Ухвала суду № 24942941, 20.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4549/11

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремикс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі за позовом Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремикс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Підприємство у формі ТОВ «Ремикс»звернулось до суду з адміністративним позовом про зобов'язання ДПІ в Приморському районі м. Одеси визнати звітні податкові декларації Підприємства у формі ТОВ «Ремикс»з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року податковою звітністю; зобов'язання прийняти податкові декларації Підприємства у формі ТОВ «Ремикс»з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року та зобов'язати змінити в еталонному довіднику «Стан платника»Підприємства у формі ТОВ «Ремикс»з «9»- місцезнаходження не встановлено на «0»- основний платник.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство є юридичною особою, яка зареєстрована та здійснює господарську діяльність. Відповідно до Свідоцтва про державну юридичної особи, місцезнаходження Підприємства визначено: м. Одеса, вул. Базарна, 95, кв. 5. Позивач поштовим відправленням направив до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року. У відповідь позивачем був отриманий лист від 30.03.2011 року про невизнання податкових декларацій з ПДВ як податкової звітності в зв'язку з тим, що достовірність вказаних в них реєстраційних даних та обов'язкових реквізитів не підтверджується даними з довідників. Відповідачем було зазначено, що не встановлення місцезнаходження підтверджує невідповідність обов'язкових реквізитів з податковій декларації, яка втрачає статус податкової звітності. Запропоновано внести зміни до ЄДР з наступним поданням нової податкової звітності.

Позивач вважає, що відповідач не мав права відмовити у визнанні податкової звітності. Так, 04 березня 2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було складено акт №257/23-513 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ремикс», яким встановлено, що Підприємство фактично не знаходиться за місцем своєї державної реєстрації. Проте, в лютому 2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку Підприємства, за результатами якої складений акт №603/23-1/25041419 від 25 лютого 2011 року. В зазначеному акті є відомості щодо юридичного та фактичного місцезнаходження Підприємства, а саме: зазначена адреса: м. Одеса, вул. Базарна, 95, кв. 5, на підставі договору оренди приміщення. Тобто за тиждень до того, як відповідач встановив незнаходження позивача за місцем реєстрації, він особисто підтвердив його знаходження за зазначеною адресою.

Крім того, позивачем було направлено державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. 22 березня 2011 року отримано звернення державного реєстратора щодо підтвердження відомостей про юридичну особу, на виконання якого Підприємство 29.03.2011 року направило реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з тих підстав, що на підставі рішення начальника ДПІ, оформленого наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.02.2011 року № 547, термінової телеграми ДПА в Одеській області від 25.02.2011 року №6583/7/23-2009 та згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року була визначена необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за грудень 2010 року, однак у зв'язку з неможливістю вручити письмовий запит керівнику, наказ та повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки за податковою адресою платника: 65000, м. Одеса, вул. Базарна, 95, кв. 5 старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ Жилюк Г.В., здійснено аналіз податкової звітності позивача з податку на додану вартість за період грудень 2010 року. За результатами аналізу складено акт про неможливість проведення перевірки, місцезнаходження позивача не встановлено, про що свідчить службова записка надана ВМП ДПІ від 03.03.2011 року №1135/23-53, згідно якої позивач за юридичною адресою м. Одеса, вул. Базарна, 95, кв. 5 та фактичною адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 59 не знаходиться, про що був складений відповідний акт. Згідно бази АІС «РПП»станом на момент складання акта від 04.03.2011 року стан позивача «23»- місцезнаходження не встановлено, тому позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року адміністративний позов Підприємства у формі ТОВ «Ремикс»задоволено частково. Зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняти податкові декларації Підприємства у формі ТОВ «Ремикс»з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулась з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремикс»в свою чергу також звернулось з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено, ТОВ «Ремикс»поштовим відправленням направило до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року.

02 квітня 2011 року ТОВ «Ремикс»було отримано лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси №18148/10/2804 від 30.03.2011 року щодо невизнання податкової звітності, згідно якого звітність, яка була отримана 29 березня 2011 року, була надана з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності згідно норм ст. 18 Податкового кодексу України, а саме: достовірність вказаних у деклараціях реєстраційних даних та обов'язкових реквізитів не підтверджується даними з довідників.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ позивач звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

Обов'язкові реквізити податкової декларації визначені п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний (обліковий) номер з Тимчасового реєстру ДПА України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення -залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку -фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених ПК України та засвідчені печаткою платника податків (за наявності).

Пунктом 48.4 ст. 48 ПК України передбачено обов'язків реквізит при подачі до органу податкової служби декларації з податку на додану вартість, а саме: індивідуальний і податковий номер платника податку на додану вартість; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Тобто, податкова декларація не вважається податковою звітністю за умови, якщо вона складена з порушенням норм п. 48.3, 48.4 статті 48 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Посилання відповідача на вимоги п. 48.7 ст. 48 ПК України як на підставу неприйняття податкової декларації, а саме: достовірність вказаних у деклараціях реєстраційних даних та обов'язкових реквізитів не підтверджується даними з довідників, є необґрунтованими та безпідставними.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності відмови в задоволенні вимог позивача стосовно зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси визнати податкові декларації ТОВ «Ремикс»з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року податковою звітністю. Так, задовольняючи вимоги позивача про зобов'язання ДПІ прийняти податкові декларації, суд, цим самим, вже визнає такі декларації податковою звітністю.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що вимоги позивача про зобов'язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси змінити в еталонному довіднику «Стан платника»підприємства у формі ТОВ «Ремикс»з «9»- місцезнаходження не встановлено на «0»- основний платник, не підлягають задоволенню. Вирішення даного питання відноситься до повноважень органів ДПІ.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, Підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремикс»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.06.2012 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький