Ухвала суду № 24943996, 24.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р.

справа № 1170/2а-3630/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря –Шкуропадської В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Каїр»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі №1170/2а-3630/11 за позовом Приватного підприємства «Каїр»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и В:

Приватне підприємство «Каїр»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної перевірки, результати якої оформлені довідкою від 26.07.2011 року № 633/1520/37426697; зобов’язати відповідача відновити показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем за лютий 2011 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду ПП «Каїр» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми Податкового кодексу України, якими визначено процедуру проведення перевірок, яка, зокрема, полягає у обов’язку податкової служби витребувати у платника податків необхідні первинні документи. Вказаний обов’язок ДПІ виконано не було, перевірку проведено без витребування документів у позивача, що свідчить як про необґрунтованість такої перевірки так і про неправомірність дій посадових осіб ДПІ, які таку перевірку проводили.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.07.2011 року, на підставі наказу начальника Кіровоградської ОДПІ №2005 від 13.07.2011 року, проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Каїр»з питань правильності нарахування зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено довідку №633/1520/37426697 від 26.07.2011 року, яким встановлено порушення, що призвели до завищення підприємством податкового кредиту.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем проведено перевірку в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Так, повноваження податкової служби на проведення перевірок визначено п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно із п.79.3 ст.79 ПК України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що перевірку проведено на підставі наказу начальника Кіровоградської ОДПІ від 13.07.2011р. №2005, який разом з повідомленням про проведення перевірки було отримано позивачем 21.07.2011р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтовано висновку про дотримання позивачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що відповідачем, під час проведення перевірки, не було порушено прав позивача щодо участі у проведенні перевірки.

Обов’язок ДПІ своєчасно повідомляти платника податків про проведення перевірки, який визначено п.79.2 ст.79 ПК України, кореспондується з правом платника бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України).

Як зазначено вище, позивача своєчасно було повідомлено про час та місце проведення перевірки, натомість своїм правом бути присутнім під час проведення перевірки, позивач не скористався.

Відповідно до п.79.1 ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, документальна невиїзна перевірки проводиться на підставі документів, які визначено у пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, даних, які надано платником податків, даних отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з Акту перевірки її проведено на підставі інформації з наявних в інспекції інформаційних баз, декларації по податку на додану вартість за лютий 2011 року з відповідними додатками, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, довідки про неможливість проведення контрагента ПП «КАЇР».

Таким чином, перевірку проведено на підставі даних, які надано позивачем (декларації, розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту) та даних, які отримані ДПІ у інший спосіб (бази інформаційних даних, довідка про неможливість проведення перевірки контрагента).

Відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Отже, Інформаційні бази ДПІ, яка формується відповідно до вимог п.7.2.1 ст.72 ПК України, є джерелом отримання податкової інформації, у зв’язку з чим використання її під час проведення перевірки є правомірним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки.

Крім цього, судом першої інстанції надано правильну правову оцінку доводам позивача відносно неправомірності висновків, викладених у довідці перевірки.

Так, заявляючи вимоги про визнання протиправними дій щодо оформлення результатів перевірки позивач, фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки. При цьому, позивач не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в довідці, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в довідці перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення податковим органом, яке, в свою чергу, і може бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення суб’єктом владних повноважень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Каїр»залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року у справі №1170/2а-3630/11 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 25.05.2012р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк