Рішення № 24929968, 05.06.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 18/843/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія торговий дім "Зернопродукт", 36000, м. Полтава, вул. О. Бідного, 13, кв. 64

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Феніксбуд-М", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 4

про стягнення 370000,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.06.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 370000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 08/02 від 08.02.2011 року.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення наявне у справі про вручення поштового відправлення (а.с. 29). У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання також не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 30), але у наданому до суду відзиві на позовну заяву № 7 від 23.05.2012 року (а.с. 21) визнав позовні вимоги в повному обсязі. На підставі задоволеного ухвалою суду від 29.05.2012 року (а.с. 28) клопотання розгляд даної справи здійснюється без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

08.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія торговий дім "Зернопродукт" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Феніксбуд-М" (відповідач, постачальник) був укладений договір поставки за № 08/02 (а.с. 10-11), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору поставки № 08/02 від 08.02.2011 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року, а в частині розрахунків до повного виконання.

Згідно п. 1.2. та п. 2.1. договору предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби (нафтопродукти) - газовий конденсат у кількості 39,785 тон загальною вартістю 370000,00 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору товар постачається в строк 14 календарних днів із часу здійснення покупцем попередньої оплати товару.

Відповідно до п. 4.1. договору оплата здійснюється шляхом 100% попередньої оплати за товар.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем платіжним дорученням № 774 від 10.02.2011 року (а.с. 12) було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 370000,00 грн. в якості попередньої оплати за товар.

Разом з тим, в порушення взятих на себе зобов'язань відповідач у передбачені договором строки поставки товару не здійснив, у зв'язку з чим позивачем відповідачеві було вручено вимогу за № 34-ю від 01.06.2011 року (а.с. 13) про повернення суми попередньої оплати за товар. Факт отримання даної вимоги відповідачем підтверджується наявними на ній підписом директора та відтиском печатки.

У відповіді на вищевказану вимогу за № 16 від 06.06.2011 року (а.с. 14) відповідач зобов'язався здійснити повернення суми попередньої оплати в розмірі 370000,00 грн. у термін до 01.09.2011 року, але у встановлений термін суму попередньої оплати позивачеві не повернув, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок його негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, в даному випадку підставою виникнення у відповідача грошового зобов'язання стосовно повернення передоплати є вимога позивача, пред'явлена в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 370000,00 грн., з-поміж іншого, підтверджується складеними між сторонами актами звірки розрахунків від 30.09.2011 року та від 22.03.2012 року (а.с. 15, 16). Крім того, як було зазначено вище, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в повному обсязі. Дії відповідача стосовно визнання позову не суперечать чинному законодавству України та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 78 ГПК України, позовні вимоги про стягнення з відповідача 370000,00 грн. заборгованості є правомірними, обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Феніксбуд-М" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 4, р/р 2600432610298 в ПАТ "ДІАМАНТ" м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 36984652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія торговий дім "Зернопродукт", 36000, м. Полтава, вул. О. Бідного, 13, кв. 64, р/р 2600032608554 в ПАТ "ДІАМАНТ" м. Київ, МФО 320854, код ЄДРПОУ 36601015) - 370000,00 грн. заборгованості та 7400,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.06.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.