Ухвала суду № 24938776, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/490/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Державної податкової інспекції в м.Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-1870/490/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Буд-Інвест"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арх-буд-інвест", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011р. за №0009021501/94114, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2843015,00грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, зокрема, п.п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Вважає, що ТОВ "Арх-буд-інвест" відповідно до вказаних норм, та ст. 150 Податкового кодексу України, правомірно включено результат, який був отриманий позивачем за наслідками першого кварталу 2011року до валових витрат другого кварталу 2011 р., оскільки вказані норми Податкового кодексу не містять заборони на врахування у 2011р. та 2012р. збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже, вважає, що збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-буд-інвест".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 23.11.2011 року за №0009021501/94114, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2843015,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача, представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арх-буд-інвест" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.43).

26.07.2011 року ТОВ "Арх-буд-інвест" до ДПІ в м. Суми подані уточнюючі декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 р., 1 квартал 2011 р. та декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року (а.с.26-34).

07.11.2011 року ДПІ в м. Суми проведено камеральну перевірку ТОВ "Арх-буд-інвест" податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 07.11.2011р. за № 8163/15-1/34593207/930, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині включення до складу другого кварталу 2011р. від'ємного значення попередніх податкових періодів, в т.ч. 2010 року в сумі 32185637,00 грн., та занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2843015,00грн., чим порушено п.152.1 ст. 152 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту камеральної перевірки ДПІ в м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0009011501/94111 від 23 листопада 2011р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011р. у розмірі 19824702,00грн. (а.с.44);

- № 0009021501/94114 від в акті від 07.11.2011р. за №8163/15-1/34593207/930, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2843015,00грн. (а.с.11).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 р. видатків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі видатки можуть враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки від 07.11.2011р. за № 8163/15-1/34593207/930 з акта перевірки (а.с.6-7), підставою для винесення, зокрема, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0009021501/94114 від 23.11.2011р., яки ґрунтувалися на неправомірному включенню позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток попередніх років, починаючи з 2007р., задекларовані в першому кварталі 2011 року, саме до декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, оскільки відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, на думку ДПІ в м. Суми, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення минулих податкових періодів. Вказана помилка призвела до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. в розмірі 2843015,00грн.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать письмові докази, за звітний період - II квартал 2011 року ТОВ "Арх-буд-інвест" в податковій декларації з податку на прибуток відображено: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 14982685грн. (рядок 01), витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування 34807387грн. (рядок 04), інші витрати 34793924 грн. (рядок 06), в т.ч. від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду -33618139 грн. (рядок 06.6), об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності - 19824702 грн. (рядок 07 - від'ємне значення) (а.с.29-31).

При цьому, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, тобто І кварталу 2011 року, - 33618139 грн. (рядок 06.6) складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік -32185637 грн. (а.с.26) та від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року-1432502 грн. (а.с.6).

В доводах апеляційної скарги відповідач посилається на положення ст. 36 ПК України, якими визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, а п. 37.1 ст. 37 ПК України встановлено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умов і його виконання встановлюються ПК України.

Також апелянт зазначив, що в п. 1 підрозділу 4 розд. XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. В п. 3 підрозділу 4 Розділу XX перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

За твердженням відповідача, аналіз положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р.

Таким чином апелянт вважає, що у зв'язку із набранням 01.04.11 р. чинності розділу III ПК України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010р. р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення»ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.10 р. У I кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.

Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., застосовуються норми ПК України.

Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зазначає, що таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Положеннями п. 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України не містить заборони на врахування у 2011 р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи із суті позову та наявності порушеного права позивача, з метою повного захисту його прав та інтересів, суд першої інстанції, на підставі ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно вийшов за межі позовних вимог, визнавши протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011р. за № 0009021501/94114.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. по справі № 2а-1870/490/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.02.2012р. по справі № 2а-1870/490/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Буд-Інвест" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.