Ухвала суду № 24928797, 20.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"20" червня 2012 р. Справа № Б8/030-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши матеріали справи

за заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1,

про банкрутство,

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Заявника: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності б/н від 25 травня 2012 року;

від Боржника: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 20 жовтня 2011 року № 288;

від розпорядника майна Боржника: Толчеєв О.Ю., який діє на підставі ліцензії серії НОМЕР_1 від 27 січня 2011 року та ухвали господарського суду Київської області у цій справі від 13 березня 2012 року;

від Миронівської МДПІ Київської області ДПС (Заявник 1): начальник юридичного відділу Миронівської МДПІ Київської обласі ДПС ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності № 44/10 від 23 березня 2012 року;

від товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт»(Заявник 2): ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності № 6 від 30 січня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22) (надалі за текстом: «Кредитор»/ «ініціюючий кредитор») №15-01/2/462 від 14 лютого 2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1) (надалі за текстом: «Боржник»), з підстав, передбачених ст. ст. 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(надалі за текстом «Закон про банкрутство»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 03 березня 2012 року, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Київської області від 13 березня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги Кредитора; зобов'язано Кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення судом справи про банкрутство Боржника, примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати господарському суду Київської області; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.; зобов'язано розпорядника майна Боржника разом з посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв; зобов'язано розпорядника майна до 22 травня 2012 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати обов'язки, покладені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на розпорядника майна у справі про банкрутство; встановити майно Боржника, провести аналіз фінансово-господарського стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника з документами, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів; повідомити кредиторів Боржника про місце та час попереднього засідання у справі; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 12 червня 2012 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

17 квітня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшов лист № 15-01/2/704 від 13 квітня 2012 року (вх. № 6035 від 17 квітня 2012 року) з доданим доказом публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника (копією сторінки з газети "Голос України"№ 65 (5315) від 10 квітня 2012 року).

07 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код юридичної особи: 38164151; місцезнаходження: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52) надійшла заява № 307/10 від 28 квітня 2012 року (вх. № 7429 від 07 травня 2012 року) про визнання кредитором у справі про банкрутство № Б8/030-12 з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року призначена до розгляду на 20 червня 2012 року.

08 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (ідентифікаційний код юридичної особи: 32010004; місцезнаходження: 09100, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1) надійшла заява б/№ від 08 травня 2012 року (вх. № 7549 від 08 травня 2012 року) про грошові вимоги до Боржника на суму 869 635,92 грн. з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року призначена до розгляду на 20 червня 2012 року.

10 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшла заява № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року (вх. № 7634 від 10 травня 2012 року) про визнання кредиторських вимог з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року призначена до розгляду на 20 червня 2012 року.

31 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшов лист б/н, б/д (вх. № 8809 від 31 травня 2012 року) з долученими відзивами на вимоги заявників у справі та реєстром вимог кредиторів Боржника у справі.

11 червня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Боржника надійшло клопотання б/№ від 11 червня 2012 року про перенесення розгляду справи № Б8/030-12 з долученим доказом.

12 червня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшла заява б/№, б/д (вх. № 9354 від 12 червня 2012 року) про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника Боржника з доданими документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року продовжено строки, встановлені абз. 4-6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на 7 календарних днів; клопотання Боржника б/№ від 11 червня 2012 року про перенесення розгляду справи № Б8/030-12 задоволено та відкладено розгляд справи в попередньому засіданні на 20 червня 2012 року; зобов'язано до 28 червня 2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 30 червня 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі; призначено на 17 вересня 2012 року судове засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; заяву розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника Боржника, прийнято до розгляду у справі № Б8/030-12, розгляд якої призначено на 20 червня 2012 року; зобов'язано Боржника на призначене судове засідання надати письмово відзив на заяву розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника Боржника; виконати вимоги п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області покладені на Боржника в невиконаній частині.

20 червня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт»(Заявника 2) надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 9930 від 20 червня 2012 року).

20 червня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Боржника надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 9928 від 20 червня 2012 року) з долученою довідкою б/№ б/дати.

20 червня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (Заявника 1) надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 9929 від 20 червня 2012 року).

В судовому засіданні, що відбулось напередодні 20 червня 2012 року представником Боржника було надано відзив на заяву розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника Боржника. За результатом розгляду заяви розпорядника майна Боржника про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника та відзиву Боржника на вказану заяву з долученими до них доказами, судом відсторонено ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника.

В судове (попереднє) засідання з'явились представники Ініціюючого кредитора, Боржника, Заявників 1, 2, розпорядник майна Боржника та надали свої пояснення у справі. Зокрема, у наданих усних поясненнях Боржник заявлені вимоги ініціюючого кредитора, заявників у справі заперечив; розпорядник майна висловив свою позицію стосовно результатів розгляду заяв Заявників 1, 2 та додатково заявлених вимог ініціюючим кредитором -у відповідності до поданого ним реєстру вимог кредиторів Боржника. Заявник 1, 2, ініціюючий кредитор свої вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Провадження знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника на стадії попереднього засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Відповідно до ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Згідно абз. абз. 1-4 ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15») визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 вказаного Закону, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови № 15 встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Частиною 1 п. 29 Постанови №15 передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Згідно з п. 74 зазначеної Постанови, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути скарги усіх кредиторів, щодо вимог яких були заперечення боржника та які не були включені розпорядником майна до реєстру, і за результатами їх розгляду вирішити питання про включення або не включення цих вимог до реєстру з визначенням їх розміру. За результатами попереднього засідання господарський суд виносить ухвалу про розмір визнаних судом вимог кожного із кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначає дату проведення зборів кредиторів. За змістом припису частини другої статті 14 Закону цією ж ухвалою господарський суд затверджує реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом «Рекомендації») передбачено, боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Як встановлено судом, в газеті «Голос України»№ 65 від 10 квітня 2012 року опубліковано оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника. На підставі ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, судом встановлено, що граничною датою подачі заяв кредиторів з вимогами до Боржника, є 10 травня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що у термін визначений ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство після публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника, до господарського суду надійшли три заяви з кредиторськими вимогами до Боржника, - від Заявників 1, 2 та від ініціюючого кредитора з додатковими вимогами до Боржника. Інших заяв з вимогами до Боржника, до суду не надходило.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 13 березня 2012 року було зобов'язано розпорядника майна Боржника разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи є належні та допустимі докази того, що ініціюючим кредитором, Заявниками 1, 2 було направлено Боржнику копії своїх заяв з вимогами до Боржника, що підтверджено:

- доказами направлення Заявником 2 вимог Боржнику є: оригінал квитанції УДППЗ «України», КМД Київ 39 № 9038 від 08 травня 2012 року, квітанція проплачена за направлення ТОВ «Агро Богуславщина»; оригінал опису вкладення № к 39 від 08 травня 2012 року, направлений на ім'я ТОВ «Агро-Богуславщина, 09700, Київська обл., с. Медвин, вул. Леніна 1;

- докази направлення ініціюючим кредитором заяви з додатковими вимогами до Боржника: оригінал квитанції УДППЗ «України», КМД 1№ 8772 від 10 травня 2012 року, квітанція проплачена за направлення ТОВ «Агро Богуславщина»; оригінал опису вкладення у поштове відправлення (ф. 107) від 10 травня 2012 року, на ім'я ТОВ «Агро-Богуславщина», 09700, Київська обл., с. Медвин, вул. Леніна 1 на 2 арк.;

- доказ направлення Заявником 1 заяви № 307/10 від 28 квітня 2012 року Боржнику: оригінал квитанції «Укрпошта»№ 7474, направлена ТОВ «Агро-Богуславщина»від 30 квітня 2012 року.

Таким чином, судом встановлено, що всі заяви з кредиторськими вимогами до Боржника у належний спосіб були направлені Боржнику у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст. 34, ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на поточну дату (20 червня 2012 року) по сплину більше ніж місячного строку, від Боржника не надійшло до суду жодних результатів розгляду ним заяв з кредиторськими вимогами до Боржника, жодних пояснень, документів щодо результатів розгляду вказаних заяв Заявників 1, 2, ініціюючого кредитора, як б спростовували або підтверджували заявлені вимоги до Боржника. Таким чином, Боржник в повному обсязі не виконав вимог п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 13 березня 2012 року та п. 8 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від12 червня 2012 року, жодних результатів розгляду кредиторських заяв суду не надав.

Як зазначено, відповідно до п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом «Рекомендації») передбачено, боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

Відповідно до «Відзиву Боржника на заяву розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника Боржника», Боржник вказує, що ним 07 червня 2012 року було отримано відзиви на заяви з кредиторськими вимогами до Боржника, складені та направлені Боржнику розпорядником майна Боржника, просте, станом на поточну дату -20 червня 2012 року від Боржника жодних документів з приводу змісту вказаних відзивів, заперечень, пояснень до суду не надходило.

Детально дослідивши матеріали справи судом, як вже було встановлено при розгляді заяви розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. про відсторонення ОСОБА_5 від виконання обов'язків керівника Боржника, суд дійшов висновку, про те, що таке тривале невиконання Боржником покладених на нього обов'язків по розгляду заяв з кредиторськими вимогами до Боржника, не надання суду жодних документів з приводу вказаних заяв, власної позиції, є ухиленням Боржника від розгляду вимог кредиторів Боржника. Жодних доказів вжиття Боржником заходів по розгляду вимог заявників разом з розпорядником майна суду не надано. Розпорядником майна надано докази, що свідчать про вжиття останнім заходів по сумісному розгляду заяв з вимогами до Боржника. Зокрема, відповідно до матеріалів справи, 29 березня 2012 року розпорядником майна Боржника було направлено Боржнику вимогу щодо надання необхідної інформації з додатком документів, що підтверджено описом вкладення та квитанцією № 6137 від 29 березня 2012 року; 10 квітня 2012 року розпорядником майна направлено Боржнику вимогу щодо надання необхідної інформації з додатком документів, що підтверджено описом вкладення в поштове відправлення та квитанцією № 314 від 10 квітня 2012 року; 30 травня 2012 року розпорядником майна Боржника направлено Боржнику вимогу щодо необхідної інформації з додатком документів, що підтверджено описом вкладення в поштове відправлення та квитанцією № 0301 від 30 травня 2012 року; 20 березня 2012 року розпорядником майна Боржника направлено Боржнику вимогу щодо необхідної інформації з додатком документів, що підтверджено описом вкладення в поштове відправлення та квитанцією № 0845 від 20 березня 2012 року; 29 травня 2012 року розпорядником майна Боржника було направлено Боржнику три відзиви на заяви заявників та реєстр вимог кредиторів Боржника, що підтверджено описом вкладення в поштове відправлення та квитанцією № 2335 від 29 травня 2012 року, наявних у матеріалах справи.

Як зазначено, від розпорядника майна Боржника Толчеєва А.Ю. надійшов до суду реєстр вимог кредиторів та відзиви за заяви Заявників 1, 2, ініціюючого кредитора, що підписані розпорядником майна Боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виходячи з того, що Боржником не виконано вимог суду, жодних доказів, позиції стосовно заявлених вимог кредиторів суду не надано, суд розглядаючи заяви з вимогами до Боржника виходить з наявних матеріалів справи беручи до уваги те, що представником Боржника у наданих пояснення у судовому засіданні заперечено вимоги Заявників 1, 2, додаткові вимоги ініціюючого кредитора. Виходячи з встановленого факту ухилення Боржника від розгляду вимог кредиторів, у відповідності з положенням .п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, даний випадок є виключенням, що становить підставу визнання правомірним включення розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів за результатом їх розгляду останнім при подачі на розгляд суду реєстру вимог кредиторів Боржника у справі про банкрутство.

Таким чином, 07 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (Заявника 1) надійшла заява № 307/10 від 28 квітня 2012 року (вх. № 7429 від 07 травня 2012 року) про визнання кредитором у справі про банкрутство № Б8/030-12, в якій Заявник 1 просить визнати кредитором Заявника 1 по справі № Б8/030-12 про банкрутство Боржника на загальну суму 441 763,91 грн. 08 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (Заявник 2) надійшла заява б/№ від 08 травня 2012 року (вх. № 7549 від 08 травня 2012 року) про грошові вимоги до Боржника на суму 869 635,92 грн., в якій Заявник 2 просить: визнати грошові вимоги Заявника 2 до Боржника, що складаються з суми 852 584,24 грн. основного боргу та 17 051,68 грн. судового збору, що загалом становить 869 635,92 грн. у справі № 23/240-Б про банкрутство; грошові вимоги Заявника 2 включити до реєстру вимог кредиторів.10 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора надійшла заява № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року про визнання кредиторських вимог, в якій заявлено вимоги до Боржника, а саме Кредитор просить: визнати додаткові кредиторські вимоги Кредитора у справі № Б8/030-12 про банкрутство Боржника в сумі 105 705 501,62 грн. та 724 720,94 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 02 березня 2012 року становить 5 788 128,73 грн., 5 365,00 грн. судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство Боржника, 1 073,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог, а всього заборгованість складає 111 500 068,35 грн., з яких 63 585 681,51 грн. підлягають задоволенню в першу чергу.

Відповідно до Реєстру вимог кредиторів, поданого розпорядником майна суду та складеного на підставі наявних документів, до реєстру вимог кредиторів включено наступні вимоги кредиторів:

- Вимоги ініціюючого кредитора у сумі: 85 112 642,31 грн. по основному боргу та 12 582 440,64 грн. неустойки (штрафу, пені), які включено до першої черги задоволення вимог кредиторів; вимоги ініціюючого кредитора у сумі: 11 799 984,78 грн. по основному боргу, які включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; вимоги ініціюючого кредитора у сумі 1 998 562,62 грн., які включено до шостої черги задоволення вимог кредиторів;

- Вимоги Миронівської МДПІ Київської області у сумі: 439 098,24 грн. по основному боргу, які включено до четвертої черги вимог кредиторів та 2 001 228,29 грн., які включено шостої черги вимог кредиторів Боржника.

- Вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Експерт»у сумі: 869 635,92 грн., які включено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів Боржника.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Як зазначено, абз. 4 ч. 2 ст. 15 Закону України про банкрутство встановлено, що у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Визначення терміну «кредитор»надається в ст. 1 вказаного Закону, гідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами та такими, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При прийнятті рішення щодо визначення кредиторів Боржника суд бере до уваги судову практику застосування норм процесуального права з питання повноважень господарського суду на стадії проведення попереднього засідання у провадженнях справ про банкрутство.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 14 квітня 2009 року у справі № 9/83, колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Виходячи з вимог вказаної статті спеціального Закону, на господарський суд у попередньому засіданні покладається обов'язок розглянути реєстр вимог кредиторів, а також вимоги кредиторів, які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог, щодо яких були заперечення боржника. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правову оцінку грошовим вимогам кредиторів, в процедурах банкрутства, виходячи з наданих повноважень, може надати лише господарський суд, який розглядає в попередньому засіданні поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів боржника у повному обсязі.

В постанові Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року у справі № 7/4-4/2, Вищий господарський суд України вказує, що в силу ч. 2 вказаної статті господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути грошові вимоги кредиторів, перевірити обґрунтованість цих вимог до боржника та надати їм належну правову оцінку. В залежності від встановленого господарський суд має визнати (частково або повністю) або відхилити вимоги кредитора до боржника. Отже, відхиляючи частково чи повністю вимоги кредитора до боржника, суд в ухвалі зобов'язаний вказати підстави невизнання цих вимог.

Розглянувши перелічені вимоги Заявників 1, 2, ініціюючого кредитора з долученими доказами, дослідивши позицію Боржника викладену у судовому засіданні, позицію розпорядника майна Боржника, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В ході розгляду вимог Заявника 1 судом встановлено наступне.

Як зазначено, Заявник 1 в заяві № 307/10 від 28 квітня 2012 року про визнання кредитором у справі про банкрутство № Б8/030-12, в якій Заявник 1 просить суд визнати кредитором Заявника 1 по справі № Б8/030-12 про банкрутство Боржника на загальну суму 441 763,91 грн., розгляд якої ухвалою господарського суду Київської області від 12 червня 2012 року призначено на 20 червня 2012 року.

Судом встановлено, що заява з вимогами до Боржника Заявником 1 подана до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

20 червня 2012 року Заявник 1 в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 12 червня 2012 року виконав частково. Боржником вимоги Заявника 1 не визнані; жодних доказів, які спростовують вимоги Заявника 1 чи спростовують докази на підставі яких заявлено вимоги Заявником 1 суду не надано. Заперечень Боржником вимог Заявника 1 не надано суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з частковим виконанням Заявником 1 вимог суду, невиконанням у повному обсязі Боржником вимог суду, суд розглядає заяву Заявника 1 виходячи з наявних матеріалів справи.

В ході дослідження вимог Заявника 1, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 1 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Заявник 1 мотивує свої вимоги до Боржника тим, що Боржник за грудень 2011 року по податку на додану вартість самостійно визначив суму податкового зобов'язання в сумі 562 698 грн.; відповідно до декларації по податку на додану вартість за січень 2012 року Боржником самостійно нараховано суму податкового зобов'язання в сумі 124 935,00 грн., всього нараховано зобов'язань у сумі 687 633,00 грн., з яких Боржником було сплачено 245 896,09 грн. На підтвердження самостійного нарахування Боржником заборгованості Заявником 1 надано копії податкових декларацій Боржника. Таким чином податковий борг становить 441 763,91 грн., з яких 2665,67 грн. пені. В зв'язку з наявністю боргу, як стверджує Заявник 1, ним було направлено Боржнику податкову вимогу № 3 від 03 лютого 2012 року на суму 444 680,24 грн.

Відповідно до відзиву розпорядника майна Боржника на заяву про визнання кредитором Заявника 1, з позиції розпорядника майна вимоги Заявника 1 визнано в зв'язку з їх безспірністю (на підставі п.п. 14.1.153, п. 59.1. Податкового кодексу України) у сумі 441 763,91 грн., з якої 439 098,24 грн. включено до третьої черги задоволення вимог кредиторів та 2 665,67 грн. пені, яку включено до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

В ході розгляду заяви Заявника 1 з долученими документами судом встановлено наступне.

Відповідно до долучених до заяви Заявника 1 доказів, 17 лютого 1012 року Боржником було подано Заявнику 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року, відповідно до якої Боржником було визначену суму податкових зобов'язань -124 935 грн.; 20 січня 2011 року Боржником було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року, відповідно до якої Боржником було самостійно визначено суму податкових зобов'язань у сумі 562 698 грн., що підтверджено документально. Відповідно до заяви Заявника 1, Боржник з вказаних зобов'язань сплатив Заявнику 1 - 245 896,09 грн. Іншої частини самостійно нарахованого зобов'язання не сплатив. Боржником доказів погашення таких зобов'язань суду не надано.

Відповідно до п.п. 46.1. Податкового кодексу України, податковою декларацією, розрахунком (далі - податкова декларація) є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.п. 14.1.175. Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1. Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до матеріалів справи, 03 лютого 2012 року Заявником 1 виставлено податкову вимогу форми «Ю», відповідно до якої сума боргу по основному платежу становила 444 680,24 грн. Факт отримання корінця вказаної податкової вимоги підтверджена підписом керівника Боржника ОСОБА_5 на податкові вимозі з вказівкою на дату отримання - 03 лютого 2012 року.

Відповідно до п. 14.1.153. Податкового кодексу України, податкова вимога це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1., 59.4 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, сума визначена податковою вимогою є податковим боргом.

Судом встановлено, що Заявником 1 заявлено вимоги у сумі 441 763,91 грн., з яких 439 098,24 грн. по основному боргу та 2 665,67 грн. пені на підставі п. 129.1.1. Податкового кодексу України з дати після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу, які не були погашені Боржником. Заборгованість Боржника нарахована до дати порушення провадження у справі.

Відповідно до п.п. 129.1.1. Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Дослідивши вимоги Заявника 1, на підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 1 є обґрунтованими, підтвердженими належними документами, доказами, в зв'язку з чим такі вимоги визнаються судом. Боржником не надано суду заперечень, доказів сплати податкового боргу.

Відповідно до п.п. 4.5. Рекомендацій, розмір штрафів і пені відповідно до частини другої статті 15 Закону має бути включений до реєстру вимог окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 31 Закону.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, п.п. 4.5. Рекомендацій, визнанню підлягають вимоги Заявника 1 у сумі: 439 098,24 грн. по основному боргу -третя черга задоволення вимог кредиторів; 2 665,67 грн. пені -шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 21. Ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються: Державна податкова служба України, у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Відповідно до ч. 1, п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить, - з 1 січня - 1073 гривні.

Керуючись абз. 1 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив стягнути з Боржника в доход Державного бюджету 1073,00 грн. судового збору, які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

В ході розгляду вимог Заявника 2 судом встановлено наступне.

Як зазначено, 08 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (Заявник 2) надійшла заява б/№ від 08 травня 2012 року (вх. № 7549 від 08 травня 2012 року) про грошові вимоги до Боржника на суму 869 635,92 грн., в якій Заявник 2 просить: визнати грошові вимоги Заявника 2 до Боржника, що складаються з суми 852 584,24 грн. основного боргу та 17 051,68 грн. судового збору, що загалом становить 869 635,92 грн. у справі № 23/240-Б про банкрутство; грошові вимоги Заявника 2 включити до реєстру вимог кредиторів.

Судом встановлено, що заява з вимогами до Боржника Заявником 2 подана до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

20 червня 2012 року Заявник 2 в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 12 червня 2012 року виконав.

Боржником вимоги Заявника 2 не визнані, жодних доказів, які спростовують вимоги Заявника 2 чи спростовують докази на підставі яких заявлено вимоги Заявником 2, суду не надано. Заперечень Боржника вимог Заявника 2 Боржником не надано суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з невиконанням Боржником вимог суду, суд розглядає заяву Заявника 2 виходячи з наявних матеріалів справи.

В ході дослідження вимог Заявника 2, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 2 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Заявник 2 мотивує свої вимоги до Боржника тим, що має безспірні вимоги до Боржника, зокрема 30 січня 2012 року господарським судом Київської області було прийнято рішення по справі № 21/005-12 за позовом Заявника 2 до Боржника про стягнення заборгованості, яким вимоги Заявника 2 -позивача у справі задоволено на загальну суму 869 635,92 грн., з яких 852 584,24 грн. - сума основного боргу та 17 051,68 грн. судового збору. Вказане судове рішення з позиції Заявника 2 набрало законної сили на підтвердження чого суду надано наказ господарського суду Київської області від 13 лютого 2012 року.

Відповідно до відзиву розпорядника майна Боржника на заяву про визнання кредитором Заявника 2, розпорядником майна вимоги Заявника 2 визнано в зв'язку з їх безспірністю, наявністю судового рішення яким стягнуто з Боржника заборгованість на користь Заявника 2 у сумі 869 635,92 грн. та наявністю належних доказів набрання законної сили рішенням господарського суду Київської області по справі № 21/005-12, в зв'язку з чим, розпорядником майна визнано заявлену Заявником 2 суму вимог -869 635,92 грн., яку включено до четвертої черги вимог кредиторів.

В ході розгляду заяви Заявника 2 з долученими документами судом встановлено наступне.

Відповідно до долучених до заяви Заявника 2 доказів судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 30 січня 2012 року у справі № 21/005-12 (суддя Ярема В.А.) стягнуто з Боржника на користь Заявника 2 852 584,24 грн. заборгованості, 17 051,68 грн. судового бору, що підтверджено належним чином засвідченою копією судового рішення наявного в матеріалах справи. Відповідно до наказу господарського суду Київської області від 13 лютого 2012 року у справі № 21/005-12 виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 30 січня 2012 року у справі № 21/005-12, вказане судове рішення набрало законної сили 13 лютого 2012 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до абз. 2 п. 27 Постанови №15, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: судові накази.

Таким чином, вимоги Заявника 2 до Боржника є безспірними, що підтверджено належними доказами наявними в матеріалах справи. Судом встановлено, що жодних доказів забезпеченості вимог Заявника 2 заставою, суду не надано.

На підставі викладеного, дослідивши вимоги Заявника 2, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими, підтвердженими належними документами, доказами, в зв'язку з чим такі вимоги визнаються судом та підлягають задоволенню у четверту чергу вимог кредиторів у сумі 869 635,92 грн.

Судом встановлено, що Заявником 2 сплачено 1094,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 139 від 08 травня 2012 року, а також сплачено 40,00 грн. оплати за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по справі про банкрутство, що підтверджено платіжним дорученням № 200 від 19 червня 2012 року.

Відповідно до ч. 1, п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить, - з 1 січня - 1073 гривні. Таким чином Заявником 2 внесено судового збору в розмірі на 21,00 грн. більше встановленого законом.

Відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись п.п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»суд дійшов висновку про повернення Заявнику 2 - 21,00 грн. внесених більше встановленої законом суми судового збору.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись абз. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що вимоги Заявника 2 задоволено, судові витрати у сумі 40,00 грн. -витрат на оплату за внесення до Єдиної бази даних інформації щодо кредитора та його грошових вимог по цій справі про банкрутство, та 1073,00 грн. судового збору покласти на Боржника та на підставі ст. 31 Закону про банкрутство, включити до першої черги вимог кредиторів.

В ході розгляду додаткових вимог ініціюючого кредитора судом встановлено наступне.

Як зазначено, 10 травня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Кредитора - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22) надійшла заява № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року про визнання кредиторських вимог, в якій заявлено вимоги до Боржника, а саме Кредитор просить: визнати додаткові кредиторські вимоги Кредитора у справі № Б8/030-12 про банкрутство Боржника в сумі 105 705 501,62 грн. та 724 720,94 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 02 березня 2012 року становить 5 788 128,73 грн., 5 365,00 грн. судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство Боржника, 1 073,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог, а всього заборгованість складає 111 500 068,35 грн., з яких 63 585 681,51 грн. підлягають задоволенню в першу чергу.

20 червня 2012 року ініціюючий кредитор в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 12 червня 2012 року не виконав.

Боржником додаткові вимоги ініціюючого кредитора не визнані; жодних доказів, які спростовують додаткові вимоги ініціюючого кредитора чи які спростовують докази на підставі яких заявлено додаткові вимоги ініціюючого кредитора, суду не надано. Письмових заперечень додаткових вимог ініціюючого кредитора Боржником чи доказів погашення таких вимог, Боржником суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В зв'язку з невиконанням Боржником, ініціюючим кредитором вимог суду, суд розглядає заяву № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року ініціюючого кредитора з додатковими вимогами до Боржника виходячи з наявних матеріалів справи.

Перед розглядом додаткових вимог ініціюючого кредитора, суд бере до уваги те, що ухвалою господарського суду Київської області у цій справі від 13 березня 2012 року було визнано безспірні грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»в сумі: 1 708 718,58 грн. (один мільйон сімсот вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 58 коп.), з яких 1 267 560,29 грн. заборгованості за кредитним договором, 441 158,29 грн. заборгованості по відсоткам, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

В ході дослідження додатково заявлених вимог кредитора, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих кредитором до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, та наявних матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ініціюючим кредитором заяву №15-01/2/727 від 10 травня 2012 року з додатковими вимогами до Боржника подано до господарського суду в строки, встановлені Законом про банкрутство.

Як зазначено, Кредитором подано до суду заяву № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року (вх. № 7634 від 10 травня 2012 року) про визнання його кредитором з додатковими вимогами у сумі 105 705 501,62 грн. (сто п'ять мільйонів сімсот п'ять тисяч п'ятсот одна гривня 61 коп.) та 724 720,94 доларів США (сімсот двадцять чотири тисячі сімсот двадцять доларів США 94 центи), що згідно офіційного курсу Національного Банку України становить 5 788 128,73 грн. (п'ять мільйонів сімсот вісімдесят вісім тисяч сто двадцять вісім гривень 73 коп.), де заявлені додаткові вимоги Кредитора до Боржника виникли, як вказує Кредитор, в зв'язку з невиконанням Боржником своїх зобов'язань відповідно до кредитного договору № 122/06 від 12 вересня 2006 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 26/07 від 22 березня 2007 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 92/07 від 24 жовтня 2007 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 74/07 від 06 вересня 2007 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 61/08 від 10 вересня 2008 року та додаткової угоди до нього, до кредитного договору № 29/08 від 21 березня 2008 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 44/08 від 28 травня 2008 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 02/08 від 17 січня 2008 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 23/07 від 20 березня 2007 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 45/06 від 13 квітня 2006 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 05/06 про від 26 січня 2006 року та додаткових угод до нього, до кредитного договору № 64/07 від 10 серпня 2007 року та додаткових угод до нього, до відповідно до договору оренди транспортного засобу від 05.10.2005 року та додаткової угоди до нього. Кредитор стверджує, що виконання Боржником своїх зобов'язань за вищевказаними договорами (за ), в тому числі по сплаті неустойок, пень та штрафів, на загальну суму 63579243,51 грн. (шістдесят три мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок три гривні 51 коп.) забезпечене шляхом укладення Кредитором з Боржником договорів застави від 31.08.2007 року за № 5-02/45-07, від 24.11.2008 року за № 5-02/73-08, від 29.05.2008 року за № 5-02/39-08, від 28.10.2008 року за № 5-02/68-08, від 28.10.2008 року за № 5-02/69-08, від 19.06.2009 року, від 31.03.2008 року за № 5-02/20-08, від 29.05.2008 року за № 5-02/37-08, від 25.06.2008 року за № 5-02/49-08, від 27.10.2008 року за № 5-02/65-08, від 27.04.2007 року за № 5-02/22-07, від 31.10.2006 року за № 5-02/75, від 28.04.2006 року за № 5-02/35, від 28.04.2006 року за № 5-02/33, від 30.06.2006 року, від 28.10.2008 року за № 5-02/67-08 та додаткових угод до них, згідно яких Боржник передав в заставу Кредитору майно, майбутній урожай та майнові права, які вказані у вказаних договорах застави.

Зокрема, право вимоги за кредитними договорами забезпечено укладеними як посилається ініціюючий кредитор: до кредитного договору № 26/07 від 22 березня 2007 року та додаткових угод до нього, - договором застави № 5-02 /45-07 від 31 серпня 2007 року з додатковими угодами до нього; до кредитного договору № 61/08 від 10 вересня 2008 року та додаткової угоди до нього - договором застави майбутнього урожаю № 5-02/743-08 від 24 листопада 2008 року зі змінами до нього; до кредитного договору № 29/08 від 21 березня 2008 року та додаткових угод до нього, - договором застави № 5-02/39-08 від 29 травня 2008 року та договором № 5-02/59-08 від 30 вересня 2008 року про внесення змін; до кредитного договору № 02/08 від 17 січня 2008 року та додаткових угод до нього, - договором застави майна № 5-02/68-08 від 28 жовтня 2008 року, договором застави майбутнього урожаю від 19 червня 2009 року, договором застави № 5-02/20-08 від 31 березня 2008 року з змінами та доповненнями до нього, договором застави № 5-02/37-08 від 29 травня 2008року зі змінами та доповненнями до нього; кредитного договору № 23/07 від 20 березня 2007 року та додаткових угод до нього, - договором застави майбутнього урожаю №5-02/22-07 від 27 квітня 2007 року; до кредитного договору № 45/06 від 13 квітня 2006 року та додаткових угод до нього, - договором застави майбутнього урожаю № 5-02/75 від 31 жовтня 2006 року, договором застави майнових прав № 5-02/35 від 28 квітня 2006 року та додатковими угодами до нього; до кредитного договору № 05/06 про від 26 січня 2006 року та додаткових угод до нього, - договором застави майна № 5-02/33 від 28 квітня 2006 року, договором застави майбутнього урожаю від 30 червня 2006 року; до кредитного договору № 64/07 від 10 серпня 2007 року та додаткових угод до нього, - договором застави майна № 5-02/67-08 від 28 жовтня 2008 року.

На час розгляду справи не відбувалось звернення Кредитором стягнення на майно та майнові праві Боржника, які передавалися Боржником Кредитору в заставу, належних та допустимих доказів припинення права застави відповідно до норми ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України учасниками провадження суду не надано. Додаткові грошові вимоги Кредитора заперечуються Боржником в повному обсязі.

Відповідно до відзиву розпорядника майна Боржника, останнім додаткові вимоги ініціюючого кредитора викладені у заяві № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року визнано в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Положеннями ст. 546, ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Детально дослідивши матеріали справи, позиції ініціюючого кредитора, Боржника, розпорядника майна Боржника, перевіривши подані ініціюючим кредитором розрахунки, суд дійшов висновків про те, що кредитні договори, договори застави на які посилається ініціюючий кредитор як на підстави заявлених вимог є укладеними;право вимоги ініціюючого кредитора за кредитними договорами забезпечено укладеними зо горами застави: до кредитного договору № 26/07 від 22 березня 2007 року та додаткових угод до нього, - договором застави № 5-02 /45-07 від 31 серпня 2007 року з додатковими угодами до нього; до кредитного договору № 61/08 від 10 вересня 2008 року та додаткової угоди до нього - договором застави майбутнього урожаю № 5-02/743-08 від 24 листопада 2008 року зі змінами до нього; до кредитного договору № 29/08 від 21 березня 2008 року та додаткових угод до нього, - договором застави № 5-02/39-08 від 29 травня 2008 року та договором № 5-02/59-08 від 30 вересня 2008 року про внесення змін; до кредитного договору № 02/08 від 17 січня 2008 року та додаткових угод до нього, - договором застави майна № 5-02/68-08 від 28 жовтня 2008 року, договором застави майбутнього урожаю від 19 червня 2009 року, договором застави № 5-02/20-08 від 31 березня 2008 року з змінами та доповненнями до нього, договором застави № 5-02/37-08 від 29 травня 2008року зі змінами та доповненнями до нього; до кредитного договору № 23/07 від 20 березня 2007 року та додаткових угод до нього, - договором застави майбутнього урожаю №5-02/22-07 від 27 квітня 2007 року; до кредитного договору № 45/06 від 13 квітня 2006 року та додаткових угод до нього, - договором застави майбутнього урожаю № 5-02/75 від 31 жовтня 2006 року, договором застави майнових прав № 5-02/35 від 28 квітня 2006 року та додатковими угодами до нього; до кредитного договору № 05/06 про від 26 січня 2006 року та додаткових угод до нього, - договором застави майна № 5-02/33 від 28 квітня 2006 року, договором застави майбутнього урожаю від 30 червня 2006 року; до кредитного договору № 64/07 від 10 серпня 2007 року та додаткових угод до нього, - договором застави майна № 5-02/67-08 від 28 жовтня 2008 року;

Умовами договорів застави передбачено, що договорами застави забезпечено вимоги ініціюючого кредитора по поверненню кредиту, сплаті процентів, неустойки;

невизнання Боржником вказаних додаткових грошових вимог Кредитора є безпідставним та необґрунтованим жодними доказами; вимоги ініціюючого кредитора викладені у заяві № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимим документами, доказами, наявність заборгованості Боржника перед ініціюючим Кредитором доведена та обґрунтована суду в повному обсязі та підтверджена матеріалами справи, в зв'язку з чим такі вимоги визнаються судом та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються: а) вимоги, забезпечені заставою.

Судом встановлено, що ініціюючим кредитором в заяві № 15-01/2/727 від 10 травня 2012 року заявлено вимогу, згідно якої включенню до першої черги вимог кредиторів Боржника підлягають вимоги у сумі 63 585 681,51 грн., що забезпечені заставою. На підстави викладеного, суд дійшов висновку про те, що вказана вимоги підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що при подачі заяви про порушення справи про банкрутство, ініціюючим кредитором сплачено 5 365,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 34799 від 23 січня 2012 року, а також за подання з заяви з додатковими вимогами до Боржника ініціюючим кредитором сплачено 1 073,00 грн. судового збору, що підтверджено платіжним дорученням № 38053 від 23 квітня 2012 року.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись абз. 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з тим, що вимоги ініціюючого кредитора задоволено, судові витрати у сумі 5 365,00 грн. судового збору та 1073,00 грн. судового збору (що разом становить 6 438,00 грн.) покласти на Боржника на включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

У зв'язку з викладеним, суд з урахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/030-12, і доведеними Кредитором суду за допомогою належних і допустимих доказів додаткові грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22) та такими, що визнаються судом внаслідок чого в реєстр вимог кредиторів підлягають включенню грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22) у сумах: сумі 6438,00 грн., які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів (судових витрат), 63579243,51 грн. (шістдесят три мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок три гривні 51 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою; 42126258,11 грн. (сорок два мільйони сто двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 11 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу; 1 708 718,58 (один мільйон сімсот вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 58 коп.) грн., які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів Боржника (які визнані ухвалою господарського суду Київської області у справі від 13 березня 2012 року); 630 576,77 дол. США заборгованості по основному зобов'язанню, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (що за курсом НБУ становить 5 036 227, 49 грн.); 94 144,17 дол. США пені, які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, що за курсом НБУ становить 751 901,24 грн.).

Таким чином, вимоги заявників/кредиторів у справі, що до яких заявлено заперечення, розглянуті судом по суті.

Заслухавши представників Заявників 1, 2, ініціюючого кредитора, розпорядника майна Боржника, Боржника, суд дійшов висновку, що наявних в справі документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги у розмірі, що вище визнані судом в даному судовому засіданні, в тому числі за результатом розгляду судом вимог Заявників 1, 2, ініціюючого кредитора. За результатами розгляду справи в попередньому засіданні суд прийшов до висновку про затвердження реєстру вимог кредиторів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 7, 11, 12, 13, 14, 15, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-1, 32 - 36, 41, 43, 49, 54, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредиторів Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, в наступному складі та обсязі:

- Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 38164151, місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівский район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52, в сумі: 439 098,24 (чотириста тридцять дев'ять тисяч дев'яносто вісім грн. 24 коп.) грн., що підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів; 2 665,67 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять грн. 67 коп.) грн. пені, що підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів;

стягнути з Боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, - 1073,00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн. до Державного бюджету України судового збору, які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ», ідентифікаційний код: 32010004, місцезнаходження: 09200, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1, у сумі: 869 635,92 (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 92 коп.) грн., які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів Боржника; 1 113,00 (одна тисяча сто тринадцять грн. 00 коп.), які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22 у сумі: 6438,00 грн. (шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів (судових витрат); 63 579 243,51 грн. (шістдесят три мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок три гривні 51 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою; 42 126 258,11 грн. (сорок два мільйони сто двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 11 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника; 630 576,77 (шістсот тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість дол. США 77 центів) дол. США заборгованості по основному зобов'язанню, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (що за курсом Національного банку України становить 5 036 227, 49 грн.); 94 144,17 (дев'яносто чотири тисячі сто сорок чотири дол. США 17 центів) дол. США пені, які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, що за курсом Національного банку України становить 751 901,24 грн.).

2. Включити до реєстру кредиторів боржника та затвердити реєстр вимог кредиторів боржника -товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, в наступному складі та обсязі:

- Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 38164151, місцезнаходження: 08800, Київська обл., Миронівский район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52, в сумі: 439 098,24 (чотириста тридцять дев'ять тисяч дев'яносто вісім грн. 24 коп.) грн., що підлягають включенню до третьої черги задоволення вимог кредиторів; 2 665,67 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять грн. 67 коп.) грн. пені, що підлягають включенню до шостої черги задоволення вимог кредиторів;

Стягнутий з Боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-БОГУСЛАВЩИНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 32167932, місцезнаходження: 09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1, - 1073,00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн. до Державного бюджету України судовий збір включити до першої черги задоволення вимог кредиторів;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ», ідентифікаційний код: 32010004, місцезнаходження: 09200, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1, у сумі: 869 635,92 (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять грн. 92 коп.) грн., які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів Боржника; 1 113,00 (одна тисяча сто тринадцять грн. 00 коп.), які включити до першої черги задоволення вимог кредиторів.

- Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 14371869, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22 у сумі: 6438,00 грн. (шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень 00 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів (судових витрат); 63 579 243,51 грн. (шістдесят три мільйони п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок три гривні 51 коп.), які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою; 42 126 258,11 грн. (сорок два мільйони сто двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 11 коп.), які підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів Боржника; 630 576,77 (шістсот тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість дол. США 77 центів) дол. США заборгованості по основному зобов'язанню, які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (що за курсом Національного банку України становить 5 036 227, 49 грн.); 94 144,17 (дев'яносто чотири тисячі сто сорок чотири дол. США 17 центів) дол. США пені, які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів, що за курсом Національного банку України становить 751 901,24 грн.); 1 708 718,58 (один мільйон сімсот вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн. 58 коп.) грн., які підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів Боржника (які визнані ухвалою господарського суду Київської області у справі від 13 березня 2012 року);

3. Повернути Заявнику 2 - товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ», ідентифікаційний код: 32010004, місцезнаходження: 09200, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1, з Державного бюджету України 21,00 (двадцять одну грн. 00 коп.) грн. внесених більше встановленої законом суми судового збору.

4. Встановити, що конкурсні вимоги всіх кредиторів, що заявлені до Боржника після 10 травня 2012 року або не заявлені взагалі по даній справі, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -вважаються погашеними. В подальшому боржник є вільним від всіх вказаних у цьому пункті ухвали зобов'язань.

До 28 червня 2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 30 червня 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

5. Копію ухвали надіслати: ініціюючому кредитору (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22); Боржнику (09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, буд. 1); розпоряднику майна Боржника -арбітражному керуючому Толчеєву О.Ю. (83000, АДРЕСА_1), Миронівській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби (08800, Київська обл., Миронівский район, м. Миронівка, вул. Леніна, буд. 52), товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕКСПЕРТ»(09200, Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Довженка, буд. 15/1).

Суддя Скутельник П.Ф.