Рішення № 24930209, 19.06.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2012 р.Справа № 20/5025/466/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Гладій С.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, НОМЕР_1

до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області

про стягнення 693596,46 грн.

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_3 - за довіреністю від 21.05.12р.

від відповідача -ОСОБА_2 -за довіреністю від 01.06.12р.

Рішення виноситься 19.06.2012р., оскільки в судовому засіданні 14.06.2012р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 693596,46 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу частки в статутному фонді.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Крім того, позивачем заявлено клопотання, про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що належать ВКТ «Антей ЛТД», що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 (код 14144174) та шляхом накладення заборони державному реєстратору виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради вчиняти будь-які реєстраційні дії в ЄДР щодо ВКТ «Антей ЛТД», що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2, (код 14144174). В обґрунтування клопотання посилається на те, що йому стало відомо про намір учасників ВКТ «Антей ЛТД»провести ліквідацію товариства та здійснити продаж усього майна, що у разі задоволення позову утруднить або взагалі зробить неможливим в подальшому виконати рішення суду.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається , якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вимога позивача про забезпечення позову обґрунтовується лише припущенням позивача, без надання суду будь-яких доказів , на підтвердження викладених в заяві обставин. При цьому зазначені припущення позивача про можливу ліквідацію товариства відповідачем та про можливий продаж майна товариства відповідачем не свідчать, що такі дії останнім вчиняються, а також не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, позивачем не надано доказів, щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Судом враховується, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання позивача у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Така ж правова позиція викладена у п. п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»№ 16 від 26.12.2011р.

За таких обставин, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідач в своєму відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, посилається на те, що договір купівлі-продажу частки в статутному фонді ВКТОВ „Антей ЛТД", укладений 03.02.09р. між ВК ТОВ „Антей ЛТДЖ" та ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 в сумі 528143,00 грн., а також акт приймання-передачі частки, яка належить ОСОБА_1 в статутному фонді ВКТОВ „Антей ЛТД№" від 11.02.2009р. не був підписаний повноважною стороною за договором, а відтак укладений внаслідок помилки щодо обставин, які мають істотне значення, а тому договір купівлі-продажу частки в статутному фонді є недійсним. З зазначених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні заявлено клопотання про об'єднання справ № 20/5025/466/16 за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Антей ЛТД" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області про стягнення 693596,46 грн. та № 20/5025/697/12 за позовом приватної компанії "Eurotraders Ltd." Sollar House.C/o Freemans 282.Hase Road London 314 6NZ Enqland до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ЛТД" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, НОМЕР_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному фонді товариства та акту приймання-передачі частки в статутному фонді ВК ТОВ "Антей ЛТД".

Відповідно до ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки вимоги у справах не є однорідними, крім того, сторонами у справах (позивачами та відповідачами) не є ті ж самі сторони, в задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ належить відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно статуту виробничо-комерційного товариства «Антей ЛТД»(в редакції від 09.04.2007р. номер запису 16761050001000223 від 24.04.2007р) ОСОБА_5 була одним із засновників даного товариства з розміром частки в статутному фонді 16,6%, що складає 16407,00 грн. або 68590,00 дол. США.

03.02.2009р. відбулися загальні збори учасників товариства (протокол від 03.02.2009р.), на яких прийнято рішення про викуп товариством частки, яка належить ОСОБА_1 в сумі 68590,00 дол. США по курсу НБУ станом на 03.02.2009р. 7,70 грн. за 1 дол. США за 528143,00 грн.; перехід частки оформити актом приймання-передачі.

Між ОСОБА_1 в особі її представника ОСОБА_4 (Продавець) та ВК ТОВ „Антей ЛТД" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді ВК ТОВ „Антей ЛТД" від 03.02.2009р.

Відповідно до п. 1 Договору, продавець в порядку та на умовах, визначених в договорі, зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити частку в статутному фонді товариства за 528143,00 грн. (частка п. Дрюкової Є. О. -68590,00 дол. США по курсу НБУ станом на 03.02.09р.)

Згідно п. 2 даного договору, сторони домовились про вартість частки в розмірі 528143,00 грн. Враховуючи п. 5.3 редакції Статуту товариства від 11.03.93р., а також історію формування Статутного фонду, курсів інвестицій, та курсів долара США при внесках інвестицій.

Відповідно до п. 3 Договору, покупець сплачує вартість частки готівкою, через касу товариства по довіреності ОСОБА_4, одноразово, або частками по мірі надходження коштів в касу товариства. Розрахунок Покупець проводить на протязі трьох місяців.

Згідно п. 4 договору право власності на частку в Статутному фонді ВКТ „Антей ЛТД" переходить Покупцю в момент підпису в розмірі 68590 дол. США що становило -15,76%. Перехід права власності оформлюється актом приймання -передачі.

11.02.2009р. між сторонами підписано акт приймання-передачі частки, яка належить п. ОСОБА_1 в статутному фонді ВК ТОВ „Антей ЛТД".

На підставі даного договору та акту приймання-передачі частки ОСОБА_1 виключено зі складу учасників ВК ТОВ «Антей ЛТД»та внесено відповідні зміни до статуту ВК ТОВ, які зареєстровані 25.02.2009р., номер запису 16761050013000223.

Позивач взяті на себе зобов'язання згідно договору виконала в повному обсязі.

Станом на 20.04.2012р. відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, грошові кошти обумовлені договором в сумі 528143,00 грн., не сплатив.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.03.2009р. по 20.04.2012р. в розмірі 49790,14 грн. та інфляційні нарахування за період з березня 2009р. по березень 2012р. в розмірі 115663,32 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 693596,46 грн., з яких 528143,00 грн. основного боргу, 49790,14 грн. 3% річних, 115663,32 грн. нарахувань інфляції.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Згідно ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управління господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідентів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно п. "д" ст.10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1, 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Пунктом "б" ч.1 ст.59 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що вирішення питання про придбання товариством частки учасника входить до компетенції загальних зборів товариства.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст. ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України, є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

03.02.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді, відповідно до умов якого продавець в порядку та на умовах, визначених в договорі, зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити частку в статутному фонді товариства за 528143,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому судом враховується, що згідно ст. 655, 692 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, взяті на себе зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі частки ОСОБА_1 виключенням останньої зі складу учасників ВК ТОВ «Антей ЛТД»та внесенням відповідних змін до статуту товариства. Зобов'язання щодо оплати грошових коштів відповідач не виконав та станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 528143,00 грн.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

На момент винесення рішення сума боргу не змінилася.

Як встановлено судом, на момент подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 528143,00 грн., дана заборгованість підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання нараховано індекс інфляції за період з березня 2009 р. по березень 2012р. в сумі 115663,32 грн. та 3% річних за період з 01.03.2009р. по 20.04.2012р. в сумі 49790,14 грн.

Судом враховується, що відповідно до п. 3, п. 4 Договору, покупець сплачує вартість частки готівкою, через касу товариства одноразово, або частками по мірі надходження коштів в касу товариства. Розрахунок Покупець проводить на протязі трьох місяців. Право власності на частку в Статутному фонді ВКТ „Антей ЛТД" переходить Покупцю в момент підпису акту приймання-передачі частки. Перехід права власності оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно, обов'язок щодо проведення оплати за частку у відповідача виник через три місяці після підписання акту прийому-передачі частки в статутному фонді товариства від 11.02.2009р., тобто, з 11.05.2009 року.

На підставі зазначеного, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 109488,39 грн., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування інфляції за період з 11.05.2009р. по 31.03.2012р. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції на суму 6174,93 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 46166,28 грн. за період з 11.05.2009р. по 01.04.2012р., у зв'язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування 3% річних. В позові, в частині стягнення з відповідача 3% річних на суму 3623,86 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача проти позову в частині того що угода є недійсною, так як не була підписана повноважною стороною за договором, враховуючи наступне :

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як встановлено судом, на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному фонді від 03.02.2009 року, згідно акту приймання-передачі від 11.02.2009 року, позивачем здійснено продаж частки, а відповідачем здійснено придбання часки в статутному фонді товариства, чим було схвалено зазначений правочин. Крім того, на підставі укладеного договору відповідачем були внесені відповідні зміни до статуту товариства, які затверджені рішенням загальних зборів учасників ВКТ «Антей ЛТД»відповідно до протоколів загальних зборів від 03.02.2009 року та від 12.02.2009 року. З наданого до матеріалів справи відповідачем статуту товариства (із наступними змінами від 25.02.2009 року) підтверджується вчинення відповідачем дій щодо наступного схвалення угоди купівлі-продажу частки ОСОБА_1 в статутному фонді товариства Будь-яких інших дій , про які відповідач зазначає в запереченнях на позов, останнім не вчинялось.

На підставі викладеного вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами у справі та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України, судові витрати в частині відмови в забезпеченні позову покладаються на позивача, судові витрати в частині позовних вимог покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 12, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ЛТД" м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області про стягнення 693596,46 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ЛТД" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, вул. Індустріальна,4, код 14144174) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, НОМЕР_1 -528143,00 грн. (п'ятсот двадцять вісім тисяч сто сорок три гривни 00 коп.) основного боргу, 46166,28 грн. (сорок шість тисяч сто шістдесят шість гривень 28 коп.) 3% річних, 109488,39 грн. (сто дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 39 коп.) нарахувань інфляції, 13,675,96 грн. ( тринадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень 96 коп.) судових витрат.

Видати наказ.

В позові в частині стягнення 6174,93 грн. нарахувань інфляції та 3623,86 грн. 3% річних відмовити.

Повний текст складено: 25.06.12р.

Суддя С.В. Гладій