Рішення № 24923497, 14.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2012 р. Справа № 7/040-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда», Київська область, Васильківський р-н, смт. Калинівка,

про стягнення 9 965,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю б/н від 10.01.2012 року;

від відповідача: не з'явились;

секретар судового засідання: Гуськова К.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №115/01-03 від 22.05.2012 року (вх. №1330 від 28.05.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда»(далі -відповідач) про стягнення 9 965,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 30/12-П від 30.12.2011 року, а саме щодо здійснення повної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 9 965,58 грн., з яких 9 320,54 грн. основного боргу, 248,40 грн. пені, 396,64 грн. 24% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012 року порушено провадження у справі № 7/040-12 та призначено розгляд справи на 14.06.2012 року.

14.06.2012 року до початку судового засідання через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли письмові пояснення б/н від 14.06.2012 року (вх. № 9538 від 14.06.2012 року), які разом з доданими документами залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.06.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений по дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання 14.06.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.06.2012 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

30.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Легенда»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки №30/12-П (далі -договір), відповідно до п. 1.1. якого за договором постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари (далі -товари), а покупець зобов'язується приймати їх та оплачувати.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. договору товари поставляються по накладним на підставі замовлень покупця на поставку. Днем виконання постачальником зобов'язання по поставці товарів (далі -День поставки) вважається дата здачі товарів органу транспорту при відвантаженні іногородньому покупцю, а при здачі товарів на складі покупця або постачальника -дата накладної, приймально-здавального акту або розписки про отримання товарів.

Згідно п. 3.1. договору ціни на товари та загальна сума кожної поставки вказуються в накладних (рахунках), по яким вони поставляються.

За поставлені товари відповідно до п. 3.2. договору покупець зобов'язаний сплатити постачальнику протягом 30(тридцяти) календарних днів з дня поставки (п. 2.3. договору ) суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється товар.

Сторонами, п. 4.3. договору, узгоджено, що покупець за прострочення оплати поставлених товарів (п. 3.2. договору), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми -за кожен день прострочення платежу. Сторони відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановили, що за порушення грошового зобов'язання покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити 24% (двадцять чотири проценти) річних.

Строк позовної давності по стягненню та нарахуванню пені становить 3 (три) роки. Вказане застереження до договору є договором про встановлення сторонами строку позовної давності (п. 5.4. договору).

Даний договір, згідно п. 7.1., набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31 березня 2012 року. В разі відсутності письмової заяви будь-якої із сторін протягом 1 (одного) місяця до закінчення строку дії договору про припинення або зміну договору, строк дії договору продовжується на 1 (один) рік на умовах, передбачених договором.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Легенда»товар на загальну суму 15 770,54 грн.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача:

№ п/пДатаНакладнаСума, грн.1.15.02.2012№802282602 153,382.15.02.2012№802282652 399,813.21.02.2012№80229034923,624.21.02.2012№80229035682,13507.03.2012№802304952 997,91607.03.2012№802305032 330,937.13.03.2012№80230915354,248.22.03.2012№802318962 103,859.22.03.2012№802318991 824,67 Всього15 770,54Господарським судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як досліджено господарським судом, поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар був отриманий уповноваженими представниками відповідача, повноваження яких на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджуються наявною в матеріалах справи копією повідомлення про зразок печатки (штампу) від 30.12.2011 року, підписаного керівником ТОВ «Легенла»та засвідченого печаткою товариства, згідно якого позивачу наданий зразок печатки/штампу, якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності (товари) від постачальника, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері, тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Дослідивши умови договору та подані сторонами документи, господарський суд встановив, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар до дати звернення до господарського суду Київської області ТОВ «Лан Україна»з позовом до ТОВ «Легенда»виконав частково, а саме здійснив оплату на загальну суму 6 450,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень:

№ п/пДатаСума1.17.04.20124 000,002.03.05.2012500,003.14.05.20121 950,00 Всього6 450,00Відтак, матеріалами справи підтверджується, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 9 320,54 грн.

У судовому засіданні 14.06.2012 року позивачем надано суду платіжні доручення (від 11.06.2012 року на суму 5 320,54 грн. та від 13.06.2012 року на суму 4 000,00 грн.), з яких вбачається, що відповідач повністю погасив суму боргу у розмірі 9 320,54 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи часткову оплату відповідачем суми боргу, господарський суд на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу за отриманий товар в сумі 9 320, 54 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.

У зв'язку з порушенням відповідачем строку оплати поставленого товару, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 248,40 грн. та 24% річних у сумі 396,64 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором встановлено, що за поставлені товари відповідно покупець зобов'язаний сплатити постачальнику протягом 30(тридцяти) календарних днів з дня поставки суму, що вказана в накладній (рахунку), по якій поставляється товар (п. 3.2. договору).

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав взятого на себе за договором зобов'язання в повному обсязі у встановлений строк. Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, господарський суд зазначає, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з п. п. 1, 3 якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до п. 4.3. договору покупець за прострочення оплати поставлених товарів (п. 3.2. договору), сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми -за кожен день прострочення платежу..

Беручи до уваги вимоги ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та укладеного між сторонами договору, перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, встановив, що він здійснений обґрунтовано за період з 17.03.2012 року по 21.05.2012 року, з урахуванням часткових проплат відповідача, однак є арифметично невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір пені складає 247,60 грн., які підлягають стягненню. В іншій частині цієї позовної вимоги. А саме у стягненні 0,80 грн. (248,40 грн. -247,60 грн.) суд відмовляє.

У відповідності до умов договору позивач також просить стягнути з відповідача 24% річних в розмірі 396,64 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що за порушення грошового зобов'язання покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити 24% (двадцять чотири проценти) річних.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 24% річних є правомірною.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 24% річних, господарський суд встановив, що він є арифметично вірним. Таким чином, вимога позивача про стягнення 24 % річних у сумі 396,64 грн. підлягає задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 644,24грн., з яких 247,60 грн. пеня, 396,64 грн. - 24% річних. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9 320,54 грн. господарський суд припиняє. В іншій частині позову, а саме в стягненні 0,80 грн. пені, суд відмовляє.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а основний борг сплачений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду судовий збір у цій частині відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Легенда»(08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Радянська, буд. 6, код ЄДРПОУ 33018732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-Україна»(04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5, код ЄДРПОУ 30384724) 247 (двісті сорок сім) грн. 60 коп. пені, 396 (триста дев'яносто шість) грн. 64 коп. 24% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 9 320 (дев'ять тисяч триста двадцять) грн. 54 коп. основного боргу припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 21.06.2012 року