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції,

Як зазначає позивач у позовній заяві розпорядження є необґрунтованим, безпідставним протиправним та таким що не відповідає законним вимогам.

Такі дії, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та законних інтересів, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною 1, 2 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3)справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 N10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем в даному випадку є фізична особа - голова адміністративної колегії ОСОБА_3

Також відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 25.06.2012 року за електронним запитом від 25.06.2012 року за №141125495 станом на 25.06.2012 року ОСОБА_3 в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців не зареєстрований.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; 1-1) відсутній предмет спору; 2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; 5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем у справі є фізична особа (ОСОБА_3), а у відповідності до ст. 1 ГПК України фізичні особи в господарському процесі можуть бути тільки в окремих випадках, а саме в справах про банкрутство та корпоративних справах, а оскільки вищезазначена справа не є банкрутною та корпоративною, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає припинення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пунктом 4.12 передбачено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п.4,5 частини першої ст.7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадків коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Таким чином, сплачена позивачем (ПАТ "ДАТАГРУП", ідент. номер 31720260) платіжним дорученням №19197 від 16.05.2012 року сума судового збору в розмірі 1073,00 грн. підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись п. 4,5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 1, 2, п. 1 ч. 1 ст. 80, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі 5023/2382/12 припинити .

Повернути ПАТ "ДАТАГРУП" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 код ЄДРПОУ 31720260) судовий збір в розмірі 1073,00 грн. сплачений до Державного бюджету платіжним дорученням №19197 від 16.05.2012 року ."

Суддя Добреля Н.С.