Рішення № 24923972, 21.06.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5027/261/2012

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Рибак Н. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо»

про стягнення заборгованості - 65 791,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 09.02.2010;

від відповідача -ОСОБА_3, довіреність від 20.06.2012,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань по договору поставки № 1/10 від 01.10.2009 у сумі 39 758,39 грн., 6 432,45 грн. інфляційних, 2 957,13 грн. 3% річних та пені у сумі 16 643,07 грн.

Позов обґрунтовується тим, що станом на 25.04.2012 відповідач допустив перед позивачем заборгованість в сумі 39 758,39 грн. по оплаті поставленого відповідно до накладних та умов укладеного сторонами договору поставки вугілля марки ГР, ЖТ, ГЖКОМ, ГЖСШ від 01.10.2009, а претензія позивача про погашення заборгованості від 08.09.2010 відповідачем визнана в повному обсязі, проте не виконана. Тому, крім основної суми заборгованості, позивач вимагає стягнути з відповідача також і зазначені суми.

15 травня 2012 року позивач надіслав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначає, що позовні вимоги підлягають стягненню у розмірі 55 300,78 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу та просить суд відхилити позов у частині нарахування штрафних санкцій у зв'язку із скрутним фінансовим становищем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

01 жовтня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Чернівціоблпаливо», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо»був укладений договір поставки № 1/10, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу вугілля, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах зазначеного договору.

Свої зобов'язання позивач виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу в період з 30.10.2009 по 08.02.2010 вугілля на загальну суму 102758,39 грн. Однак останній сплатив за товар частково. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість за договором склала 39758,39 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору розрахунок здійснювався протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 2.1 визначено термін поставки товару, що здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання заявки покупця.

Згідно п. 9.1 цього ж договору при невиконанні однією із сторін умов договору винною стороною сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору, зокрема 08.09.2010 на адресу відповідача було направлено претензію за № 1 на суму 42758,39 грн. Листом від 06.10.2010 № 219 ТДВ «Чернівціоблпаливо»зазначену заборгованість визнала в повному розмірі, проте в січні 2011 року перерахувала лише частину заборгованості.

15 травня 2012 року позивач надіслав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зменшено розмір пені відповідно до законодавства, таким чином загальна сума заборгованості становить 55300,78 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Статями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України та статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Заява відповідача про зменшення штрафних санкцій ніякими доказами про скрутний стан не підтверджена та є голослівною, а той факт, що розрахунки проводилися на підставі усної домовленості не протягом 30 днів не є підставою для зменшення штрафних санкцій, оскільки ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тому, крім основної суми боргу -39758,39 грн. -з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також 6432,45 грн. інфляційних, 6152,81 грн. пені, 2957,13 грн. 3% річних.

Судові витрати слід покласти на відповідача, винного в доведенні розгляду спору в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Чернівціоблпаливо»(58000, м. Чернівці, вул. Шептицького, 29, ідентифікаційний код 01885199) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 55300,78 грн., та судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Суддя А. Паскарь