Рішення № 24928570, 20.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/5391-2012 20.06.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

про стягнення 12 153,68 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" про стягнення 12 153,68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.12 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.12 р. у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та невиконання ними вимог суду розгляд справи було відкладено на 20.06.12 р.

06.06.12 р. від позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

В судове засідання 20.06.12 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв чи клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав копію витягу МТСБУ по полісу № ВЕ/3963314, яка судом залучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.10 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі -позивач, Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3053380/05АВ, за яким застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем "Dacia Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

29.07.11 р. в смт. Ворзель Київської обл., по вул. В. Жовтня сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів "Dacia Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував під керуванням власника, та "ЗАЗ 110307", держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Вишгородського районного суду Київської обл. від 19.10.11 р. ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль "Dacia Logan", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, розмір завданої матеріальної шкоди відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № СП-303 від 10.08.11 р. становить 11 949,65 грн.

За страховим випадком -ДТП, що сталась 29.07.11 р. за участю застрахованого по договору добровільного страхування наземного транспорту № 3053380/05АВ від 02.09.10 р. автомобіля, позивачем було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 12 153,68 грн. за платіжним дорученням № 22740 від 16.08.11 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ЗАЗ 110307", держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким було спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3963314.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/3963314) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" є особою, яка відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/3963314), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3053380/05АВ від 02.09.10 р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

10.02.12 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про регресні вимоги № 1101 АР про виплату страхового відшкодування у розмірі 12 153,68 грн., проте відповідачем відповіді на претензію не надано, доказів сплати зазначеної суми суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 12 153,68 грн., але оскільки законом передбачено відшкодування саме оціненої шкоди з урахуванням зносу транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума матеріального збитку, розрахована відповідно до звіту № СП-303 від 10.08.11 р. у розмірі 11 949,65 грн.

Крім того, з вказаної суми підлягає вирахуванню франшиза, передбачена полісом ВЕ/3963314 у розмірі 510,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 439,65 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13-Е; код ЄДРПОУ 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) 11 439 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 65 коп. страхового відшкодування та 1 514 (одну тисячу п'ятсот чотирнацдять) грн. 95 коп. судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 22.06.12 р.

Суддя С.М. Мельник