Рішення № 24944904, 27.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.12 Справа№ 5015/2070/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР», м.Луцьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м.Львів

про стягнення 195 763,57 грн..

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Дубенюк Н.А.

За участю представників :

від позивача : ОСОБА_1 -представник ( довіреність №840 від 27.04.2012 р )

від відповідача: не з»явився .

Права та обов»язки сторін, згідно ст.ст.20,22 ГПК України суд роз»яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Суть спору: на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР», м.Луцьк, до відповідача , Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м.Львів, про стягнення 195 763,57 грн. заборгованості, у тому числі : 160 372,09 грн. основного боргу, 8 040,37 грн. пені, 35 391,48 грн. штрафу, 519,21 грн. інфляційних нарахувань, 18 813,29 грн. процентів від простроченої суми. Позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати ( судовий збір в розмірі 3 915,27 грн).

Ухвалою суду від 25.05.2012р. порушено провадження у даній справі, позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 12.06.2012 року. Вимоги до сторін висвітлені в ухвалі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем і відповідачем 30.05.2012 р, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

12.06.2012 року за вхідним №12927/12 у канцелярії суду зареєстровано подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи з тих мотивів, що між керівниками підприємств ведуться переговори про мирне врегулювання даного спору.

Від відповідача клопотання, заяви до суду не надходили.

Враховуючи подане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи , оскільки сторони мають намір врегулювати спір мирним шляхом, а також у зв»язку із неявкою в судове засідання 12.06.2012 року представників сторін, невиконання ними вимог ухвали про порушення провадження у справі, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи. З підстав, зазначених в ухвалі суду від 12.06.2012 року , розгляд справи відкладався на 27.06.2012 року.

26.06.2012 року за вх.№14184/12 в канцелярії суду зареєстровано подане представником позивача клопотання від 26.06.2012 року про долучення до матеріалів справи виписки з ЄДРПОУ щодо ТзОВ «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР»та Довідки з ЄДРПОУ щодо ТзОВ «Галицька основа».

В судове засідання 27.06.2012 року позивач явку повноважного представника забезпечив. На виконання вимог ухвал у справі представником позивача в додаток до поданого клопотання від 27.06.2012 року долучено до матеріалів справи виписки з банківського рахунку позивача в підтвердження перерахування відповідачем 1022100,00 грн, в підтвердження здійснених відповідачем оплат за отриманий товар станом на 23.05.2012 року. В судовому засіданні представник позивача довів до відома суду, що сторони не дійшли згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом; з підстав, наведених у позовній заяві просить заявлені вимоги задоволити у повному обсязі. Стверджує, що на виконання зобов»язань за договором №С10144 від 01 квітня 2012 року купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС, позивач поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали (ПММ) на загальну суму 1 182472,09 грн., що підтверджується Актами приймання передачі паливно-мастильних матеріалів , долученими до матеріалів справи. Відповідно до умов п.4.4 договору відповідач зобов»язувався оплатити вартість відпущених (поставлених) ПММ протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичного отримання ПММ на АЗС. Однак, станом на 23.05.2012 р відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар (ПММ) на суму 1022100,00 грн. Основний борг склав 160 372,09 грн. Відповідно до п.9.2 договору позивач нарахував позивачу 8040,37 грн пені та 35391,48 грн. штрафу. Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України та п.9.3 договору позивач нарахував проценти річних в сумі 18813,29 грн та 519,21 грн. інфляційних втрат.

Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив, хоч така судом визнавалась обов»язковою, відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості суду не надав. Із заявами, клопотаннями відповідач до суду не звертався.

Поданою позивачем Довідкою Серія АЖ №912896 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується включення, станом на 26.06.2012 року, відповідача (ТзОВ «Галицька основа») до Єдиного державного реєстру в статусі юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи -33419843, місцезнаходження за адресою : 79017, Львівська область, місто Львів, Личаківський район, вулиця Водогінна, будинок 2.

Саме зазначена адреса вказана позивачем у позовній заяві , як місцезнаходження відповідача, і на цю адресу суд скеровував відповідачу ( а останній отримував, що підтверджують наявні у справі матеріали) ухвали суду. Відтак, із врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином та своєчасно був повідомлений про знаходження на розгляді в Господарському суді Львівської області даної справи , про дату, час та місце проведення судових засідань по справі.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідач правами, наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України як стороні судового процесу, не скористався, причини та їх не повідомив та не довів належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

01 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР», в подальшому продавець, з однієї сторони і Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька основа» ( далі покупець) з іншої сторони , укладено Договір №С10144 купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС.

Відповідно до п.2.1 Продавець зобов»язується передавати у власність Покупця через АЗС (автозаправні станції, що знаходяться в межах України облаштовані РОS-терміналами…), що розміщені на території України з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали ( далі - ПММ) , а Покупець зобов»язується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість.

Відповідно до п.3.5 Договору підтвердженням фактичного отримання Покупцем ПММ на АЗС в асортименті, кількості та ціні є чек з РОS-терміналу, що видається Покупцю, або спеціальна відомість, або фіскальний чек, або акт приймання-передачі ПММ.

Ціна ПММ визначається на момент поставки (вибірки) згідно зазначеної ціни на кожну марку ПММ в інформаційному табло АЗС. Сторони погодили, що ціна ПММ є узгодженою, коли Покупець (Довірена особа Покупця) здійснила вибірку ПММ на АЗС на умовах даного Договору та отримала документ, що визначений у п.3.5 . В ціну ПММ включено податок на додану вартість . Ціна ПММ відображається в чеку з РОS-термінала, відомості та підтверджується видатковими актами або актами приймання-передачі.( п.4.1 Договору).

Відповідно до п.4.2, розрахунки за ПММ здійснюються Покупцем в українській валюті -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця, або внесення грошових коштів в касу Продавця.

При безготівковій формі розрахунків виконанням Покупцем умов оплати ПММ вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок Продавця.

Відповідно до п.4.4 Договору оплата Покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється періодично протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту фактичного отримання Покупцем (Довіреною особою) ПММ на АЗС. При цьому оплата здійснюється за ціною встановленою на день відпуску ПММ.

Загальна орієнтовна сума даного Договору становить 3 000 000 (три мільйони) гривень, в тому числі податок на додану вартість. Сума даного Договору може бути змінена в залежності від потреб Покупця, про що Сторони укладають додаткову угоду ( п.4.5 Договору).

Покупець зообов»язаний належно виконувати умови даного Договору, в т.ч. вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості отриманих ПММ у відповідності до умов Розділу 4 , та/або відповідних додатків чи доповнень до даного Договору ( п.п.5.1.1 п.5.1 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

У випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 4 даного Договору, Покупець зобов»язується на користь Продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, а у випадку непогашення заборгованості протягом більш як 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості , Покупець зобов»язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Продавця штраф в розмірі 5% від суми заборгованості.(п.9.2 Договору).

Відповідно до п.9.3 Договору, Покупець, який прострочив виконання грошового зобов»язання , на вимогу Продавця повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України.

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 1 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов»язань по даному Договору ( п.12.1 Договору).

Наявними у справі матеріалами ( актами приймання передачі паливно-мастильних матеріалів, виписками з банківського рахунку позивача , розрахунком заборгованості позивача, Актом звірки взаємних розрахунків по договору станом на 31.12.2011 року), підтверджується, що на виконання умов Договору від 01.04.2012 року №С10144 Позивачем було поставлено відповідачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 1 182 472,09 грн., відповідач заплатив позивачу 1 022 100,00 грн. за отриманий товар , станом на 23.05.2012 року борг склав 160 372,09 грн.

Акти приймання передачі паливно-мастильних матеріалів підписані уповноваженими особами Продавця і Покупця , завірені круглими печатками ТзОВ «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР»та ТзОВ »Галицька основа». Акти містять посилання на договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт №С10144 від 01 квітня 2012 року, в Актах сторони підтвердили, що Продавець передав, а Покупець прийняв нафтопродукти ( товар) в кількості та по ціні, яка вказана у Актах. Приймання-передача товару проведена у відповідності із Інструкцією Держкомнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держкомстату України №281/171/578/155 від 20 травня 2008 року . Сторони підтвердили в Актах, що по кількості та якості претензій одна до одної не мають.

На підставі наведено, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними та допустимими доказами факт здійснення господарських операцій між ним та відповідачем на виконання зобов»язань за Договором №С10144 від 01 квітня 2011 року купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням старт-карт на АЗС з поставки товару на суму 1 182472,09 грн.

Виходячи з умов у п.4.4 Договору, відповідач зобов»язаний був провести розрахунок з позивачем за отримані ПММ по Актах приймання передачі паливно-мастильних матеріалів протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту фактичного отримання товару. А саме , по :

1. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.04.2011 р по 30.04.2011 р на суму 135 093,96 грн, - до 14.05.2011 року.

2. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.05.2011 р по 31.05.2011 р на суму 147 345,27 грн, - до 14.06.2011 р включно;

3. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року на суму 149 536,32 грн, - до 14.06.2011 року включно;

4. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.07.2011 р по 31.07.2011 року на суму 129 460,97 грн, - до 14.08.2011 року включно.

5. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.08.2011 р по 31.08.2011 р на суму 110 997,21 грн, - до 14.09.2011 р включно;

6. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.09.2011 р по 30.09.2011 р на суму 116 564,25 грн, - до 14.10.2011 року включно.

7. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.10.2011 р по 31.10.2011 р на суму 115 013,87 грн, - до 14.11.2011 року включно.;

8. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.11.2011 р по 30.11.2011 р на суму 141 977,88 грн, - до 14.12.2011 р включно.;

9. Акту приймання передачі паливно-мастильних матеріалів з 01.12.2011 р по 31.12.2011 р на суму 136 482,36 грн, - до 15.01.2012 року включно.

Однак, порушуючи зобов»язання за Договором в частині дотримання строків оплати вартості отриманих ПММ, станом на 23.05.2012 року відповідач перерахував позивачу лише 1022100,00 грн, що не відповідає повній вартості отриманого від позивача товару. Борг склав 160 372,09 грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених чинним законодавством.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов"язанням є право відношення , в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України , цивільні права та обов"язки виникають, зокрема із договорів та інших правочинів. Згідно вимог ч.1 ст.14 цього Кодексу цивільні обов"язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного

законодавства.

За своєю правовою природою Договір від 01.04.2012 р №С10144 є договором купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.662 ЦК України продавець зобов»язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як підтверджують матеріали справи товар прийнятий відповідачем без зауважень та претензій , з підтвердженням в Актах приймання передачі ПММ факту поставки на виконання умов Договору від 01.04.2012 р №С10144.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов"язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи , відповідач порушив зобов»язання за Договором від 01.04.2012 року №С10144, не оплатив отриманий товар на суму 160 372,09 грн. у строки , встановлені в п.4.4 Договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України). Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника. Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п.9.2 Договору, із врахуванням положень п.4 ст.231 ГК України, п.6 ст.232 ГК України, ст.549 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», - в розмірі 8040,37 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають до задоволення в сумі 8040,37 грн., відповідно до розрахунку позивача. Відповідач вимогу позивача про стягнення пені не заперечив, зауважень, розбіжностей щодо проведеного розрахунку пені не висловив.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Відповідно до п.9.2 Договору, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 35 39148 грн. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 35391,48 грн обґрунтовані та підлягають до задоволення, відповідно до розрахунку позивача. Відповідач вимогу позивача про стягнення пені не заперечив, зауважень, розбіжностей щодо проведеного розрахунку пені не висловив. Слід зазначити, що впродовж розгляду справи відповідач до суду не звертався із клопотаннями , заявами і не просить зменшити розмір нарахованих пені чи штрафу з тих чи інших обставин.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів ( ніж 3% річних) встановлений сторонами у п.9.3 Договору («Покупець, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу Продавця повинен сплатити проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України»).

Згідно розрахунку позивача , відповідно до умов п.9.3 Договору та ч.2 ст.625 ЦК України, відповідачу нараховано проценти річних від простроченої суми в розмірі 18 813,29 грн. та 519,21 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги в частині стягнення нарахованих процентів річних та інфляційних втрат обґрунтовані та підлягають до задоволення, відповідно до розрахунку позивача. Відповідач заперечень не висловив.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач заявлені позивачем вимоги не заперечив , не спростував належними та допустимими доказами.

Оскільки наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується факт здійснення договірних господарських операцій, з яких виникли зобов»язання : у позивача - передати товар у власність відповідача, а у відповідача -прийняти цей товар та сплатити за нього певні грошові суми у встановлені договором строки , і відповідно підтверджується обставина відпуску позивачем товару та отримання його відповідачем, за який останній оплати не здійснив у сумі 160 372,09 грн, тобто порушив зобов»язання за Договором, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються , зокрема , з судового збору. Розміри ставок судового збору ( станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 Закону України «Про судовий збір») встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову на момент звернення позивача з позовом до суду, як встановив суд, склала 195 763,57 грн.

Платіжним дорученням №4324 від 19 квітня 2012 року позивач сплатив в доход державного бюджету України за подання за розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення 195 763,57 грн. заборгованості з відповідача , -3915,27 грн. судового збору.

Відповідно до ст.49 ГПК України , за результатами розгляду справи суд покладає судовий збір на відповідача і присуджує до стягнення з останнього на користь позивача 3915,27 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1,2,22,32,33,34,36,43,44, 49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»(ідентифікаційний код юридичної особи -33419843, місцезнаходження за адресою : 79017, Львівська область, місто Львів, Личаківський район, вулиця Водогінна, будинок 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР»(ідентифікаційний код юридичної особи -37425075, місцезнаходження за адресою : 43010, м.Луцьк, вул.Кременецька,38) 195 763,57 грн. заборгованості та 3 915,27 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 27.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення складено 02.07.2012 року.

Суддя Кітаєва С.Б.