Постанова № 24930724, 19.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2012 № 10/009-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - за дов. № 105 від 23.01.2012

від відповідача ОСОБА_3 - за дов. № 20 від 15.12.2011

розглянувши апеляційну скаргу Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2012

у справі № 10/009-12 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» в особі

арбітражного керуючого - керуючого санацією Рибія О.В.

до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської

області

про визнання угоди недійсною

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД» в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією Рибія О.В. звернулось до господарського суду Київської області з позовом про визнання угоди недійсною.

Відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач подав уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просив суд визнати угоду недійсною та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД» об'єкт незавершеного будівництва Амбулаторія на 100 відвідувань, розташоване в с. Чубинське Бориспільського району.

Також, представник позивача подав господарському суду Київської області клопотання вих. № 90 від 23.04.2012, відповідно до якого просив визнати недійсною Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного від 15.05.2008, укладену між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2012 у справі № 10/009-12 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсною Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного, укладену між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л., 15 травня 2008 року.

Стягнуто з Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11; код 04363484) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД» (61045, м. Харків, вул. Тобольська, 42, код 20574157) 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду Київської області від 25.04.2012 у справі № 10/009-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, вважає її безпідставною, такою що не підлягає задоволенню, а рішення суду залишенню без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 09.02.2007 було порушено провадження у справі № Б-50/245-07 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД», на підставі статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено ліквідатором - арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2009 задоволено клопотання ліквідатора про припинення процедури ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» передбаченої статтею 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та введено процедуру розпорядження майном, у зв'язку з виявленням активів банкрута, припинено ліквідаційну процедуру боржника та введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2011 у справі № Б-50/245-07 введено процедуру санації та призначено керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» арбітражного керуючого Рибій Олега Володимировича, якого зобов'язано забезпечити виконання повноважень керуючого санацією у відповідності з вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стосовно проведення процедури санації боржника.

У процесі проведення процедури санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» керуючому санацією Рибію О.В. стало відомо про те, що попереднім ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» Лецканом B.Л. було укладено з Великоолександрівською сільською радою Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року.

При цьому, 13.02.2012 позивач звернувся із запитом за вих. № 1 до відповідача з проханням надати належним чином завірені копії Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, Акту прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва «Медична амбулаторія» складеного відповідно до спірної угоди, а також належним чином завірені копії Договору № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 23 квітня 2004 року, Договору № 18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 18 січня 2005 року, Технічних умов № 332 від 21 грудня 2004 року на виконання яких було укладено спірну угоду.

Запит відповідачем було отримано 13.02.2012 та зареєстровано за вхідним номером 2-02/03/288.

Позивач, не отримавши відповіді від відповідача на запит за № 1 від 13.02.2012, звернувся до суду з позовом про визнання недійсною Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, оскільки остання укладена всупереч діючому законодавству України.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що оспорювана Угода про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року була укладена між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л. всупереч нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вимогам цивільного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2008 між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л. (боржник) було укладено Угоду про припинення зобов'язання передачею відступного (надалі - Угода).

Зазначена угода укладена сторонами на підставі статті 600 Цивільного кодексу України, з метою повного погашення зобов'язань боржника перед кредитором згідно Договорів № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 23 квітня 2004 року та № 18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 18 січня 2005 року та Технічних умов № 332 від 21 грудня 2004 року.

Відповідно до умов Угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л., передає Великоолександрівській сільській раді Бориспільського району Київської області в якості відступного об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія», розташований в селі Чубинське Бориспільського району Київської області.

На виконання пункту 2.1. Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного між сторонами було підписано Акт № 1 приймання-передачі, згідно з яким Великоолександрівській сільській раді було передано об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну», загальною площею 1974,13 кв. м., що розташований в селі Чубинське Бориспільського району Київської області.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна Угода не відповідає нормам чинного законодавства, тобто укладена з порушенням норм статті 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсною з наступних підстав.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

При цьому, у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначено, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимогами щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості з заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державі органи, які здійснюють справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Однак, Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» не зверталась.

Зобов'язання ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» передати житлову площу (квартири) за Договорами № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 23 квітня 2004 року та № 18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 18 січня 2005 року є зобов'язаннями передати певне майно і не є грошовими зобов'язаннями боржника у розумінні частини 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки згідно частини 6 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством.

Таким чином, дії ліквідатора щодо відчуження об'єкту незавершеного будівництва на користь Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, яка у встановленому законом порядку не набула статусу кредитора, порушує права інших кредиторів та суперечить приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, відповідно до статті 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

У матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки майна банкрута, яке відчужувалось на користь відповідача, на момент укладення спірної Угоди.

Як вбачається з тексту Угоди від 15 травня 2008 року, остання не містить в собі й опису об'єкту незавершеного будівництва, зокрема, не зазначено ступінь готовності об'єкту незавершеного будівництва, не вказано загальної площі об'єкту незавершеного будівництва та адресу, за якою цей об'єкт розташований.

Крім того, як вбачається з пункту 2.2. Угоди, кредитор (відповідач) набуває право власності на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія» після підписання Акту прийому-передачі сторонами, що є підставою для здійснення кредитором (відповідачем) у подальшому державної реєстрації права власності відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідально до частини 1 статті 144 Господарського кодексу України, майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Згідно статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Крім того, у частині 2 статті 331 Цивільного кодексу України зазначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Поряд із цим, у частині 3 статті 331 Цивільного кодексу України зазначено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», суб'єктам господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовникам), дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку.

Таким чином, об'єкт незавершеного будівництва - це об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, саме позивачу був виданий Дозвіл № 18 від 26.09.2005 на виконання будівельних робіт житлової та громадської забудови в с. Чубинське.

Крім того, позивач надав проектну документацію на будівництво «Медичної амбулаторії на 100 відвідувань в зміну».

Отже, на день укладання Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва медамбулаторії на 100 відвідувань у зміну в межах села Чубинське був позивач.

Також, матеріали справи містять укладений між ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» та Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області Договір від 12.07.2005 оренди земельної ділянки площею 0,2691 га під розміщення медамбулаторії на 100 відвідувань у зміну в межах села Чубинське, який на момент укладення оспорюваної угоди був чинний.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм чинного законодавства та враховуючи, що метою укладання Угоди від 15.05.2008 було не лише припинення зобов'язань за Договорами № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 23 квітня 2004 року та №18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 18 січня 2005 року та Технічними умовами № 332 від 21 грудня 2004 року, а й набуття відповідачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну», тому позивач зобов'язаний був здійснити державну реєстрацію своїх прав на об'єкт незавершеного будівництва ще до укладання оспорюваної угоди.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну» на момент укладення оспорюваної угоди проведена не була, що, в свою чергу, взагалі унеможливлювало вчинення будь-яких правочинів щодо переходу права власності на об'єкт незавершеного будівництва «Медична амбулаторія на 100 відвідувань в зміну».

При цьому, у матеріалах справи наявний витяг про державну реєстрацію прав № 31464748, виданий Комунальним підприємством Бориспільської районної ради Бориспільським районним «Бюро технічної інвентаризації», згідно з яким рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва - медична амбулаторія було прийнято тільки 28.09.2011.

Також, матеріали справи містять Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 153871, який був виданий 17.10.2010 та відповідно до якого права на земельну ділянку площею 0,2690 га під розміщення медамбулаторії зареєстровані за Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області. Однак, вказаний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою оформлений після вчинення оспорюваної Угоди від 15.05.2008 та закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 12.07.2005, укладеного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, Угода про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року була укладена всупереч нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вимогам цивільного законодавства, які передбачають обов'язку державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва, у разі його відчуження.

Заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом та порушення вимог частини 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не приймаються до уваги з наступних підстав.

Приписами статті 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 вказаного Кодексу).

Згідно частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до пункту 28 постанову Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9, перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка ЛТД» Рибія Олега Володимировича було призначено ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2011.

Отже, раніше ніж 08.02.2011 керуючому санацією Рибію О.В. не могло бути відомо про факт укладання Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД», в особі ліквідатора Лецкана В.Л.

Крім того, позивачем надано до справи Акт № 2 приймання-передачі бухгалтерської та іншої документації ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» від 10.02.2011, яким зафіксовано факт відсутності будь-якої бухгалтерської та іншої документації ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД».

Також, матеріали справи місять докази звернення до попереднього арбітражного керуючого Мальованого О.П. з проханням передати бухгалтерську та іншу документацію ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД». Проте, представник арбітражного керуючого Мальованого О.П. повідомив про відсутність будь-якої документації ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД», яка, у свою чергу, також не була отримана від ліквідатора - арбітражного керуючого Лецкана В.Л.

13.02.2012 позивач звертався з запитом за вих. № 1 до відповідача з проханням надати належним чином завірені копії Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року, Акту прийому-передачі об'єкту незавершеного будівництва «Медична амбулаторія» складений відповідно до спірної угоди, а також належним чином завірені копії Договору № 27 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 23 квітня 2004 року, Договору № 18/01-05 «Про участь у будівництві житлового будинку в селі Чубинське Бориспільського району Київської області» від 18 січня 2005 року, Технічних умов № 332 від 21 грудня 2004 року на виконання їх було укладено спірну угоду.

Запит відповідачем було отримано 13.02.2012 та зареєстровано за вхідним номером 2-02/03/288.

Отже, зібраними по справі доказами не спростовано того, що позивачу у справі -Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД» в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією Рибія О.В. могло бути відомо про факт укладання Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року раніше ніж 13.02.2012, як зазначено у позовній заяві.

Таким чином, строк позовної давності щодо вимоги про визнання недійсною Угоди про припинення зобов'язання передачею відступного від 15 травня 2008 року на день звернення позивача до суду не сплив.

Щодо порушення позивачем вимог частини 11 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слід відзначити наступне.

Відповідно до частини 11 статті 17 зазначеного Закону, в проваджені справи про банкрутство розглядаються заяви про визнання угод недійсними лише на підставах, визначених цим Законом, які є вичерпними.

Стаття 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що угода боржника, в тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнано господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до вимог цивільного законодавства недійсною, якщо:

- угода укладена боржником із заінтересованими особами і результаті якої кредитором завдані чи можуть бути завдані збитки;

- угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майна боржника у зв'язку з його виходом із складу учасників боржника.

Визначені у статті 17 Закону, підстави є спеціальними підставами для визнання угод (майнових дій) боржника недійсними, стосуються виключно процедури банкрутства і мають розглядатися в межах провадження справи про банкрутство.

Таким чином, дана стаття передбачає дві спеціальні умови, за яких угода може бути визнана недійсною у справі про банкрутство, а саме укладання боржником угоди із заінтересованими особами та завдання цією угодою збитків кредиторам.

При цьому, поняття зацікавлених осіб надано у статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до положень цієї статті заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Тому будь-який кредитор у справі не може бути зацікавленою особою в розумінні статті 1 Закону.

Крім того, як було зазначено вище, Великоолександрівська сільська рада кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудпереробка-ЛТД» не визнавалась.

Таким чином, визнання угод недійсними на підставах, які не передбачені частиною 11 статті 17 Закону про банкрутство, відбувається в порядку позовного провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача - Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 25.04.2012 у справі № 10/009-12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 25.04.2012 у справі № 10/009-12 залишити без змін.

Матеріали справи № 10/009-12 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Отрюх Б.В.

Тищенко А.І.