Постанова № 24930790, 20.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.12 Справа № 5015/2082/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Мурська Х.В.,

Гриців В.М.,

При секретарі: Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(м. Львів) від 26.04.2012р. за № 04-3619/12 та Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг) б/н від 04.05.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 09 квітня 2012 року

у справі № 5015/2082/11 (суддя Сухович Ю.О.)

порушеній за позовом

Позивача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.,

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», м. Львів,

Про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу з орендної плати за Договором оренди від 30.08.2006р. в сумі 334902,67 грн., пені - 51638,26 грн., інфляційних втрат -12462,80 грн., 3% річних -9994,48 грн., неустойки -237066,00 грн., 2190,89 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судового збору в сумі 8539,51 грн. (з урахуванням заяв про уточнення та збільшення розміру позовних вимог).

За участю представників сторін:

Від позивача: СПД-ФО ОСОБА_2 (згідно виписки з ЄДРПОУ Серія ААА № 496932),

Від відповідача: не прибув.

Представник, який прибув у судове засідання, з правами та обов'язками сторін, які визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України - ознайомлений. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

На адресу Львівського апеляційного господарського суду за вх. № 827 від 03.05.2012р. поступила апеляційна скарга ПАТ «Кредобанк»від 26.04.2012р. № 04-3619/12 про скасування рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі № 5015/2082/11 та винесення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 03.05.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л. та судді Юрченко Я.О.

Згідно розпорядження В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2012р. введено в склад судової колегії, для розгляду справи № 5015/2082/11, замість судді Давид Л.Л. -суддю Процика Т.С., замість судді Юрченко Я.О. -суддю Гриців В.М.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2012р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 16.05.2012р., про що сторони були належним чином повідомлені (докази в матеріалах справи).

Згідно розпорядження Голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2012р. введено в склад судової колегії, для розгляду справи № 5015/2082/11, замість судді Процика Т.С.,-суддю Давид Л.Л.

Через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду за вх. № 903 від 15.05.2012 р. поступила апеляційна скарга СПД-ФО ОСОБА_2, б/н від 04.05.2012р. про відновлення строку для подання апеляційного оскарження; скасування рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. по справі № 5015/2082/11 повністю і ухвалення нового рішення, яким задовольнити вимоги Позивача в повному обсязі, стягнути з ПАТ «Кредобанк»на користь СПД-ФО ОСОБА_2 суму боргу по орендній платі згідно Договору оренди від 30.08.2006р. в розмірі 334902,67 грн., пені -51638,26 грн., втрат від інфляції - 12462,80 грн., 3% річних -9994,48 грн., неустойку -237066,00 грн., державне мито в сумі -2190,89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., судовий збір в сумі 8539,51 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 15.05.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л. та судді Юрченко Я.О.

Згідно розпорядження В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. введено в склад судової колегії, для розгляду справи № 5015/2082/11, замість судді Юрченко Я.О. -суддю Гриців В.М.

За клопотанням СПД-ФО ОСОБА_2, ухвалою суду від 16.05.2012 р. відновлено строк для подання апеляційної скарги по справі № 5015/2082/11.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 року прийнято апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_2 до провадження та розгляд скарги призначено на 06.06.2012 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення - докази в матеріалах справи).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. справу № 5015/2082/11 за скаргою ПАТ «Кредобанк»було відкладено на 06.06.2012 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 06.06.2012р., апеляційні скарги ПАТ "Кредобанк" та СПД-ФО ОСОБА_2 об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд вищевказаних апеляційних скарг відкладено на 20.06.2012р., про що сторони були повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

14.06.2012 р. через канцелярію суду позивачем подано Додаткові пояснення за вх. № 3820 від 14.06.2012р. з додатками, просить долучити до матеріалів справи наступні документи: позовну заяву ПАТ «Кредобанк»про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 04-7431/10 від 21.07.2010р. подану у господарський суд Дніпропетровської області; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі № 19/5005/10241/2011; розрахунок суми простроченого платежу з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. станом на 28.03.2012 р.; розрахунок інфляційних втрат станом на 27.03.2012р.; розрахунок пені та 3% річних станом на 27.03.2012р.; розрахунок суми неустойки за несвоєчасне повернення нежитлового приміщення за Договором оренди від 30.08.2006р. станом на 27.03.2012р.; розрахунок суми орендної плати станом на 18.10.2011р. Позивач у додатковому поясненні, зокрема, зазначив, що твердження відповідача, щодо встановлення постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі № 19/5005/10241/2011, що у зв'язку з настанням економічної кризи, зумовленої причинами, усунення яких перебуває поза волею позивача, не може використовувати приміщення за призначенням, що звільняє орендаря від зобов'язань, є помилковим, оскільки Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено саме факт подання відповідної позовної заяви із зазначеними вимогами та підставами.

Згідно розпорядження Голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2012р. введено в склад судової колегії, для розгляду справи № 5015/2082/11, замість судді Давид Л.Л. (перебування у відрядженні) -суддю Мурську Х.В.

Представник позивача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі від 04.05.2012р. та додаткових поясненнях, просить рішення господарського суду Львівської області скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Позивача, стягнути з відповідача суму боргу з орендної плати в розмірі -334902,67 грн., пеню у розмірі 51638,26 грн., інфляційні втрати -12462,80 грн., 3% річних -9994,48 грн., неустойку в сумі 237066,00 грн., державне мито в сумі 2190,89 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та судовий збір в сумі 8539,51 грн.

Представник відповідача не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників апелянта/відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для повторного відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5015/2082/11.

Колегія суддів ухвалила, долучити до матеріалів справи подані позивачем документи, оскільки останні були предметом дослідження суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційних скарг та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Кредобанк»слід відмовити, апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. по справі № 5015/2082/11 в частині стягнення 141400,00 грн. основного боргу; 2577,00 грн. інфляційних втрат, 1462,92 грн. 3 % річних, 5644,23 грн. пені, 1079,92 грн. держмита, 116,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 861,82 грн. судового збору -скасувати, і в цій частині постановити нове рішення. Іншу частину рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі № 5015/2082/11 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі № 5015/2082/11 (суддя Сухович Ю.О.) позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_2 до ПАТ «Кредобанк»про стягнення 646064,21 грн. задоволено частково. Вирішено (п. 2 резолютивної частини) стягнути з ПАТ «Кредобанк»на користь СПД-ФО ОСОБА_2, 141400,00 грн. основного боргу; 2577,00 грн. інфляційних втрат, 1462,92 грн. 3 % річних, 5644,23 грн. пені, 1079,92 грн. держмита, 116,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 861,82 грн. судового збору. В частині стягнення 237066,00 грн. неустойки за час користування об'єктом оренди позовні вимоги позивача залишено без розгляду (п. 4 резолютивної частини). В задоволенні решти позову відмовлено (п. 5 резолютивної частини рішення) ( том 1-й, а.с. 194-200).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ПАТ «Кредобанк», 03.05.2012р. за вх. № 827 звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки викладені в рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що при постановленні рішення судом порушено вимоги статей 762 ЦК України та 35 ГПК України, зокрема, стверджує, що у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі № 19/5005/10241/2011 сторонами якої є ПАТ «Кредобанк»та СПД-ФО ОСОБА_2 встановлено, що з настанням економічної кризи, зумовленої причинами, усунення яких перебуває поза волею позивача, не може використовувати приміщення за призначенням, що звільняє орендаря від зобов'язань.

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, 15.05.2012р. за вх. № 903 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення господарського суду Львівської області скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Позивача в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом при прийнятті даного рішення не взято до уваги: по-перше, що п. 3,5 Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати змінювався (коригувався) відповідно до індексу інфляції за кожний квартал, однак місцевим судом залишено поза увагою вищевказаний пункт договору чим помилково нараховував орендні платежі з суми 20200,00 грн. чим зменшив в подальшому розмір задоволених позовних вимог щодо нарахування орендної плати, пені, інфляційних втрат та 3% річних, а відтак є повністю помилковим та повинно бути зміненим; по-друге, щодо періоду нарахування орендної плати, то судом не взято до уваги, що п. 3.1. Договору оренди встановлено, що орендна плата нараховується за весь фактичний строк оренди, отже, позивач вважає, що від дня підписання акту прийому передачі приміщення по день підписання акта про повернення орендованого приміщення повинна нараховуватись орендна плата, а не до періоду дії договору, так як це встановлено місцевим господарським судом; по-третє, щодо стягнення неустойки місцевим судом в тій частині залишено без розгляду, оскільки вимога про стягнення неустойки подана після розгляду справи по суті, однак позивач вважає, що Заяву про збільшення позовних вимог (вимога про стягнення неустойки) подана 14.02.2012 р. тобто до початку розгляду справи по суті, оскільки справа була зупинена; по-четверте, місцевим судом порушено норми матеріального права, оскільки судом застосовано вимоги ч. 6, ст. 232 ГК України, однак позивач не застосовував вищевказану норму закону, так як сторони узгодили нарахування розміру пені відповідно до п. 8.2 Договору оренди чого не було застосовано місцевим судом, що призвело до нарахування пені за 6 місяців, а не за весь період користування орендованим приміщенням; по-п'яте, висновок суду про те, що позивачем двічі стягнуто інфляційні витрати не відповідає дійсності та суперечить самому рішенні в частині визначення розміру простроченої суми орендної плати, так як зазначалось у вище зазначеному, судом не взято до уваги п. 3.5. Договору оренди, оскільки розрахунок орендної плати відповідно до умов договору оренди та нарахування інфляційних витрат, мають подібний метод розрахунку, а відтак, суд помилково зробив висновок, про те що сума прострочених платежів вже містить інфляційні витрати, а тому безпідставно зменшив розмір інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 30.08.2006р. між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2 (Орендодавець - за договором, Позивач - у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Кредобанк»(Орендар - за договором, Відповідач - у справі) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення вз змінами, внесеними до нього Договором від 18.01.2007р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. та Договором від 17.05.2007р. про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. за реєстровим № 3197 (далі за текстом -Договір)(а с. 13-16).

Договір оренди та зміни до нього укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, 30 серпня 2006 року зазначений Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 3197 (том 1-й, а.с. 14 /зворот/), зміни до цього Договору нотаріально засвідчені, відповідно, 18.01.2007р. реєстровий № 1367 та 17.05.2007р. реєстровий № 1254 (том 1-й, а.с. 15 та 16 /зворот/).

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначений договір є договором найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, а ст. 792 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, згідно рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 26.11.2009р., з метою приведення своєї діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства»найменування ВАТ «Кредобанк»змінено на ПАТ «Кредобанк»(п. 1.2. Статуту), ПАТ «Кредобанк»виступає правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «Кредобанк»(том 1, а. с. 146-147).

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. (реєстровий № 3197), Орендодавець зобов'язувався надати, а Орендар прийняти в строкове платне користування вбудоване нежитлове приміщення (надалі -Об'єкт оренди), що належить Орендодавцеві на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 19, загальною площею 114,3 кв.м.

Як зазначено у п.1.2. Договору, об'єкт оренди знаходиться в доброму технічному стані та може бути наданий Орендареві для використання за цільовим призначенням, вказаним в п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. даного Договору цільовим призначенням використання об'єкта оренди Орендарем є експлуатація нежитлового приміщення під розміщення банківської установи. При цьому, сторони за Договором передбачили, що Орендодавець не надає Орендареві ніяких гарантій щодо відповідності об'єкту технічним умовам чи вимогам, що застосовується чи можуть бути застосовані відповідними державними органами виконавчої влади чи органами контролю за діяльністю банківських установ до приміщень банківських установ.

За умовами п. 2.3. Договору, загальний строк оренди об'єкту становить 5 (п'ять) календарних років. Обчислення строку оренди починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта оренди Орендареві.

У розділі 4 даного Договору сторони визначили порядок передачі Об'єкта оренди Орендареві, зокрема, п. 4.1 встановлено, що приймання-передача Об'єкта оформляється Актом приймання-передачі, який підписують уповноважені представники сторін.

01 вересня 2006 року об'єкт оренди було передано Орендареві, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення до договору оренди б/н від 30.08.2006р. (том 1-й, а.с. 17-19), який підписано представниками двох сторін за Договором оренди, їх підписи засвідчено печатками сторін.

Як визначено сторонами у Договорі (п. 2.7.) та засвідчено нотаріально, строк оренди закінчується через п'ять календарних років в день та місяць, які є днем та місяцем дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта Орендареві.

Розділом 3 Договору передбачено орендну плату та порядок розрахунків.

Так, п. 3.1. Договору передбачено, що орендна плата нараховується за весь фактичний строк оренди, який розпочинається з дати підписання Акту приймання-передачі Об'єкта Орендареві та завершується датою підписання Акту приймання-передачі Об'єкта Орендодавцеві відповідно до п. 6.1. даного Договору.

Згідно п. 3.3. вищевказаного Договору, розмір щомісячної орендної плати за користування об'єктом на дату укладення цього договору сторонами визначено в сумі 20 200,00 грн., або відповідно 176,73 грн. за один кв.м загальної площі об'єкту оренди, що складає в еквіваленті за офіційним обмінним валютним курсом НБУ відповідно 4 000 доларів США (щомісячна плата) та 35 доларів США (в розрахунку за 1 кв.м загальної площі об'єкту за календарний місяць.

Пунктом 3.5. Договору оренди нежитлового приміщення, сторони визначили розмір плати протягом дії договору оренди перерозраховується з періодичністю один раз на квартал 25-го числа останнього місяця поточного кварталу, що передує розрахунковому кварталу. При цьому розмір плати визначається як сума плати, вказаної в п. 3.3. цього Договору, помножена на щомісячні коефіцієнти інфляції за даними державного комітету статистики України за період віддати укладення договору до останньої календарної дати другого місяця поточного кварталу, що передує розрахунковому кварталу.

Пунктом п. 3.6. Договору визначено, що плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше передостаннього робочого дня місяця включно, що передує розрахунковому місяцю, та не раніше 3-х останніх робочих днів місяця, що передує розрахунковому.

Права та обов'язки сторін визначено у розділі 5 Договору, а у розділі 6 передбачено гарантії та взаємні ствердження сторін, зокрема, що об'єкт оренди знаходиться під забороною відчуження (п. 6.2.), що сторони розуміють природу цього правочину, свої права та обв'язки за цим договором; що договір укладається за справжньою волею сторін, не є фіктивним та/або удаваним (п. 6.4. Договору).

Як визначено у п. 7.1. Договору, повернення об'єкта оренди проводиться протягом п'яти календарних днів від дати закінчення строку оренди, який визначено п. 2.7. Договору, повернення об'єкту проводиться за участю уповноважених представників сторін шляхом складання Акту приймання-передачі об'єкту Орендодавцеві (п. 7.2. Договору).

Відповідальність сторін передбачена у розділі 8 цього Договору, зокрема, п. 8.2. передбачено, що у випадку прострочення строку внесення плати чи інших платежів на користь орендодавця, передбачених цим Договором, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Місцевим господарським судом встановлено, що нежитлове приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 19, загальною площею 114,3 кв.м, було передано Відповідачу згідно підписаного між сторонами Акту приймання-передачі приміщення від 01.09.2006р. по договору оренди б/н від 30.08.2006р.

З наведеного вбачається, що позивач за даним Договором взяті на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, відповідно до умов Договору передав Орендареві об'єкт оренди в строкове платне користування строком на 5 (п'ять) календарних років -01.09.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач, в свою чергу, не виконав умов зазначеного Договору, а саме: порушив умови п.3.6. Договору щодо оплати орендної плати за об'єкт оренди, відтак у нього перед позивачем утворилась заборгованість.

Як встановлено місцевим судом, на час подання позовної заяви нарахована позивачем заборгованість з орендної плати за період: листопад - грудень 2010 року та за період: з січня по квітень 2011 року становила 114964,81 грн.

18.05.2011р. ухвалою господарського суду Львівської області розгляд справи № 5015/2082/11 було зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі № 40/15-11 за первісним позовом ПАТ «Кредобанк»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. та зустрічним позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до ПАТ «Кредобанк»про стягнення 135 441,72 грн.

Під час розгляду справи у місцевому господарському суді Львівської області, позивачем було подано заяву за вх. № 13741/11 від 20.06.2011 року про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь, крім зазначеної у позовній заяві, заборгованість з орендної плати за період: з травня по червень 2011 року в сумі 78695,44 грн., відтак загальна сума заборгованості станом на 20.06.2011р., за період: з листопада 2010 року по червень 2011 року, становила 193660,25 грн. (114964,81 грн. + 78695,44 грн.).

Ухвалою місцевого суду Львівської області від 25.06.2011р. розгляд справи № 5015/2082/11 поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом Львівської області ухвалою суду від 10.08.2011р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 20.06.2011 р. за вх. № 13741/11 прийнято до розгляду та розгляд справи, повторно, було зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі № 40/15-11.

Ухвалою місцевого суду Львівської області від 29.02.2012р. провадження у справі № 5015/2082/11 поновлено.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог від 20.02.2012р., у якій просить стягнути з відповідача на свою користь, крім зазначених вище орендних платежів за позовною заявою та заявою про збільшення позову від 20.06.2011р., заборгованість з орендної плати за період з лютого 2011р. по 17.10.2011р. в сумі 334902,67 грн.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач нараховував орендну плату за об'єкт оренди, починаючи з 01 лютого 2011 року по 17 жовтня 2011 року. Місцевим судом встановлено, з чим погоджується колегія апеляційного суду, що нарахування орендної плати позивачем на відповідача за період: вересень та жовтень 2011 року нараховані є неправомірною, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2011р. у справі № 19/5005/10241/2011 за первісним позовом ПАТ «Кредобанк»до СПД - ФО ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. та за зустрічним позовом СПД -ФО ОСОБА_2 до ПАТ «Кредобанк»про стягнення 135 441,72 грн. в первісному позові відмовлено. За зустрічним позовом в частині стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди відмовлено, в решті зустрічного позову провадження у справі припинено (том 1-й, а.с. 90-92, 102-104).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2011р. у справі № 19/5005/10241/2011 скасував частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: «За первісним позовом провадження у справі припинити. За зустрічним позовом у стягненні 20 000,00 грн. моральної шкоди відмовити. В решті зустрічного позову провадження у справі припинити»( том 1-й, а.с. 105-107).

У постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. у справі №19/5005/10241/2011, яка набрала законної сили, встановлено, що ПАТ «Кредобанк»заявою уточнив позовні вимоги і просив визнати договір оренди нежитлового приміщення від 30.08.2006р. розірваним з 10.12.2010р. З цього приводу апеляційним судом вказано, що вимога про визнання договору розірваним не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення, на відміну від місцевих загальних судів, які розглядають справи за заявами про встановлення наявності чи відсутності фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 11.3. Договору, зазначений Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України та у порядку, встановленому ст. 188 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір оренди не був розірваний за згодою сторін, а також не був достроково розірваний з підстав передбачених ЦК України та за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 180 ГК України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору, а частиною 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обв'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2.3. Договору загальний строк оренди об'єкту за цим договором становить 5 (п'ять) календарних років. Обчислення строку оренди починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта орендареві.

Строк оренди закінчується через п'ять календарних років в день та місяць, які є днем та місяцем дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкта орендареві (п.2.7. Договору).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що виходячи із п. 2.3 та п. 2.7 Договору, строк (термін) його дії закінчився 01.09.2011р.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 631 ЦК України після закінчення строку договору сторони відповідають за порушення договору, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, після припинення Договору оренди (найму) припиняється і обов'язок Орендаря щодо сплати орендних платежів за договором та виникає обов'язок останнього щодо негайного повернення майна, а в разі порушення Орендарем зазначеного обов'язку, у Орендодавця виникає право вимагати стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати.

З аналізу умов спірного Договору та відповідно до норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду в частині відмови позивачу у стягненні з відповідача суми заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2011 року по 17.10.2010 року, оскільки, як зазначено вище у цій постанові, строк дії зазначеного Договору закінчився 01.09.2011р.

Є правомірним висновок місцевого суду про те, що позивач помилково вважає, що договір оренди продовжив свою дію на підставі ст. 764 ЦК України, у зв'язку з продовженням його використання відповідачем.

В даному випадку належить зазначити, що з 01.09.2011р. позивач не позбавлений права вимоги до наймача щодо сплати неустойки нарахованої відповідно до ст. 785 ЦК України, однак з 01.09.2011р. позивач позбавлений права вимоги в частині стягнення орендної плати, у зв'язку із закінченням терміну (строку) дії договору, на який його було укладено.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду щодо визначеного ним розміру орендної плати, з огляду на таке.

Відповідно до Глави 58 ЦК України, плата за користування майном є однією з істотних умов договору оренди (найму), розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України). Зазначеною нормою також передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина 3 цієї статті), яка вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 цієї статті).

Згідно ч. 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.3. Договору оренди визначено розмір щомісячної плати за користування об'єктом оренди в сумі 20200,00 грн., яка відповідно до п. 3.5. Договору, протягом дії цього Договору, перерозраховується з періодичністю один раз на квартал 25-го числа останнього місяця поточного кварталу, що передує розрахунковому кварталу. При цьому розмір плати визначається як сума плати, вказаної в п. 3.3. цього Договору, помножена на щомісячні коефіцієнти інфляції за даними державного комітету статистики України за період віддати укладення договору до останньої календарної дати другого місяця поточного кварталу, що передує розрахунковому кварталу.

Отже, виходячи аналізу умов Договору оренди та виходячи із приписів чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд дійшов невірного висновку, що при обрахуванні плати за користування майном за поточний період не належить до суми 20200,00 грн. застосовувати щомісячний коефіцієнт інфляції (коригування), що, по суті, складає розмір плати за користування майном (орендну плату), згідно умов договору (п.п. 3.3., 3.5.).

Як зазначено вище, сам розмір орендної плати за поточний місяць, в сукупності, складається із безпосередньо плати, визначеної Договором (п. 3.3.) 20200,00 грн. * індекс інфляції за поточний місяць. Відтак індекс інфляції (коефіцієнт коригування) є невід'ємною частиною орендного платежу за наступний місяць, що складає фіксований платіж орендної плати.

Іншого спірним Договором оренди та законом -не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Колегією суддів встановлено, що плата за користування майном за вищевказаним Договором сплачена відповідачем позивачу по 31.01.2011р. включно, що підтверджується банківськими виписками (том 1-й, а.с. 47- 49, 61-65, 114-122).

При перерахунку розміру інфляційних витрат колегією суддів використано Закон України «Про державну статистику», яким затверджено Наказ від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін».

Як випливає із матеріалів справи, Позивач при розрахунку розміру орендної плати, застосував індекс інфляції, починаючи з вересня 2006 р. по грудень 2006 року, який складав 107,5% (102,0% * 102,6% * 101,8% * 100,9% = 107,5%). За період з січня по грудень 2007 року індекс інфляції = 116,6% (100,5% * 100,6% * 100,2% * 100,0% * 100,6% * 102,2% * 101,4% * 100,6% * 102,2% * 102,9% * 102,2% * 102,1% = 116,6%). За період з січня по грудень 2008 року індекс інфляції = 122,3% (102,9% * 102,7% * 103,8% * 103,1% * 101,3% * 100,8% * 99,5% * 99,9% * 101,1% * 101,7% * 101,5% * 102,1% = 122,3%). За період з січня по грудень 2009 року індекс інфляції = 112,3% (102,9% * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% * 99,9% * 99,8% * 100,8% * 100,9% * 101,1% * 100,9% = 112,3%). За період з січня по грудень 2010 року індекс інфляції = 109,1% (101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6% * 99,8% * 101,2% * 102,9% * 100,5% * 100,3% * 100,8% = 109,1%). За період з вересня 2006 року по листопад 2010 року індекс інфляції = 186,3% (107,5% * 116,6% * 122,3% * 112,3% * 101,8% * 101,9% * 100,9% * 99,7% * 99,4% * 99,6% * 99,8% * 101,2% * 102,9% * 100,5% * 100,3% = 186,3%). Відтак, плата за користування майном (орендна плата) за період грудень 2010р. - лютий 2011р., з урахуванням індексу інфляції) відповідач повинен сплачувати у розмірі 37632,60 грн. (20200,00 грн. * 186,3% = 37632,60 грн.). За період з вересня 2006 року по лютий 2011 року індекс інфляції складав 191,4% (107,5% * 116,6% * 122,3% * 112,3% * 101,9% * 101,0% * 100,9% = 191,4%), відтак, орендну плату за період березень 2011р. - травень 2011р. відповідач повинен сплачувати у розмірі 38662,80 грн. (20200,00 грн. * 191,4% = 38662,80 грн.). За період з вересня 2006 року по травень 2011 року індекс інфляції складав 198,1% (107,5% * 116,6% * 122,3% * 112,3% * 101,9% * 101,0% * 100,9% * 101,4% * 101,3% * 100,8% = 198,1%), отже орендну плату за період червень 2011р. - серпень 2011р. відповідач повинен сплачувати у розмірі 40016,20 грн. (20200,00 грн. * 198,1% = 40016,20 грн.).

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2011р. Договір оренди припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, тому заборгованість відповідача перед позивачем з плати за користування майном (орендної плати) за період з 01.02.2011р. по 31.08.2011р., включно, становить 273669,60 грн. (37632,60 грн. + 38662,80 грн. + 38662,80 грн. + 38662,80 грн. + 40016,20 грн. + 40016,20 грн. + 40016,20 грн. = 273669,60 грн.), а не 141400,00 грн., як помилково, визначив місцевий суд, і не 334902,67 грн., як вказав позивач в апеляційній скарзі та у додаткових поясненнях.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Спірне зобов'язання виникло в силу укладених між сторонами договорів оренди обладнання, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 51638,26 грн. -пені (з урахуванням уточнення та заяв про збільшення розміру позовних вимог), що нарахована відповідно до п. 8.2. Договору.

У п. 8.2. Договору оренди визначено, що /дослівно/: «У випадку прострочення строку внесення плати чи інших платежів на користь орендодавця, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення».

Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договором оренди (п. 8.2.)(том 1-й, а.с. 14) строку (терміну) припинення нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання -не встановлено, відтак нарахування штрафної санкції у формі пені припиняється у строки визначені законом (ч. 6 ст. 232 ГК України), тобто через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до п. 8.1. Договору.

З огляду на наведене, не ґрунтуються на законі твердження позивача про те, що сторони у п. 8.2. Договору погодили строк нарахування пені.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002р. № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня є самостійним способом захисту цивільних прав і одним із видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань. Нею визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання.

Колегія суддів не погоджується з строком (терміном) протягом якого позивачем нарахована пеня, з 28.10.2010р. по 14.02.2012р., що складає 540 днів прострочення та, відповідно, розміром пені 51638,26 грн. (том 1-й, а.с. 182, том 2-й, а.с. 51).

Не погоджується колегія суддів із висновком місцевого суду, що до стягнення підлягає пеня в сумі 5644,23 грн., яка нарахована за період з 01.02.2011р. по 01.08.2011р., що складає 212 дні прострочення платежу.

Нарахування пені за 540 днів прострочення (як вказав позивач), так і за 212 дні прострочки (визначив місцевий суд), суперечать ч. 6 ст. 232 ГК України.

Колегією суддів встановлено, зазначено вище у постанові, п. 8.2. Договору строк припинення нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання - не визначений, отже початком перебігу строку для нарахування пені є наступний день після відповідної календарної дати (31.01.2011р.) наданим Договором для оплати (ст. 253 ЦК України). Таким днем є 01.02.2011р. Днем припинення нарахування пені є 02.08.2011р., враховуючи шість місяців (6 міс. = 183 дні) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Колегією суддів при перерахунку розміру пені враховано, що 25.06.2011р. боржником (відповідачем) було сплачено позивачу заборгованість з орендної плати в сумі 111562,51 грн. та пеня в сумі 2161,39 грн., в т.ч. за січень 2011р. включно.

Нарахування розміру пені проводиться за формулою: сума боргу * ставка НБУ / 365 * кількість днів прострочення = пеня.

Ставка НБУ у період за який нараховується пеня -7,75%, подвійна облікова ставка 15,50% (7,75%*2)/100% (для розрахунку) = 0,155, борг = 273669,60 грн., період прострочення - 183 дні.

Відповідно до п. 8.2. Договору, ст.ст. 253, 254,549-552 ЦК України, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»загальний розмір пені за прострочення виконання зобов'язання складає 21267,50 грн. (273669,60 грн. -борг * 0,155/365 * 183 дні прострочення).

Позивач в апеляційній скарзі посилається на безпідставну відмову місцевим судом у стягненні неустойки нарахованої відповідно до ст. 785 ЦК України, за період з 18.10.2011р. по 17.01.2012р., у розмірі 237066,00 грн., згідно поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог від 13.02.2012р., та заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог від 27.03.2012р., просить в цій частині рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 237066,00 грн. неустойки.

Оглянувши та дослідивши подані у справу докази, заслухавши пояснення представника позивача в цій частині вимог, колегія апеляційного суду в повному обсязі погоджується з висновком місцевого суду в цій частині, вважає, що суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні в цій частині позовних вимог, оскільки як випливає із заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.02.2012р. (надіслана по пошті), долучена судом до матеріалів справи 20.02.2012р. (том 1-й, а.с. 108-110) та із заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог від 27.03.2012р. (вх. № 6730/12 від 28.03.12р.), позивачем у цих заявах заявлено додаткові вимоги про стягнення неустойки в сумі 237066,00 грн. нарахованої відповідно до ст. 785 ЦК України, за період з 18.10.11р. по 17.01.12р., то позивач у заявах змінив предмет і підставу позову, так як підставою подання позову (том 1-й, а.с. 4-6) та заяві про збільшення позову (том 1-й, а.с. 56-57) був Договір оренди укладений між сторонами 30.08.2006р., який припинив свою дію 01.09.2011р.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.02.2012р., долучена до матеріалів справи 20.02.2012р. (том 1-й, а.с. 108-110), аналогічні вимоги викладені у заяві позивача від 27.03.2012р. про збільшення та уточнення позовних вимог (том 1-й, а.с. 124-128), в частині стягнення неустойки нарахованої згідно ст. 785 ЦК України за неповернення об'єкту оренди є додатковою вимогою, яка заявлена після закінчення дії Договору оренди, стосується інших правовідносин та іншого періоду в часі, є фактично зміною предмета позову та обставин справи, які первісно позивачем не заявлялися (том 1-й, а.с. 4-6).

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивачу надано таке право лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обв'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв.

В нашому випадку, початком розгляду справи по суті безпосередньо позовних вимог є судове засідання, яке відбулося 18.05.2011 року, за участю представників позивача та відповідача, під час розгляду позовної заяви позивача 18.05.2011р. судом було роз'яснено сторонам їх права та обв'язки, з'ясовано наявність відводу складу суду, розглянуто: спільне клопотання представників сторін, інші клопотання представників позивача та відповідача, заслухано пояснення та обґрунтування сторін по суті позову та по суті заявлених клопотань, за наслідками розгляду справи, 18.05.2011р. місцевим судом постановлено ухвалу, якою зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 40/15-11.

Викладене підтверджується ухвалою місцевого господарського суду від 18.05.2011р. (том 1-й, а.с. 54-55).

Колегією суддів встановлено, що заяви позивача в частині вимог щодо стягнення неустойки нарахованої згідно ст. 785 ЦК України, якими фактично змінено предмет і підставу позову, були подані позивачем після 18.05.2011р., тобто після початку розгляду справи по суті безпосередньо позовних вимог, а саме: 13.02.2012р. - долучена до матеріалів справи -20.02.2012р. та 27.03.2012р. - долучена до справи 28.03.2012р.

Як правильно зазначив місцевий суд, заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову подані після початку розгляду господарським судом справи по суті залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи.

З вимогою про стягнення неустойки нарахованої відповідно до ст. 785 ЦК України, позивач не позбавлений права, може звернутися за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів у порядку та у спосіб визначений ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 12462,80 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 9994,48 грн., які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 12462,80 грн. та 3% річних в сумі 9994,48 грн. нараховані ним за період з 28.10.2010р. по 14.02.2012р., з тих підстав, що позивач невірно визначив період, за який нараховуються інфляційні витрати.

В даному конкретному випадку інфляційні втрати та 3% річних належить нараховувати починаючи з 01.02.2011р. по 31.08.2011р. включно (Договір оренди припинив свою дію 01.09.2011р.).

Колегія суддів також вважає помилковим визначений місцевим судом розмір інфляційних втрат в сумі 2577,00 грн. та 3% річних в сумі 1462,92 грн., виходячи з такого.

При перерахунку розміру інфляційних витрат колегією суддів використано Закон України «Про державну статистику», яким затверджено Наказ від 27.07.2007р. № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін».

Офіційні індекси інфляції за лютий 2011 - серпень 2011 року: лютий 2011р. -100,9%; березень 2011р. -101,4%; квітень 2011р. - 101,3%; травень 2011р. -100,8%, червень 2011р. -100,4%, липень 2011р. -98,7%, серпень 2011р. -99,6%, Середньостатистичний розмір індексу інфляції = 103,1% (для розрахунку: 103,1% /100% = 1,031).

Розмір інфляційних втрат (період 01.02.2011 р. по 31.08.2011 р. включно) становить 8483,76 грн., виходячи з розрахунку: (273669,60 грн.*1,031) -273669,60 грн. = 8483,76 грн.), при цьому колегією суддів враховано, що 25.06.2011р. боржником (відповідачем) було сплачено позивачем заборгованість з орендної плати в сумі 111562,51 грн. та відшкодовано суму інфляційних втрат у розмірі 1299,47 грн.

Загальний розмір 3% річних, нарахований за період з 01.02.11р. по 31.08.11р., від суми боргу 273669,60 грн., за 212 днів прострочення платежу = 4768,60 грн. (273669,60 грн. боргу * 3%/100% * 212 кількість днів прострочення /365). При цьому колегією суддів враховано, що 25.06.2011р. боржником (відповідачем) було сплачено позивачу заборгованість з орендної плати в сумі 111562,51 грн. та 3% річних в сумі 418,35 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши наявні докази та обставини справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів дійшла до висновку, в задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Кредобанк»слід відмовити, апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. по справі № 5015/2082/11 в частині стягнення 141400,00 грн. основного боргу; 2577,00 грн. інфляційних втрат, 1462,92 грн. 3 % річних, 5644,23 грн. пені, 1079,92 грн. держмита, 116,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 861,82 грн. судового збору -скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Кредобанк»на користь СПД-ФО ОСОБА_2, 273669,60 грн. - основного боргу; 8483,76 грн. - інфляційних втрат, 4768,60 грн. - 3 % річних, 21267,50 грн. - пені, 1045,11 грн. - держмита, 112,58 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4073,57 грн. судового збору.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. у справі № 5015/2082/11 - залишити без змін.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою СПД-ФО ОСОБА_2 в сумі 3081,59 грн. покласти на ПАТ «Кредобанк».

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги ПАТ «Кредобанк»відмовити.

2. Апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_2 задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. по справі № 5015/2082/11 в частині стягнення 141400,00 грн. основного боргу; 2577,00 грн. інфляційних втрат, 1462,92 грн. 3 % річних, 5644,23 грн. пені, 1079,92 грн. держмита, 116,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 861,82 грн. судового збору -скасувати.

4. В цій частині прийняти нове рішення.

5. Стягнути з боржника: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»(79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) на користь стягувача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний № НОМЕР_1) 273669,60 грн. - основного боргу; 8483,76 грн. - інфляційних втрат, 4768,60 грн. - 3 % річних, 21267,50 грн. - пені, 1045,11 грн. - держмита, 112,58 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4073,57 грн. - судового збору.

6. В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 09.04.2012 р. у справі № 5015/2082/11 - залишити без змін.

7. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 в сумі 3081,59 грн. покласти на Публічне акціонерне товариство «Кредобанк».

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

9. Матеріали даної справи повернути господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Мурська Х.В.

Суддя Гриців В.М.