Рішення № 24926994, 21.06.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 червня 2012 р. Справа 17/11/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,

при секретарі судового засідання Снігур О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", 21008, вул. Пирогова, 174, м. Вінниця

до: Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці юр.адреса: 21100, вул. Київська, 31, м. Вінниця; фактична адреса: вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця

про стягнення 128 906,28 грн. за договором про постачання електричної енергії

за участі представниківсторін:

позивача: ОСОБА_2- за дорученням;

відповідача: ОСОБА_3- за дорученням

ВСТАНОВИВ :

11.04.2012 р. до господарського суду Вінницької області надійшов позов від публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" про стягнення з Будинкоуправління № 1, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці 128 906,28 грн. за договором № 885 від 11.01.2007 р. про постачання електричної енергії.

Ухвалою від 12.04.2012 р. порушено провадження у справі № 17/11/2012/5003 з призначенням судового засідання на 08.05.2012 р.

08.05.2012 р. за заявою відповідача, оскільки КЕВ м. Вінниці є організацією, яка створила Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Вінниці, та, яка безпосередньо підпорядкована КЕВ м. Вінниці, було залучено до участі у справі в якості відповідача також і Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці; розгляд справи відкладено до 05.06.2012 р.

В судове засідання 05.06.2012р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі та представники відповідачів. Представник відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці зауважив, що вони не можуть відповідати за зобов'язаннями іншої юридичної особи. Суд, дослідивши в судовому засіданні правовстановчі документи відповідачів встановив, що Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці є окремими юридичними особами, тому Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці не може відповідати за зобов'язання інших юридичних осіб, оскільки жодних застережень в установчих документах не міститься. Більше того, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці не є стороною за договором, а відтак не може відповідати по зобов'язаннях за цим договором. З урахуванням наведеного, суд ухвалою від 05.06.2012 р. вилучив з числа відповідачів Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, розгляд справи відклав до 21.06.2012 р.

В судове засідання 21.06.2012 р. з'явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному об'ємі, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (том 2 а.с. 13), однак не скористався своїм правом подачі відзиву на позовну заяву, а тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим позивачем доказам, суд встановив наступне.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.2. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 450 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору; розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначаєть ся обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію за тарифами, що діють на кінець розрахункового періоду.

Згідно з п. 2.2. - 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору - постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору;

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електро постачання схем електропостачання, визначених додатком № 2 "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 450 кВт.

Відповідно до п. п. 2.3.3. - 2.3.4. Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показників засобів обліку електроенергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача.

Додатком № 3 від 11.01.07 р. до Договору, зокрема п. 1 встановлено, що оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника - до 28 числа розрахункового періоду 100 % від вартості фактично використаної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду. Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату споживчої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням попередньої оплати.

Пунктами 7.1.-7.2. Договору передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожи ту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з з вимогами п.6.20-6.21 ПКЕЕ. Якщо середньомісячне споживання електроенергії Споживачем за будь-якою точкою обліку протягом 2послідовних місяців нижче визначеного пунктом 3.4 ПКЕЕ, Постачальник протягом 10 днів наступного розрахункового місяця звертається до власника відповідних засобів обліку щодо приведення стану обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів.

Відповідно до п.п. 9.5. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2007 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Договір сторонами автоматично пролонговувався та ніяких змін до договору сторонами не вносилось.

На виконання Договірних зобов'язань позивач поставив відповідачу електроенергію за період з 01.07.2010 р. по 29.02.2012 р. на загальну суму 315 826,28 грн., що підтверджується виставленими рахунками за електроенергію (том 1 а. с. 44-54), які в свою чергу були виписані позивачем на основі звітів відповідача про використану електроенергію (том 1 а. с. 22-43, том 2 а.с. 45).

Відповідач свої Договірні зобов'язання виконав частково в сумі 186 920,00 грн., що підтверджується реєстрами надходження коштів за електроенергію (том 1 а. с. 59-126).

Таким чином станом на день подання та розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 128 906,28 грн.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Позовні вимоги підтверджуються Договором, актом звірки (т.2, а.с. 13), звітами про використану електроенергію (том 1 а. с. 22-43), рахунками за електроенергію (том 1 а. с. 44-54), реєстрами надходження коштів за електроенергію (том 1 а. с. 59-126), а тому підлягають задоволенню в сумі 128 906,28 грн. відповідно до ст. ст. 525, 526, 527 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства всього в сумі 128 906,28 грн.

Зважаючи на наведене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці (юр.адреса: 21100, вул. Київська, 31, м. Вінниця; фактична адреса: вул. Червоноармійська, 87, м. Вінниця, код 24964352) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008, код 25509880, п/р 2600137603401 в відділенні № 3 ПАТ "Енергобанк" м. Вінниці, МФО 300272) - 128 906,28 грн. заборгованості за електроенергію та 2578,13 судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 червня 2012 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи.