Постанова № 24924165, 18.06.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.12 Справа № 5015/832/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Малех І.Б.,

Мурської Х.В.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від прокуратури -не з'явився

від позивача -не з'явився

від відповідача -Голуб Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вих.№31/10-3408 від 18.05.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2012 року (підписане 10.05.2012 року), суддя Гоменюк З.П.

у справі № 5015/832/12

за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Львів

до відповідача Комунального підприємства "Жовкватеплоенерго", м. Жовква

про стягнення 421201,60 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 07.05.2012 року по справі №5015/832/12 позов ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, стягнено з КП „Жовкватеплоенерго" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Львівської філії Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України": 334002,59 грн. - заборгованості за спожитий природний газ, 6529,75 - пені, 50004,77 грн. - інфляційних та 11075,24 грн. - 3 % річних. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 19589,25 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.509, 526, 530, ст.ст.193, 229 ГК України. Поряд з цим, суд враховуючи положення ст.625 ЦК України, вважає правомірними нараховані позивачем до стягнення з відповідача пеня, інфляційні, та 3 % річних. Посилаючись на ст.ст.230, 231, 233 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язання», п.7.2 договору поставки природного газу №22/09-БО-927/11 від 29.09.2009 року, п.3 ст.83 ГПК України, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені до 6529,75 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2012 року по справі №5015/832/12 в частині зменшення пені, прийняти нове рішення, яким стягнути пеню в повному обсязі, вказуючи на те, що рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник звертає увагу суду на те, що у відповідності до ст.549 ЦК України та п.п.7.2, 7.10, 9.3 договору поставки природного газу №22/09-БО-927/11 від 29.09.2009 року, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 6 місяців, що передували моменту звернення з позовом. Посилаючись на положення ст.ст.233 ГК України, ст.ст.525, 526, 617 ЦК України, п.3 ст.83 ГПК України, скаржник вважає необґрунтованим зменшення пені та вказує на відсутність виняткових обставин, які б слугували підставою для зменшення пені.

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2012 року та 18.06.2012 року по справі №5015/832/12 склад судової колегії змінювався.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з підстав, наведених у запереченні на апеляційну скаргу. Зокрема, вказувала на наявність підстав, які слугували для зменшення пені, а саме зазначала про наявність у відповідача збитків у 2009 -2011 роках, а також на те, що збитковість підприємства пов'язана з тим, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються Виконкомом Жовківської міської ради на рівні, нижчому від економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво і без передбачення дотацій на покриття різниці між економічно обґрунтованими витратами та встановленими тарифами.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до положень ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

29.09.2009 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Львівської філії (в тексті договору - постачальник) та Комунальним підприємством „Жовкватеплоенерго" (в тексті договору - покупець) укладено договір №22/09-БО-927/11 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу природний газ, а відповідач прийняти та оплатити такий в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. природній газ в обсязі до 770,0 тис. куб. м.

Відповідно до п.5.1 договору ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 2020грн. 25коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -122,00 грн., без ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2182грн. 66коп., плюс ПДВ - 20%, всього з ПДВ-2619,19грн.

Слід зазначити, що додатковими угодами до договору поставки природного газу №22/09-БО-927/11 від 29.09.2009 року, доповнено п.2.1 договору, а п.11.1 та 5.1 викладено в новій редакції. Так, згідно додаткової угоди №1 від 21.12.2009 року п.2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. газ в обсязі 1100000куб.м.» Відповідно до додаткової угоди № 3 від 05.08.2010 року встановлено ціну за 1000 куб.м. природного газу у розмірі 2957грн. 93коп. (п.5.1 договору).

Пунктом 6.1 договору поставки природного газу №22/09-БО-927/11 від 29.09.2009 року, встановлено поетапний розрахунок за спожитий природний газ, зокрема: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору, позивачем протягом жовтня 2009р. -квітня 2010р. передано відповідачу 1248077 куб.м. природного газу на загальну суму 3268950 грн. 80коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, які підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток позивача та відповідача (арк. справи 17-23).

Проте, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 2934948,21 грн.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача становила 334002грн. 59коп.

Відповідач наявності вказаної заборгованості не заперечує, доказів відсутності такої суду не подає.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 50004,77 грн. - інфляційних за період з листопада 2009 року по грудень 2012 року та 11075,24 грн. - 3% річних за період з 10.11.2009 року по 10.02.2012 року (розрахунок яких наведено у позовній заяві, арк. справи 9 -12).

Враховуючи наведене, судом правомірно стягнено з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості за спожитий природний газ, інфляційні та 3% річних.

Позивачем рішення суду в цій частині не оскаржуються.

Позивач не погоджується із зменшенням, заявленої до стягнення, пені та просить рішення господарського суду в частині зменшення пені скасувати, стягнути пеню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 7.2 договору №22/09-БО-927/11 від 29.09.2009 року у разі невиконання покупцем (відповідачем) умов п.6.1 цього договору (оплата вартості гагу), покупець (відповідач) зобов'язується (крім суми заборгованості ) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 7.10 договору встановлено, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

З матеріалів справи вбачається, що обчислюючи пеню, позивач виходить із факту прострочення відповідачем платежу на суму 334002,59 грн. При цьому, пеня нарахована за період з 10.08.2011 року по 10.02.2012 року, протягом шести місяців, що передують зверненню з позовом.

Щодо зменшення заявленої до стягнення судом пені, колегією суддів відзначено наступне:

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про зменшення суми пені до 6529,75 грн., оскільки, вбачається з матеріалів справи, відповідач є комунальним підприємством, яке спрямовує свою діяльність на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на експлуатацію, обслуговування, поточний і капітальний ремонт котелень і теплових мереж, стабільне забезпечення мешканців міста і юридичних установ послугами з теплопостачання.

Плата за надані послуги отримується відповідачем відповідно до тарифів, затверджених Виконкомом Жовківської міської радою.

КП «Жовкватеплоенерго»в підтвердження наявності обставин, що слугують підставою для зменшення пені, до матеріалів справи долучено звіти про фінансові результати за 2009 рік та 2010 рік, розрахунки обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги теплопостачання надані населенню, виписку з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Частиною 1 ст.233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таким чином, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та їх інтереси, що заслуговують на увагу, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 6529,75 грн. та відмовив у стягненні пені в сумі 19589,25 грн.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про часткове скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його часткового скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 07.05.2012 року по справі №5015/832/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Малех І.Б.

Мурська Х.В.