Ухвала суду № 24938773, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/297/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Деревянко А.О.

представника відповідача Тимошенко В.В.

представника позивача Сіряка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою

Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби) на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по справі № 2а-1670/297/1

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод"

до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Миргородський завод мінеральних вод", звернувся до суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000861501 від 20.10.2011 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що твердження ДПІ у м. Полтаві про порушення платником податків пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України прямо суперечать нормам податкового законодавства та фактичним обставинам, за яких підприємством задекларовано від'ємне значення з податку на прибуток, оскільки ні перехідні положення Податкового кодексу України, ні будь-які інші нормативно-правові акти не встановлюють обмежень чи заборони декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року, що виникло в попередніх звітних періодах. Відтак, на думку позивача, незалежно від того, чи був платник податку - резидент збитковим у 2009 та/або 2010 році, до витрат II кварталу 2011 року мав потрапити весь податковий збиток, задекларований ним за підсумками І кварталу поточного року. У зв'язку з цим висновки податкового органу є протиправними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000861501 від 20.10.2011 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" суму витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Публічне акціонерне товариство "Миргородський завод мінеральних вод" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А 00 № 603738 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миргородської міської ради Полтавської області 17.06.1994 р., ідентифікаційний код 00382651.

На підставі пунктів 1 та 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України Миргородською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" за II квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 15-145/87-00382651/1204 від 07.10.2011 р., яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 643 315, 00 грн. (а.с. 12-15).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000861501 від 20.10.2011 р., яким ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 1 643 315, 00 грн. (а.с. 16).

Позивач, не погодившись з висновками проведеної перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації в Полтавській області № 3538/10/25-016 від 30.11.2011 р. про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення Миргородської ОДПІ від 20.10.2011р. № 0000861501, а скаргу - без задоволення (а.с. 25-34).

Рішенням Державної податкової служби України № 8431/6/10-2415 від 26.12.2011 р. про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення Миргородської ОДПІ від 20.10.2011р. № 0000861501 та рішення Державної податкової адміністрації в Полтавській області № 3538/10/25-016 від 30.11.2011 р., а скаргу - без задоволення (а.с. 35-43).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 р. видатків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі видатки можуть враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Суд зазначив, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2008 та 2009 років".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать письмові докази, в податковій декларації за ІІ квартал 2011 року ПАТ "Миргородський завод мінеральних вод" задекларовано податок на прибуток в сумі 2 725 814,00 грн., але за рахунок перенесення до р.04.9 декларації 80% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік в сумі 9 915 067,00 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду згідно рядку 06.6 декларації становить 7 144 847,00 грн. (а.с. 96).

В доводах апеляційної скарги відповідач посилається на положення ст. 36 ПК України, якими визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, а п. 37.1 ст. 37 ПК України встановлено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умов і його виконання встановлюються ПК України.

Також апелянт зазначив, що в п. 1 підрозділу 4 розд. XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. В п. 3 підрозділу 4 Розділу XX перехідних положень ПК України визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.

За твердженням відповідача, аналіз положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2009-2010 р. р.

Таким чином апелянт вважає, що у зв'язку із набранням 01.04.11 р. чинності розділу III ПК України та відсутності у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 р. від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2009-2010р. р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

Колегія суддів зазначає, що відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення»ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.10 р. У I кварталі 2011 р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.

Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011 р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.11 р., застосовуються норми ПК України.

Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Колегія суддів зазначає, що таке застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 р. є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Положеннями п. 150.1 ст. 150 Кодексу передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України не містить заборони на врахування у 2011 р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11 р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. по справі № 2а-1670/297/12 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби) залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.02.2012р. по справі № 2а-1670/297/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспеції в Полтавській області про скасування рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.