Ухвала суду № 24926941, 26.06.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

26.06.2012Справа №5002-11/1499-2012

за позовом: Феодосійської міської ради, м. Феодосія

до: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про зміну умов договору

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 02-29-3015 від 25.10.11, представник;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 639 від 12.05.2012, представник

Суть спору:

Феодосійська міська рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до ОСОБА_1 про зміну умов договору оренди землі, реєстраційний номер 040901900078 від 13.03.2009, укладеного між громадянкою ОСОБА_1 та Феодосійською міською радою та просила викласти його в наступній редакції:

1. П.1- слова «зона «Північно-Західна» оціночний район №77» читати «з 01.01.2009 економіко-планувальна зона №16»;

2. П.5 читати у наступній редакції: «нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить, починаючи з:

-01.01.2009 по 31.12.2009 - 2 575 254, 68 гривень,

-01.01.2010 - 2 727 194,70 гривень»

3. П.9 - читати у наступній редакції «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з:

-01.01.2009 по 31.12.2009, у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 77 257,64 грн. (Сімдесят сім тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 64 коп.) за рік,

-01.01.2010 у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 81 815,84 грн. (Вісімдесят одна тисяча вісімсот п'ятнадцять гривень 84 коп.) за рік.»

4. П.36 у наступній редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі досягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого набрання чинності не встановлено за рішенням суду».

5. Доповнити пунктом 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між сторонами на підставі рішення 23 сесії Феодосійської міської ради 5 скликання №1107 від 28.09.2007 договір оренди землі від 13.03.2009 (реєстраційний номер 040901900078) потребує внесення змін у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки. Так, позивач зазначає, що згідно з договором грошова оцінка земельної ділянки складала 483686,61 грн., а річний розмір орендної плати -19347,46 грн., що дорівнювало 4% нормативної грошової оцінки. При цьому, рішенням Феодосійської міської ради 37 сесії 5 скликання №1698 від 29.08.2008 р. було затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосії, причому замість «зон» стали застосовуватися «економіко-планувальні зони». З урахуванням цього, враховуючи коефіцієнти індексації, нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки стала складати 2 575 254,68 грн. З 01.01 2010 вартість орендованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2009 рік - 1,059 стала складати 2 727 194,70 грн. З 01.01.2011 вартість орендованої земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації за 2010 рік -1,0 не змінилась. Таким чином на сьогодні вартість орендованої земельної ділянки складає 2 727 194,70 грн. Такі зміни, відповідно, збільшують розмір річної орендної плати.

При цьому позивач звертає увагу на те, що рішенням 41 сесії Феодосійської міської ради 5 скликання №1842 від 28.11.2008 р. встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання, що дорівнює 3 відсоткам нормативної грошової оцінки. Такий самий розмір орендної плати встановлений нормами чинного Податкового кодексу України. З урахуванням цього, позивач вважає, що наявні всі необхідні підстави для внесення змін до укладеного з відповідачем договору, однак останній ухиляється від зміни договірних відносин, що стало підставою для звернення до суду в порядку статті 188 Господарського кодексу України.

05.06.2012 р. відповідачем була надана заява, в якій він заперечував проти позову з тих підстав, що спір не підвідомчий Господарському суду, оскільки однією із сторін цієї справи є фізична особа.

В судовому засіданні позивач пояснив, що договір оренди землі від 25.12.2007, на підставі якого виникли спірні правовідносини, був укладений Феодосійською міською радою з громадянкою України ОСОБА_1, АДРЕСА_1, але відповідно до п. 15, 16 спірного договору, земельна ділянка передавалася в оренду для використання в комерційних цілях (обслуговування складських приміщень). Цільове призначення земельної ділянки: 1.11.2 - для оптової торгівлі та складського господарства, тобто земельна ділянка надавалась в оренду для здійснення підприємницької діяльності. За таких обставин, позивач вважає що вказаний спір підвідомчий господарському суду не залежно від суб`єктного складу учасників процесу.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 12 частини 1 пункту 6 статті 21 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 13.07.2004 року у справі № 10/732 Господарського суду міста Києва.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Крім того, у п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Як свідчать матеріали справи, спірний договір оренди від 25.12.2007 р. укладений Феодосійською міською радою та фізичною особою - ОСОБА_1, АДРЕСА_1, також відповідачем по справі зазначено саме - фізична особа - ОСОБА_1, яка не набула статусу суб`єкта підприємницької діяльності, отже склад учасників спору не відповідає статті 1 Господарського процесуальному кодексу України.

У відповідності з п.1 ст. 80 Господарського кодексу України Господарський суд припиняє провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ч.1 п.5 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження по справі.

В п.4.12 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зазначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі припинити.

2. Повернути Феодосійської міської ради, (98100, м. Феодосія, вул..Земська, 4, ЄДРПОУ 34740709) з Державного бюджету м. Сімферополя 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, судовий збір, у розмірі 1073,00 грн., сплачений по платіжному дорученню № 2672 від 27.04.2012 р.

Видати наказ.

Суддя С.С. Потопальський