ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.12 Справа№ 5015/1989/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „Західбудінвест", м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Галнафто-Інвест", м.Львів
про: cтягнення 579 600,00 грн.
Суддя Король М.Р.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1-представник (довіреність від 01.06.2012 р.)
від відповідача: ОСОБА_2-представник (довіреність від 17.04.2012р.)
В судовому засіданні 19.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія „Західбудінвест" (м. Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Галнафто-Інвест", (м.Львів) про стягнення 579 600,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку щодо поставки товару на підставі договору поставки №01/02-Пр.
Ухвалою суду від 22.05.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.06.2012 р.
В судовому засіданні 05.06.12 оголошувалась перерва до19.06.12р. до 15 год.00 в.
Представник позивача явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задоволити повністю.
Педставник відповідача позовні вимоги визнав у поданому письмовому поясненні по справі (вх.№12273/12 від 05.06.12р. Неповернення перерахованих позивачем грошових коштів в сумі 579 600,00 грн. пояснює незадовільним станом фінансово -господарської діяльності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
16 01.12р між ТзОВ „Галнафто-Інвест" (постачальник) та ТзОВ „Компанія „Західбудінвест" (покупець) був укладений договір № 01/02-Пр поставки (надалі-договір), за умовами якого відповідач зобов'язується систематично постачати і передавати у власність позивачу товар, а позивач зобов'язується приймати й оплачувати товар у порядку й на умовах, передбачених даним договором. (п.1.1 договору).
Сторонами було визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 року (п.6.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору, найменування, асортимент, кількість та виробник товару, що повинен постачатися за цим договором, визначаються сторонами у специфікації, що є невід'мною частиною договору.
Згідно специфікації № 1 від 16.02. 2012р., сторони погодили, що відповідач повинен постачати позивачу згідно умов договору цемент ПЦ І-500 (навал) за ціною 840 грн. (з ПДВ) за одну тонну, орієнтований місячний об'єм поставки- 1 000 тонн.
Згідно п.1.3. договору, поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями на підставі заявлених покупцем замовлень на постачання.
Для здійснення поставки кожної партії товару покупець надсилає постачальнику замовлення на постачання, в якому зазначається кількість товару, щодо якого існує потреба в поставці. Постачальник зобов'язаний поставити покупцю кожну партію товару на протязі 15 робочих днів з моменту перерахування покупцем попередньої оплати за замовлену партію товару. Товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем в момент підписання сторонами відповідної товарної накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання товарних накладних.У разі неможливості поставити замовнику товар, зазначений у замовленні на постачання , у передбачений п.3.1. договору термін, постачальний зобов'язаний повідомити про це замовника не пізніше дня, що слідує за днем отримання постачальником замовлення на постачання. В такому разі, рахунок постачальником не виставляється і поставка товару не здійснюється, якщо сторони не домовилися про інше (п.п. 3.1.-3.4. даного договору).
Розрахунки за кожну партію товару здійснюються покупцем в національній валюті України шляхом перерахування 100% попередньої оплати на п/р постачальника (п.4.2.)
Враховуючи досягнення згоди щодо усіх умов поставки, 16.02.2012р. позивач замовив відповідачу поставку товару, зокрема, 690 тонн цементу ПЦ І -500 (навал), що підтверджується замовленням №1 на постачання товару від 16.02.2012р. та специфікацією до договору №1 від 16.02.2012р.
На виконання умов договору, зокрема п.4.3., 16.02.2012р. відповідачем був виставлений позивачу рахунок № 16/02/11-1 на оплату замовленого товару на загальну суму 579 600,00 грн.
Відповідно, 16.02.2012р. позивач на підставі вищевказаного рахунку перерахував відповідачу 579 600,00 грн.
Однак, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав та не поставив позивачу замовлений товар.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару згідно умов договору, 17 травня 2012 року сторони прийшли до взаємної згоди розірвати договір поставки від 16.02.2012 року, про що підписали додаткову угоду. У пункті 4 вказаної додаткової угоди сторони домовились, що постачальник (відповідач) зобов'язаний на протязі одного робочого дня з моменту набуття чинності даної угоди повернути покупцю (позивачу) грошові кошти у сумі 579 600,00грн. Однак, у визначений умовами додаткової угоди строк, відповідач перераховану позивачем суму в розмірі 579 600,00 грн. не повернув.
Свій обов'язок щодо поставки товару відповідач не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 579 600,00 грн.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №01/02-Пр від 16.02.2012 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у
встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №01/02-Пр від 16.02.2012 р. виконав в повному обсязі, а відповідач, не здійснивши поставки товару по договору, порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 579 600,00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з поставки товару згідно з договором поставки. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 692, 712 ЦК України, ст.193ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Галнафто-Інвест" (79008, м.Львів, проспект Свободи, буд. 26, ідентифікаційний код 31441730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Західбудінвест" (79008, м. Львів, проспект Свободи, 26, ідентифікаційний код 33419424) 579600,00 грн. боргу, 11 592,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 26.06.2012 р.
Суддя Король М.Р.
Судове рішення № 24944946, Господарський суд Львівської області було прийнято 19.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1989/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: