Рішення № 24927248, 25.06.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 5004/718/12.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"", м. Київ

до відповідача Державного комунального підприємства "Луцьктепло", м.Луцьк

про стягнення 365 952,68 грн.

Суддя Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№ 14-327 від 16.03.2012 року

від відповідача -н/з

Права та обов'язки учаснику судового процесу та прокурору роз'яснено відповідно до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач -ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача -Державного комунального підприємства "Луцьктепло" 365 952,68 грн., в т.ч. 123 046,14 грн. пені, 199 138,70 грн. - 7% штрафу, 19 973,61 грн. - інфляційних, 23 794,23 грн. - 3 % річних.

Обґрунтовуючи заявлену вимову зазначає, що 30.09.2011 року між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу газу на виконання якого відповідачу протягом жовтня 2011 року було поставлено природного газу на суму 2844838,62 грн., пунктом 6.1 оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу, в порушення умов договору відповідач не провів своєчасну оплату товару за що згідно п.7.2 нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в сумі 123 046,14 грн. та штраф в розмірі 7 % - 199 138,70 грн. за прострочення платежу понад 30 днів. Також згідно ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні в сумі 19973,61 грн. та 3 % річних в сумі 23 794,23 грн..

Відповідач пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав, будь-яких клопотань суду не заявив, про розгляд справи був повідомлений належним чином 14.06.2012 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 4302100161576.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на розгляді спору по суті.

Оскільки підстави для відкладення розгляду спору відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"(за договором продавець) та Державним комунальним підприємством "Луцьктепло" (за договором покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу для вироблення теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами №14/2555/11 (а.с.8-13).

30.09.2011р. укладено додаткові угоди №1 та № 2, якими сторони узгодили ціну газу (а.с.14-15).

Відповідно до п.6.1. договору, оплата за газ Покупцем здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Виконання позивачем зобов'язання по поставці газу стверджується актами передачі -приймання природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями від 31.10.2011 року (а.с.16-17).

Згідно рахунку 36-1-08-8-2 оплата за поставлений газ проведена 24.02.2012 року (а.с.19).

Пунктом 7.2 договору від 30.09.2011 року № 14/2555/11, передбачено у разі невиконання Покупцем п.6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення платежу понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми прострочення платежу.

Згідно розрахунку позивача розмір штрафу становить 199 138,70 грн., пені - 123 046,14 грн..

23.02.2012 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 26-1194/1.6-12 з проханням сплатити протягом 3 днів нараховану пеню, однак дана вимога відповідачем залишена без задоволення.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України сума інфляційних нарахувань по розрахунку позивача складає 19973,61 грн., 3 % річних -23 794,23 грн..

Позивач ставить вимогу стягнути нараховану суму пені, штрафу, інфляційних та 3 % річних.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, враховуючи правову позицію викладену в Постанові Верховного Суду України № 06/5026/1052/2011 від 27.04.2012 року, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога підставна, а тому позов слід задоволити.

Даний висновок зроблений з врахуванням наступного.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено несвоєчасну оплату відповідачем природного газу поставленого в жовтні 2011 року.

Так, за умовами договору (п.6.1) остаточний розрахунок за поставлений газ на суму 2844838,62 грн. повинен бути проведений до 14.11.2011 року, фактично оплата здійснена 24.02.2012 року.

Пунктом 7.2 договору за прострочення платежу передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, а за прострочку понад 30 днів - штраф в розмірі 7 % від суми прострочення платежу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Дане узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи те, що умовами договору від 30.09.2011 року № 14/2555/11 (п.7.2) сторони передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення строків оплати товару у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу, суд вважає правомірною вимогу про стягнення штрафу в розмірі 199 138,70 грн. та пені в сумі 123 046,14 грн..

Щодо вимоги про стягнення інфляційних та 3 % річних, то суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», понесені позивачем витрати по оплаті судового збору підлягають стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 193, 216, 218, 230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 365 952,68 грн., з них 123 046,14 грн. пені, 199 138,70 грн. штрафу, 19 973,61 грн. інфляційних, 23 794,23 грн. 3 % річних, а також 7319,06 грн. витрат по оплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Костюк С. В.

Повний текст

рішення складено: 27.06.2012р.