Ухвала суду № 24938956, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р.Справа № 2а-10247/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання - Дерев'янко А.О.,

представника позивача - Останіна К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. по справі № 2а-10247/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланекс"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування наказу, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

05.08.2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланекс" - звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив скасувати наказ державної податкової інспекції № 829 від 11.07.2011 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки"; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки "ТОВ ЛАНЕКС" (ідентифікаційний код 36818132) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.12.2009 року по 31.03.2011 року, та з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, на підставі яких було складено акт перевірки від 15.07.2011 року № 2350/23-212/36818132.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ДПІ не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні документальної планової невиїзної перевірки та при оформленні її результатів, мало місце недотримання вимог податкового законодавства, недотриманні строки повідомлення про проведення перевірки, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланекс" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання дій протиправними - задоволено у повному обсязі.

Скасовано наказ державної податкової інспекції № 829 від 11.07.2011 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки".

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки "ТОВ ЛАНЕКС" (ідентифікаційний код 36818132) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.12.2009 року по 31.03.2011 року, та з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, на підставі яких було складено акт перевірки від 15.07.2011 року № 2350/23-212/36818132.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Згідно ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011 року допущено заміну відповідача на його правонаступника - Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі постанови слідчого СУ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Михальської С.С. від 08.06.2011 року (а.с. 77), відповідно до ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України видано наказ №795 від 04.07.2011 року "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Ланекс" (код ЄДРПОУ 36818132) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2009 року по 31.12.2010 року терміном 10 робочих днів (з 18.07.2011р. по 29.07.2011р.) (а.с. 37)

05.07.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова направлено на адресу ТОВ "Ланекс" лист за вих. №8592/10/23-220 про забезпечення проведення перевірки. (а.с. 38-39)

07.07.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова складено акт №817/23-212/36818132 про неможливість вручення наказу про проведення планової виїзної перевірки у звязку із відсутністю посадових осіб ТОВ "Ланекс" за податковою адресою. (а.с. 74-75)

Начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідно до ст. 20, п.п. 75.1.2 ст. 75, ст. 77, 78, 79 Податкового кодексу України видано наказ № 829 від 11.07.2011 року "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Ланекс" (код ЄДРПОУ 36818132) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2009 року по 31.03.2011 року та з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року. (а.с. 70)

На виконання наказу №829 від 11.07.2011р. відповідачем - ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова 14.07.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ЛАНЕКС" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.12.2009 р. - 31.03.2011 р. з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2011 р.

За результати проведеної перевірки складено акт перевірки від 15.07.11 р. за №2350/23-212/36818132, за висновками якого встановлені порушення, а саме: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді: порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1, 3.2 акту перевірки постачальниками та покупцями, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями та ст. 134, 135, 137 Податкового кодексу України, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та ст. 138 Податкового кодексу України, відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. 3, 4 Закону України "Про податок на додану вартість", а також ст. 185, 188 Податкового кодексу України, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення згідно ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185 та факт поставки товарів згідно ст. 188 Податкового кодексу України. (а.с. 9-36)

Відповідно до акту перевірки № 2350/23-212/36818132 від 15.07.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЛАНЕКС" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.12.2009 р. - 31.03.2011 р. з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2011 р. перевірка проведена на підставі ст.20, п.п.75.1.2 ст.75, ст.77, ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 11.07.2011 р. за №829.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ державної податкової інспекції № 829 від 11.07.2011 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки" та дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки "ТОВ ЛАНЕКС" (ідентифікаційний код 36818132) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.12.2009 року по 31.03.2011 року, та з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, на підставі яких було складено акт перевірки від 15.07.2011 року № 2350/23-212/36818132 не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із п.20.1.4 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом .

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України відповідно до якої такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених у цій статті обставин.

Особливості проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок встановлені ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, що передбачені ст.78 даного Кодексу.

Так, відповідно п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 цього ж Кодексу однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказом Державної податкової адміністрації від 14.04.2011р. № 213 затвердженні Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355.

Відповідно до п.2.3 вказаних Методичних рекомендацій при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.

Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення перевірки, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Згідно п.2.4. вказаних Методичних рекомендацій підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за формою згідно з додатком 9 до Методичних рекомендацій .

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у єдиному Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 2.1 цього розділу.

Правила листування з платником податків врегульовані ст.42 Податкового кодексу України, відповідно до п.42.2 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем рекомендованого листа з повідомленням про отримання з приводу надання пояснень та їх документального підтвердження в розумінні норм Закону України "Про поштовий зв'язок", Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення".

Відповідно до частин 1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду беззаперечних доказів направлення на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням (в розумінні норм Закону України "Про поштовий зв'язок", Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджено постановою КМУ від 05.03.2009р. №270), наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення") про вручення наказу №829 від 11.07.2011 року.

Згідно п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Про можливість перенесення строків проведення планової виїзної перевірки зазначається у п.1.17 Методичних рекомендацій №355. Так, у разі неможливості розпочати перевірку у зв'язку з причинами, які унеможливлюють її проведення зокрема, вилучення або викрадення документів платника податків, хвороба, відпустка або відрядження платника податків, відсутність посадових осіб, уповноважених вести податковий облік, представляти інтереси платника податків, та після вжиття відповідних заходів підрозділом який проводить перевірку, складається акт довільної форми.

В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку у терміни, визначені в направленні на її проведення, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин визначений Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України.

Відповідно, податковим органом не дотримано право позивача бути обізнаним про проведення перевірки та присутнім при її проведенні. ( п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем вимог ст. 78 Податкового кодексу України щодо порядку повідомлення платника податків про прийняте рішення стосовно призначення перевірки.

Крім того, колегія суддів також зазначає, що на час складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Таким чином, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акт перевірки не містить належних та допустимих доказів в розумінні ст.70 КАС України на підтвердження висновків суб'єкта владних повноважень про відсутність в діяльності позивача операцій з поставки товарів (робіт, послуг) згідно з п.п. 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України, неправильного визначення позивачем складу та дати виникнення доходів та витрат згідно з ст.ст.135, 137, 138 Податкового кодексу України, неправильного визначення позивачем об'єкту оподаткування ПДВ та дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ згідно з ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України.

З акту перевірки убачається та підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, що з 07.06.2011 р. були підтверджені та в подальшому не змінювались відомості про юридичну особу, стан позивача - "платник за основним місцем обліку".

Акт перевірки від 15.07.2011р. № 2350/23-212/36818132 не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України як ознаки нікчемного правочину.

Колегія суддів зазначає, що спірна перевірка була проведена виключно на підставі даних, зазначених у інформаційних базах та в документах обов'язкової податкової звітності. При цьому, відомості первинних документів, які відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" опосередковують рух коштів у безготівковій формі, податковим органом в ході проведення спірної документальної невиїзної перевірки не досліджувались. Відповідач без дослідження жодних первинних документів, в тому числі і про рух коштів у безготівковій формі, зробив висновок про відсутність в діяльності платника податків об'єктів оподаткування податком на додану вартість, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача за відсутності підстав її проведення, без належного витребування та дослідження документів позивача, та відповідно, складення акту цієї перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Однак відповідач, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних доказів, які б свідчили про правомірність, законність та обґрунтованість його рішень, які є предметом оскарження позивача.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наказ державної податкової інспекції № 829 від 11.07.2011 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки" та дії Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки "ТОВ ЛАНЕКС" (ідентифікаційний код 36818132) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 18.12.2009 року по 31.03.2011 року, та з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року, на підставі яких було складено акт перевірки від 15.07.2011 року № 2350/23-212/36818132 не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. по справі № 2а-10247/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 18.06.2012 р.