Постанова № 24930620, 18.06.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 5011-71/3031-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 02 від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 69D/2012 від 12.03.2012р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група

«Грандвіс»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 26.04.2012р.

у справі № 5011-71/3031-2012 (суддя Нечай О.В.

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група

«Грандвіс»

до Публічного акціонерного товариства «Страхова група

«Універсальна»

про відшкодування коштів в порядку регресу в розмірі

1 653,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2012р. у справі № 5011-71/3031-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Грандвіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2012р. у справі № 5011-71/3031-2012 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 02 вересня 2011 року між ОСОБА_4 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Грандвіс"було укладено Договір страхування транспортних засобів (далі - договір) № 01-91/09, відповідно до якого позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1.

09.10.2011 р. о 13 год. 00 хв. громадянин України ОСОБА_5, в м. Чернігові по вул. Таращанська, 37-Б/1, керуючи автомобілем марки "Шкода", державний номерний знак НОМЕР_2, виконуючи маневр повороту праворуч, не зайняв відповідне праве положення на проїзній частині, в результаті чого трапилось зіткнення з автомобілем марки "Нісан", державний номерний знак НОМЕР_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих немає.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.11.2011 р. у справі № 3/2506/6092/11 гр. ОСОБА_5 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Актом спільного дослідження настання страхового випадку та визначення нанесених пошкоджень від 10.10.2011 р. визначено, що при огляді автомобіля марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1, виявлено пошкодження лакофарбового покриття передньої лівої та задньої лівої дверцят та задньої акри.

Згідно з наявним у матеріалах справи рахунком № 31 від 22.10.2011 р., вартість ремонту автомобіля марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1 складає 2 163,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був складений та підписаний акт про настання страхового випадку і розмір виплати страхового відшкодування № 07-10/11 від 24.10.2011 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 09 жовтня 2011 року о 13 год. 00 хв. у м. Чернігові, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 2 163,00 грн.

24.10.2011 р. страхувальником було подано позивачу заяву про виплату страхового відшкодування.

В матеріалах справи наявний наряд-замовлення № 31 від 22.10.2011 р. на ремонт пошкодженого, внаслідок ДТП, яка сталася 09 жовтня 2011 року о 13 год. 00 хв. у м. Чернігові, автомобіля марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1 та акт виконаних робіт № 31, яким підтверджується, що автомобіль марки "Ніссан", державний номерний знак НОМЕР_1, відремонтовано виконавцем на суму 2 163,00 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 2 163,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунком № 31 від 22.10.2011р., тому сума позову була визначена з урахуванням франшизи, 1653,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене, та реалізується саме ним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували реальний розмір заподіяної позивачу шкоди, а саме не надано звіту про оцінку шкоди або висновок експерта, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, як документу, що визначає розмір збитку.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки місцевим судом не було взято до уваги наявність рахунку, що є доказом фактичність здійснених витрат, які виникли внаслідок ДТП. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування загальним в розмірі 2 163,00 грн. грн., що підтверджується № 31 від 22.10.2011р.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: ... визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановленим законом. Однак чинне законодавство не містить імперативної норми, яка б зобов'язувала страховика в обов'язковому порядку звертатися до суб'єктів оціночної діяльності, визначених в згаданому Законі, для проведення оцінки майна при настанні страхового випадку.

Разом з тим, як випливає зі ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), який є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, розмір шкоди визначає аварійний комісар або експерт.

Таким чином, при здійсненні виплати страхового відшкодування Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Грандвіс» згідно рахунку № 31 від 22.10.2011 р., було відшкодовано шкоду, оцінену згідно чинного законодавства.

Також, апелянтом надано висновок № 167 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 04.05.2012р., яким встановлена орієнтована вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Nissan - X-Trail 2.0i SE», державний реєстраційний № НОМЕР_1, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП згідно наступного переліку: пошкодження лакофарбового покриття дверей лівих передніх та дверей лівих задніх, подряпини накладки арки колеса заднього лівого, складає: 4086,15 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач належним чином виконано свої зобов'язання зі сплати страхового відшкодування, а тому в повній мірі має право на відшкодування понесених збитків винною особою, а в даному випадку страховиком винної особи, який прийняв на себе зобов'язання щодо страхування відповідальності особи, що була винною у вчинення ДТП.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Грандвіс» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі № 5011-71/3031-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Грандвіс» - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. у справі № 5011-71/3031-2012 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова група «Універсальна» (0130, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А, р/р 26505000069789 в ПАТ «Універсальний Банк», код ЄДРПОУ 20113829, МФО 322001) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Грандвіс» (14013, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 127, р/р 26502000750 в ЗАТ «Полі комбанк» м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22821660, МФО 353100) суму збитків в порядку регресу 1 653,00 грн.

5 Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова група «Універсальна» (0130, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А, р/р 26505000069789 в ПАТ «Універсальний Банк», код ЄДРПОУ 20113829, МФО 322001) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Грандвіс» (14013, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 127, р/р 26502000750 в ЗАТ «Полі комбанк» м. Чернігова, код ЄДРПОУ 22821660, МФО 353100) судовий збір за подачу позовної заяви та судовий збір в сумі 804,75 грн. за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду м. Київ видати наказ.

8. Матеріали справи № 5011-71/3031-2012повернути до Господарського суду м. Київ.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.