Рішення № 24944770, 25.06.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.06.12 Справа № 29/5014/1188/2012

За позовом: Державного підприємства «Вугілля України»,

м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Іолід», м. Антрацит Луганської області,

про стягнення 143 799 грн. 48 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Дохняк І.В.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

№ 30-12/124-Д від 30.12.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

№ 3 від 26.03.2010.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 08.05.2012 (дата поштового штемпеля на конверті) Державне підприємство «Вугілля України»(далі -ДП «Вугілля України»), позивач у справі, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолід» (далі -ТОВ «Іолід»), відповідача у справі, з вимогами про стягнення з останнього збитків у сумі 143 799 грн. 48 коп. завданих відповідачем у зв'язку з поставкою вугільної продукції, якість якої не відповідала показникам зазначеним в умовах договору поставки № 36-10/1-ЕН від 09.06.2010.

Позивач з посиланням на норми статей 224, 228 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункти 8.4, 8.13 договору поставки обґрунтовує вимоги порушенням відповідачем договірних зобов'язань, що призвело до безпідставних витрат позивачем у сумі 143 799 грн. 48 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іолід» (далі -ТОВ «Іолід») відповідач у справі, надав відзив на позов № 01-06 від 18.06.2012, в якому просить суд визначити належного відповідача у даній справі та з якого стягнути збитки в сумі 143 799 грн. 48 коп.

Обґрунтовуючи свої доводи відповідач повідомив наступне:

- підставою для покладення відповідальності на особу є її вина, яка в даному випадку відсутня, тому що навантаження неякісної вугільної продукції у спірні вагони було здійснено засобами вантажовідправника ТОВ «Вуглеінвестсервіс», а постачальник ТОВ «Іолід»не приймало участь у навантаженні та передачі вагонів перевізнику і вантажоодержувачу Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»;

- приймання вантажу та виявлення постачання неякісного вугілля відбулося на території вантажоодержувача Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»без повідомлення відповідача. Дозволу на переадресування вагонів або запиту на яку адресу зробити переадресування вагонів представниками Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»та ДП «Вугілля України»у ТОВ «Іолід»не запитувалось;

- оплата залізничного тарифу у сумі 70 819 грн. 20 коп. була здійснена позивачем від ст. Стаханов Донецької залізниці, за місцезнаходженням вантажовідправника - ТОВ «Вуглеінвестсервіс»(відправника неякісної вугільної продукції);

- оплата залізничного тарифу у сумі 72 980 грн. 28 коп. була здійснена Бурштинською ТЕС ВАТ «Західенерго»від ст. Бурштин Львівської залізниці, за місцезнаходженням вантажоодержувача - ТОВ «Вуглеінвестсервіс»(відправника неякісної вугільної продукції).

Відповідач вважає, що в даному випадку позивачу завдано матеріальної шкоди у заявленій сумі ТОВ «Вуглеінвестсервіс», яке відправив неякісне вугілля на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго».

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, вислухав представників сторін у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами за позовом у справі 09.06.2010 укладено договір поставки вугілля № 36-10/1-ЕН, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого Постачальник, відповідач у справі, поставляє Покупцю, позивачу у справі, вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором (а.с.10-15).

Базові умови поставки, права та обов'язки сторін визначені у розділах 2, 3 цього договору.

Відповідно до підпункту 3.1.1 договору відповідач у справі зобов'язався поставити позивачу на умовах цього договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

Якість вугілля, що поставляється, повинна відповідати умовам цього договору (пункт 4.1).

Загальний порядок приймання вугілля за кількістю та якістю визначені сторонами у розділі 5 договору.

Відповідно до підпункту 5.6.2 договору представник Вантажовідправника вугілля повинен бути уповноваженим на проведення приймання вугілля та представництво інтересів Покупця, позивача у справі, перед ТЕС Вантажоотримувача за довіреністю, виданою позивачем відповідачеві на умовах цього договору.

У розділі 6 договору сторони визначили умови приймання вугілля за кількістю та якістю спільно з представником Постачальника, відповідача у даній справі.

Базова якість вугілля та граничні показники за марками визначені у пункті 7.1 договору.

Відповідно до пункту 7.2 договору, якщо фактична якість вугілля відрізняється від базової, вартість вугілля визначається з врахуванням надбавок та знижок до ціни вугілля в розмірах визначених у пункті 7.2.1 договору.

Відповідальність за порушення зобов'язань за договором сторони визначили у розділі 8 договору.

Пунктом 8.4 договору встановлено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, Постачальник, позивач у справі, відшкодовує затрати Покупця, відповідача у справі, та Вантажоотримувача пов'язані з находженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме -вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу -прибирання, маневрові роботи та інше.

У пункті 8.6 договору сторони погодили порядок дій по його поверненню.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання.

29.09.2010 сторони підписали додаток № 10/10-1 до цього договору (а.с.16), відповідно до пункту 1 якого Постачальник, відповідач у справі, зобов'язався відвантажити в період з 01.10.2010 по 31.10.2010 включно, а Покупець, позивач у справі, прийняти в жовтні -листопаді 2010 року вугілля наступних вантажовідправників на умовах даного додатку:

Марка, класНазва відправника та залізничної станціїОбсяг, тн (+/- 3 %)Базове значення золи Аd,%Базове значення вологи Wrt,%Ціна 1 тони без ПДВ, грн.ГСШ 0-13, Г0-100ТОВ «Вуглеінвестсервіс» ст. Стаханов50023,08,9586,00Загалом 500 Сума без ПДВ - 293 000,00 грн.

Сума ПДВ - 58 600,00 грн.

Сума разом 351 600,00 грн.

Вантажоотримувача: Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго», станція Бурштин.

На виконання умов договору поставки вугілля 06 та 08 жовтня 2010 року на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго»відповідач поставив вагони з вугіллям (далі -спірне вугілля) за залізничними накладними (а.с.17,18):

- № 52667745 - у вагонах №№ 67921866, 66628249, 68509543, 65302366, 66378480, 67184531 на 53 114,40 грн. (з ПДВ);

- № 52667776 - у вагонах №№ 66484775, 67705202 на 17 704,80 грн. (з ПДВ).

Вантажоотримувачем вказаної вугільної продукції є Бурштинська ТЕС ВАТ «Західенерго»згідно до договору поставки складеного між ДП «Вугілля України», позивачем у справі, та ВАТ «Західенерго» № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010.

Під час приймання спірного вугілля на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 7.1 договору № 36-10/1-ЕН від 09.06.2010, оскільки фактична волога у поставленому вугіллі становила 14,1 %, 14,4 % проти гранично допустимого показника вологи 14,0 %, що підтверджується Актами приймання вугілля № 6612 від 07.10.2010, № 0628 від 08.10.2010 (а.с.19-24). Дане вугілля є непридатним для спалювання в котлах Бурштинської ТЕС.

Акти приймання вугілля за якістю складені та підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго»та представниками Постачальника, відповідача у справі, які діяли на підставі довіреності від 24.09.2010 № 24-09/Д03 та від 24.09.2010 № 24-09/Д06 (а.с.38,39).

Згідно довіреності № 24-09/Д06 від 24.09.2010 ТОВ «Іолід», відповідач у справі, уповноважив ОСОБА_3 виступати від імені ТОВ «Іолід»перед третіми особами під час здійснення дій, обумовлених договором поставки № 36-10/1-ЕН від 09.06.2010 між ТОВ «Іолід»та ДП «Вугілля України». Для виконання цієї довіреності ОСОБА_4 надається право проводити від імені ТОВ «Іолід»звірення якості і кількості вугілля, брати участь у зважуванні вугілля у вагонах, проводити спільне опробування вугілля, поставленого на теплові електричні станції (ТЕС):

- ВАТ «Центренерго»в рахунок договору поставки № 01-10/-ЕН від 01.02.2010;

- ВАТ «Західенерго»в рахунок договору поставки № 02-10/-ЕН від 01.02.2010;

- Ват «Донбасенерго»в рахунок договору поставки № 03-10/-ЕН від 01.02.2010, та підписувати отримувати, складені у зв'язку з цим відповідні акти, у тому числі реєстри залізничних накладних, та виконувати всі необхідні дії, пов'язанні з виконанням цієї довіреності (а.с.38).

Аналогічного змісту видано довіреність № 24-09/Д03 від 24.09.2010 ОСОБА_5 (а.с.39).

У зв'язку з неналежною якістю спірного вугілля та неможливістю його використання у технологічному процесі, Бурштинська ТЕС з посиланням на пункт 3.4.5 договору № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010 відмовилась приймати вугілля та просила позивача у справі та Вантажовідправника розпорядитись товаром або надати згоду на його повернення, що підтверджується факсограмами від 07.10.2010 № 926 (а.с.30), 06/2784, від 08.10.2010 № 06/2791, від 09.10.2010 № 934 (а.с.27). Спірне вугілля 08 та 09 жовтня 2010 року було повернуто Вантажовідправнику в зазначених вище залізничних вагонах без вивантаження - навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36674449, 36674451 виданими залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці (а.с.25-31).

Поставкою вугілля з перевищенням гранично допустимих критеріїв його якості ВАТ «Західенерго»було завдано збитки на суму 72 980,28 грн. (з ПДВ), зокрема, сплатою залізниці:

- плати за користування вагонами в сумі 1 209,12 грн. (з ПДВ), що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 08101882 від 08.10.2010, № 09101891 від 09.10.2010 та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010 та № 368 від 09.10.2010 про проведення платежів (а.с.32,33,36,37);

- зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 951,96 грн. (з ПДВ), що підтверджується накопичувальними картками зборів за роботи № 08100539 від 08.10.2010, № 09100543 від 09.10.2010 та переліком Тех.ПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010, № 368 від 09.10.2010 про проведення платежів (а.с.34-37);

- провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Стаханов Донецької залізниці в сумі 70 819,20 грн. (з ПДВ), що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36674449 від 08.10.2010, № 36674451 від 09.10.2010 та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010, № 368 від 09.10.201 0 про проведення платежів (а.с.25,26,36,37).

За позовом ВАТ «Західенерго», як Вантажоотримувача, про стягнення збитків з ДП «Вугілля України», позивача у справі, з останнього рішенням господарського суду міста Києва № 53/109 від 29.04.2011 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 № 53/109, стягнуто 72 980,28 грн. збитків та судові витрати в сумі 965,80 грн., всього 73 946, 08 коп. (а.с.43-47).

Під час розгляду справи господарським судом м. Києва за участю третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Іолід»та ТОВ «Вуглеінвестсервіс», встановлено, що на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, надійшло 8 вагонів вугілля марки Т в загальній кількості 551 980 кг, що підтверджується накладними № 52667745 та № 52667776.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, в зв'язку з тим, що фактична волога у поставленому вугіллі становила від 14,1 % до 14,4 % проти гранично допустимого показника вологи 14,0%.

Факсограмою від 08.10.2010 № 930 позивачем були запрошені представники відповідача та вантажовідправника для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля на Бурштинській ТЕС.

Результати приймання спірного вугілля оформлені актами приймання вугілля від 07.10.2010 № 6612, від 08.10.2010 № 6628, які складені та підписані уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС та представниками відповідача у даній справі, що діяли на підставі довіреностей № 24-09/Д03, № 24-09/Д06 від 24.09.2010 та № 338802 від 18.06.2010.

В зв'язку з тим, що поставлене вугілля було непридатним для спалювання в котлах Бурштинської ТЕС, ВАТ «Західенерго»було прийнято рішення відмовитись від прийняття неякісної продукції.

Спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику 08.10.2010 та 09.10.2010 в залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36674449, 36674451, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Поставкою вугілля неналежної якості позивачу були завдані збитки в зв'язку зі сплатою провізної плати з перевезень повернутого вугілля та додаткових зборів та послуг від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Стаханов Донецької залізниці в сумі 70819,20 грн. з урахуванням ПДВ (що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів, які залучені до матеріалів справи); плати за користування вагонами в сумі 1209,12 грн. з урахуванням ПДВ (що підтверджується відомостями плати за користування вагонами та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів, що знаходяться в матеріалах справи); зборів за оформлення документів на повернення вагонів в сумі 951,96 грн. з урахуванням ПДВ (що підтверджується накопичувальними картками зборів та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів, які знаходяться в матеріалах справи).

Загальна сума завданих позивачеві збитків складає 72980,29 грн. (70819,20 грн. + 1209,12 грн. + 951,96 грн.).

На виконання вказаного рішення суду 06.09.2011 сторони за рішенням суду здійснили зарахування зустрічних вимог на суму 157 856,06 грн. до якої ввійшла стягнута сума збитків за рішенням господарського суду м. Києва та підписали заяву про припинення зобов'язань (а.с.48).

ДП «Вугілля України», не отримавши у власність від ТОВ «Іолід», відповідача у справі, вугілля, понесло безпідставних витрат, оскільки оплатило, згідно з пунктом 5.5 договору, вартість його перевезення від Вантажовідправника до Вантажоотримувача у сумі 70 819,20 грн. з ПДВ, що підтверджується залізничними накладними № 52667745 та № 52667776.

У зв'язку з відмовою Бурштинської ТЕС від прийняття неякісного вугілля, позивач поніс витрати в загальній сумі 143 799,48 грн., що складається:

- 70 819,20 грн. (з ПДВ) -вартість залізничного тарифу сплаченого позивачем за перевезення 8 вагонів спірного вантажу згідно накладних № 52667745 та № 52667776;

- 70 819,20 грн. (з ПДВ) -вартість провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Стаханов Донецької залізниці, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36674449 від 08.10.2010, № 36674451 від 09.10.2010 та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010, № 368 від 09.10.201 0 про проведення платежів (а.с.25,26,36,37);

- 1 209,12 грн. (з ПДВ) - вартість плати за користування вагонами, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 08101882 від 08.10.2010, № 09101891 від 09.10.2010 та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010 та № 368 від 09.10.2010 про проведення платежів (а.с.32,33,36,37);

- 951,96 грн. (з ПДВ) - вартість зборів за оформлення документів на повернення вагонів, що підтверджується накопичувальними картками зборів за роботи № 08100539 від 08.10.2010, № 09100543 від 09.10.2010 та переліком Тех.ПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010, № 368 від 09.10.2010 про проведення платежів (а.с.34-37).

Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених вище.

Під час розгляду справи відповідач подав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - ТОВ «Вуглеінвестсервіс», що є вантажовідправником неякісного вугілля.

Розглянувши вказане клопотання суд залишає його без задоволення з огляду на правила статті 27 ГПК України, оскільки підставою даного позову є договір поставки вугілля № 36-10/1-ЕН від 09.06.2010 за яким ТОВ «Вуглеінвестсервіс»не є стороною та за умовами якого не несе відповідальність за якість поставленого вугілля перед ДП «Вугілля України», позивачем у даній справі.

ТОВ «Вуглеінвестсервіс»та відповідач у даній справі були 3-ми особами у справі № 53/109, що розглядалася господарським судом м. Києва, під час розгляду якої були досліджені тіж фактичні обставини, що і під час розгляду даної справи.

Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами у справі виникли з договору поставки вугілля № 36-10/1-ЕН від 09.06.2010, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) про купівлю -продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі -ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Вказані норми статті 712 ЦК України кореспондуються з положеннями статті 265 ГК України.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Предметом судового розгляду є заявлена позивачем матеріально -правова вимога про стягнення збитків в сумі 143 799 грн. 48 коп., завданих відповідачем неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки вугілля № 36-10/1-ЕН від 09.06.2010.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Аналогічна норма міститься і у статті 224 ГК України, на яку посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, а саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За правилами пункту 4 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із статті 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зазнати для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Подібна норма міститься і у частини 2 статті 224 ГК України де під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає, що позивачем доведено склад цивільного правопорушення відповідачем за спірними правовідносинами.

Відповідач не виконав зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належної якості визначених договором поставки вугілля від 09.06.2010 № 36-10/1-ЕН. Про наявність причинного зв'язку між протиправними діями відповідача та понесенням позивачем збитків свідчить факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки вугілля належної якості, що призвело до заподіяння збитків позивачу у вигляді понесених витрат.

Розмір понесених ним збитків в сумі 143 799 грн. 48 коп. підтверджується матеріалами справи та обставинами, викладеними вище.

Доводи відповідача стосовно того, що поставка неякісного вугілля сталась не з його вини та представники відповідача не приймали участі у навантаженні та передачі вагонів перевізнику і вантажоодержувачу не можуть вважатись підставними з огляду на умови пунктів 3.1.1 та 8.4 договору.

Крім того, матеріалами справи доведено, що у прийнятті спірного вугілля за якістю на Бурштинскій ТЕС приймали участь повноважні представники відповідача у справі -ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Від прийняття неякісного вугілля вантажоодержувач, покупець, відмовився.

Згідно пункту 8.4 договору у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, Постачальник, позивач у справі, відшкодовує затрати Покупця, відповідача у справі, та Вантажоотримувача пов'язані з находженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме -вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу -прибирання, маневрові роботи та інше.

Витрати позивача у зв'язку з постачанням вугілля неналежної якості складаються:

- 70 819,20 грн. (з ПДВ) -вартість залізничного тарифу сплаченого позивачем за перевезення 8 вагонів спірного вантажу згідно накладних № 52667745 та № 52667776;

- 70 819,20 грн. (з ПДВ) -вартість провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Стаханов Донецької залізниці, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36674449 від 08.10.2010, № 36674451 від 09.10.2010 та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010, № 368 від 09.10.201 0 про проведення платежів (а.с.25,26,36,37);

- 1 209,12 грн. (з ПДВ) - вартість плати за користування вагонами, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 08101882 від 08.10.2010, № 09101891 від 09.10.2010 та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010 та № 368 від 09.10.2010 про проведення платежів (а.с.32,33,36,37);

951,96 грн. (з ПДВ) - вартість зборів за оформлення документів на повернення вагонів, що підтверджується накопичувальними картками зборів за роботи № 08100539 від 08.10.2010, № 09100543 від 09.10.2010 та переліком Тех.ПД-4 Львівської залізниці № 482 від 08.10.2010, № 368 від 09.10.2010 про проведення платежів.

Згідно з пунктом 1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі -Правила), платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Розрахунки векселями можуть здійснюватися тільки через управління залізниць згідно з діючим законодавством.

Плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. До внесення цієї плати відправлення вантажу може бути затримано, за час затримки залізниця стягує з відправника плату за користування вагонами (контейнерами), передбачену ст.119 Статуту, а також пеню у розмірі, встановленому законодавством (пункт 1.2 Правил).

Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення (пункт 1.3 Правил).

Якщо відправник (одержувач) не внесе залізниці належні їй платежі, то залізниця для покриття своїх витрат використовує заставне право і реалізує вантаж згідно зі статтями 49, 51 Статуту (пункт 1.4 Правил).

З аналізу вказаних норм вбачається, що провізна плата вноситься під час оформлення перевезення, а не після прибуття вантажу на станцію призначення. Без внесення провізної плати залізниця не буде здійснювати перевезення та може затримати вантаж.

З наведеного вбачається, що залізниця не здійснила би перевезення вантажу на станцію Бурштин, як би позивач не сплатив провізну плату у сумі 70 819,20 грн., розмір якої підтверджується залізничними накладними, вказаними вище.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 875 грн. 99 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іолід», вул.. Гагаріна, буд.51, м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, 94638, ідентифікаційний код 36621639 на користь Державного підприємства «Вугілля України», вул. Богдана Хмельницького, буд.4, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 32709929 збитки у сумі 143 799 грн. 48 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 875 грн. 99 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення -02.07.2012.

Суддя Р.Є. Якушенко