Рішення № 24927867, 18.06.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2012 р. Справа № 21/5007/21/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довір. №1582 від 30.12.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат (свідоцтво НОМЕР_4 від 09.07.1999р.;

ОСОБА_3 - паспорт НЕ НОМЕР_3 від 12.12.1995р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

про стягнення 75777,08 грн.

За клопотанням представників сторін, у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору продовжено на 15 днів.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь з відповідача 75777,08грн., з яких за Договором №309/27 від 13.09.09р.: - 55595,17грн. заборгованості, 4232,77грн. пені, 329,71грн. інфляційних, 885,61грн. 3% річних; за Договором №378 від 14.05.09р.: - 13393,18грн. заборгованості, 1019,03грн. пені, 87,60грн. інфляційних та 234,01грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні подала для огляду оригінали договору купівлі-продажу рухомого майна від 26.08.11р., договору купівлі-продажу будівель від 26.08.11р., витяг з Державного реєстру правочинів. Копії зазначених документів судом було долучено до матеріалів справи. Крім того, подала контрольний розрахунок дебіторської заборгованості, пені, інфляційних та річних ФОП ОСОБА_3 по договорам №309/27 від 24.09.09р. та №378 (а.с. 3-14). Позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні подали угоду про надання правової допомоги від 22.05.12р. Проти позову заперечили, з викладених у відзиві на позовну заяву мотивів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець) в особі директора Житомирської філії (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (відповідач у справі) було укладено договір оренди нерухомого майна №309/27 (а.с.9-12, т.1), згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування будівлі дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1" для оздоровлення дітей, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2:

- будівля кухні та їдальні, загальною площею - 37,1 м.кв.;

- склад загальною площею - 37,1 м.кв.;

- склад, загальною площею - 22,9 м.кв.;

- спальний корпус №1, загальною площею - 199,5кв.м.;

- будівля кімнати вожатого, загальною площею - 128,2 м.кв.;

- спальний корпус №2, загальною площею - 81,9 м.кв.;

- спальний корпус №3, загальною площею - 85 м.кв.;

- альтанка 2 шт., загальною площею - 107,1 м.кв.;

- склад, загальною площею - 107,1 м.кв.;

- туалети 3 шт., загальною площею - 39 м.кв.;

- огорожа дерев'яна, огорожа металева.

Загальна площа будівель оздоровчого табору, які передаються в оренду складає 1198,5 м.кв. Зазначені приміщення були передані відповідачу згідно Акту приймання-передачі майна 13.09.09р. (а.с. 23 (зворотній бік)).

Позивач вказує, що 06.09.11р. відповідач, згідно акту приймання-передачі майна (а.с.28, т.1), за згодою сторін, повернула позивачу орендоване нерухоме майно, однак, своїх зобов'язань за договором в частині внесення орендної плати належним чином не виконала, внаслідок чого за період з 01 березня 2011 року по 06 вересня 2012 року має заборгованість в сумі 55595,17грн.

За несвоєчасне перерахування орендної плати, позивач на підставі п. 8.2. Договору №309/27 нарахував відповідачу з пеню в сумі 4232,77грн. та, керуючись ст. 625 ЦК України, 329,71грн. інфляційних і 885,61грн. річних (а.с. 24-26, т.1).

Крім того, 14.05.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди індивідуально визначеного майна №378, згідно якого ВАТ "Укртелеком" передав, а ФОП ОСОБА_3 прийняла у строкове платне користування індивідуально визначене майно, перелік якого зазначено у додатках №1,2 до Договору (а.с. 15-16, 106-110, т.1).

Як зазначає позивач, 06.09.11р. відповідач згідно актів приймання-передачі рухомого майна (а.с. 106-110, т.1), за згодою сторін, повернула позивачу орендоване індивідуально визначене майно, однак своїх зобов'язань за договором №378 належним чином не виконала, у зв'язку з чим за період з 01 квітня 2011 року по 06 вересня 2012 року має заборгованість в сумі 13393,18грн.

На підставі п. 8.2. Договору №378 та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 1019,03грн. пені, 87,60грн. інфляційних та 234,01грн. 3% річних (а.с. 22,23,27, т.1).

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с.129-131, т.1), підтвердила факт укладення з позивачем договорів №309/27 від 13.09.09р. та №378 від 14.05.09р. Зазначила, що орендований нею цілісний майновий комплекс був проданий позивачем 26.08.11р. приватному підприємству "ЄВМ-Стандарт", у зв'язку з чим, посилаючись на ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, відповідач вважає, що ВАТ "Укртелеком" втратив право вимоги сплати платежів за користування майном за період з 26.08.11р. по 01.02.12р.

Разом з тим, зазначає, що прийняла об'єкт оренди у стані, який був непридатним для використання його за призначенням, тому за власні кошти вимушена була зробити капітальний ремонт, на що нею було потрачено 120000,00грн., які орендодавець обіцяв зарахувати при розрахунках по орендній платі. Також в усному порядку пояснила, що укладала договори оренди з метою подальшого викупу зазначеного в них майна, про що також була усна домовленість з позивачем, однак, після його відчуження третій особі, кінцева мета оренди була втрачена. Натомість, доказів на підтвердження вказаного надано не було, оскільки, за поясненнями відповідача, на час розгляду справи нею проводилася робота по відновленню документації щодо понесених на поліпшення оредованого майна затрат. Зазначила, що всі докази були пошкоджені при пожежі. Крім того, в усному порядку відповідач вказала, що домовленість стосовно ремонту було досягнуто також в усній формі.

Посилаючись на ст. 233 ГК України, відповідач просить суд врахувати її тяжкий стан здоров'я, смерть чоловіка, поліпшення за власні кошти об'єкта оренди, та у задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

В судових засіданнях щодо факту вчасного отримання рахунків по орендній платі та щодо розміру та обґрунтованості порядку зарахування вказаних позивачем сум проплат не заперечувала.

Представник позивача в усному порядку підтвердила, що погодженої сторонами документально оформленої домовленості щодо зарахування витрат на ремонт в рахунок погашення боргу за договорами, не існує.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду стало неналежне виконання відповідачем умов Договорів оренди, а саме Договору №309/27 оренди нерухомого майна товариства від 13.09.09р. та Договору оренди індивідуально визначеного майна №378 від 15.05.09р. з додатками (а.с. 9-19, т.1).

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі укладених договорів, згідно актів приймання-передачі майна, позивач передав, а орендар прийняв у користування визначене майно (а.с. 16 (зворотній бік) - 17, т.1)).

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, пунктами 3.1. Договорів сторони визначили, що орендна плата встановлюється орендарем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно п. 3.2. Договору №309/27 від 13.09.09р., орендна плата за перший (базовий місяць оренди майна згідно з додатком 3 за 1 м.кв. орендованої площі становить 2 (дві) грн. 19 коп. Крім того ПДВ (20%) - 0 (нуль) грн. 44 коп. Орендна плата за перший місяць оренди за 1198,5м.кв. всієї орендованої площі з ПДВ становить 3149 (три тисячі сто сорок дев'ять) грн. 66 коп., без урахування індексу інфляції за вересень 2009р. та за відповідний місяць.

Відповідно до п. 3.2. Договору №378 від 14.05.09р., орендна плата за перший (базовий) місяць оренди майна встановлюється у розмірі 15 відсотків справедливої вартості майна і становить 2323,31грн. з урахуванням ПДВ. (Додатковою угодою №66 від 01.01.10р., визначено у розмірі 2378,07грн. (а.с. 99, т.1)).

Пунктами 3.2.1. Договорів сторони передбачили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно пунктів 3.4., 3.5. Договору №309/27 від 13.09.09р., додатково до орендної плати орендар оплачує витрати на утримання майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі, а також додатково сплачує збір за використання природних ресурсів окремо в строк, зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками орендодавця. Крім того, у відповідності до п. 3.6. цього Договору, орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1. Договору.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з березня 2011 року по 6 вересня 2011 року нараховано відповідачу орендну плату за користування приміщенням згідно Договору №309/27 від 24.09.09р. на загальну суму 36463,44грн. При цьому, відповідачем в погашення заборгованості сплачено було 7868,27грн., в результаті чого за вказаний період за останнім утворилась заборгованість в сумі 55595,17грн. (а.с.21, т.1).

Крім того, за користування відповідачем індивідуально визначеним майном згідно Договору №378 від 14.05.09р., позивачем нараховано за період з квітня 2011 року по вересень 2011 року 13393,18грн., однак зазначена сума відповідачем не погашалась.

Таким чином, загальна сума боргу по укладених Договорах, за даними позивача, склала 68988,35грн., що також вбачається з довідки ВАТ "Укртелеком" (а.с. 79, т.1).

На зазначену суму 23.03.12р. позивачем направлялася відповідачу претензія №147 із вимогою сплатити суму боргу та нараховану на неї пеню у розмірі 5781,65грн. (а.с. 34, т.1).

Згідно письмових пояснень від 22.05.12р., відповідач підтвердила, що нею було сплачено на користь позивача 12041,81грн по договору №309/27, та 2513,30грн. по договору №378, з квітня по вересень 2011 року (а.с. 128, т.1).

При цьому, слід зазначити, що пояснення відповідача з приводу відчуження орендованого нею майна підтверджено матеріалами справи, які містять копії договорів купівлі-продажу рухомого майна, а також будівель від 26.08.2011 року (а.с. 3-6, т.2), оригінали яких оглядалися в судовому засіданні. Згідно вказаних договорів ПАТ Укртелеком" передав у власність покупцю частину цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (все що орендувалося відповідачем), а також окреме рухоме майно.

Так, згідно ч. 1 стаття 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст. 291 ГК України, викуп (приватизація) об'єкта оренди є однією з підстав припинення договору оренди.

Тобто вказаним підтверджується обґрунтованість позиції відповідача стосовно того, що у зв'язку з укладенням вищевказаних договорів купівлі-продажу, ВАТ "Укртелеком", починаючи з 26.08.11р., втратив право вимагати сплати орендних платежів за користування майном, яке було відчужене.

В процесі розгляду справи представник позивача погодився з запереченнями відповідача щодо визначення періоду стягнення заборгованості та надав контррозрахунок, з якого вбачається, що позивачем у червні 2012 року по договору №309/27 від 24.09.09р. було відмінусовано 2194,03грн. та по договору №378 від 14.05.09р. - 941,12грн., нарахованих за період з 26.08.11р. по 06.09.11 рік (включно).

При цьому слід зазначити, що зважаючи на відсутність документального підтвердження по факту здійсненого ФОП ОСОБА_3 ремонту та на відсутність документально оформленої згоди позивача на його проведення, як передбачено ст.778 ЦК України та пунктами 5.2.3 Договорів, враховуючи заперечення представника позивача щодо існування, як на час звернення до суду, так і на час розгляду справи обставин, які б вказували на існування обов'язку позивача щодо зарахування в рахунок вищевказаної заборгованості тих чи інших витрат відповідача, суд не має можливості з'ясувати достовірність вищевказаних тверджень відповідача. За вказаних обставин, підстави для зменшення обґрунтовано заявленої до стягнення заборгованості по орендній платі з вказаних відповідачем підстав відсутні.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 65853,20грн. (53401,14 грн. за договором №309/27 та 12452,06 грн. за договором №378). Вимоги щодо стягнення 3135,15грн. (2194,03 грн. за дог. №309/27 та 941,12грн. за дог. №378) основного боргу є безпідставними, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 4232,77грн. пені, 329,71грн. інфляційних та 885,61грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату орендної плати по договору №309/27 від 24.09.09р. та по договору №378 від 14.05.09р. - 1019,03грн. пені, 87,60грн. інфляційних та 234,01грн. 3% річних (а.с. 22-26, т.1), слід зазначити наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 8.2. договорів сторони погодили, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені, річних та інфляційних, виходячи з обґрунтовано заявленої суми боргу та враховуючи фактичні дати прострочення платежів за кожен місяць оренди, з дотриманням, визначених позивачем при зверненні до суду періодів нарахування, а також приписів ст. 232 ГК України, суд встановив, що обґрунтовано заявленими до стягнення по договору №309/27 є: - пеня за період з 03.10.11р. по 30.03.12р., яка складає 2901,15грн.; - інфляційні за період з травня 2011 року по січень 2012 рік в сумі 156,77грн.; 884,30грн. 3% річних за період з 27.04.11р. по 26.02.12р.; по договору №378 від 14.05.09р.: - пеня за період з 03.10.11р. по 30.03.12р., яка складає 569,32грн.; - 225,49грн. 3% річних з 27.05.11р. по 26.02.12р. Інфляційні за вказаний позивачем період (з червня 2011 по січень 2012р.), в силу дефляційних процесів, відсутні.

При цьому слід зазначити, що виходячи із здійснених відповідачем проплат 03.03.11р. та 24.03.11р. (а.с.21, 125,126, т.1), враховуючи які позивач визначав заборгованість по договору № 309/27, судом було встановлено, що прострочення оплати у відповідача за вказаним Договором виникло лише з 21.05.11р. в сумі 415,16грн., що також було враховано при здійсненні розрахунків.

Таким чином, у стягненні 1781,33грн. пені (1331,62грн. за дог. №309/27 та 449,71грн. за дог. №378), 9,83% річних (1,31грн. за дог. №309/27 та 8,52грн. за дог. №378) та 260,54грн. інфляційних (172,94грн. за дог. №309/27 та 87,60грн. за дог. №378) слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів на спростування всіх викладених позивачем обставин, а також доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 70590,23грн., з яких 65853,20грн. основної заборгованості, 3470,47грн. пені, 1109,79грн. 3% річних та 156,77,90грн. інфляційних.

В частині стягнення 3135,15грн. основного боргу (2194,03 грн. за дог. №309/27 та 941,12грн. за дог. №378), 1781,33грн. пені (1331,62грн. за дог. №309/27 та 449,71грн. за дог. №378), 9,83% річних (1,31грн. за дог. №309/27 та 8,52грн. за дог. №378), 260,54грн. інфляційних (172,94грн. за дог. №309/27 та 87,60грн. за дог. №378), суд відмовляє.

Судові витрати розподіляються між сторонами у відповідності до ст.49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10024, АДРЕСА_1, ід номер НОМЕР_2)

на користь на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул.Київська,20, код 01184114):

- 53401,14 грн. основного боргу; 2901,15 грн. пені; 156,77 грн. інфляційних; 884,30 грн. 3% річних - за договором №309/27 від 13.09.09р.;

- 12452,06 грн. основного боргу; 569,32 грн. пені; 225,49 грн. 3% річних - за договором №378 від 14.05.09р.;

- 1499,33 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 червня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1- до справи; 2- позивачу (рек. з пов.)