Рішення № 24944713, 21.06.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. Справа № 5010/553/2012-3/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М.,

при секретарі судового засідання Ковалюку С. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Буд"

вул. Дегтярівська, 25/1, м. Київ, 04119

до відповідача: Товариства обмеженою відповідальністю "ПБС"

вул. Краківського, 2, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 151 902 грн. 39 коп. заборгованості за договором № 100821-П/С від 21 серпня 2010 року.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 01.06.11);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність № 01/12 від 01.01.12).

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Сем Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 151 902 грн. 39 коп. заборгованості за договором № 100821-П/С від 21 серпня 2010 року.

Ухвалою суду від 18.05.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 29.05.12.

Ухвалою суду від 29.05.12 розгляд справи відкладено на 12.06.12.

В судовому засіданні 12.06.12 судом оголошено перерву до 21.06.12, про сторони повідомлені під розписку (а.с. 38).

В судовому засіданні 21.06.12 представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, посилаюсь на те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору, в частині оплати виконаних робіт, в результаті чого утворилася заборгованість. Внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню, інфляційні збитки та 3% річних.

В судовому засіданні 21.06.12 представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. В обгрунтування заперечень зазначено наступне. 25.05.12 відповідачем на адресу позивача було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 23/05-юр. Даною заявою відповідач зарахував зустрічні однорідні вимоги, що виникли між позивачем та відповідачем станом на 23.05.12, в тому числі вимоги передбачені позовом. Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимоги позивача про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив, що 21.08.10 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПБС" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕМ БУД" (надалі - Виконавець) укладено Договір № 100821-П/С (а.с. 9-12).

Даний Договір регулює взаємовідносини Сторін, які виникають в процесі виконання Виконавцем (позивачем) завдань Замовника (відповідача), що мають за мету надання послуг механізмами разом з екіпажем (надалі - Механізми) на об'єкті за адресою: с. Поляниця, Яремчанської міськради Івано-Франківської області, територія Туристичного комплексу "Буковель" згідно переліку: Грейдер ГС-18.07 - 1 одиниця (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору фактична вартість Договору встановлюється на підставі Актів здачі-приймання наданих послуг.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за цим Договором проводиться Замовником (відповідачем) в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових котів на розрахунковий рахунок Виконавця (позивача) на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акта здачі-приймання наданих послуг.

Підтвердження факту надання послуг є підписані та скріплені печатками сторін Акт № ОУ-0000045 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.10 загальна вартість робіт (послуг) 78 000 грн. 00 коп. та Акт № ОУ-0000033 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.09.10 загальна вартість робіт (послуг) 42 960 грн. 00 коп. (а.с. 13-14).

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялась претензія № 16/02/12/1 від 16.02.12 на суму 150 598 грн. 35 коп., докази направлення містяться в матеріалах справи (а.с. 15-18). Відповідач відповіді на претензію не надав.

Стосовно заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог суд зазначає наступне.

Окремим способом припинення правовідношення є зарахування (ст. ст. 603, 604, 605 ЦК України).

За змістом статей 203 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), 601 ЦК України зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Зарахування є односторонньою угодою, для нього достатньо заяви однієї сторони.

За наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання. Якщо ж одна зі сторін звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання звернулась до суду з позовом про стягнення тієї суми на яку проводиться зарахування зустрічної вимоги, тобто фактично наявним є протиставлення цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду (Постанова Вищого господарського суду України № 8/60 від 14.03.06).

В спірному випадку відповідачем подано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, однак, відповідачем не подано доказів у відповідності до ст. 33 ГПК України, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме не подано видаткові накладні та акти наданих послуг. Як зазначає представник позивача строк оплати по вимогах зазначених у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог не настав. Представник відповідача дане твердження не спростував. За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими частково, виходячи з наступного.

Станом на 15.11.10 заборгованість відповідача перед позивачем становить 120 960 грн. 00 коп. За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, відповідачу нараховано пеню у сумі 18 543 грн. 17 коп., інфляційні збитки у сумі 12 8338 грн. 56 коп. та 3% річних у сумі 5 020 грн. 66 коп. (а.с. 8). Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 120 960 грн. 00 коп.

Щодо вимог про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 ЦК України, ст. ст. 230-232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вище згаданого Закону, вказує на те, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку порушення Замовником (відповідачем) термінів здіснення платежів за даним Договором, він сплачує Виконавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення здійснення таких платежів.

При перевірці судом правильності нарахування пені судом встановлено невірність періоду обрахунку, проведеного позивачем, який обраховував пеню за період з 15.11.10 по 14.11.11, адже відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи те, що нарахування пені у позивача виникло з 15.11.10, то на підставі вищевикладеного нарахування мало припинитися після 15.05.11. (При цьому враховано практику Львівського апеляційного господарського суду, постанова від 30.06.11 по справі № 5010/382/2011-3/16 додається).

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Отже, станом на день подання позову, позовна давність на стягнення пені сплила.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку, що позовна вимога в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому слід визнати обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків у сумі 7 378 грн. 56 коп. та 3% річних у сумі 5 020 грн. 66 коп., правильність нарахування яких перевірена судом.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 11, 202, 257, 509, 526, 546, 549, 601, 603-605, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 203, 230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 151 902 грн. 39 коп. заборгованості за договором № 100821-П/С від 21 серпня 2010 року задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", вул. Крайківського, 2, м. Івано-Франківськ, 76000, п/р 26001052540790 в Івано-Франківській філії Приват Банку, МФО 336677, код ЄДРПОУ 32872788 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Буд", вул. Дегтярівська, 25/1, м. Київ, 04119, п/р 26001000024060 в ПАТ "УКРСОЦБАНК" у м. Києві, МФО 300023, код ЄДРПОУ 35895939 120 960 грн. 00 коп. (сто двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 00 коп.) - заборгованості, 7 378 грн. 56 коп. (сім тисяч триста сімдесят вісім гривень 56 коп.) - інфляційних збитків, 5 020 грн. 66 коп. (п'ять тисяч двадцять гривень 66 коп.) - 3% річних та 2 667 грн. 18 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 18 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені у сумі 18 543 грн. 17 коп. (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок три гривні 17 коп.) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.12

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 25.06.12