Рішення № 24928583, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/5074-2012 13.06.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 586,35 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 586,35 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 586,35 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/5074-2012, розгляд справи призначено на 17.05.2012 р.

17.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи та документи на виконання вимог ухвали від 19.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5074-2012.

У судове засідання 17.05.2012 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали від 19.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5074-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 17.05.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 19.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5074-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 17.05.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5074-2012, розгляд справи відкладено на 13.06.2012 р.

13.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подане клопотання про розгляд справи без участі останнього.

У судове засідання 13.06.2012 р. представники сторін не з'явились.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів (далі - Договір) № АТК 201046, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1.

30.09.2011 р. о 22 год. 10 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом по вул. Паустовського в м. Одеса, не дотримавшись безпечного інтервалу з правого боку, допустив зіткнення з автомобілем марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1. В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 02.12.2011 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Страхувальником було подано позивачу повідомлення про настання випадку від 03.10.2011р.

Відповідно до Звіту спеціаліста - автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля марки «Шкода»№»10-003 від 16.10.2010р. вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 15 325,99 грн.

Страхувальником було подано позивачу заяву на виплату страхового відшкодування б/н від 30.12.2011 р.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 5417 від 24.01.2012 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 30.09.2011 р. о 22 год. 10 хв., на вул. Паустовського в м. Одеса, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 12 586,35 грн.

З розрахунку страхового відшкодування № 5417 від 24.01.2012 р. вбачається, що розмір страхового відшкодування, який підлягає виплаті страхувальнику складає 12 586,35 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 5417 від 24.01.2012 р. та розрахунку страхового відшкодування № 5417 від 24.01.2012 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 12 586,35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2445 від 26.01.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З огляду на те, що відповідач неодноразово не з'являвся на призначені судові засідання та не виконав вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 2011-71/5074-2012, з метою з'ясування всіх обставин справи 18.04.2012 р. судом було направлено судовий запит на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України про надання інформації за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2071731.

Листом № 10553/7-3-11 від 07.05.2012 р. Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило суд про те, що цивільна відповідальність власника автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2., застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2071731.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/2071731 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/2071731, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АА/2071731 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

Позивачем враховано суму франшизи за Полісом № АА/2071731 при розрахунку ціни позову.

Представник позивача звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 04-1374 від 21.02.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач заяву отримав, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.03.2012 р, проте відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, з огляду на вищенаведене, судом встановлено, що позивач передчасно звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11 586,35 грн., оскільки позовну заяву направлено позивачем поштою до господарського суду міста Києва 13.04.2012 р., про що свідчить відбиток штампа для поштових відправлень, тому, згідно з приписами п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", строк на виплату відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 11 586,35 грн., станом на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва, не спив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 586,35 грн. підлягають задоволенню, в свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 609,50 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем було передчасно подано позов до господарського суду міста Києва, тому судовий збір в розмірі 1 609,50 грн. має бути покладено на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код: 24745673) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 11 586 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 35 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покласти на позивача.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 18.06.2012 р.