Рішення № 24928617, 18.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/7085-2012 18.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1про стягнення 13 568,43 грн. Суддя Бойко Р.В. Представники сторін: від позивача:Спахова О.Ю.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(надалі -ПАТ «СК «Країна») звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі -ВАТ «НАСК «Оранта») про стягнення 13 568,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Країна»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №26-25/51/2.1.5.1. від 03.02.2011 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/7627411), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.05.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 18.06.2012 р.

Представник позивача в судове засідання 18.06.2012 р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третя особа, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.06.2012 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 на яку було відправлено ухвалу суду від 31.05.2012 р., підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/1115-4 від 02.04.2012 р.

Ухвала суду від 31.05.2012 р. за вказаною адресою отримана відповідачем 08.06.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №33903608.

Належне повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 31.05.2012 р., яка була надіслана за адресою вказаною в полісі №АА/7627411.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2011 р. між ПАТ «СК «Країна»та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №26-25/51/2.1.5.1. (надалі -«Договір»).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 3.1 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

21.11.2011 р. близько 17 год. 10 хв. по вулиці Некрасова на куті проспекту Суворова в м. Ізмаїл, Одеської області було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Volkswagen Passat»та автомобіля «Volkswagen Caddy», а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2 при перетині нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг не надав перевагу в русі допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою управління ДАІ ГУ МВС України №8915727 (вх. №364 від 01.02.2012 р.).

Згідно постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.11.2011 р. у справі №3-3006/11 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №750/1111 про незалежну оцінку, складеного фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №8646/09 від 15.06.2009 р.) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 19 038,04 грн.

16.01.2012 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля «Volkswagen Passat»звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №26-25/21896/2.1.5.1. від 07.02.2012 р. ПАТ «СК «Країна», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №26-25/51/2.1.5.1. від 03.02.2011 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 14 078,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №46 від 09.07.2012 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «Країна»перейшло в межах суми 14 176,98 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки управління ДАІ ГУ МВС України №8915727 від 14.04.2009 р. вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить громадянину ОСОБА_1 та знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»згідно із полісом №АА/7627411.

Відповідно до п. 4 полісу №АА/7627411 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_1, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №АА/7627411) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза -510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 19 038,04 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 14 078,43 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач претензією №1213 від 23.02.2012 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка отримана відповідачем 28.02.2012 р., звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 14 078,43 грн.

Позов подано до суду 20.05.2012 р., а тому строк виконання відповідачем зобов'язання зі сплати страхового відшкодування настав.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №АА/7627411 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 13 568,43 грн. (14 078,43 грн. -510,00 грн. (франшиза)).

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта»на користь ПАТ «СК «Країна»суми страхового відшкодування у розмірі 13 568,43 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А; ідентифікаційний код 20842474) суму страхового відшкодування у розмірі 13 568 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення -20.06.2012 р.

Суддя Р.В.Бойко